ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2006 р.
№ 30/79
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді:
суддів:
Добролюбової Т.В.,
Дроботової Т.Б.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада", м. Київ
на рішення
господарського суду м. Києва від 12.07.2005
у справі
№ 30/79
за позовом
Приватного підприємства "Духовність", м. Київ
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Трияда", м. Київ
про
визнання дійсним та укладеним договору купівлі –продажу та про визнання права власності на нерухоме майно
за участю представників сторін:
від скаржника:
Леськов П.І. за дов. від 18.02.04 №1/05
від позивача:
не з'явилися, належно повідомлені про час і місце засіданні суду
від відповідача:
Процюк О.О. за дов. від 25.01.2006 №2501/06
Ухвалою від 07.09.2006 касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада" прийнята до провадження та призначена до розгляду на 12.10.2006 року колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: Добролюбова Т.В. –головуючий, судді: Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
Доповідач: Продаєвич Л.В.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 09.10.2006 № 02-12.2/354 у зв’язку з перебуванням судді Гоголь Т.Г. у відпустці розгляд справи господарського суду м. Києва №30/79 здійснено колегією суддів у складі: Добролюбова Т.В - головуючий, судді: Дроботова Т.Б., Продаєвич Л.В.
ВСТАНОВИВ:
15.06.2005 року Приватне підприємство ?Духовність? звернулося до господарського суду м. Києва з позовом, в якому просить на підставі ч.3 ст. 182 Господарського кодексу України, ст. 220 Цивільного кодексу України визнати дійсним та укладеним договір купівлі –продажу між Приватним підприємством ?Духовність? та Товариством з обмеженою відповідальністю ?Трияда?, згідно з яким ПП ?Духовність? прийняло у власність, а ТОВ ?Трияда? продало блок № 7 в частині І, ІІ, VІІІ, ІХ поверхи адміністративного будинку (літ.А), площею 2200,70кв.м., що розташований в м. Києві по вул. Стуса Василя, № 35-37 та визнати право права власності ПП ?Духовність? на зазначене нерухоме майно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторонами у справі укладений попередній договір від 27.05.2005, на виконання якого здійснена часткова оплата у сумі 40000,00грн. та надано відповідачеві проект основного договору, який не був укладений.
Рішенням господарського суду м. Києва від 12.07.2005 (суддя: Ващенко Т.М.) - позовні вимоги задоволені. Визнано дійсним та укладеним договір купівлі –продажу, укладений між ПП ?Духовність? та ТОВ ?Трияда?, згідно з яким ПП ?Духовність? прийняло у власність, а ТОВ ?Трияда? продало блок номер 7 в частині І, ІІ, VІІІ, ІХ поверхи адміністративного будинку (літ. А), площею 2200,70кв.м., що розташований в м. Києві по вул. Стуса Василя, № 35-37. Визнано право власності ПП ?Духовність? на нерухоме майно, а саме: на блок номер 7 (сім) в частині І, ІІ, VІІІ, ІХ поверхи адміністративного будинку (літ. А), площею 2200,70кв. м., що розташований в м. Києві по вул. Стуса Василя, № 35-37. Стягнуті з ТОВ ?Трияда? на користь ПП ?Духовність? судові витрати.
До Вищого господарського суду України звернулося ТОВ ?Тріада?, м. Київ з касаційною скаргою, в якій ставить питання про скасування рішення господарського суду м. Києва від 12.07.2005, про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання права власності ПП "Духовність" на майновий комплекс у зв’язку з відсутністю предмету спору, в частині позовних вимог про визнання дійсним та укладеним договору купівлі –продажу просить справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення порушено право власності ТОВ ?Тріада? на спірне нерухоме майно.
При цьому, товариство зазначає, що на момент укладання попереднього договору купівлі –продажу воно було належним власником об’єкту купівлі –продажу, оскільки приймало часткову участь у будівництві та отримало свідоцтво про право власності від 09.08.2000 МК № 0110003057 на майновий комплекс по вул. Радгоспній (нова назва Василя Стуса) №35-37 в м. Києві в складі: блок №7 в частині І, ІІ, VІІІ, ІХ поверхи адміністративного будинку (літ. А) площею 2200,70кв. м.
