Справа № 991/3470/23
Провадження 1-в/991/61/26
У Х В А Л А
іменем України
06 листопада 2026 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
представника органу пробації ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання представника Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області про вирішення питання про розстрочення штрафу у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 у порядку вирішення питань про виконання вироку,
В С Т А Н О В И В:
1. До Вищого антикорупційного суду надійшло подання заступника начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області про вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу стосовно засудженого ОСОБА_6 .
1.1. Подання мотивоване тим, що ОСОБА_6 призначено штраф у розмірі 93 500 грн. Засуджений повідомив органу пробації про неможливість повністю сплатити штраф у зв?язку із тим, що єдиним його доходом є пенсія у розмірі 10 800 грн, а також мотивуючи неповерненням грошових коштів, вилучених у 2022 році.
1.2. Ураховуючи викладене, представник органу пробації на підставі ст.26 КВК України просила вирішити питання про розстрочку відповідно до вимог закону.
2. Учасники судового засідання висловили такі позиції:
2.1. Представник органу пробації подання підтримала. Водночас з огляду на отриману інформацію про скасування арешту на грошові кошти зазначила про необхідність сплати штрафу відповідно до рішення суду.
2.2. Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення подання органу пробації, зазначивши, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за результатом розгляду апеляційних скарг на вирок, а також ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.11.2026 арешти на грошові кошти скасовані.
2.3. Захисник ОСОБА_4 подання підтримав, просив задовольнити. Повідомив узгоджену позицію із ОСОБА_6 про необхідність розстрочення штрафу на 8 місяців.
3. Заслухавши думки учасників, дослідивши матеріали, Суд дійшов таких висновків.
3.1. Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням), зокрема органу виконання покарань. Пунктом 4 ч.2 ст.539 КПК України визначено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок.
Згідно з п.14 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. Оскільки подання безпосередньо стосується питання належного виконання вироку в частині призначеного покарання у вигляді штрафу, його розгляд здійснюється відповідно до положень розділу VIIІ КПК України.
3.2. Відповідно до ч.1,4 ст.26 КВК України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу. У разі якщо засуджений повідомив про неможливість сплати штрафу в повному обсязі, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу.
Право засудженого на розстрочення сплати штрафу не є абсолютним, а його реалізація потребує встановлення та оцінки обставин, які об`єктивно перешкоджають сплаті штрафу у визначеному розмірі у встановлений законом строк. При цьому передбачений механізм не є способом звільнення засудженого від обов`язку його виконання чи фактичного пом`якшення призначеного покарання. Відповідно суд повинен комплексно оцінити розмір доходів засудженого, наявність рухомого і нерухомого майна, заощаджень, інших активів, майнових зобов`язань, а також перспективу отримання доходів у майбутньому. Виключно бажання засудженого сплачувати штраф частинами без належного обґрунтування об`єктивної необхідності такого порядку виконання покарання не створює достатніх підстав для задоволення відповідного подання.
3.3. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.08.2026 ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 5 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 93 500 грн. Крім цього, колегія суддів виключила пункт 7.4.4 вироку, відповідно до якого суд вирішував питання про призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, та скасувала арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.12.2022 №991/6314/22, на 117 700 доларів США і 6750 євро. Вказана ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення - 13.08.2026.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.11.2026 у справі №991/3470/23 задоволено клопотання ОСОБА_6 і скасовано арешт на грошові кошти у сумі 12 750 доларів США.
3.4. Відтак станом на момент вирішення подання органу пробації Суд не встановив обставин, які б підтверджували наведені засудженим причини неможливості сплати штрафу у повному обсязі. Так само долучена до матеріалів відповідь Державної податкової служби України не містить повних і достатніх відомостей про майновий стан засудженого, які б об`єктивно унеможливлювали сплату штрафу у визначені законом строки. Наведена інформація не свідчить про відсутність у засудженого майна або інших активів, за рахунок яких він міг би виконати призначене покарання.
