USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Постанова № 175403

Reading aloud is unavailable for now

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2006 р.

№ 30/79

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді:

суддів:

Добролюбової Т.В.,

Дроботової Т.Б.,

Продаєвич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада", м. Київ

на рішення

господарського суду м. Києва від 12.07.2005

у справі

№ 30/79

за позовом

Приватного підприємства "Духовність", м. Київ

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Трияда", м. Київ

про

визнання дійсним та укладеним договору купівлі –продажу та про визнання права власності на нерухоме майно

за участю представників сторін:

від скаржника:

Леськов П.І. за дов. від 18.02.04 №1/05

від позивача:

не з'явилися, належно повідомлені про час і місце засіданні суду

від відповідача:

Процюк О.О. за дов. від 25.01.2006 №2501/06

Ухвалою від 07.09.2006 касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада" прийнята до провадження та призначена до розгляду на 12.10.2006 року колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: Добролюбова Т.В. –головуючий, судді: Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.

Доповідач: Продаєвич Л.В.

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 09.10.2006 № 02-12.2/354 у зв’язку з перебуванням судді Гоголь Т.Г. у відпустці розгляд справи господарського суду м. Києва №30/79 здійснено колегією суддів у складі: Добролюбова Т.В - головуючий, судді: Дроботова Т.Б., Продаєвич Л.В.

ВСТАНОВИВ:

15.06.2005 року Приватне підприємство ?Духовність? звернулося до господарського суду м. Києва з позовом, в якому просить на підставі ч.3 ст. 182 Господарського кодексу України, ст. 220 Цивільного кодексу України визнати дійсним та укладеним договір купівлі –продажу між Приватним підприємством ?Духовність? та Товариством з обмеженою відповідальністю ?Трияда?, згідно з яким ПП ?Духовність? прийняло у власність, а ТОВ ?Трияда? продало блок № 7 в частині І, ІІ, VІІІ, ІХ поверхи адміністративного будинку (літ.А), площею 2200,70кв.м., що розташований в м. Києві по вул. Стуса Василя, № 35-37 та визнати право права власності ПП ?Духовність? на зазначене нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторонами у справі укладений попередній договір від 27.05.2005, на виконання якого здійснена часткова оплата у сумі 40000,00грн. та надано відповідачеві проект основного договору, який не був укладений.

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.07.2005 (суддя: Ващенко Т.М.) - позовні вимоги задоволені. Визнано дійсним та укладеним договір купівлі –продажу, укладений між ПП ?Духовність? та ТОВ ?Трияда?, згідно з яким ПП ?Духовність? прийняло у власність, а ТОВ ?Трияда? продало блок номер 7 в частині І, ІІ, VІІІ, ІХ поверхи адміністративного будинку (літ. А), площею 2200,70кв.м., що розташований в м. Києві по вул. Стуса Василя, № 35-37. Визнано право власності ПП ?Духовність? на нерухоме майно, а саме: на блок номер 7 (сім) в частині І, ІІ, VІІІ, ІХ поверхи адміністративного будинку (літ. А), площею 2200,70кв. м., що розташований в м. Києві по вул. Стуса Василя, № 35-37. Стягнуті з ТОВ ?Трияда? на користь ПП ?Духовність? судові витрати.

До Вищого господарського суду України звернулося ТОВ ?Тріада?, м. Київ з касаційною скаргою, в якій ставить питання про скасування рішення господарського суду м. Києва від 12.07.2005, про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання права власності ПП "Духовність" на майновий комплекс у зв’язку з відсутністю предмету спору, в частині позовних вимог про визнання дійсним та укладеним договору купівлі –продажу просить справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення порушено право власності ТОВ ?Тріада? на спірне нерухоме майно.

При цьому, товариство зазначає, що на момент укладання попереднього договору купівлі –продажу воно було належним власником об’єкту купівлі –продажу, оскільки приймало часткову участь у будівництві та отримало свідоцтво про право власності від 09.08.2000 МК № 0110003057 на майновий комплекс по вул. Радгоспній (нова назва Василя Стуса) №35-37 в м. Києві в складі: блок №7 в частині І, ІІ, VІІІ, ІХ поверхи адміністративного будинку (літ. А) площею 2200,70кв. м.

А відтак, скаржник вважає, що місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги за відсутності предмету спору, чим порушив ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а незалучення до участі у справі ТОВ ?Тріада? є порушенням права власності останнього, і відповідно до ст. 107 Господарського процесуального кодексу України надає право на касаційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи на предмет повноти їх встановлення судом першої інстанції та правильності застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, вислухавши присутніх у судовому засіданні представників скаржника і відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке:

В силу вимог ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога Приватного підприємства "Духовність" до ТОВ "Трияда" (м. Київ, вул. Арсенальна, 20, код ЄДРПОУ 33104137 ) про визнання дійсним та укладеним договору купівлі-продажу і визнання права власності на майно: блок №7 в частині І, ІІ, VІІІ, ІХ поверхи адміністративного будинку (літ. А) площею 2200,70кв. м.

