Справа № 991/3470/23
Провадження 1-в/991/61/26
У Х В А Л А
іменем України
06 листопада 2026 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
представника органу пробації ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання представника Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області про вирішення питання про розстрочення штрафу у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 у порядку вирішення питань про виконання вироку,
В С Т А Н О В И В:
1. До Вищого антикорупційного суду надійшло подання заступника начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області про вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу стосовно засудженого ОСОБА_6 .
1.1. Подання мотивоване тим, що ОСОБА_6 призначено штраф у розмірі 93 500 грн. Засуджений повідомив органу пробації про неможливість повністю сплатити штраф у зв?язку із тим, що єдиним його доходом є пенсія у розмірі 10 800 грн, а також мотивуючи неповерненням грошових коштів, вилучених у 2022 році.
1.2. Ураховуючи викладене, представник органу пробації на підставі ст.26 КВК України просила вирішити питання про розстрочку відповідно до вимог закону.
2. Учасники судового засідання висловили такі позиції:
2.1. Представник органу пробації подання підтримала. Водночас з огляду на отриману інформацію про скасування арешту на грошові кошти зазначила про необхідність сплати штрафу відповідно до рішення суду.
2.2. Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення подання органу пробації, зазначивши, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за результатом розгляду апеляційних скарг на вирок, а також ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.11.2026 арешти на грошові кошти скасовані.
2.3. Захисник ОСОБА_4 подання підтримав, просив задовольнити. Повідомив узгоджену позицію із ОСОБА_6 про необхідність розстрочення штрафу на 8 місяців.
3. Заслухавши думки учасників, дослідивши матеріали, Суд дійшов таких висновків.
3.1. Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням), зокрема органу виконання покарань. Пунктом 4 ч.2 ст.539 КПК України визначено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок.
Згідно з п.14 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. Оскільки подання безпосередньо стосується питання належного виконання вироку в частині призначеного покарання у вигляді штрафу, його розгляд здійснюється відповідно до положень розділу VIIІ КПК України.
3.2. Відповідно до ч.1,4 ст.26 КВК України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу. У разі якщо засуджений повідомив про неможливість сплати штрафу в повному обсязі, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу.
Право засудженого на розстрочення сплати штрафу не є абсолютним, а його реалізація потребує встановлення та оцінки обставин, які об`єктивно перешкоджають сплаті штрафу у визначеному розмірі у встановлений законом строк. При цьому передбачений механізм не є способом звільнення засудженого від обов`язку його виконання чи фактичного пом`якшення призначеного покарання. Відповідно суд повинен комплексно оцінити розмір доходів засудженого, наявність рухомого і нерухомого майна, заощаджень, інших активів, майнових зобов`язань, а також перспективу отримання доходів у майбутньому. Виключно бажання засудженого сплачувати штраф частинами без належного обґрунтування об`єктивної необхідності такого порядку виконання покарання не створює достатніх підстав для задоволення відповідного подання.
3.3. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.08.2026 ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 5 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 93 500 грн. Крім цього, колегія суддів виключила пункт 7.4.4 вироку, відповідно до якого суд вирішував питання про призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, та скасувала арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.12.2022 №991/6314/22, на 117 700 доларів США і 6750 євро. Вказана ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення - 13.08.2026.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.11.2026 у справі №991/3470/23 задоволено клопотання ОСОБА_6 і скасовано арешт на грошові кошти у сумі 12 750 доларів США.
3.4. Відтак станом на момент вирішення подання органу пробації Суд не встановив обставин, які б підтверджували наведені засудженим причини неможливості сплати штрафу у повному обсязі. Так само долучена до матеріалів відповідь Державної податкової служби України не містить повних і достатніх відомостей про майновий стан засудженого, які б об`єктивно унеможливлювали сплату штрафу у визначені законом строки. Наведена інформація не свідчить про відсутність у засудженого майна або інших активів, за рахунок яких він міг би виконати призначене покарання.
3.5. При цьому питання щодо подальшої долі грошових коштів у сумі 117 700 доларів США та 6 750 євро вирішено ще в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (13.08.2026), тобто до звернення органу пробації до суду із відповідним клопотанням (07.09.2026). Суд не володіє підтвердженими відомостями, чи звертався (на момент звернення органу пробації до суду) ОСОБА_6 до органу, у розпорядженні якого перебували зазначені грошові кошти, з питаннями про їх фактичне повернення. Водночас з`ясування цих питань не належить до предмету цього розгляду і не стосується порядку виконання призначеного покарання.