3.5. При цьому питання щодо подальшої долі грошових коштів у сумі 117 700 доларів США та 6 750 євро вирішено ще в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (13.08.2026), тобто до звернення органу пробації до суду із відповідним клопотанням (07.09.2026). Суд не володіє підтвердженими відомостями, чи звертався (на момент звернення органу пробації до суду) ОСОБА_6 до органу, у розпорядженні якого перебували зазначені грошові кошти, з питаннями про їх фактичне повернення. Водночас з`ясування цих питань не належить до предмету цього розгляду і не стосується порядку виконання призначеного покарання.
Сам факт їх можливого неповернення не свідчить про наявність достатніх підстав для розстрочення сплати штрафу, оскільки питання щодо їх юридичної долі вже вирішено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Так само затримка із фактичним виконанням судового рішення не може автоматично ототожнюватися з об`єктивною неможливістю виконання засудженим призначеного покарання. Такі обставини можуть бути предметом окремого судового реагування, однак вони не зумовлюють зміну встановленого порядку сплати штрафу.
3.6. Водночас Суд звертає увагу, що несплата штрафу у місячний строк або відмова судом у задоволенні клопотання про розстрочку штрафу є підставою для примусового стягнення такого штрафу в порядку, встановленому законом (ч.5 ст.26 КВК України).
4. Отже, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання органу пробації про розстрочення штрафу.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 372, 376, 537, 539 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. У задоволенні клопотання представника Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області відмовити.
2. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня оголошення ухвали.
3. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_7
Ухвала № 119084934
Справа № 991/3470/23
Провадження 1-кп/991/54/23
У Х В А Л А
іменем України
13 травня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лесківка Богодухівського району Харківської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Карлівка Карлівського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Ковалівка Полтавського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України.
1.1.Від захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 надійшло клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів. Вказане клопотання мотивовано тим, що відомості про злочин у кримінальному провадженні № 52022000000000196 внесені до ЄРДР 28.07.2022. В подальшому органом досудового розслідування внесені відомості ще щодо двох повідомлень про виявлені злочини, досудове розслідування по яким об`єднано в одне провадження. Крім того, постановами від 07.12.2022 та від 12.12.2022 детективами змінювалась кваліфікація злочинів. Захисник зазначає, що оскільки відомості, внесені до ЄРДР, визначають межі досудового розслідування та коло осіб, щодо яких можуть проводитись слідчі дії, існує необхідність витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_4 інформацію, яка міститься в ЄРДР щодо кримінального провадження № 52022000000000196. Зазначені відомості сторона захисту має намір використати для оцінки правомірності тих чи інших процесуальних дій.
1.2.Також адвокат зазначає, що у цьому кримінальному провадженні під час досудового розслідування проводились НСРД щодо адвоката та судді, які не є обвинуваченими. Однак, в матеріалах досудового розслідування відсутні практично всі клопотання, ухвали про дозвіл на проведення НСРД та їх результати. Захисник зазначає, що у вказаних матеріалах можуть бути докази, які свідчать про невинуватість обвинувачених або провокацію злочину.
1.3.Відтак просить надати тимчасовий доступ до речей та документів:
1)що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме інформацію, яка міститься в ЄРДР щодо кримінального провадження № 52022000000000196 від 28.07.2022, у межах всієї внесеної до Реєстру інформації відповідно до розділу ІІ глави 3, розділу І та глави 3 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, порядок його формування та ведення, внесених змін до всіх електронних карток за період з 28.07.2022 до 20.04.2023;
2)що перебувають у володінні режимно-секретних органів ВАКС та НАБУ, а саме: перелік клопотань детективів НАБУ про надання дозволу на проведення НСРД, ухвал слідчих суддів ВАКС щодо надання чи відмови у наданні дозволів на проведення НСРД, протоколів НСРД у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 у період з 28.07.2022 по 18.04.2023, кількості виготовлених ухвал слідчих суддів та відомостей щодо їх направлення від НАБУ до органів, яким доручено їх виконання;
3)що перебувають у володінні режимно-секретного органу або архіву ВАКС матеріали розсекречених справ № 991/2814/22, № 991/2813/22, № 991/2812/22, № 991/3102/22, № 991/4179/22, № 991/4185/22, № 991/4178/22, № 991/4186/22, № 991/4532/22, № 991/4934/22, що стосуються надання слідчими суддями дозволів на проведення НСРД у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 у період з 28.07.2022 по 18.04.2023.