А відтак, скаржник вважає, що місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги за відсутності предмету спору, чим порушив ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а незалучення до участі у справі ТОВ ?Тріада? є порушенням права власності останнього, і відповідно до ст. 107 Господарського процесуального кодексу України надає право на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи на предмет повноти їх встановлення судом першої інстанції та правильності застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, вислухавши присутніх у судовому засіданні представників скаржника і відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке:
В силу вимог ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога Приватного підприємства "Духовність" до ТОВ "Трияда" (м. Київ, вул. Арсенальна, 20, код ЄДРПОУ 33104137 ) про визнання дійсним та укладеним договору купівлі-продажу і визнання права власності на майно: блок №7 в частині І, ІІ, VІІІ, ІХ поверхи адміністративного будинку (літ. А) площею 2200,70кв. м.
При ухваленні оскаржуваного рішення господарський суд м. Києва дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, і відповідно про визнання дійсним та укладеним договору купівлі –продажу нерухомого майна та про визнання права власності позивача на зазначене майно.
Доводи касаційної скарги ТОВ "Тріада" (м. Київ, вул. І. Кудрі, 22-А, код ЄДРПОУ 14356195 ) безпосередньо стосуються права власності цього товариства на спірне нерухоме майно, тобто предмета спору, однак до участі у справі скаржник не був залучений.
До касаційної скарги товариством додані документи - свідоцтво про право власності, видане Київською міською державною адміністрацією 09.08.2000 про належність майнового комплексу, який розташований у м. Києві за адресою вул. Радгоспна, (нова адреса вул. Стуса Василя) №35-37 на праві власності ТОВ "Тріада" - проте, вказані докази не були предметом дослідження суду першої інстанції при вирішення даного спору.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України з огляду на наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що оскаржуване рішення господарського суду м. Києва, впливає на права та законні інтереси скаржника, а його не залучення до участі у справі позбавляє товариство права надати свої доводи та заперечення по суті спору на захист своїх прав та інтересів.
Колегія суддів також встановила, що судом першої інстанції не досліджувалися підстави набуття ТОВ "Трияда" права власності на спірне майно, та його повноваження щодо відчуження майна шляхом укладання договору купівлі-продажу з ПП "Духовність".
Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в п. 1 постанови від 29.12.1976 №11 "Про судове рішення", обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, дотримавшись всіх вимог процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до вимог п. 3 ст.111 9 та п. 3 ч. 2 ст.111 10 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення суду першої інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі у справі.
Вищенаведені обставини свідчать про наявність підстав для застосування Вищим господарським судом України згаданих статей до спірних правовідносин, оскільки незалучення скаржника до участі у справі при прийнятті оскаржуваного рішення зачіпає та істотно обмежує його права, а відтак перешкоджає правильному, об’єктивному та всебічному вирішенню даного спору з врахуванням прав та охоронюваних законом інтересів всіх учасників спірних правовідносин.
При цьому, судова колегія враховує, що згідно з ч. 2 ст.111 10 Господарського процесуального кодексу України викладені вище обставини є в будь-якому випадку окремою підставою для скасування рішення та подальшого нового розгляду справи судом першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, перевірити доводи ТОВ "Тріада" про належність йому на праві власності спірного майна, дослідити відповідні питання та надати їм оцінку в судовому рішенні, виконати всі вимоги процесуального законодавства.
Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 –111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду м. Києва від 12.07.2005 у справі № 30/79 –скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада", м. Київ –задовольнити частково.
Головуючий, суддя
Т. Добролюбова
Суддя
Т. Дроботова
Суддя
Л. Продаєвич
Рішення № 2363072
[image: ]
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 30/79
26.08.08
За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»
до Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України
третя особа на стороні позивача Київська міська рада
третя особа на стороні відповідача Міністерство культури та туризму України
про виселення
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача Цимбаліст В.В. –представник за довіреністю № 155/1/11-5027 від 06.09.07.
Від відповідача не з’явився
Від третьої особи на стороні позивача не з’явився
Від третьої особи на стороні відповідача не з’явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»до Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України про виселення відповідача з нежилого приміщення площею 163,30 кв. м в будинку № 16 літ. А на вул. Лепській та повернення приміщення КП «Київжитлоспеексплуатація».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.07. порушено провадження у справі № 30/79, розгляд справи призначено на 15.03.07. о 11-30.
