Справа № 991/3470/23
Провадження 1-в/991/61/26
У Х В А Л А
іменем України
06 листопада 2026 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
представника органу пробації ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання представника Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області про вирішення питання про розстрочення штрафу у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 у порядку вирішення питань про виконання вироку,
В С Т А Н О В И В:
1. До Вищого антикорупційного суду надійшло подання заступника начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області про вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу стосовно засудженого ОСОБА_6 .
1.1. Подання мотивоване тим, що ОСОБА_6 призначено штраф у розмірі 93 500 грн. Засуджений повідомив органу пробації про неможливість повністю сплатити штраф у зв?язку із тим, що єдиним його доходом є пенсія у розмірі 10 800 грн, а також мотивуючи неповерненням грошових коштів, вилучених у 2022 році.
1.2. Ураховуючи викладене, представник органу пробації на підставі ст.26 КВК України просила вирішити питання про розстрочку відповідно до вимог закону.
2. Учасники судового засідання висловили такі позиції:
2.1. Представник органу пробації подання підтримала. Водночас з огляду на отриману інформацію про скасування арешту на грошові кошти зазначила про необхідність сплати штрафу відповідно до рішення суду.
2.2. Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення подання органу пробації, зазначивши, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за результатом розгляду апеляційних скарг на вирок, а також ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.11.2026 арешти на грошові кошти скасовані.
2.3. Захисник ОСОБА_4 подання підтримав, просив задовольнити. Повідомив узгоджену позицію із ОСОБА_6 про необхідність розстрочення штрафу на 8 місяців.
3. Заслухавши думки учасників, дослідивши матеріали, Суд дійшов таких висновків.
3.1. Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням), зокрема органу виконання покарань. Пунктом 4 ч.2 ст.539 КПК України визначено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок.
Згідно з п.14 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. Оскільки подання безпосередньо стосується питання належного виконання вироку в частині призначеного покарання у вигляді штрафу, його розгляд здійснюється відповідно до положень розділу VIIІ КПК України.
3.2. Відповідно до ч.1,4 ст.26 КВК України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу. У разі якщо засуджений повідомив про неможливість сплати штрафу в повному обсязі, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу.
Право засудженого на розстрочення сплати штрафу не є абсолютним, а його реалізація потребує встановлення та оцінки обставин, які об`єктивно перешкоджають сплаті штрафу у визначеному розмірі у встановлений законом строк. При цьому передбачений механізм не є способом звільнення засудженого від обов`язку його виконання чи фактичного пом`якшення призначеного покарання. Відповідно суд повинен комплексно оцінити розмір доходів засудженого, наявність рухомого і нерухомого майна, заощаджень, інших активів, майнових зобов`язань, а також перспективу отримання доходів у майбутньому. Виключно бажання засудженого сплачувати штраф частинами без належного обґрунтування об`єктивної необхідності такого порядку виконання покарання не створює достатніх підстав для задоволення відповідного подання.
3.3. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.08.2026 ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 5 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 93 500 грн. Крім цього, колегія суддів виключила пункт 7.4.4 вироку, відповідно до якого суд вирішував питання про призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, та скасувала арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.12.2022 №991/6314/22, на 117 700 доларів США і 6750 євро. Вказана ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення - 13.08.2026.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.11.2026 у справі №991/3470/23 задоволено клопотання ОСОБА_6 і скасовано арешт на грошові кошти у сумі 12 750 доларів США.
3.4. Відтак станом на момент вирішення подання органу пробації Суд не встановив обставин, які б підтверджували наведені засудженим причини неможливості сплати штрафу у повному обсязі. Так само долучена до матеріалів відповідь Державної податкової служби України не містить повних і достатніх відомостей про майновий стан засудженого, які б об`єктивно унеможливлювали сплату штрафу у визначені законом строки. Наведена інформація не свідчить про відсутність у засудженого майна або інших активів, за рахунок яких він міг би виконати призначене покарання.
3.5. При цьому питання щодо подальшої долі грошових коштів у сумі 117 700 доларів США та 6 750 євро вирішено ще в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (13.08.2026), тобто до звернення органу пробації до суду із відповідним клопотанням (07.09.2026). Суд не володіє підтвердженими відомостями, чи звертався (на момент звернення органу пробації до суду) ОСОБА_6 до органу, у розпорядженні якого перебували зазначені грошові кошти, з питаннями про їх фактичне повернення. Водночас з`ясування цих питань не належить до предмету цього розгляду і не стосується порядку виконання призначеного покарання.
Сам факт їх можливого неповернення не свідчить про наявність достатніх підстав для розстрочення сплати штрафу, оскільки питання щодо їх юридичної долі вже вирішено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Так само затримка із фактичним виконанням судового рішення не може автоматично ототожнюватися з об`єктивною неможливістю виконання засудженим призначеного покарання. Такі обставини можуть бути предметом окремого судового реагування, однак вони не зумовлюють зміну встановленого порядку сплати штрафу.
3.6. Водночас Суд звертає увагу, що несплата штрафу у місячний строк або відмова судом у задоволенні клопотання про розстрочку штрафу є підставою для примусового стягнення такого штрафу в порядку, встановленому законом (ч.5 ст.26 КВК України).
4. Отже, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання органу пробації про розстрочення штрафу.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 372, 376, 537, 539 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. У задоволенні клопотання представника Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області відмовити.
2. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня оголошення ухвали.
3. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_7
Ухвала № 118953992
Справа № 991/3470/23
Провадження 1-кп/991/54/23
У Х В А Л А
іменем України
06 травня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_11 про призначення судової лінгвістичної авторознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лесківка Богодухівського району Харківської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Карлівка Карлівського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Ковалівка Полтавського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України.
