USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Постанова № 175403

Reading aloud is unavailable for now

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2006 р.

№ 30/79

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді:

суддів:

Добролюбової Т.В.,

Дроботової Т.Б.,

Продаєвич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада", м. Київ

на рішення

господарського суду м. Києва від 12.07.2005

у справі

№ 30/79

за позовом

Приватного підприємства "Духовність", м. Київ

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Трияда", м. Київ

про

визнання дійсним та укладеним договору купівлі –продажу та про визнання права власності на нерухоме майно

за участю представників сторін:

від скаржника:

Леськов П.І. за дов. від 18.02.04 №1/05

від позивача:

не з'явилися, належно повідомлені про час і місце засіданні суду

від відповідача:

Процюк О.О. за дов. від 25.01.2006 №2501/06

Ухвалою від 07.09.2006 касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада" прийнята до провадження та призначена до розгляду на 12.10.2006 року колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: Добролюбова Т.В. –головуючий, судді: Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.

Доповідач: Продаєвич Л.В.

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 09.10.2006 № 02-12.2/354 у зв’язку з перебуванням судді Гоголь Т.Г. у відпустці розгляд справи господарського суду м. Києва №30/79 здійснено колегією суддів у складі: Добролюбова Т.В - головуючий, судді: Дроботова Т.Б., Продаєвич Л.В.

ВСТАНОВИВ:

15.06.2005 року Приватне підприємство ?Духовність? звернулося до господарського суду м. Києва з позовом, в якому просить на підставі ч.3 ст. 182 Господарського кодексу України, ст. 220 Цивільного кодексу України визнати дійсним та укладеним договір купівлі –продажу між Приватним підприємством ?Духовність? та Товариством з обмеженою відповідальністю ?Трияда?, згідно з яким ПП ?Духовність? прийняло у власність, а ТОВ ?Трияда? продало блок № 7 в частині І, ІІ, VІІІ, ІХ поверхи адміністративного будинку (літ.А), площею 2200,70кв.м., що розташований в м. Києві по вул. Стуса Василя, № 35-37 та визнати право права власності ПП ?Духовність? на зазначене нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторонами у справі укладений попередній договір від 27.05.2005, на виконання якого здійснена часткова оплата у сумі 40000,00грн. та надано відповідачеві проект основного договору, який не був укладений.

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.07.2005 (суддя: Ващенко Т.М.) - позовні вимоги задоволені. Визнано дійсним та укладеним договір купівлі –продажу, укладений між ПП ?Духовність? та ТОВ ?Трияда?, згідно з яким ПП ?Духовність? прийняло у власність, а ТОВ ?Трияда? продало блок номер 7 в частині І, ІІ, VІІІ, ІХ поверхи адміністративного будинку (літ. А), площею 2200,70кв.м., що розташований в м. Києві по вул. Стуса Василя, № 35-37. Визнано право власності ПП ?Духовність? на нерухоме майно, а саме: на блок номер 7 (сім) в частині І, ІІ, VІІІ, ІХ поверхи адміністративного будинку (літ. А), площею 2200,70кв. м., що розташований в м. Києві по вул. Стуса Василя, № 35-37. Стягнуті з ТОВ ?Трияда? на користь ПП ?Духовність? судові витрати.

До Вищого господарського суду України звернулося ТОВ ?Тріада?, м. Київ з касаційною скаргою, в якій ставить питання про скасування рішення господарського суду м. Києва від 12.07.2005, про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання права власності ПП "Духовність" на майновий комплекс у зв’язку з відсутністю предмету спору, в частині позовних вимог про визнання дійсним та укладеним договору купівлі –продажу просить справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення порушено право власності ТОВ ?Тріада? на спірне нерухоме майно.

При цьому, товариство зазначає, що на момент укладання попереднього договору купівлі –продажу воно було належним власником об’єкту купівлі –продажу, оскільки приймало часткову участь у будівництві та отримало свідоцтво про право власності від 09.08.2000 МК № 0110003057 на майновий комплекс по вул. Радгоспній (нова назва Василя Стуса) №35-37 в м. Києві в складі: блок №7 в частині І, ІІ, VІІІ, ІХ поверхи адміністративного будинку (літ. А) площею 2200,70кв. м.

А відтак, скаржник вважає, що місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги за відсутності предмету спору, чим порушив ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а незалучення до участі у справі ТОВ ?Тріада? є порушенням права власності останнього, і відповідно до ст. 107 Господарського процесуального кодексу України надає право на касаційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи на предмет повноти їх встановлення судом першої інстанції та правильності застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, вислухавши присутніх у судовому засіданні представників скаржника і відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке:

В силу вимог ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога Приватного підприємства "Духовність" до ТОВ "Трияда" (м. Київ, вул. Арсенальна, 20, код ЄДРПОУ 33104137 ) про визнання дійсним та укладеним договору купівлі-продажу і визнання права власності на майно: блок №7 в частині І, ІІ, VІІІ, ІХ поверхи адміністративного будинку (літ. А) площею 2200,70кв. м.

При ухваленні оскаржуваного рішення господарський суд м. Києва дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, і відповідно про визнання дійсним та укладеним договору купівлі –продажу нерухомого майна та про визнання права власності позивача на зазначене майно.

Доводи касаційної скарги ТОВ "Тріада" (м. Київ, вул. І. Кудрі, 22-А, код ЄДРПОУ 14356195 ) безпосередньо стосуються права власності цього товариства на спірне нерухоме майно, тобто предмета спору, однак до участі у справі скаржник не був залучений.

