ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2006 р.
№ 30/79
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді:
суддів:
Добролюбової Т.В.,
Дроботової Т.Б.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада", м. Київ
на рішення
господарського суду м. Києва від 12.07.2005
у справі
№ 30/79
за позовом
Приватного підприємства "Духовність", м. Київ
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Трияда", м. Київ
про
визнання дійсним та укладеним договору купівлі –продажу та про визнання права власності на нерухоме майно
за участю представників сторін:
від скаржника:
Леськов П.І. за дов. від 18.02.04 №1/05
від позивача:
не з'явилися, належно повідомлені про час і місце засіданні суду
від відповідача:
Процюк О.О. за дов. від 25.01.2006 №2501/06
Ухвалою від 07.09.2006 касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада" прийнята до провадження та призначена до розгляду на 12.10.2006 року колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: Добролюбова Т.В. –головуючий, судді: Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
Доповідач: Продаєвич Л.В.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 09.10.2006 № 02-12.2/354 у зв’язку з перебуванням судді Гоголь Т.Г. у відпустці розгляд справи господарського суду м. Києва №30/79 здійснено колегією суддів у складі: Добролюбова Т.В - головуючий, судді: Дроботова Т.Б., Продаєвич Л.В.
ВСТАНОВИВ:
15.06.2005 року Приватне підприємство ?Духовність? звернулося до господарського суду м. Києва з позовом, в якому просить на підставі ч.3 ст. 182 Господарського кодексу України, ст. 220 Цивільного кодексу України визнати дійсним та укладеним договір купівлі –продажу між Приватним підприємством ?Духовність? та Товариством з обмеженою відповідальністю ?Трияда?, згідно з яким ПП ?Духовність? прийняло у власність, а ТОВ ?Трияда? продало блок № 7 в частині І, ІІ, VІІІ, ІХ поверхи адміністративного будинку (літ.А), площею 2200,70кв.м., що розташований в м. Києві по вул. Стуса Василя, № 35-37 та визнати право права власності ПП ?Духовність? на зазначене нерухоме майно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторонами у справі укладений попередній договір від 27.05.2005, на виконання якого здійснена часткова оплата у сумі 40000,00грн. та надано відповідачеві проект основного договору, який не був укладений.
Рішенням господарського суду м. Києва від 12.07.2005 (суддя: Ващенко Т.М.) - позовні вимоги задоволені. Визнано дійсним та укладеним договір купівлі –продажу, укладений між ПП ?Духовність? та ТОВ ?Трияда?, згідно з яким ПП ?Духовність? прийняло у власність, а ТОВ ?Трияда? продало блок номер 7 в частині І, ІІ, VІІІ, ІХ поверхи адміністративного будинку (літ. А), площею 2200,70кв.м., що розташований в м. Києві по вул. Стуса Василя, № 35-37. Визнано право власності ПП ?Духовність? на нерухоме майно, а саме: на блок номер 7 (сім) в частині І, ІІ, VІІІ, ІХ поверхи адміністративного будинку (літ. А), площею 2200,70кв. м., що розташований в м. Києві по вул. Стуса Василя, № 35-37. Стягнуті з ТОВ ?Трияда? на користь ПП ?Духовність? судові витрати.
До Вищого господарського суду України звернулося ТОВ ?Тріада?, м. Київ з касаційною скаргою, в якій ставить питання про скасування рішення господарського суду м. Києва від 12.07.2005, про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання права власності ПП "Духовність" на майновий комплекс у зв’язку з відсутністю предмету спору, в частині позовних вимог про визнання дійсним та укладеним договору купівлі –продажу просить справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення порушено право власності ТОВ ?Тріада? на спірне нерухоме майно.
При цьому, товариство зазначає, що на момент укладання попереднього договору купівлі –продажу воно було належним власником об’єкту купівлі –продажу, оскільки приймало часткову участь у будівництві та отримало свідоцтво про право власності від 09.08.2000 МК № 0110003057 на майновий комплекс по вул. Радгоспній (нова назва Василя Стуса) №35-37 в м. Києві в складі: блок №7 в частині І, ІІ, VІІІ, ІХ поверхи адміністративного будинку (літ. А) площею 2200,70кв. м.
А відтак, скаржник вважає, що місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги за відсутності предмету спору, чим порушив ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а незалучення до участі у справі ТОВ ?Тріада? є порушенням права власності останнього, і відповідно до ст. 107 Господарського процесуального кодексу України надає право на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи на предмет повноти їх встановлення судом першої інстанції та правильності застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, вислухавши присутніх у судовому засіданні представників скаржника і відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке:
В силу вимог ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога Приватного підприємства "Духовність" до ТОВ "Трияда" (м. Київ, вул. Арсенальна, 20, код ЄДРПОУ 33104137 ) про визнання дійсним та укладеним договору купівлі-продажу і визнання права власності на майно: блок №7 в частині І, ІІ, VІІІ, ІХ поверхи адміністративного будинку (літ. А) площею 2200,70кв. м.