В судовому засіданні 15.03.07. відповідачем було надано суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон проти позову заперечує.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.07. на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України було залучено до участі у справі № 30/79 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Київську міську раду та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Міністерство культури та туризму України, розгляд справи було відкладено на 05.04.07. о 10-00.
05.04.07. в судовому засіданні 05.04.07. представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було надано суду письмові пояснення по справі № 30/79, у відповідності до яких Київська міська рада просить суд позов Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»задовольнити, оскільки строк дії договору № 06/1061 від 04.09.03. закінчився 04.09.06, а Київська міська рада не приймала рішення про його продовження, а томі відповідач незаконно займає приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лепська, 16-а, площею 163,30 кв. м.
В судовому засіданні 05.04.07. представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було надано суду письмові пояснення, відповідно до яких Міністерство культури і туризму України зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідач належним чином виконував умови договору № 06/1061 від 04.09.03.
В судових засіданнях 05.04.07. та 24.04.07. судом на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви.
08.05.07. представниками відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача через канцелярію суду було подано клопотання про продовження вирішення спору у справі № 30/79.
У судовому засіданні 08.05.07., відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 12.06.07. о 10-00.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.07. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України було продовжено строк вирішення спору у справі № 30/79, розгляд справи після оголошеної перерви було призначено до розгляду на 12.06.07. о 10-00.
В судовому засіданні 12.06.07. судом на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 18.06.07. о 14-15.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.07. на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України було зупинено провадження у справі № 30/79 до вирішення пов’язаної з нею іншої справи № 21/392.
14.07.08. до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»про поновлення провадження у справі № 30/79, в зв’язку з тим, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.08. у справі № 21/392, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.06.08. № 21/392 скасовано, в позові Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України до КП „Київжитлоспецексплуатація", Київської міської ради про зобов'язання до укладення договору оренди відмовлено повністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.08. на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України було поновлено провадження у справі № 30/79, розгляд справи призначено на 26.08.08. о 14-45.
Представник позивача в судовому засіданні 26.08.08. підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.
Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання 26.08.08. не з’явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні за згодою представника позивача було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
04.09.03. між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(Орендодавець) та Державною службою контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва № 06/1061 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець на підставі розпорядження Київського міського голови від 04.09.03. № 223 передав, а Орендар прийняв в оренду нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Липська, 16 літ. А, загальною площею 163,30 кв. м для розміщення підрозділів.
Строк дії Договору було визначено сторонами з 04.09.03. по 04.09.06. (п. 9.1 даного Договору).
Відповідно до п. 7.5 Договору, у разі закінчення строку Договору або при його розірванні Орендар зобов’язаний за актом приймання-передачі повернути об’єкт оренди Орендодавцю у стані, в якому перебував об’єкт оренди на момент передачі його в оренду з урахуванням всіх здійснених Орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об’єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії Договору оренди.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до вимог ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»позивачем на адресу відповідача було надіслано лист № 155/05-2018 від 22.09.06., відповідно до якого Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»повідомило Державну службу контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України про закінчення строку дії Договору оренди.
Однак, як зазначає позивач, Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України незважаючи на закінчення терміну дії Договору № 06/1061 від 04.09.03. продовжує займати спірне приміщення, що й обумовило необхідність звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.07. у справі № 21/392 позов Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України до Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" та Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство культури і туризму України, було задоволено у повному обсязі; скасовано рішення Київської міської ради в частині відмови в продовженні договору оренди нежилого приміщення у будинку № 16-А по вул. Липській площею 163, 3 кв. м.; зобов'язано Київську міську раду прийняти рішення щодо передачі в оренду позивачу нежилого приміщення у будинку № 16-А по вул. Липській загальною площею 163, 3 кв. м; зобов'язано Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" укласти з позивачем договір оренди нежилого приміщення у будинку № 16-А по вул. Липській площею 163, З кв. м на підставі прийнятого рішення Київської міської ради; стягнуто з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.08. у справі № 21/392 рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.07. у справі № 21/392 було скасовано, в задоволенні позову Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України було відмовлено повністю.
Приймаючи постанову № 21/392 від 26.02.08. Київський апеляційний господарський суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору, а наймодавець протягом одного місяця після закінчення договору оренди не висловить заперечень проти цього, то тільки в такому випадку можна вважати договір поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Колегією суддів встановлено, що КП «Київжитлоспецексплуатація» своїм листом повідомило відповідача про закінчення строку дії Договору оренди.
