Справа № 991/3470/23
Провадження 1-в/991/61/26
У Х В А Л А
іменем України
06 листопада 2026 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
представника органу пробації ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання представника Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області про вирішення питання про розстрочення штрафу у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 у порядку вирішення питань про виконання вироку,
В С Т А Н О В И В:
1. До Вищого антикорупційного суду надійшло подання заступника начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області про вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу стосовно засудженого ОСОБА_6 .
1.1. Подання мотивоване тим, що ОСОБА_6 призначено штраф у розмірі 93 500 грн. Засуджений повідомив органу пробації про неможливість повністю сплатити штраф у зв?язку із тим, що єдиним його доходом є пенсія у розмірі 10 800 грн, а також мотивуючи неповерненням грошових коштів, вилучених у 2022 році.
1.2. Ураховуючи викладене, представник органу пробації на підставі ст.26 КВК України просила вирішити питання про розстрочку відповідно до вимог закону.
2. Учасники судового засідання висловили такі позиції:
2.1. Представник органу пробації подання підтримала. Водночас з огляду на отриману інформацію про скасування арешту на грошові кошти зазначила про необхідність сплати штрафу відповідно до рішення суду.
2.2. Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення подання органу пробації, зазначивши, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за результатом розгляду апеляційних скарг на вирок, а також ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.11.2026 арешти на грошові кошти скасовані.
2.3. Захисник ОСОБА_4 подання підтримав, просив задовольнити. Повідомив узгоджену позицію із ОСОБА_6 про необхідність розстрочення штрафу на 8 місяців.
3. Заслухавши думки учасників, дослідивши матеріали, Суд дійшов таких висновків.
3.1. Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням), зокрема органу виконання покарань. Пунктом 4 ч.2 ст.539 КПК України визначено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок.
Згідно з п.14 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. Оскільки подання безпосередньо стосується питання належного виконання вироку в частині призначеного покарання у вигляді штрафу, його розгляд здійснюється відповідно до положень розділу VIIІ КПК України.
3.2. Відповідно до ч.1,4 ст.26 КВК України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу. У разі якщо засуджений повідомив про неможливість сплати штрафу в повному обсязі, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу.
Право засудженого на розстрочення сплати штрафу не є абсолютним, а його реалізація потребує встановлення та оцінки обставин, які об`єктивно перешкоджають сплаті штрафу у визначеному розмірі у встановлений законом строк. При цьому передбачений механізм не є способом звільнення засудженого від обов`язку його виконання чи фактичного пом`якшення призначеного покарання. Відповідно суд повинен комплексно оцінити розмір доходів засудженого, наявність рухомого і нерухомого майна, заощаджень, інших активів, майнових зобов`язань, а також перспективу отримання доходів у майбутньому. Виключно бажання засудженого сплачувати штраф частинами без належного обґрунтування об`єктивної необхідності такого порядку виконання покарання не створює достатніх підстав для задоволення відповідного подання.
3.3. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.08.2026 ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 5 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 93 500 грн. Крім цього, колегія суддів виключила пункт 7.4.4 вироку, відповідно до якого суд вирішував питання про призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, та скасувала арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.12.2022 №991/6314/22, на 117 700 доларів США і 6750 євро. Вказана ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення - 13.08.2026.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.11.2026 у справі №991/3470/23 задоволено клопотання ОСОБА_6 і скасовано арешт на грошові кошти у сумі 12 750 доларів США.
3.4. Відтак станом на момент вирішення подання органу пробації Суд не встановив обставин, які б підтверджували наведені засудженим причини неможливості сплати штрафу у повному обсязі. Так само долучена до матеріалів відповідь Державної податкової служби України не містить повних і достатніх відомостей про майновий стан засудженого, які б об`єктивно унеможливлювали сплату штрафу у визначені законом строки. Наведена інформація не свідчить про відсутність у засудженого майна або інших активів, за рахунок яких він міг би виконати призначене покарання.
3.5. При цьому питання щодо подальшої долі грошових коштів у сумі 117 700 доларів США та 6 750 євро вирішено ще в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (13.08.2026), тобто до звернення органу пробації до суду із відповідним клопотанням (07.09.2026). Суд не володіє підтвердженими відомостями, чи звертався (на момент звернення органу пробації до суду) ОСОБА_6 до органу, у розпорядженні якого перебували зазначені грошові кошти, з питаннями про їх фактичне повернення. Водночас з`ясування цих питань не належить до предмету цього розгляду і не стосується порядку виконання призначеного покарання.
Сам факт їх можливого неповернення не свідчить про наявність достатніх підстав для розстрочення сплати штрафу, оскільки питання щодо їх юридичної долі вже вирішено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Так само затримка із фактичним виконанням судового рішення не може автоматично ототожнюватися з об`єктивною неможливістю виконання засудженим призначеного покарання. Такі обставини можуть бути предметом окремого судового реагування, однак вони не зумовлюють зміну встановленого порядку сплати штрафу.