До касаційної скарги товариством додані документи - свідоцтво про право власності, видане Київською міською державною адміністрацією 09.08.2000 про належність майнового комплексу, який розташований у м. Києві за адресою вул. Радгоспна, (нова адреса вул. Стуса Василя) №35-37 на праві власності ТОВ "Тріада" - проте, вказані докази не були предметом дослідження суду першої інстанції при вирішення даного спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України з огляду на наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що оскаржуване рішення господарського суду м. Києва, впливає на права та законні інтереси скаржника, а його не залучення до участі у справі позбавляє товариство права надати свої доводи та заперечення по суті спору на захист своїх прав та інтересів.

Колегія суддів також встановила, що судом першої інстанції не досліджувалися підстави набуття ТОВ "Трияда" права власності на спірне майно, та його повноваження щодо відчуження майна шляхом укладання договору купівлі-продажу з ПП "Духовність".

Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в п. 1 постанови від 29.12.1976 №11 "Про судове рішення", обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, дотримавшись всіх вимог процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до вимог п. 3 ст.111 9 та п. 3 ч. 2 ст.111 10 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення суду першої інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі у справі.

Вищенаведені обставини свідчать про наявність підстав для застосування Вищим господарським судом України згаданих статей до спірних правовідносин, оскільки незалучення скаржника до участі у справі при прийнятті оскаржуваного рішення зачіпає та істотно обмежує його права, а відтак перешкоджає правильному, об’єктивному та всебічному вирішенню даного спору з врахуванням прав та охоронюваних законом інтересів всіх учасників спірних правовідносин.

При цьому, судова колегія враховує, що згідно з ч. 2 ст.111 10 Господарського процесуального кодексу України викладені вище обставини є в будь-якому випадку окремою підставою для скасування рішення та подальшого нового розгляду справи судом першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, перевірити доводи ТОВ "Тріада" про належність йому на праві власності спірного майна, дослідити відповідні питання та надати їм оцінку в судовому рішенні, виконати всі вимоги процесуального законодавства.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 –111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 12.07.2005 у справі № 30/79 –скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада", м. Київ –задовольнити частково.

Головуючий, суддя

Т. Добролюбова

Суддя

Т. Дроботова

Суддя

Л. Продаєвич

Ухвала № 9976460

Open the full view

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

07.06.10 р. № 30/79

по справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Апєксстрой”, м. Донецьк

до відповідача: Спільного підприємства „Агроспецмонтажник”, м. Ясинувата, Донецька обл.

про стягнення заборгованості за договором підряду №09/01-2 від 02 січня 2009 року у розмірі 100 000,00 грн., інфляційних нарахувань у сумі 14 120,42 грн., 3% річних у сумі 4 309,23 грн., пені у розмірі 93,25 грн.

за зустрічним позовом: Спільного підприємства „Агроспецмонтажник”, м. Ясинувата, Донецька обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Апєксстрой”, м. Донецьк

про визнання відсутнім права на стягнення грошових коштів

Суддя господарського суду Донецької області В.В.Манжур

В провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Апєксстрой”, м. Донецьк, до відповідача Спільного підприємства „Агроспецмонтажник”, м. Ясинувата, Донецька обл., про стягнення заборгованості за договором підряду №09/01-2 від 02 січня 2009 року у розмірі 100 000,00 грн., інфляційних нарахувань у сумі 14 120,42 грн., 3% річних у сумі 4 309,23 грн., пені у розмірі 93,25 грн.

Відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України Спільне

підприємство „Агроспецмонтажник”, м.Ясинувата, Донецька обл., звернулось до господарського суду Донецької області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Апєксстрой”, м.Донецьк, про визнання відсутнім права на стягнення грошових коштів.

Позовна заява не може бути прийнята до розгляду, оскільки позивачем не надано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку та розмірі, документів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви повинні додаватися докази сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Згідно п. 2”б” ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993р. (із змінами та доповненнями) та Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005рік” та деяких інших законодавчих актів України” № 2505-IV від 25.03.2005р. із позовних заяв немайнового характеру ставка державного мита встановлює 5 неоподатковуваних доходів громадян (85,00грн).

Із змісту зустрічної позовної заяви вбачається, що позивачем заявлені позовні вимоги немайнового характеру, тому повинно було сплачене державне мито в розмірі 5 неоподатковуваних доходів громадян (85,00грн).

Також суд звертає увагу позивача за зустрічним позовом на те, що відповідно до п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Стаття 57 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 825 від 05.08.09р. “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.05р. № 1258 “Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів”, опублікованої в Урядовому кур’єрі № 146 від 13.08.09р., розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ, складає –236,00грн.

Стаття 57 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що до позовної заяви повинні додаватися документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Однак, до зустрічної позовної заяви вх. №02-38/6537 не надано доказів сплати державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку та розмірі, та документів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Керуючись п.2 „б” ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993р., ст.57, п.п. 4, 6, 10 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Зустрічну позовну заяву Спільного підприємства „Агроспецмонтажник”, м.Ясинувата, Донецька обл., до Товариства з обмеженою відповідальністю „Апєксстрой”, м.Донецьк, про визнання відсутнім права на стягнення грошових коштів, повернути без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Додаток (лише позивачу): позовна заява з додатком - всього на 4 аркушах.

Суддя

Надруковано 3 примірника:

1 прим.-Госп.суду Донецької

області

2 прим.- сторонам

Вик. Горячова М.В.

вх. № 02-38/6537 від 07.06.10р.