Справа № 991/3470/23
Провадження 1-в/991/61/26
У Х В А Л А
іменем України
06 листопада 2026 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
представника органу пробації ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання представника Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області про вирішення питання про розстрочення штрафу у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 у порядку вирішення питань про виконання вироку,
В С Т А Н О В И В:
1. До Вищого антикорупційного суду надійшло подання заступника начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області про вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу стосовно засудженого ОСОБА_6 .
1.1. Подання мотивоване тим, що ОСОБА_6 призначено штраф у розмірі 93 500 грн. Засуджений повідомив органу пробації про неможливість повністю сплатити штраф у зв?язку із тим, що єдиним його доходом є пенсія у розмірі 10 800 грн, а також мотивуючи неповерненням грошових коштів, вилучених у 2022 році.
1.2. Ураховуючи викладене, представник органу пробації на підставі ст.26 КВК України просила вирішити питання про розстрочку відповідно до вимог закону.
2. Учасники судового засідання висловили такі позиції:
2.1. Представник органу пробації подання підтримала. Водночас з огляду на отриману інформацію про скасування арешту на грошові кошти зазначила про необхідність сплати штрафу відповідно до рішення суду.
2.2. Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення подання органу пробації, зазначивши, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за результатом розгляду апеляційних скарг на вирок, а також ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.11.2026 арешти на грошові кошти скасовані.
2.3. Захисник ОСОБА_4 подання підтримав, просив задовольнити. Повідомив узгоджену позицію із ОСОБА_6 про необхідність розстрочення штрафу на 8 місяців.
3. Заслухавши думки учасників, дослідивши матеріали, Суд дійшов таких висновків.
3.1. Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням), зокрема органу виконання покарань. Пунктом 4 ч.2 ст.539 КПК України визначено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок.
Згідно з п.14 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. Оскільки подання безпосередньо стосується питання належного виконання вироку в частині призначеного покарання у вигляді штрафу, його розгляд здійснюється відповідно до положень розділу VIIІ КПК України.
3.2. Відповідно до ч.1,4 ст.26 КВК України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу. У разі якщо засуджений повідомив про неможливість сплати штрафу в повному обсязі, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу.
Право засудженого на розстрочення сплати штрафу не є абсолютним, а його реалізація потребує встановлення та оцінки обставин, які об`єктивно перешкоджають сплаті штрафу у визначеному розмірі у встановлений законом строк. При цьому передбачений механізм не є способом звільнення засудженого від обов`язку його виконання чи фактичного пом`якшення призначеного покарання. Відповідно суд повинен комплексно оцінити розмір доходів засудженого, наявність рухомого і нерухомого майна, заощаджень, інших активів, майнових зобов`язань, а також перспективу отримання доходів у майбутньому. Виключно бажання засудженого сплачувати штраф частинами без належного обґрунтування об`єктивної необхідності такого порядку виконання покарання не створює достатніх підстав для задоволення відповідного подання.
3.3. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.08.2026 ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 5 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 93 500 грн. Крім цього, колегія суддів виключила пункт 7.4.4 вироку, відповідно до якого суд вирішував питання про призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, та скасувала арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.12.2022 №991/6314/22, на 117 700 доларів США і 6750 євро. Вказана ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення - 13.08.2026.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.11.2026 у справі №991/3470/23 задоволено клопотання ОСОБА_6 і скасовано арешт на грошові кошти у сумі 12 750 доларів США.
3.4. Відтак станом на момент вирішення подання органу пробації Суд не встановив обставин, які б підтверджували наведені засудженим причини неможливості сплати штрафу у повному обсязі. Так само долучена до матеріалів відповідь Державної податкової служби України не містить повних і достатніх відомостей про майновий стан засудженого, які б об`єктивно унеможливлювали сплату штрафу у визначені законом строки. Наведена інформація не свідчить про відсутність у засудженого майна або інших активів, за рахунок яких він міг би виконати призначене покарання.