3.6. Водночас Суд звертає увагу, що несплата штрафу у місячний строк або відмова судом у задоволенні клопотання про розстрочку штрафу є підставою для примусового стягнення такого штрафу в порядку, встановленому законом (ч.5 ст.26 КВК України).
4. Отже, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання органу пробації про розстрочення штрафу.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 372, 376, 537, 539 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. У задоволенні клопотання представника Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області відмовити.
2. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня оголошення ухвали.
3. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_7
Ухвала № 110649177
Справа № 991/3470/23
Провадження №11-п/991/15/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11
прокурора ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 , захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_10 про направлення обвинувального акту за підсудністю у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,
УСТАНОВИЛА:
25 квітня 2023 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_13 , в інтересах ОСОБА_8 , про направлення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 з Вищого антикорупційного суду до Київського чи Октябрського районного суду міста Полтави.
На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_13 зазначає, що за наявного формулювання обвинувачення у цьому кримінальному провадженні відсутні всі три умови, передбачені п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, які могли існувати під час проведення досудового розслідування. Підслідність кримінального провадження детективам Національного антикорупційного бюро України під час досудового розслідування не тягне за собою автоматичного визначення підсудності за Вищим антикорупційним судом. На переконання сторони захисту законодавець, передбачаючи у п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України умову скоєння кримінального правопорушення щодо службової особи, мав на увазі що протиправні дії будуть направлені саме конкретно щодо неї. Водночас, згідно обвинувального акту, злочини скоєні щодо ОСОБА_14 , а не щодо суддів, а тому кримінальне провадження підсудне Київському чи Октябрському районному суду міста Полтави за місцем скоєння злочинів.
Того ж дня до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про направлення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28 липня 2022 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України за підсудністю з Вищого антикорупційного суду до іншого суду за територіальною підсудністю.
На обґрунтування своїх вимог обвинувачений ОСОБА_7 зазначає про відсутність правових підстав віднесення кримінального провадження № 52022000000000196 від 28.07.2022 до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду у зв`язку з відсутністю хоча б однієї з умов, визначених ч. 5 ст. 216 КПК України. Зокрема: 1) ОСОБА_7 не наділений спеціальним правовим статусом суб`єкта кримінального правопорушення, оскільки його посада не відноситься до переліку посад визначених в п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України; 2) згідно обвинувального акту сума неправомірної вигоди становить 1800 доларів США, що дорівнює близько 29 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а тому кримінальне провадження № 52022000000000196 від 28.07.2022 під умову, визначену п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, не підпадає; 3) під умову, визначену п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, дане кримінальне провадження не підпадає, оскільки у матеріалах кримінального провадження наявна постанова про закриття кримінального провадження в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України щодо судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_15
26 квітня 2023 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 , про зміну підсудності кримінального провадження, в якому ОСОБА_10 просить направити справу № 991/3470/23 щодо розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з Вищого антикорупційного суду до іншого суду в межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення (з урахуванням уточнених вимог).
На думку ОСОБА_10 ,у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 допущено порушення правил підсудності, з огляду на наступні обставини: 1) обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не належать до кола осіб, визначених у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України; 2) обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у даному кримінальному проваджені не підпадають під умови, визначені п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України; 3) для наявності умов, встановлених п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України у контексті цього кримінального провадження, необхідним є доведення факту наявності спеціального статусу суб`єкта, щодо якого вчинений злочин, в даному випадку судді. Однак у постанові про закриття кримінального провадження в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, від 01 березня 2023 року зазначено, що в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про винуватість голови Полтавського апеляційного суду ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України поза розумним сумнівом.
В судове засідання з`явились обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , захисники ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та прокурор ОСОБА_12 .
Заслухавши суддю-доповідача, думки обвинувачених, захисників та прокурора, перевіривши доводи клопотань та дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань обвинуваченого ОСОБА_7 , захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_10 про направлення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 до іншого суду виходячи з наступного.
За положеннями ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Тобто, визначення підсудності кримінального провадження є важливою складовою забезпечення права особи на справедливий розгляд судом, встановленим законом.
Статтею 34 КПК України передбачені підстави і порядок передачі кримінальних проваджень з одного суду до іншого за визначеною законом підсудністю або внаслідок зміни визначеної законом підсудності.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 34 КПК України, питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Згідно положень ст. 331 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України (далі - КК України), статтями 2062, 209, 211, 3662, 3663 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 3641, 3652, 368-3692 цього Кодексу.
Згідно п. 202 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» № 100-IX від 18 вересня 2019 р., який набрав чинності 22 вересня 2019 року), підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом, як суду першої інстанції поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, з дня набрання чинності вищевказаним Законом.
З обвинувального акту вбачається, що детективи Національного антикорупційного бюро України, за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022.