При ухваленні оскаржуваного рішення господарський суд м. Києва дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, і відповідно про визнання дійсним та укладеним договору купівлі –продажу нерухомого майна та про визнання права власності позивача на зазначене майно.

Доводи касаційної скарги ТОВ "Тріада" (м. Київ, вул. І. Кудрі, 22-А, код ЄДРПОУ 14356195 ) безпосередньо стосуються права власності цього товариства на спірне нерухоме майно, тобто предмета спору, однак до участі у справі скаржник не був залучений.

До касаційної скарги товариством додані документи - свідоцтво про право власності, видане Київською міською державною адміністрацією 09.08.2000 про належність майнового комплексу, який розташований у м. Києві за адресою вул. Радгоспна, (нова адреса вул. Стуса Василя) №35-37 на праві власності ТОВ "Тріада" - проте, вказані докази не були предметом дослідження суду першої інстанції при вирішення даного спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України з огляду на наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що оскаржуване рішення господарського суду м. Києва, впливає на права та законні інтереси скаржника, а його не залучення до участі у справі позбавляє товариство права надати свої доводи та заперечення по суті спору на захист своїх прав та інтересів.

Колегія суддів також встановила, що судом першої інстанції не досліджувалися підстави набуття ТОВ "Трияда" права власності на спірне майно, та його повноваження щодо відчуження майна шляхом укладання договору купівлі-продажу з ПП "Духовність".

Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в п. 1 постанови від 29.12.1976 №11 "Про судове рішення", обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, дотримавшись всіх вимог процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до вимог п. 3 ст.111 9 та п. 3 ч. 2 ст.111 10 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення суду першої інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі у справі.

Вищенаведені обставини свідчать про наявність підстав для застосування Вищим господарським судом України згаданих статей до спірних правовідносин, оскільки незалучення скаржника до участі у справі при прийнятті оскаржуваного рішення зачіпає та істотно обмежує його права, а відтак перешкоджає правильному, об’єктивному та всебічному вирішенню даного спору з врахуванням прав та охоронюваних законом інтересів всіх учасників спірних правовідносин.

При цьому, судова колегія враховує, що згідно з ч. 2 ст.111 10 Господарського процесуального кодексу України викладені вище обставини є в будь-якому випадку окремою підставою для скасування рішення та подальшого нового розгляду справи судом першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, перевірити доводи ТОВ "Тріада" про належність йому на праві власності спірного майна, дослідити відповідні питання та надати їм оцінку в судовому рішенні, виконати всі вимоги процесуального законодавства.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 –111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 12.07.2005 у справі № 30/79 –скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада", м. Київ –задовольнити частково.

Головуючий, суддя

Т. Добролюбова

Суддя

Т. Дроботова

Суддя

Л. Продаєвич

Рішення № 3876210

Open the full view

[image: ]

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/79

30.04.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова марка «Соня»

До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Столиця» (далі –відповідач-1)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло киянам»(далі –відповідач-2)

Про розірвання договору та стягнення 1 783 126,06 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Боримська –представник за довіреністю № б/н від 04.12.08.

Від відповідача-1 не з’явився

Від відповідача-2 не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова марка «Соня»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Столиця»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло киянам» про:

- розірвання Договору про участь у фінансуванні нежитлового будівництва від 11.04.08. за № 2464-12/013Н-1-15, укладеного між відповідачем-2 від імені і за дорученням якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Столиця»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова марка «Соня»;

- стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 1 664 233, 56 грн. –основного боргу, 87 591,24 грн. –неустойки, 28 291,97 грн. –збитків від інфляції, 3 009,29 грн. - - 3 % річних від простроченої суми;

- стягнення з відповідачів на користь позивача 10 000,00 грн. – витрат за надані юридичні послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.09. порушено провадження у справі № 30/79, розгляд справи було призначено на 24.02.09. о 16-15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.09. розгляд справи № 30/79 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 31.03.09. о 12-30.

27.03.09. представником позивача через канцелярію суду було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова марка «Соня»просить суд:

- розірвати договір про учать у фінансуванні нежитлового будівництва від 11.04.08. за № 2464-12/013Н-1-15, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Житло Киянам", від імені і за дорученням якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія „Столиця" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгова Марка „Соня";

- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Житло Киянам", Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія „Столиця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова Марка „Соня" 1 664 233,56 грн. - основного боргу; 87 591,24 грн. - неустойки, 28 291,97 грн. - індексу інфляції, 11 353,26 грн. –три проценти річних від простроченої суми;

- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Житло Киянам", Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія „Столиця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова Марка „Соня" судові витрати за надання юридичних послуг в розмірі 10 000,00 грн.