Сам факт їх можливого неповернення не свідчить про наявність достатніх підстав для розстрочення сплати штрафу, оскільки питання щодо їх юридичної долі вже вирішено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Так само затримка із фактичним виконанням судового рішення не може автоматично ототожнюватися з об`єктивною неможливістю виконання засудженим призначеного покарання. Такі обставини можуть бути предметом окремого судового реагування, однак вони не зумовлюють зміну встановленого порядку сплати штрафу.
3.6. Водночас Суд звертає увагу, що несплата штрафу у місячний строк або відмова судом у задоволенні клопотання про розстрочку штрафу є підставою для примусового стягнення такого штрафу в порядку, встановленому законом (ч.5 ст.26 КВК України).
4. Отже, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання органу пробації про розстрочення штрафу.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 372, 376, 537, 539 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. У задоволенні клопотання представника Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області відмовити.
2. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня оголошення ухвали.
3. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_7
Ухвала № 119084933
Справа № 991/3470/23
Провадження 1-кп/991/54/23
У Х В А Л А
іменем України
13 квітня 2024 року
Вищий антикорупційний суд у складі
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_10 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лесківка Богодухівського району Харківської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Карлівка Карлівського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Ковалівка Полтавського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022, за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України.
1.1.Від захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_10 надійшло клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що документальне відображення інформації, внесеної до Єдиного реєстру досудових розслідувань, дозволить спростувати або підтвердити сумніви сторони захисту щодо дотримання стороною обвинувачення вимог КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань. Зокрема, отримання запитуваних документів надасть можливість стороні захисту використати їх як докази належності чи неналежності процесуальних документів, складених стороною обвинувачення.
1.2.Захисник просить надати тимчасовий доступ до речей та документів, що знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_4 , з можливістю вилучення усієї інформації, внесеної до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до пунктів 2.1, 3.1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17.08.2012 № 69 (зі змінами), а також пункту 1 розділу 2 «Порядок внесення відомостей до Реєстру» і пункту 1 розділу «Строки внесення відомостей до реєстру» глави І «Основні засади ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора від 16.04.2016 № 139 - в рамках кримінального провадження № 52022000000000196 від 28.07.2022.
2.В судовому засіданні захисник ОСОБА_10 клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні. Додатково повідомив, що деталізований витяг з ЄРДР дозволить підтвердити факт незаконності проведення НСРД у цьому провадженні. Зокрема первинна заява про вчинення кримінального правопорушення містила відомості про можливе вчинення злочину іншими особами. І саме ця заява мала визначати межі проведення негласних слідчих (розшукових) дій
2.1.Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника та просив задовольнити клопотання.
2.2.Захисники ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підтримали клопотання захисника ОСОБА_10 .
2.3.Прокурор проти задоволення клопотання заперечував. Повідомив, що захисник у своєму клопотанні посилається на нечинні нормативні акти, які наразі не регулюють порядок ведення ЄРДР, і наголосив, що витяг з ЄРДР не є доказом в розумінні КПК України.
3.Заслухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Згідно з частиною 1 статті 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. У відповідності до підпункту 5 частини 2 статті 131 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх, здійснити їх виїмку (стаття 159 КПК України).
3.2.Сторони кримінального провадження мають право звернутися до суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів (частина 1 статті 160 КПК України). Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 3 КПК України стороною кримінального провадження з боку захисту є, зокрема, обвинувачений і його захисники.
3.3.Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
3.4.Згідно з вимогами частини 2 статті 160 КПК України у клопотанні про тимчасовий доступ серед іншого має бути вказано значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
3.5.У відповідності до пункту 2 частини 5 статті 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
3.6.Згідно із частиною 6 статті 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
3.7.В свою чергу, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (стаття 84 КПК України). Докази повинні бути належними та допустимими. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (стаття 85 КПК України).
3.8.Кримінальним процесуальним кодексом України закріплено право сторони захисту отримувати докази. Більше того, частина 1 статті 47 КПК України встановлює обов`язок захисника використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого. Одночасно перелік обставин, що підлягають доказуванню, визначений у статті 91 КПК України. Зокрема, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
3.9.У першу чергу Суд звертає увагу, що захисник у своєму клопотанні просить надати тимчасовий доступ до інформації, яка внесена до ЄРДР на підставі:
- Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 17.08.2012 № 69, яке втратило чинність 21.06.2016,
- Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139, яке втратило чинність 01.07.2020.
