[image: ]
ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д
Кіровоградської області
УХВАЛА
"15" липня 2008 р. № 10/197
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Жака В. В. розглянув справу № 10/197 від 24.09.2004 р.
за заявою кредитора - управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, м. Кіровоград,
до боржника – відкритого акціонерного товариства “Друкмаш” (далі – ВАТ “Друкмаш”), м. Кіровоград,
про банкрутство,
Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 17.01.2008 року господарський суд провадження у справі № 10/197 про банкрутство ВАТ “Друкмаш” зупинив до закінчення розгляду у господарському суді Кіровоградської області справ про банкрутство дочірніх підприємств ВАТ “Друкмаш”: ДП “Завод “Приладобудівник” (справа № 11/07), ДП “Механічний завод” (справа № 11/109), ДП “Механо-складальний завод” (справа № 11/108) та зобов’язав арбітражного керуючого, ліквідатора Заболотного Г. В. про результати розгляду господарським судом вказаних справ про банкрутство дочірніх підприємств негайно повідомити господарському суду для вирішення питання про поновлення провадження у справі про банкрутство.
Ліквідатор, арбітражний керуючий Заболотний Г.В. не повідомив суд про результати розгляду господарським судом вказаних справ та не подав відповідного клопотання про поновлення провадження у справі.
Господарським судом встановлено, що дочірні підприємства ВАТ “Друкмаш” ліквідовані: ДП “Завод “Приладобудівник” (ухвала господарського суду від 12.09.2007 року по справі № 11/107), ДП “Механічний завод” (ухвала господарського суду від 13.02.2007 року по справі № 11/109), ДП “Механо-складальний завод” (ухвала господарського суду від 13.02.2007 року по справі № 11/108).
Викладене свідчить про неналежне виконання арбітражним керуючим Заболотним Г.В. обов’язків ліквідатора, що відповідно до частини 9 ст. 3-1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” може бути підставою для усунення його від виконання обов’язків ліквідатора.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 11 Закону України “Про судоустрій України”, ст. 15 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали і постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими для виконання на всій території України.
Приймаючи до уваги те, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі усунено, господарський суд на підставі ст. 79 ГПК України вважає за необхідне поновити провадження у справі.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що максимальний строк ліквідаційної процедури закінчився 13.10.2006 року та зобов'язати ліквідатора подати суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, як того вимагає ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Враховуючи викладене, керуючись Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 4-1, ч. 3 ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-
УХВАЛИВ:
1. Провадження у справі № 10/197 про банкрутство відкритого акціонерного товариства “Друкмаш” поновити.
2. Зобов’язати ліквідатора, арбітражного керуючого Заболотного Г.В. негайно подати господарському суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, що відповідають вимогам ст. 32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
3. Примірники цієї ухвали надіслати кредиторам, грошові вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів (ухвала суду від 25.02.2005 р.); Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кіровограді (м. Кіровоград, вул. В. Пермська, 11-А), банкруту, арбітражному керуючому, ліквідатору Заболотному Г.В. (рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення).
Суддя В.В.Жак
Рішення № 1143845
[image: ]
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14.11.2007 Справа № 10/197
За позовом Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, м. Київ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород
про стягнення суми 657669,82грн.
Суддя І.В.Івашкович
Представники:
від позивача: Плотніков А.О., довіреність №33/10 від 09.02.07
від відповідача: Шкурко Р.В. - начальник юридичного управління, довіреність №07/2147 від 01.10.07
СУТЬ СПОРУ: ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, м. Київ звернулась з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород про стягнення суми 657669,82грн., в т.ч. 539650,70 грн. інфляційних та 118019,12 грн. 3% річних.
Позов мотивує тим, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 31.08.06 по справі №16/177 стягнуто з відповідача 3738331,29 грн. основного боргу, 481818,30грн. інфляційних, 138557,51 грн. 3% річних, 1000 грн. пені.
Відповідачем вказане судове рішення не виконано, заборгованість в розмірі 3738331,29 грн. не погашено, внаслідок чого на підставі ст.625 ч.2 Цивільного кодексу України позивач на вказану заборгованість провів нарахування інфляційних в розмірі 539650,70 грн. та 3% річних в розмірі 118019,12 грн. згідно з наведеними у позовній заяві розрахунками.
Представник позивача в процесі судового розгляду позовні вимоги підтримав. Подав уточнений розрахунок інфляційних, проведений у зв'язку з допущеною у попередньому розрахунку арифметичною помилкою.
Згідно з уточненим розрахунком позивача розмір інфляційних складає 531206,27грн.
Відповідач згідно з письмовим відзивом на позов (заява №07/2397 від 25.10.07) та додатковими поясненнями (заява №07/2925 від 14.11.07) проти позову заперечує повністю.
При обґрунтуванні заперечень посилається на неможливість виконання наказу про примусове виконання судового рішення по справі №16/177, оскільки ВАТ по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, як підприємство ПЕК, включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України від 23.06.05 №2711 „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”. Зазначає, що відповідно до п.3.7 ст.3 вказаного Закону на строк участі підприємств ПЕК у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та угоди примусового виконання рішень, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.