Крім того, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду було встановлено, що посилання господарського суду на наявні в матеріалах справи акти на фактичне використання нежилого приміщення від 05.09.06., 02.10.06., 01.11.06., 01.12.06. як на доказ продовження орендних відносин між сторонами після 04.09.06. не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою для користування майном, є договір оренди; чинним законодавством не передбачено, що сплата орендних платежів після припинення дії договору оренди та акти на фактичне використання нежилого приміщення продовжують його дію; крім того п. 3.5. Договору оренди № 06/1061 передбачено, що останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами договору акту приймання-передачі при повернені об'єкта оренди орендодавцеві, а оскільки спірне приміщення відповідачем не було повернуто КП «Київжитлоспецексплуатація», акт приймання-передачі приміщення ними не підписаний, тому сплата відповідачем коштів після 04.09.06. відбувалася саме за фактичне користування приміщення.
Пунктом 9.3. Договору оренди № 06/1061 сторони погодили, що після закінчення строку дії цього Договору, його дія може бути продовжена на підставі рішення Київської міської ради; пунктом 5.4. вказаного Договору також передбачено, що дозвіл на продовження договору оренди надає Київська міська рада.
21.12.06. Київською міською радою прийнято рішення № 526/583-1, згідно з додатком № 2 до якого, Державній службі контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України було відмовлено в продовженні договору оренди нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Липська, 16-А з підстав, передбачених п. 5.5. додатку № 1 рішення Київської міської ради від 28.09.06. № 34/91 "Про затвердження Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, Типового договору про оренду майна територіальної громади міста Києва", а саме: у зв'язку із резервуванням вказаного приміщення для розміщення органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій комунальної власності.
Пунктом 5.5 Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, затвердженого рішенням Київської міської ради № 34/91 від 28.09.06., розробленого на підставі Конституції України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі резервування об'єкта оренди для розміщення органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій комунальної власності, заявнику може бути відмовлено в передачі комунального майна в оренду.
Крім того, колегією Київського апеляційного господарського суду було встановлено, що Київська міська рада своїм рішенням № 526/583-1 від 21.12.06. в частині відмови Державній службі контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України в продовженні строку дії Договору оренди № 06/1061 ніяким чином не порушила переважене право позивача на продовження дії Договору оренди № 06/1061, а скористалась своїм правом (відповідно до норм Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України „Про оренду державного та комунального майна"), наданим їй як органу, уповноваженому управляти комунальним майном, який може як надати дозвіл, так і відмовити в його наданні з підстав, передбачених законом.
Відповідно до матеріалів справи, постановою Вищого господарського суду України від 24.06.08. у справі № 21/392 постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.02.08. у справі № 21/392 залишено без змін.
У відповідності до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Оскільки, на момент розгляду даної справи вступила в законну силу та діє постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.02.08. у справі № 21/392 від 24.06.08. у справі № 21/392, то встановлені нею факти мають обов’язкову силу для даної справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Таким чином, суд встановив, що строк дії Договору оренди № 06/1061 від 04.09.03. закінчився 04.09.06., а рішенням Київською міською радою від 21.12.06. № 526/583-1 Державній службі контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України було відмовлено в продовженні строку дії Договору оренди нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Липська, 16-А, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»щодо виселення Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України з нежилого приміщення площею 163,30 кв. м в будинку № 16 літ. А на вул. Лепській та повернення приміщення КП «Київжитлоспеексплуатація»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 35, 44, 49, 82 –85, 105 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»задовольнити повністю.
2. Виселити Державну службу контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України (01021, м. Київ, вул. Лепська, 16-А, код ЄДРПОУ 21716560) з нежилого приміщення площею 163,30 кв. м в будинку № 16 літ. А на вул. Липській, повернувши зазначене приміщення Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51 А, код ЄДРПОУ 03366500).
3. Стягнути з Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України (01021, м. Київ, вул. Лепська, 16-А, код ЄДРПОУ 21716560) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51 А, код ЄДРПОУ 03366500) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. –державного мита та 118 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.
5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя
Т.М. Ващенко
Дата підписання
рішення 02.09.08.