донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
27.07.2011 р. справа №10/339/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Богатиря К.В.,
Суддів: Запорощенка М.Д.,
Чернота Л.Ф.
При секретарі: Сєвровій Н.П.
за участю
представників сторін:
від позивача:
ОСОБА_1 за довіреністю № 94 від 15.03.2011р.
від відповідача:
від скаржника:
не з'явився
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України м.Київ
на ухвалу
господарського суду
Запорізької області
від
07.06.2011р.
у справі
№10/339/10 (суддя Алейникова Т.Г.)
за позовом
Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” м.Запоріжжя
до
Державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” м.Запоріжжя
про
стягнення 35 031 631,83 грн.
за скаргою стягувача
Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” м.Запоріжжя
на
дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України м.Київ
В С Т А Н О В И В:
Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України м.Київ звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.06.2011року у справі № 10/339/10 (суддя Алейникова Т.Г.) за скаргою відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України м.Київ у справі за позовом відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” м.Запоріжжя до державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” м.Запоріжжя про стягнення 35 031 631,83 грн.
Апеляційна скарга ухвалою від 18.07.2011р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.06.2011року у справі №10/339/10 за скаргою відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України м.Київ скаргу задоволено. Цією ж ухвалою суд першої інстанції визнав неправомірними дії ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 20.12.2010р. у справі № 10/339/10; визнав недійсною постанову ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 29.03.2011р. про відмову у відкритті виконавчого провадження; зобов’язав ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 20.12.2010р. у справі № 10/339/10.
Ухвала господарського суду мотивована тим, що ст.21 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, яка діяла до 09.03.2011р., передбачено встановлення строків пред’явлення виконавчих документів до виконання для кожного платежу окремо. При цьому строк для виконання рішень в частині майнових стягнень у разі розстрочки виконання рішення встановлюється з наступного дня після закінчення встановленого строку розстрочки.
Оскаржуючи ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.06.2011року у справі №10/339/10, ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить її скасувати. При цьому посилається на те, що в пред’явленій до виконання разом з виконавчим документом ухвалі зазначено, що строк розстрочки виконання рішення закінчується у липні 2011року. Тобто, на думку державного виконавця, вказаний виконавчий документ може бути пред’явлений до виконання протягом року з наступного дня після закінчення строку, встановленого розстрочкою виконання рішення суду. Викладені обставини виключають здійснення виконавчого провадження раніше.
Стягувач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, яким проти доводів апелянта заперечує у зв’язку з їх необґрунтованістю та просить апеляційний суд залишити ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.06.2011року у справі № 10/339/10 без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2010р. по справі №10/339/10 за позовом відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” м.Запоріжжя до державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” м.Запоріжжя позовні вимоги були задоволені повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 34 232 677,50 грн., пеню в сумі 100 000,00 грн., інфляційні нарахування в сумі 91 060,02 грн., 3% річних в сумі 173 880,21 грн., державне мито в сумі 25 500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. На виконання вказаного рішення судом був виданий наказ від 20.12.2010р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.02.2011року у справі №10/339/10 було розстрочено виконання рішення від 06.12.2010р. на період з 01.02.2011р. по 31.07.2011р. наступним чином: в лютому 2011р. –3 065 112,70 грн., в березні 2011р. –3 065 112,70 грн., в квітні 2011р. –3 065 112,70 грн., в травні 2011р. –3 065 112,70 грн., в червні 2011р. –3 065 112,70 грн., в липні 2011р. –19 297 790,23 грн.
29.03.2011 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 20.12.2010р. по справі №10/339/10 на підставі того, що судом була надана розстрочка виконання рішення до липня 2011р., тому на думку державного виконавця, вказаний виконавчий документ не може бути пред’явлений до стягнення раніше наступного дня після закінчення строку, встановленого розстрочкою виконання рішення суду. Крім того в постанові від 29.03.2011р. державний виконавець вказує про можливість пред’явлення виконавчого документу до виконання протягом року згідно п.2 ч.1 ст.22 Закону України “Про виконавче провадження”.
Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно ч.2 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, яка діяла з 30.07.2010р. до 09.03.2011р.) державною виконавчою службою підлягають виконанню ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.
Згідно 21 Закону України “Про виконавче провадження” строк для виконання рішень в частині майнових стягнень у разі розстрочки виконання рішення встановлюється з наступного дня після закінчення встановленого строку розстрочки. Рішення про стягнення періодичних платежів можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо.
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України від 04.11.2010р. № 2677-VІ "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.
Статтею 21 “Про виконавче провадження” в редакції, яка діяла на момент видачі наказу від 20.12.2010р. по справі №10/339/10, встановлено, що виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред’явлені до виконання протягом трьох років.
Державною виконавчою службою було неправомірно відмовлено у відкритті виконавчого провадження, оскільки пред’явлений на виконання наказ з урахуванням ухвали суду від 09.02.2011р. містить конкретні суми та конкретні дати оплати розстрочених платежів. Стягувач звернувся до органу ДВС для примусового стягнення не всієї суми разом, а тільки одного простроченого платежу в розмірі 3 065 112,70 грн., по якому строк виконання грошового зобов’язання для боржника наступив. При цьому 31.07.2011 року є кінцевим строком оплати всієї суми заборгованості, а не кожного конкретного розстроченого платежу.