Досудовим розслідуванням, зокрема, встановлено, що 26.10.2022, близько 16 год 30 хв., знаходячись на автомобільній стоянці поряд із кафе «Скіфія», розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Старий Поділ, буд. 3А, ОСОБА_8 , реалізовуючи спільний із ОСОБА_9 та ОСОБА_7 злочинний умисел, направлений на пособництво ОСОБА_14 у наданні неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_14 частину неправомірної вигоди у сумі 300 доларів США (що згідно курсу гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 26.10.2022 становить 10 970 грн. 58 коп.) для їх подальшої передачі судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_15 за скасування рішення Київського районного суду м. Полтава щодо притягнення ОСОБА_14 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Під час цієї ж зустрічі ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_14 , що решту неправомірної вигоди, тобто 1500 доларів США, йому потрібно передати не пізніше 10 або 11 листопада 2022 року.
У період з 26.10.2022 по 07.11.2022, діючи з метою пособництва ОСОБА_14 у наданні неправомірної вигоди, ОСОБА_8 передав ОСОБА_9 , який, у свою чергу, передав ОСОБА_7 грошові кошти, раніше отримані від ОСОБА_14 як частину неправомірної вигоди у сумі 300 доларів США для їх подальшого надання судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_15 за скасування рішення Київського районного суду м. Полтава щодо притягнення ОСОБА_14 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
10.11.2022, близько 16 год. 30 хв., перебуваючи на стоянці автотранспорту навпроти ТЦ «Мир» за адресою: м. Полтава, проспект Миру, 30А, продовжуючи спільні з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 узгоджені дії, ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_14 грошові кошти у сумі 1500 доларів США (що згідно курсу гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 10.11.2022 становить 54 852 грн. 29 коп.) як другу частину неправомірної вигоди для судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_15 за скасування постанови судді Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_16 у справі № 552/2083/22, провадження № 3/552/1118/22, яким ОСОБА_14 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
10.11.2022 діючи з метою пособництва ОСОБА_14 у наданні неправомірної вигоди, ОСОБА_8 передав ОСОБА_9 , який, у свою чергу, 11.11.2022 передав ОСОБА_7 грошові кошти, раніше отримані від ОСОБА_14 як другу частину неправомірної вигоди у сумі не меншій ніж 1000 доларів США для їх подальшого надання судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_15 за скасування рішення Київського районного суду м. Полтава щодо притягнення ОСОБА_14 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
10.11.2022 діючи з метою пособництва ОСОБА_14 у наданні неправомірної вигоди, ОСОБА_8 передав ОСОБА_9 , який, у свою чергу, 11.11.2022 передав ОСОБА_7 грошові кошти, раніше отримані від ОСОБА_14 як другу частину неправомірної вигоди у сумі не меншій ніж 1000 доларів США для їх подальшого надання судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_15 за скасування рішення Київського районного суду м. Полтава щодо притягнення ОСОБА_14 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
14.11.2022, о 10 год. 44 хв., у ході телефонного спілкування ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_9 , що погодив із суддею Полтавського апеляційного суду ОСОБА_15 скасування постанови судді Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_16 про притягнення ОСОБА_14 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У подальшому, у зв`язку із обставинами, які не залежали від їхньої волі, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 не виконали взяті на себе зобов`язання щодо передачі судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_15 отриманої від ОСОБА_14 неправомірної вигоди.
При цьому, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 зі своєї сторони виконали усі дії, які вважали необхідними для реалізації спільного злочинного умислу, направленого на пособництво ОСОБА_17 надати неправомірну вигоду, однак злочин не був доведений до кінця з причин, що не залежали від їхньої волі.
За результатом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України; ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України; ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України.
Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 1 березня 2023 року закрито кримінальне провадження в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 368 КК України щодо судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_15 у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Згідно положень ст. 331 КПК України, ст. 45 КК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, ст. 369 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Пункт 3 ч. 5 ст. 216 КПК України встановлює таку умову, як кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 3692 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
Суддя Полтавського апеляційного суду відноситься до переліку службових осіб, визначених у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Водночас, дії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 кваліфіковано не як закінчене кримінальне правопорушення, а як закінчений замах на вчинення кримінального правопорушення. А тому наявність постанови детектива Національного антикорупційного бюро України від 1 березня 2023 року про закриття кримінального провадження в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 368 КК України щодо судді Полтавського апеляційного суду у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, не є підставою для зміни його правової кваліфікації та відповідно зміни предметної підсудності.
Інших обставин, які б вказували на порушення правил підсудності при надходженні даного кримінального провадження на розгляд Вищого антикорупційного суду, не наведено, а отже розглядаючи клопотання в межах заявлених доводів, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення клопотань обвинуваченого ОСОБА_7 , захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_10 без задоволення.
Керуючись статтями 331, 34, 418, 532 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 , захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_10 про направлення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 з Вищого антикорупційного суду до іншого суду за підсудністю залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5