2.В судовому засіданні захисник ОСОБА_9 клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
2.1.Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника та просив задовольнити клопотання.
2.2.Захисники ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 підтримали клопотання захисника ОСОБА_9
2.3.Представник Вищого антикорупційного суду в засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без участі володільця. У вирішенні питань, порушених у клопотанні, поклався на розсуд суду.
2.4.Представник ІНФОРМАЦІЯ_5 надав письмові пояснення, в яких зазначив про відсутність в Національному бюро зазначених в клопотанні документів.
2.5.Прокурор проти задоволення клопотання заперечував з підстав відсутності в запитуваних документах інформації, яка може мати значення для кримінального провадження. Щодо не розсекречення окремих результатів НСРД повідомив, що відповідно до діючого законодавства, матеріали НСРД, які не мають значення доказів у кримінальному провадженні розсекреченню не підлягають.
3.Заслухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Згідно з частиною 1 статті 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
3.2.У відповідності до підпункту 5 частини 2 статті 131 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх, здійснити їх виїмку (стаття 159 КПК України).
3.3.Сторони кримінального провадження мають право звернутися до суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів (частина 1 статті 160 КПК України). Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 3 КПК України стороною кримінального провадження з боку захисту є, зокрема, обвинувачений і його захисники.
3.4.Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
3.5.Згідно з вимогами частини 2 статті 160 КПК України у клопотанні про тимчасовий доступ серед іншого має бути вказано значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
3.6.У відповідності до пункту 2 частини 5 статті 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
3.7.Згідно із частиною 6 статті 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
3.8.В свою чергу, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (стаття 84 КПК України). Докази повинні бути належними та допустимими. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (стаття 85 КПК України).
3.9.Кримінальним процесуальним кодексом України закріплено право сторони захисту отримувати докази. Більше того, частина 1 статті 47 КПК України встановлює обов`язок захисника використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого. Одночасно перелік обставин, що підлягають доказуванню, визначений у статті 91 КПК України. Зокрема, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
3.10. Щодо документів, які перебувають у володінні
ІНФОРМАЦІЯ_4 . У своєму клопотанні захисник просить надати тимчасовий доступ до інформації, яка міститься в ЄРДР щодо кримінального провадження № 5202200000000196 від 28.07.2022, в межах всієї внесеної до реєстру інформації.
3.10.2. Порядок формування і ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений відповідним Положенням, затвердженим Наказом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30.06.2020 № 298 (зі змінами). Єдиний реєстр досудових розслідувань - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, захисту, оброблення, обліку, пошуку, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 1 розділу II цього Положення, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом
3.10.3. Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Положення Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України з метою забезпечення: реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та осіб, які їх учинили, обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; формування звітності про стан кримінальної протиправності та результати роботи органів досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення державних органів, у тому числі правоохоронних та судових відповідно до вимог законодавства. Отже зазначене Положення не передбачає використання даних Реєстру з метою встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Відомості ЄРДР у конкретному кримінальному провадженні мають узагальнюючий характер та фіксують дані, в тому числі про певні процесуальні дії та рішення органу досудового розслідування. Однак такі відомості є похідними від конкретних процесуальних джерел, які містяться в матеріалах кримінального провадження (рішення слідчого, постанови прокурора, протоколи проведення слідчих дій, тощо).