Відповідно до абзацу 7 пункту 8 роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. №04-5/365 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів” за результатами розгляду скарги на дії органів державної виконавчої служби виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов’язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Таким чином, місцевий господарський суд обґрунтовано визнав неправомірними дії ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо відмови у відкритті виконавчого провадженняч з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 20.12.2010р. у справі № 10/339/10; визнав недійсною постанову ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 29.03.2011р. про відмову у відкритті виконавчого провадження; зобов’язав ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 20.12.2010р. у справі № 10/339/10.
За вказаних обставин, Донецький апеляційний господарський суд вважає вищевказаний висновок господарського суду Донецької області таким, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. За таких обставин, ухвала господарського суду не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 103, 104, 105, 106 ГПК України, судова колегія,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України м.Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.06.2011р. у справі № 10/339/10 за скаргою відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України м.Київ у справі за позовом відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” м.Запоріжжя до державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” м.Запоріжжя про стягнення 35 031 631,83 грн. – залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.06.2011р. по справі №10/339/10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий К.В.Богатир
Судді: М.Д.Запорощенко
Л.Ф.Чернота
Надруковано: 6 прим.
1-скаржнику
1-позивачу
1- відповідачу
1-у справу
1-ДАГС
1-ГСЗО
Рішення № 12953748
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.10 Справа № 10/339/10
Суддя
за позовом: ВАТ “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя
до відповідача : Казенного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат”,
м. Запоріжжя
Суддя Алейникова Т.Г.
Представники:
Від позивача: Білич Н.С. дов. № 135 від 13.05.10
Від відповідача: Архипова В.В. дов. № 81 від 24.11.10
У судовому засіданні оголошено резолютивну частину рішення.
Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 34 232 677,50 грн. - заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 593 100,64 грн. п. –пені, 91 060,02 грн. - інфляційних нарахувань; 114 793,67 грн. - три відсотки річних згідно договору на користування електричною енергією №76/199 від 01.07.2000р.
Позивач подав заяву про збільшення суми позовних вимог та просить стягнути з відповідача: 34 232 677,50 грн. - борг за спожиту активну електричну енергію в серпні та вересні 2010 року; 898 381,09 грн. - пені; 91 060,02 грн. - інфляційні нарахування; 173 880,21 грн. - три відсотка річних.
Відповідач проти позову не заперечив.
У відзиві пояснив наступне. Відповідно до бухгалтерської довідки №353 від 29.11.2010р., кредиторська заборгованість Відповідача за серпень, вересень 2010 року за спожиту активну електричну енергію становить 34 232 677,50грн.
Прийняття рішення про стягнення коштів в такому розмірі призведе до неможливості здійснювати Відповідачем виплати заробітної плати та обов'язкових платежів до бюджету держави, Відповідачу доведеться скорочувати робочій час та можливо зменшувати кількість співробітників, знижувати активність використання виробничих потужностей, що призведе до зниження ефективності виробничої діяльності.
Крім того, відповідно до п. 8 Наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2006р. № 548 "Про затвердження Правил безпеки при виробництві та переробці титану", «8.1.1. Виробництво губчастого титану повинно бути забезпечене безперебійним постачанням електроенергією, водою, парою, стисненим повітрям, азотом та інертним газом аргоном з необхідними параметрами. За надійністю електропостачання виробництво губчастого титану повинно бути віднесено до першої категорії. До споживачів першої категорії електропостачання належать: хлорувальна установка, хлорні компресори, печі відновлення та вакуумної сепарації, крани мостиві, насоси вакуумні, електрообладнання контрольно-вимірювальних приладів та засобів автоматизації, електродвигуни вентиляційних, газоочисних та аспіраційних установок, аварійне освітлення виробничих приміщень. До споживачів особливої групи першої категорії надійності електропостачання належать: насоси для подання технічної води на охолодження фланців апаратів відновлення та вакуумної сепарації, конденсаторів апаратів сепарації та водоохолоджуваних елементів РТП, а також; для складів хлору - аварійне освітлення основних приміщень та системи контролю, управління та протиаварійного захисту. До споживачів другої категорії належать: РТП, дробарки, млини, преси, ректифікаційні та дистиляційні колони, куби-випарювачі.»
На підставі викладеного, у зв'язку із важким фінансовим станом Відповідача, він просить вважати дані обставини винятковими. Погашення вказаної заборгованості частинами надасть можливість Відповідачу розрахуватись з кредиторами та попередити збільшення заборгованості, а також зупинку підприємства. На підставі викладеного, відповідач просить зменшити розмір пені та розстрочити виконання рішення рівними частинами на 36 місяців.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд встановив:
Між Відкритим акціонерним товариством „Запоріжжяобленерго" (Позивач) та Казенним підприємством „Запорізький титаномагнієвий комбінат" (Відповідач) укладено договір на користування електричної енергії №76/199 від 01.07.2000р. (Договір) з подальшими змінами та доповненнями.