При ухваленні оскаржуваного рішення господарський суд м. Києва дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, і відповідно про визнання дійсним та укладеним договору купівлі –продажу нерухомого майна та про визнання права власності позивача на зазначене майно.
Доводи касаційної скарги ТОВ "Тріада" (м. Київ, вул. І. Кудрі, 22-А, код ЄДРПОУ 14356195 ) безпосередньо стосуються права власності цього товариства на спірне нерухоме майно, тобто предмета спору, однак до участі у справі скаржник не був залучений.
До касаційної скарги товариством додані документи - свідоцтво про право власності, видане Київською міською державною адміністрацією 09.08.2000 про належність майнового комплексу, який розташований у м. Києві за адресою вул. Радгоспна, (нова адреса вул. Стуса Василя) №35-37 на праві власності ТОВ "Тріада" - проте, вказані докази не були предметом дослідження суду першої інстанції при вирішення даного спору.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України з огляду на наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що оскаржуване рішення господарського суду м. Києва, впливає на права та законні інтереси скаржника, а його не залучення до участі у справі позбавляє товариство права надати свої доводи та заперечення по суті спору на захист своїх прав та інтересів.
Колегія суддів також встановила, що судом першої інстанції не досліджувалися підстави набуття ТОВ "Трияда" права власності на спірне майно, та його повноваження щодо відчуження майна шляхом укладання договору купівлі-продажу з ПП "Духовність".
Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в п. 1 постанови від 29.12.1976 №11 "Про судове рішення", обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, дотримавшись всіх вимог процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до вимог п. 3 ст.111 9 та п. 3 ч. 2 ст.111 10 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення суду першої інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі у справі.
Вищенаведені обставини свідчать про наявність підстав для застосування Вищим господарським судом України згаданих статей до спірних правовідносин, оскільки незалучення скаржника до участі у справі при прийнятті оскаржуваного рішення зачіпає та істотно обмежує його права, а відтак перешкоджає правильному, об’єктивному та всебічному вирішенню даного спору з врахуванням прав та охоронюваних законом інтересів всіх учасників спірних правовідносин.
При цьому, судова колегія враховує, що згідно з ч. 2 ст.111 10 Господарського процесуального кодексу України викладені вище обставини є в будь-якому випадку окремою підставою для скасування рішення та подальшого нового розгляду справи судом першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, перевірити доводи ТОВ "Тріада" про належність йому на праві власності спірного майна, дослідити відповідні питання та надати їм оцінку в судовому рішенні, виконати всі вимоги процесуального законодавства.
Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 –111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду м. Києва від 12.07.2005 у справі № 30/79 –скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада", м. Київ –задовольнити частково.
Головуючий, суддя
Т. Добролюбова
Суддя
Т. Дроботова
Суддя
Л. Продаєвич
Рішення № 3683454
[image: ]
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.05.09 Справа№ 30/79
за позовом: ЗАТ „Галичина”, м. Радехів
до відповідача: ТзОВ „Торгова компанія „Інтермаркет”, м.Львів
про стягнення 728095,87 грн.
Суддя Н.Мороз
Представники:
від позивача: Кінаш Т.П.
від відповідача: н/з
Суть спору:
Позов заявлено закритим акціонерним товариством „Галичина”, м. Радехів до товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, м.Львів про стягнення 728095,87 грн. заборгованості.
Ухвалою господарського суду від 06.04.2009 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 07.05.2009 року.
Представник позивача в судове засідання з"явився, позов просить задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, (хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання), причин неявки суду не повідомив.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язання вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.
У відповідності до ч.1,2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Форма договору сторонами визначається на власний розсуд (усна, письмова), недотримання письмової форми не тягне недійсності такого договору.
Відповідно до укладеного договору (усних домовленостей, які досягнуті сторонами) позивач відпустив відповідачу товар (молокопродукти) на загальну суму 1157772,74 грн. В підтвердження належного виконання договірного зобов”язання, позивачем представлено видаткові накладні (в матеріалах справи).
Згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Такою вимогою слід вважати направлену позивачем претензію від 20.03.2009р. на адресу відповідача, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата здійснена частково, в результаті виникла заборгованість в сумі 720770,17 грн. Доказі зворотнього суду не надано.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, не спростовані відповідачем та підлягають до задоволення.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 692 ЦК України, ст.ст.179,193, 216 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-
г. . ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, м.Львів, вул. Галицька,4 (р/р 2600900601403 в ЛФ „Укрсімбанк”, м.Львів, МФО 325718, код ЄДРПОУ 13827416) на користь закритого акціонерного товариства „Галичина”, м.Радехів, вул. Б.Хмельницького,120 (р/р 260005710 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” у м.Львові, МФО 325570, код ЄДРПОУ 25553579) –720770,17 грн. заборгованості, 7207,70 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.