3.5. При цьому питання щодо подальшої долі грошових коштів у сумі 117 700 доларів США та 6 750 євро вирішено ще в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (13.08.2026), тобто до звернення органу пробації до суду із відповідним клопотанням (07.09.2026). Суд не володіє підтвердженими відомостями, чи звертався (на момент звернення органу пробації до суду) ОСОБА_6 до органу, у розпорядженні якого перебували зазначені грошові кошти, з питаннями про їх фактичне повернення. Водночас з`ясування цих питань не належить до предмету цього розгляду і не стосується порядку виконання призначеного покарання.
Сам факт їх можливого неповернення не свідчить про наявність достатніх підстав для розстрочення сплати штрафу, оскільки питання щодо їх юридичної долі вже вирішено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Так само затримка із фактичним виконанням судового рішення не може автоматично ототожнюватися з об`єктивною неможливістю виконання засудженим призначеного покарання. Такі обставини можуть бути предметом окремого судового реагування, однак вони не зумовлюють зміну встановленого порядку сплати штрафу.
3.6. Водночас Суд звертає увагу, що несплата штрафу у місячний строк або відмова судом у задоволенні клопотання про розстрочку штрафу є підставою для примусового стягнення такого штрафу в порядку, встановленому законом (ч.5 ст.26 КВК України).
4. Отже, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання органу пробації про розстрочення штрафу.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 372, 376, 537, 539 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. У задоволенні клопотання представника Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області відмовити.
2. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня оголошення ухвали.
3. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_7
Ухвала № 117505671
Справа № 991/3470/23
Провадження 1-кп/991/54/23
У Х В А Л А
іменем України
04 березня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_10 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52022000000000196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лесківка Богодухівського району Харківської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Карлівка Карлівського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Ковалівка Полтавського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України.
1.1.Захисник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_10 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
1.2.Клопотання мотивовано тим, що 17.11.2022 детективами НАБУ проведений обшук у кабінеті № 203 (вул. Котляревського, буд. 1/27, м. Полтава), яким користується ОСОБА_8 . Під час обшуку вилучено мобільний телефон. В подальшому ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022 накладений арешт на вилучений під час обшуку мобільний телефон IPhone 12 Pro з IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 . Метою накладення арешту слідчим суддею визначено забезпечення збереження речових доказів.
1.3.Адвокат ОСОБА_10 зауважив, що під час проведення обшуку 17.11.2022 спеціалістами НАБУ здійснено копіювання інформації з телефону. В подальшому в рамках досудового розслідування уповноважені працівники НАБУ провели огляд образу мобільного телефону обвинуваченого. Зазначене майно не є знаряддям злочину. Доказове значення може мати лише наявна в телефоні інформація, яка вже скопійована, оглянута та досліджена в судовому засіданні, а тому відпала потреба в арешті. Захисник просить скасувати арешт з телефону IPhone 12 Pro з IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022.
2.Учасники судового засідання висловили такі позиції:
2.1.Захисник ОСОБА_10 підтримав подане клопотання. Додатково зазначив, що прокурор не заявляв клопотання про огляд мобільного телефону в судовому засіданні. Адвокат також наголосив, що заперечення щодо достовірності скопійованої інформації з мобільного телефону у сторони захисту відсутні і не виникнуть у майбутньому, тому потреба в дослідженні цього речового доказу відпала.
2.2.Інші захисники та обвинувачені підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.
2.3.Прокурор не заперечував щодо задоволення заявленого клопотання та скасування арешту з мобільного телефону. Повідомив, що під час здійснення досудового розслідування вся інформація, яка містилася в мобільному телефоні, скопійована. Сторона захисту у судовому засіданні не заперечує щодо наявної на мобільному телефоні інформації і не оспорює її, тому зазначений речовий доказ у судовому засіданні судом не досліджувався. На даний час відпала потреба в арешті мобільного телефону IPhone 12 Prо, який належить ОСОБА_8 .
3.Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позиції учасників, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
3.2.Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
3.3.Частиною 1 статті 174 КПК України передбачено, що обвинувачений, його захисник, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
3.4.Таким чином, розглядаючи клопотання про скасування арешту, Суд встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник. В даному випадку захисник вказує на відсутність подальшої потреби арешту майна.