Умовами п. 1 додаткової угоди б/н від 01.06.2006 р. до Договору, передбачено що, Енергопостачальна організація продає електричну енергію Споживачу, а Споживач зобов'язаний оплачувати Енергопостачальній організації вартість спожитої (купленої) електричної енергії.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди б/н від 01.01.2005 р. до Договору, Відповідач зобов'язаний оплачувати вартість спожитої активної електричної енергії та послуги по компенсації перетікання реактивної електричної енергії.
Згідно п. 2 Додаткової угоди б/н від 01.04.2006 р. до Договору, передбачено, що оплата спожитої за розрахунковий період активної електроенергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії здійснюється споживачем по рахункам або платіжним вимогам - дорученням, що направляються йому Енергопостачальною організацією, які направляються споживчу рекомендованим листом або нарочно. Також, п. 3 даної Угоди, Споживач зобов'язаний у термін 5-ти операційних днів після дати отримання здійснити оплату рахунків або платіжних вимог - доручень, що направляються йому Постачальником електричної енергії.
Однак, порушуючи умови договору, Відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, що підтверджується наступним.
Так, у серпні 2010 року Відповідачем, відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію, спожито електроенергії на суму 18 212 003,26 грн. На оплату виставлена платіжна вимога-доручення № 7417 від 08.09.2010 р. на суму 18 212 003,26 грн. Вказана платіжна вимога-доручення не оплачена Відповідачем, чим було суттєво порушено умови Договору.
У вересні 2010 року Відповідачем, відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію, спожито електроенергії на суму 19 520 674,24 грн. На оплату виставлена платіжна вимога-доручення № 8511 від 08.10.2010 р. на суму 19 520 674,24 грн. Вказана платіжна вимога-доручення по сьогоднішній день не оплачена частково, наслідком чого Відповідачем було суттєво порушено умови Договору.
• 01.10.2010 р. в сумі 2 000 000,00 грн.
• 26.10.2010 р. в сумі 1 500 000,00 грн.
Отже, залишок боргу складає 16 020 674,24 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача по справі за спожиту активну електричну енергію в період з серпні по вересень 2010 року складає 34 232 677,50 грн.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.
Згідно п.6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Згідно п.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 4.7 Угоди б/н від 01.04.2001р. до Договору, за недотримання термінів сплати активної електроенергії, які передбачені п. 4.5, Споживач сплачує Постачальникові електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого невиконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені). Отже, у відповідності до п. 4.5 Договору (в редакції Угоди б/н від 01.04.2001 р. пункт 4.7.), Відповідачу було нараховано пеню за прострочення оплати за активну електричну енергію в період з 18.09.2010 р. по 02.12.2010 р. в сумі 898 381,09 грн.
Крім того, згідно п.2. ст. 625 Цивільного кодексу України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, з огляду на вищевикладене, згідно ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України, Відповідачу нараховано інфляційні нарахування в період з 01.10.2010 р. по 31.10.2010 р. в сумі 91 060,02 грн. за прострочення оплати за спожиту активну електричну енергію.
Також, згідно ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України, Відповідачу нараховано три відсотка річних за прострочення оплати за спожиту активну електричну енергію в період з 18.09.2010 р. по 02.12.2010 р. в сумі 173 880,21 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача по справі складає 35 395 998,82 грн.
Вимоги позивача засновані на законі, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково у сумі 34 232 677,50 грн. –боргу за спожиту активну електричну енергію в серпні та вересні 2010 року; 100 000 грн. - пені; 91 060,02 грн. - інфляційні нарахування; 173 880,21 грн. - три відсотка річних.
Відповідно до статті 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючі той факт, що КП "ЗТМК" є казенним підприємством та відповідно до Постанови КМ України від 23.12.2004р. №1734 "Про затвердження стратегічне значення для економіки та безпеки держави", входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та перебуває у складному фінансовому стані, суд вважає за потрібне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню. Тому в іншій частині позову слід відмовити.
Клопотання про розстрочення виконання рішення задоволенню не підлягає як необґрунтоване.
Державне мито та витрати на ІТЗ судового процесу підлягають стягненню з відповідача у на користь позивача.
Керуючись ст. 49, 82, 83, 84 ГПК України, суд
Вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Казенного підприємства „Запорізький титано-магнієвий комбінат",
(69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, код ЄДРПОУ 00194731, поточний рахунок № №2609099800028 в Запорізькій ФВАТ „КредитПромбанк", МФО 373135; поточний рахунок №26000302155287 в Філії „Відділ Промінвестбанку м. Запоріжжя" МФО 313355; №26002697671248 в ЗФ Українського міжнародного банку МФО 313623) на користь ВАТ „Запоріжжяобленерго" (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260363141401 в Філії - ЗОУ ВАТ „Державний ощадний банк України", МФВ 313957) 34 232 677,50 грн. - заборгованість за спожиту активну електричну енергію, 100 000 грн. –пені, 91 060,02 грн. - інфляційні нарахування; 173 880,21 грн. - три відсотки річних; 25 500 грн. витрат по держмиту та 236 грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу. Видати наказ.
Суддя Алейникова Т.Г.
Рішення підписане 07.12.10