Окрім того, відповідач посилається на судову практику з аналогічних до предмету даного спору питань, копії судових рішень долучено до матеріалів справи.
Зокрема, відповідачем додано копію рішення господарського суду Закарпатської області від 12.10.07 по справі №17/198 за позовом ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, м. Київ до ВАТ по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород про стягнення 1500223,94 грн. інфляційних та 3% річних.
З огляду на наявність у Львівському апеляційному господарському суді апеляційного провадження з перегляду вищевказаного судового рішення, відповідач заявив клопотання (заява №07/2927 від 14.11.2007), яким просить зупинити провадження у даній справі до закінчення апеляційного провадження у справі №17/198.
Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відхилено судом через відсутність врегульованих ст.79 ГПК України підстав для зупинення господарським судом провадження у справі.
Суд констатує, що предмет спору по справі №17/198 не пов’язаний з предметом спору по даній справі, оскільки спірні відносини по кожній з цих справ виникли з різних договірних відносин сторін.
Представник позивача заперечує позицію відповідача, орієнтовану на наявність відповідної судової практики, в т.ч. заперечує наявність підстав для зупинення провадження у даній справі. Наголосив на наявності судової практики з аналогічних до предмету даного спору питань та додав копії судових актів, згідно з якими вимоги ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, про стягнення інфляційних та 3% річних, нарахованих із присуджених до стягнення судовими рішеннями та не сплачених сум заборгованості за відпущений природний газ.
Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 31.08.2006р. по справі №16/177, зміненим частково постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2006р., присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород на користь ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, м. Київ 3738331,29грн. основного боргу за поставлений природний газ, 481818,30грн. інфляційних нарахувань, 138557,51грн. 3% річних. Судовим рішенням від 31.08.06 по справі №16/177 встановлено, що зобов'язання відповідача по оплаті на користь позивача боргу в розмірі 3738331,29грн. виникло із укладеного між сторонами договору №06/03-3045 від 24.12.03 на постачання природного газу.
Присуджену в судовому порядку до оплати суму 3738331,29грн. основного боргу, а також 481818,30грн. інфляційних та 138557,51грн. 3% річних відповідачем не сплачено. Наведені відповідачем мотиви заперечень, а саме, посилання на неможливість виконання судового рішення через непред’явлення позивачем до виконання відповідного наказу на примусове виконання рішення, а також в силу норм Закону України від 23.06.05 №2711 „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” не заслуговують на увагу суду з огляду на наступне.
Нормами ст.14 Цивільного кодексу України врегульовано загальні засади виконання цивільних обов'язків та встановлено, зокрема, що цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Передбачено, що особа може бути звільнена від цивільного обов’язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Положення щодо обов’язковості виконання зобов’язань конкретизовано у нормах ст.526 Цивільного кодексу України, аналогічної до неї ст.193 Господарського кодексу України.
Таким чином, в даному випадку відповідач відповідно до умов договору №06/03-3045 від 24.12.03 несе зобов'язання щодо оплати на користь позивача заборгованості в розмірі 3738331,29грн., що і було визнано судовим рішенням у справі №16/177.
При цьому суд констатує, що будь-які врегульовані законом підставі припинення такого зобов'язання відсутні.
Натомість, Законом України від 23.06.05 №2711 „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” врегульовано лише певний механізм погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, в тому числі передбачено зупинення виконавчих проваджень та заходів примусового виконання судових рішень щодо таких підприємств, однак дія цього Закону не припиняє грошових зобов’язань відповідних підприємств ПЕК та не звільняє їх від відповідальності за порушення таких зобов’язань.
У відповідності до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Нормами ч.2 сказаної статті встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, за обставин наявності за відповідачем простроченої та неоплаченої на даний час заборгованості в розмірі 3738331,29грн., позивач правомірно заявив вимогу про стягнення нарахованих із такої заборгованості сум інфляційних та 3% річних. Суд визнає обґрунтованими вимоги про стягнення інфляційних в розмірі 531206,27грн. за період прострочення з вересня 2006р. по серпень 2007р. (згідно з уточненим розрахунком позивача) та 3% річних в розмірі 118019,12грн. (згідно з наведеним у позовній заяві розрахунком).
Виходячи з наведених вище обґрунтувань, суд визнає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково. Стягується 531206,27грн. інфляційних та 118019,12грн. 3% річних. В задоволенні решти вимог слід відмовити.
За правилами ст.49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 6432,52грн. та 116,49грн. –по оплаті інформаційно-технічних послуг.
Керуючись ст.ст.43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” (м. Ужгород, вул.Погорєлова,2; код ЄДРПОУ:05448610) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (м. Київ, вул.Шолуденка,1; ідентифікаційний код:31301827) 649225,39грн. (в тому числі 531206,27грн. інфляційних нарахувань та 118019,12грн. 3% річних) та 6609,01грн. відшкодування судових витрат.
Видати наказ.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК України.
Суддя І.В. Івашкович
Рішення, оформлене відповідно до ст.84 ГПК України, підписано 20.11.07.