Отже до Єдиного реєстру досудових розслідувань не могли бути внесені будь-які відомості щодо кримінального провадження № 52022000000000196 від 28.07.2022 на підставі нормативних документів, які не діяли на час внесення таких відомостей.
3.10.Щодо актуального законодавства, то порядок формування і ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений відповідним Положенням, затвердженим Наказом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30.06.2020 № 298, (зі змінами). Єдиний реєстр досудових розслідувань - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, захисту, оброблення, обліку, пошуку, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 1 розділу II цього Положення, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.
3.11.Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Положення Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України з метою забезпечення: реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та осіб, які їх учинили, обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; формування звітності про стан кримінальної протиправності та результати роботи органів досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення державних органів, у тому числі правоохоронних та судових відповідно до вимог законодавства.
3.12.Отже зазначене Положення не передбачає використання даних Реєстру з метою встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Відомості ЄРДР у конкретному кримінальному провадженні мають узагальнюючий характер та фіксують дані, в тому числі про певні процесуальні дії та рішення органу досудового розслідування. Однак такі відомості є похідними від конкретних процесуальних джерел, які містяться в матеріалах кримінального провадження (рішення слідчого, постанови прокурора, протоколи проведення слідчих дій, тощо).
3.13.Суд зауважує, що дані з ЄРДР щодо кримінального провадження, в якому здійснюється притягнення особи до кримінальної відповідальності, за певних обставин можуть мати значення для доведення або спростування обставин, і використовуватися стороною захисту для оцінки правомірності вчинення тих чи інших процесуальних дій.
3.14.Однак, зважаючи на правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду в Постанові від 26.03.2019 (справа № 807/1456/17), відомості, наявні в ЄРДР, є похідними від процесуальних рішень прокурора, детектива. Такий висновок узгоджується із пунктом 4 розділу IV Положення, яким передбачено, що в разі встановлення фактів невідповідності внесеної до Реєстру інформації матеріалам кримінального провадження або її неповноти вживаються заходи щодо усунення виявлених порушень. Тобто відомості, внесені до ЄРДР, не можуть бути використані для встановлення або спростування факту винесення або не винесення прокурором, детективом чи керівником органу досудового розслідування певного процесуального рішення у кримінальному провадженні.
3.15.Також за правилами статей 22, 92 КПК України підтримання обвинувачення в суді здійснює прокурор, на якого покладено обов`язок доказування належності та допустимості тих доказів, які подає сторона обвинувачення.
3.16.Крім того, Суд зауважує, що ні Положення, ні інший чинний нормативний акт не містить такого поняття як «Розширений витяг з ЄРДР». Главою 4 розділу І Положення передбачено, що відомості з Реєстру надаються у вигляді витягу в порядку, встановленому КПК України, за формою згідно з додатком 6 до цього Положення. Витяг з Реєстру - згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування. Отже отримання витягу з ЄРДР з інформацією, внесеною протягом всього періоду досудового розслідування в певний момент, є технічно неможливою.
3.17.Також Суд зауважує, що стверджуючи про можливість за допомогою відомостей, отриманих за допомогою тимчасового доступу, спростувати або підтвердити сумніви сторони захисту щодо дотримання стороною обвинувачення вимог КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, захисник не надає суду підтвердження, що вони не дотримані і певні порушення потенційно мали місце. У сторони захисту відсутні повноваження під час судового розгляду здійснювати перевірку або контроль над діяльністю уповноважених суб`єктів під час досудового розслідування. Відповідний судовий контроль здійснюється судом, в тому числі шляхом визнання отриманих доказів недопустимими. Якщо ж сторона захисту просить суд надати тимчасовий доступ до речей і документів для підтвердження порушення органом досудового розслідування належної правової процедури, відповідні доводи мають бути мотивовані. Із позиції сторони з цього питання має бути видно, що таке порушення могло мати місце і може вплинути на подальшу допустимість доказів або на процес реалізації прав стороною захисту.
3.18.Водночас Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Разом з тим, сторона захисту не позбавлена можливості досліджувати наявні в матеріалах провадження процесуальні документи під час судового розгляду, а також надавати з їх приводу свої пояснення, зауваження та заперечення.
4.З урахуванням викладеного, подане захисником клопотання не містить достатніх даних, які б підтверджували підстави надання тимчасового доступу до речей і документів, а тому в його задоволенні слід відмовити.
П О С Т А Н О В И В:
1.У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_10 відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
3.Повний текст ухвали оголошений 17.05.2024.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3