1.1.Від захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_11 06.05.2024 надійшло клопотання про призначення судової лінгвістичної авторознавчої експертизи.
1.2.Клопотання мотивоване тим, що в матеріалах кримінального провадження наявні три повідомлення про підозру - адвокату ОСОБА_6 від 13.12.2022, адвокату ОСОБА_7 від 19.12.2022 та фізичній особі ОСОБА_8 від 15.12.2022. На думку сторони захисту, всі три повідомлення складені однією особою, оскільки їх зміст є ідентичним, однак перші два підписані прокурором, а останнє - детективом за погодженням з прокурором, що, на думку адвоката, є процесуальним порушенням. Зважаючи, що стороною захисту поставлено під сумнів дотримання встановленого законом порядку повідомлення про підозру спеціальним суб`єктам - адвокатам, і відповідно набуття ними статусу підозрюваних як невід`ємної частини кримінального провадження, захисник вважає необхідним призначити експертизу.
1.3.Захисник просить призначити судову лінгвістичну авторознавчу експертизу та поставити на вирішення експертам питання: однією чи різними особами виготовлені (складені) три процесуальні документи: повідомлення про підозру - адвокату ОСОБА_6 від 13.12.2022, адвокату ОСОБА_7 від 19.12.2022 та фізичній особі ОСОБА_8 від 15.12.2022.
2.Учасники судового засідання висловили такі позиції:
2.1.Захисник ОСОБА_11 підтримав своє клопотання та просив його задовольнити. Зазначив, що стороною обвинувачення не надано підтвердження, що заступнику Генерального прокурора - керівнику САП надавались матеріали кримінального провадження для вивчення та вирішення питання про повідомлення про підозру ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . У разі доведення, що текст повідомлення про підозру складений не заступником Генерального прокурора, буде встановлено, що вказані особи не набули процесуального статусу підозрюваних, а відповідно і статусу обвинувачених. Неможливість сторони захисту самостійно залучити експерта для проведення експертизи захисник обґрунтував відсутністю фінансової можливості у обвинуваченого.
2.2.Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника. Додатково зазначив, що неможливість самостійного залучення експерта, зокрема на стадії досудового розслідування, обумовлена відсутністю в сторони захисту оригіналів повідомлень про підозру.
2.3.Інші захисники та обвинувачені підтримали подане клопотання.
2.4.Прокурор заперечив проти задоволення клопотання. Пояснив, що у разі обґрунтованих сумнівів щодо правомірності повідомлення про підозру в сторони захисту був інший процесуальний механізм на стадії досудового розслідування, а саме - оскарження повідомлення про підозру в порядку статті 303 КПК України. На даний час реалізація цього механізму неможлива. Крім того, жодного доказового значення для кримінального провадження така експертиза не матиме.
3.Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позиції учасників, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Відповідно до частини 1 статті 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
3.2.Частиною 1 статті 242 КПК встановлено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.
3.3.Статтею 244 КПК України передбачено, що сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо:
1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;
2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин.
3.4.Отже, експертиза за клопотанням захисту може призначатися судом не в будь-якому випадку, коли сторона захисту буде клопотати про неї, а лише за наявності передбачених законом умов, із яких формується предмет дослідження Судом при розгляді клопотання про призначення експертизи.
3.5.У відповідності до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
3.6.Згідно з частиною 1 статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
3.7.Також у частині 2 статті 242 КПК України передбачено перелік обставин, для встановлення яких проведення експертизи є обов`язковим. Це, зокрема: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
3.8.Разом з тим, питання, які захисник просить винести на вирішення експерту, жодним чином не стосуються обставин, що підлягають доведенню у кримінальному провадженні. Питання набуття особою процесуального статусу підозрюваного має значення на стадії досудового розслідування, оскільки з набуттям такого статусу пов`язані зокрема можливості застосування до особи заходів забезпечення кримінального провадження. У зв`язку з зазначеним законодавцем передбачений механізм оскарження повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом (пункт 10 частини 1 статті 303 КПК України). Однак такі дії стороною захисту не вчинялись.
3.9.Разом з тим, захисник не надав розумного обґрунтування, за якого схоже чи однакове викладення обставин вчиненого кримінального правопорушення у повідомленнях про підозру кільком особам в межах одного кримінального провадження підтверджує складення їх одним суб`єктом кримінального провадження (слідчим чи прокурором), порушує чинне законодавство, обмежує права учасників або іншим чином впливає на реалізацію їх прав.
3.10.Також важливою обставиною, яку Суд оцінює при прийняті рішення щодо наявності підстав для призначення експертизи, є неможливість стороною захисту самостійно звернутися до експертної установи. Зазначаючи про відсутність коштів на проведення такої експертизи, захисник не надає жодного обґрунтування таких обставин. Зокрема, стороною захисту не вчинялись дії щодо з`ясування вартості проведення такої експертизи, а також не надані Суду докази щодо відсутності в обвинуваченого джерел доходу в необхідному розмірі.
4.Враховуючи викладене, оскільки в судовому засіданні не встановлено підстав, передбачених статтями 242, 332 КПК України для призначення експертизи, Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_11 про призначення судової лінгвістичної авторознавчої експертизи.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 242-243, 332, 350, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1.У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_11 про призначення судової лінгвістичної авторознавчої експертизи відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
3.Повний текст ухвали оголошений 10.05.2024.
Головуючий суддя ОСОБА_12
Судді:
ОСОБА_13