3.10.4. Стверджуючи про можливість оцінки правомірності вчинення тих чи інших процесуальних дій за допомогою відомостей, отриманих за допомогою тимчасового доступу до витягів з ЄРДР, захисник не надає суду підтвердження, що будь-які порушення потенційно мали місце. Більше того, адвокат підтверджує, що оцінка можливих порушень буде здійснена після ознайомлення зі змістом витягів, що суперечить вимогам пункту 6 частини 2 статті 160 КПК України. У сторони захисту відсутнє повноваження під час судового розгляду здійснювати перевірку або контроль над діяльністю уповноважених суб`єктів під час досудового розслідування. Відповідний судовий контроль здійснюється судом, в тому числі шляхом визнання отриманих доказів недопустимими. Якщо ж сторона захисту просить суд надати тимчасовий доступ до речей і документів для підтвердження порушення органом досудового розслідування належної правової процедури, відповідні доводи мають бути мотивовані. Із позиції сторони з цього питання має бути видно, що таке порушення могло мати місце і може вплинути на подальшу допустимість доказів. В даному випадку захисник апелює до необхідності перевірки законності проведення слідчих дій і визначення в подальшому долі отриманої інформації
3.10.5. Водночас суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Разом з тим, сторона захисту не позбавлена можливості досліджувати наявні в матеріалах провадження процесуальні документи під час судового розгляду, а також надавати з їх приводу свої пояснення, зауваження та заперечення.
3.11. Щодо документів, які перебувають у володінні НАБУ та ВАКС
3.11.1. За твердженням захисника, за допомогою тимчасового доступу до клопотань про дозвіл на проведення НСРД, ухвал, постановлених за результатами розгляду таких клопотань та самих протоколів НСРД, захисник має намір встановити, чи містять вказані матеріали докази про невинуватість обвинуваченого або провокацію злочину.
3.11.2 Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування 02.08.2022 підготовлено та скеровано клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 28/3-751 відносно ОСОБА_12 (том 1, а.с. 38, пункт 18).
3.11.3. Водночас стаття 22 КПК України визначає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Отже, прокурор самостійно визначає обсяг доказів, якими він доводить позицію сторони обвинувачення. При чому невключення в обсяг доказів на підтвердження висунутого обвинувачення отриманих під час досудового розслідування відомостей, не позбавляє сторону захисту використовувати такі відомості, якщо вони доводять невинуватість обвинувачених.
3.11.4. Відповідно до протоколу надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 02.03.2023 (том 14, а.с. 207-233) підозрюваному ОСОБА_7 та його захиснику ОСОБА_9 надані для ознайомлення матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022, зокрема, том 10 містив такі матеріали:
-Клопотання від 02.08.2022 № 28/3-751т (арк. 161-166), що відповідає номеру та даті клопотання відносно ОСОБА_12 ;
-Ухвала від 03.08.2022 № 1027т (арк. 174-176);
-Доручення від 04.08.2022 № 28/3-759т (арк. 177-180);
-Протокол за результатами проведення ІНФОРМАЦІЯ_6 від 14.09.2022 № 2629т/55/115-2022 із додатком (арк. 181-187);
-Лист в САП від 05.09.2022 № 19/4344т (арк. 188-189);
-Постанова про припинення НСРД від 05.09.2022 № 28/3-908т (арк. 190-191).
3.11.5. Отже, відповідні документи знаходяться у розпорядженні сторони захисту. Вказане спростовує її версію про намагання сторони обвинувачення приховати частину матеріалів кримінального провадження. Хоча сторона обвинувачення не вважає за необхідне надавати Суду зазначені матеріали, це не позбавляє сторону захисту використати наявну в них інформацію на свій розсуд. У відповідності до частини 6 статті 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
3.11.6. Щодо проведених негласних слідчих (розшукових) дій відносно судді ОСОБА_13 . Суду не надано доказів, що такі обставини мали місце в рамках цього кримінального провадження. Разом з тим, згідно з частиною 5 статті 163 КПК України, заявляючи клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, сторона кримінального провадження повинна довести наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи.