3.5.Із матеріалів клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022 задоволено клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро ОСОБА_12 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022. Накладено арешт на майно, вилучене 17.11.2022 під час проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_6 , та під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_5 , зокрема на телефон IPhone 12 Pro з IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 . Метою накладення арешту визначено забезпечення збереження речових доказів.
3.6.В частині 3 статті 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
3.7.Згідно з частиною 1 статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
3.8.Накладення арешту на майно є тимчасовим позбавленням прав на нього у зв`язку з тим, що відповідні речі містять відомості, які мають значення для кримінального провадження. Відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні станом на час накладення арешту на майно потреби досудового розслідування виправдовували саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.
3.9.Разом з тим, утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження. Тому після проведення з вилученими речами всіх необхідних процесуальних дій (оглядів, експертних досліджень) і належної процесуальної фіксації виявленої доказової інформації, такі речі мають бути як найшвидше повернуті власнику.
3.10.Відповідно до вимог частини 1 статті 357 КПК України речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов`язані з річчю та її оглядом.
3.11.Згідно із наявними у суду документами, інформація, які містилася на мобільному телефоні ОСОБА_8 (IPhone 12 Pro), 17.11.2022 скопійована у ході проведення обшуку на флеш-носій за участю спеціаліста (т. 7 а.с.120-138). Скопійований образ мобільного телефону оглядався детективом, що зафіксовано у протоколі огляду від 12.12.2022 (а.с.73-145, т. 6). Також детективом 17.02.2023 оглянуто мобільний телефон, за результатами огляду складено відповідний протокол (а.с. 172-176, т. 6).
3.12.Мобільний телефон IPhone 12 Pro (IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ) не досліджувався у судовому засіданні, оскільки прокурор не вбачав в цьому потреби з урахуванням дослідження наявної в телефоні інформації у протоколі огляду від 12.12.2022 (а.с. 73-145, т.6). Сторона захисту, в свою чергу, не заперечувала достовірності наявної в протоколі інформації, скопійованої з мобільного телефону.
3.13.Отже, мобільний телефон (IPhone 12 Pro) є матеріальним носієм скопійованої на інший носій та у подальшому дослідженої судом інформації. У постанові Верховного суду від 10.09.2020 у справі № 751/6069/19 зазначено, що матеріальний носій - це лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки тоді, коли електронний документ виступає речовим доказом. Особливістю електронного документа є відсутність «жорсткої» прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення…записаний на оптичний диск - носій інформації, електронний файл …, є оригіналом (відображенням) електронного документа…
3.14.Наведене у сукупності дає підстави для висновку, що електронні документи є самостійними джерелами доказів. У разі копіювання його вмісту на інший матеріальний носій та за умови належної фіксації такої дії, матеріальний носій інформації, на якому початково містився цей електронний документ, сам по собі не має значення для кримінального провадження, за виключенням передбачених законом випадків.
3.15.Вміст мобільного телефону, що належить ОСОБА_8 , образ якого під час обшуку скопійовано на відповідні накопичувачі, оглянуто детективом, а результати цієї дії зафіксовані у відповідних процесуальних документах (протоколі огляду) згідно з вимогами процесуального законодавства. Під час судового розгляду відповідні протоколи досліджені судом і учасниками кримінального провадження. Такі протоколи є самостійним джерелом доказу, тому вилучений мобільний телефон Iphone Pro (IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ) сам по собі не має значення для кримінального провадження.
3.16.У судовому засіданні прокурор не висловив заперечень проти скасування арешту з мобільного телефону. Така позиція прокурора розцінюється Судом як свідчення незацікавленості в подальшому утриманні зазначеного майна, що також вказує на те, що в його арешті відпала потреба.
3.17.Отже, враховуючи все вищевикладене, Суд дійшов висновку, що потреба у подальшому арешті мобільного телефону Iphone Pro (IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ) з метою збереження речового доказу відпала, тому клопотання про скасування арешту з майна підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 98, 170-174, 350, 357 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1.Клопотання захисника ОСОБА_10 про скасування арешту майна задовольнити.
2.Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022 у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 на мобільний телефон Iphone 12 Pro (ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ).
3.Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
4.Повний текст ухвали оголошений 06.03.2024.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3