В судовому засіданні 31.03.09. представником позивача подано суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова марка «Соня»просить суд:

- розірвати договір про учать у фінансуванні нежитлового будівництва від 11.04.08. за № 2464-12/013Н-1-15, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Житло Киянам", від імені і за дорученням якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія „Столиця" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгова Марка „Соня";

- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Житло Киянам", Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія „Столиця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова Марка „Соня" 1 664 233,56 грн. - основного боргу; 87 591,24 грн. - неустойки, 73 226,28 грн. - індексу інфляції, 11 353,26 грн. –три проценти річних від простроченої суми;

- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Житло Киянам", Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія „Столиця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова Марка „Соня" судові витрати за надання юридичних послуг в розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.09. розгляд справи № 30/79 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 30.04.09. о 14-30.

У призначеному судовому засіданні 30.04.09. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суду позов задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання відповідач-1 та відповідач-2 не з'явився, про причини неявки суду не повідомили, вимоги ухвали суду від 05.02.09., 24.02.09., 31.03.09. не виконали, письмових пояснень з приводу викладених в поданій позивачем заяві обставин не подали.

Від представника відповідача-1 надійшло клопотання з проханням відкласти розгляд справи. Але, до клопотання відповідачем-1 не додано належних доказів, що підтверджують викладені у ньому обставини, і на які відповідач посилається як на підставу відкладення розгляду справи.

Також необхідно зазначити, що відповідач-1, як юридична особа не позбавлена можливості направити у судове засідання іншого представника, видавши йому довіреність.

За таких обставин, клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.08. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Житло киянам”, від імені і за дорученням якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія „Столиця” в особі директора Піговського П.А. (далі –„Компанія”), та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгова Марка „Соня” (далі –„Інвестор”), в особі генерального директора Александрова О.В., було укладено Договір № 2464-12/013Н-1-15 про участь у фінансуванні нежитлового будівництва (далі –„Договір”).

Згідно пп. 1.1. п. 1 Договору, Компанія взяла на себе зобов’язання забезпечити фінансування (інвестування) нежитлового будівництва приміщення, розташованого на 4-му поверсі, будівельний № 013, загальна площа 128,48 кв.м (далі –„Приміщення”), що розміщене у будинку, який зводиться за будівельною адресою: м. Київ, вул. Завальна, 8-а, корпус 6, у Дарницькому районі міста Києва і, після фактичного закінчення будівельно-монтажних робіт, передати Інвестору Приміщення, а Інвестор зобов’язався забезпечити фінансування зазначеного Приміщення за рахунок грошових внесків на умовах, в обсягах та в строки, що передбачені даним Договором, та після завершення будівництва будинку отримати Приміщення у порядку встановленому даним Договором.

Як зазначено в пп. 4.1.2., 4.1.3 п. 4, пп. 6.1, 6.9 п. 6 Договору, Інвестор зобов’язався протягом 10 днів банківських днів з дати підписання Договору профінансувати не менше 100 % вартості загальної площі приміщення згідно з Графіком інвестування шляхом сплати коштів на поточний рахунок Компанії № 26008302002596.

Як стверджує позивач та відповідно до матеріалів справи, дорученням № 168 від 14.04.08. ТОВ «ТМ «Соня»перерахувало на рахунок відповідача-1 грошові кошти у розмірі 1 751 824,80 грн.

Згідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В пп. 1.3 п. 1 Договору про участь у фінансуванні нежитлового будівництва встановлено початок будівництва - 01.12.05., запланована дата закінчення будівельно-монтажних робіт - 31.12.08.

Позивач зазначає, що на час звернення до суду, Компанія умови Договору не виконала, будинок, який зводиться за будівельною адресою: м. Київ, вул. Завальна, 8-а, корпус 6, у Дарницькому районі міста Києва є побудованим менше, ніж на половину, роботи на об’єкті будівництва припинені і не проводяться. Таким чином, позивач не отримає того, на що розраховував під час укладення Договору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243 затверджений Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відповідно до якого підтвердження готовності до експлуатації закінчених будівництвом об’єктів оформлюються відповідним актом, форма яка затверджується Держбудом.

Відповідачами не спростовано, та не надано суду докази, що підтверджують належне виконання умов Договору та в строки визначені сторонами.