3.12. Щодо матеріалів розсекречених справ, що перебувають у володінні Вищого антикорупційного суду
3.12.1 Як вбачається зі змісту клопотання захисник просить надати тимчасовий доступ до матеріалів розсекречених справ з метою їх дослідження в судовому засіданні та встановлення факту надання детективами до клопотань витягів з ЄРДР. Однак, матеріали судової справи вже містять як клопотання, на підставі яких були винесені відповідні ухвали слідчих суддів, так і самі ухвали. Зокрема:
-клопотання від 01.08.2022 та ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.08.2022 у справі № 991/2814/22 (том 8, а.с. 3-10);
-клопотання від 01.08.2022 та ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.08.2022 у справі № 991/2813/22 (том 8, а.с. 49-56);
-клопотання від 02.08.2022 та ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.08.2022 у справі № 991/2812/22 (том 8, а.с. 63-72),
-клопотання від 19.08.2022 та ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.08.2022 у справі № 991/3102/22 (том 8, а.с. 81-89);
-клопотання від 29.09.2022 та ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2022 у справі № 991/4179/22 (том 8, а.с. 125-134),
-клопотання від 29.09.2022 та ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2022 у справі № 991/4185/22 (том 10, а.с. 150-158);
-клопотання від 29.09.2022 та ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2022 у справі № 991/4178/22 (том 8, а.с. 150-159);
-клопотання від 29.09.2022 та ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2022 у справі № 991/4186/22 (том 8, а.с. 173-181);
-клопотання від 11.10.2022 та ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.10.2022 у справі № 991/4532/22 (том 11, а.с. 140-148);
-клопотання від 24.10.2022 та ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.10.2022 у справі № 991/4934/22 (том 11, а.с. 176-185).
3.12.2. Відповідно до пункту 2 глави ІV Положення Витяг з Реєстру - згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування. Зокрема до витягу з Реєстру включається інформація про:
-номер та дату реєстрації кримінального провадження (виділення матеріалів досудового розслідування);
-дату надходження заяви, повідомлення та дату і час внесення відомостей про заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Реєстру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, наслідок розслідування кримінального правопорушення;
-прізвище, ім`я, по батькові потерпілого, заявника (найменування юридичної особи та ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР);
-короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
-прізвище, ім`я, по батькові та дату народження особи, якій повідомлено про підозру, або особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, або особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї;
-найменування, код ЄДР, юридичну адресу юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, а також анкетні дані її представника;
-орган досудового розслідування;
-прізвище та ініціали слідчого (слідчих), дізнавача (дізнавачів), які здійснюють досудове розслідування, та прокурора (прокурорів), який (які) здійснює(ють) процесуальне керівництво;
-прізвище, ініціали та посаду Реєстратора, який сформував витяг з Реєстру, та дату формування документа (пункту 3 глави ІV Положення).
3.12.3. Отже Витяг з Єдиного державного реєстру є документом, який дозволяє слідчому судді під час розгляду клопотання про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій встановити необхідні для вирішення питання щодо наявності зареєстрованого кримінального провадження, визначення тяжкості кримінального правопорушення, орган досудового розслідування та повноваження особи, що звернулась із клопотанням. Разом з тим, факт не подання витягу досліджується слідчим суддею, що здійснює розгляд відповідного клопотання, і є підставою для відмови у задоволенні клопотання. Так, частина 2 статті 248 КПК України вимагає від слідчого/прокурора подання разом із клопотанням про проведення негласної слідчої (розшукової) лише витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження. За такої прямої законодавчої вказівки зазначення чи незазначення додатком до клопотання або в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій витягу із ЄРДР не може свідчити про те, що такий витяг не надавався.
3.12.4. Зважаючи на викладене, Суд не вбачає за необхідне витребовувати матеріали судових справ, які фактично є в розпорядженні Суду.
4.З урахуванням викладеного подане захисником клопотання не містить достатніх даних, які б підтверджували підстави надання тимчасового доступу до речей і документів, а тому в його задоволенні слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 131, 132, 159 - 164, 372, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1.У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_9 відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
3.Повний текст ухвали оголошений 17.05.2024.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3