Підпунктом 7.2 п. 7 Договору сторонами обумовлено, що у випадку розірвання договору за ініціативою Інвестора, Компанія, протягом 30 банківських днів з моменту отримання такого звернення Інвестора, повертає на банківський рахунок Інвестора, що вказаний у Договорі, всю суму коштів фактично внесених Інвестором на рахунок Компанії, залишаючи собі неустойку у розмірі 5 відсотків від вартості всієї загальної площі конкретного об’єкту інвестування встановленої договором на дату такого розірвання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом від 26.11.08. № 4/26/11-08 про розірвання Договору з 26.11.08., яке було отримано ТОВ «Столиця»того ж дня, що підтверджується штампом ТОВ „ІБК „Столиця”, з проставленою датою, вхідним номером та підписом уповноваженої особи відповідача.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи наведене, Компанія зобов’язана була повернути на банківський рахунок позивача грошові кошти у розмірі 1 664 233,56 грн. (з урахуванням 5 % неустойки) не пізніше 01.01.09.

Але, умови Договору Компанія не виконала та не повернула на рахунок позивача сплачені останнім кошти.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена норма також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України, штраф, як різновид неустойки може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з умов Договору сторони обумовили, що у разі невиконання відповідачем-1 з власної вини прийнятих на себе зобов’язань, зазначених в Договорі, вона зобов’язана у строк не довше тридцяти робочих днів після розірвання Договору повернути на банківський рахунок позивача суму, що була фактично сплачена позивачем на рахунок відповідача-1 за даним Договором, а також додатково сплатити йому неустойку у розмірі п’яти відсотків від суми, що була фактично внесена позивачем на рахунок відповідача - 1 на виконання умов Договору (пп.7.4 п. 7 Договору).

З огляду на те, що ТОВ «Столиця»пропущено термін повернення коштів на банківський рахунок позивача, цілком обґрунтованим є твердження позивача, що Компанія зобов’язана додатково сплатити ТОВ „Торгова Марка „Соня” неустойку у вигляді штрафу у розмірі п’яти відсотків від суми 1 751 824,80 грн., що складає 87 591,24 грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені правові норми та умови договору, позивачем було нараховано 11 353,26 грн. - три відсотки річних; індекс інфляції у розмірі 73 226,28 грн. за весь час прострочення (з 01.01.09.-24.03.09.)

Оскільки, відповідачі покладені на них зобов’язання не виконали, Господарський суд міста Києва вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова марка «Соня»обґрунтований та підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідачів витрати, пов’язані із наданням юридичних послуг, які були надані ТОВ „Торгова марка „Соня” юридичною фірмою ТОВ „Сиваш” на підставі договору від 25.11.08. та за які позивач сплатив згідно рахунку-фактури № 04/09 від 19.01.09. грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та витрати на юридичні послуги покладаються на відповідачів.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 193, 230-231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 546, 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова марка «Соня»задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір про учать у фінансуванні нежитлового будівництва від 11.04.08. за № 2464-12/013Н-1-15, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Житло Киянам” (01133, м. Київ, вул. Завальна, 8б, код ЄДРПОУ 32069938), від імені і за дорученням якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія „Столиця” (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 12-а,код ЄДРПОУ 32597262) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгова Марка „Соня” (02218, м. Київ, вулиця Райдужна, буд. 7, кв. 87, код ЄДРПОУ 34875911).

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Житло Киянам” (01133, м. Київ, вул. Завальна, 8б, код ЄДРПОУ 32069938), Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія „Столиця” (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 12-а,код ЄДРПОУ 32597262) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова Марка „Соня” (02218, м. Київ, вулиця Райдужна, буд. 7, кв. 87, код ЄДРПОУ 34875911) 1 664 233 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі двісті тридцять три) грн. 56 коп. –основного боргу; 87 591 (вісімдесят сім тисяч п’ятсот дев’яносто одна) грн. 24 коп. –неустойки, 73 226 (сімдесят три тисячі двісті двадцять шість) грн. 28 коп. - індексу інфляції, 11 353 (одинадцять тисяч триста п’ятдесят три) грн. 26 коп. - три проценти річних від простроченої суми.

4. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Житло Киянам” (01133, м. Київ, вул. Завальна, 8б, код ЄДРПОУ 32069938), Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія „Столиця” (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 12-а,код ЄДРПОУ 32597262) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова Марка „Соня” (02218, м. Київ, вулиця Райдужна, буд. 7, кв. 87, код ЄДРПОУ 34875911) судові витрати за надання юридичних послуг в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

5. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Житло Киянам” (01133, м. Київ, вул. Завальна, 8б, код ЄДРПОУ 32069938), Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія „Столиця” (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 12-а,код ЄДРПОУ 32597262) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова Марка „Соня”(02218, м. Київ, вулиця Райдужна, буд. 7, кв. 87, код ЄДРПОУ 34875911) 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат за інформаційно-технічного забезпечення, 18 535 (вісімнадцять тисяч п’ятсот тридцять п’ять) грн. 36 коп. - державного мита.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

7. Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 15.05.09.