USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Ухвала № 141397653

Reading aloud is unavailable for now

Справа № 991/3470/23

Провадження 1-в/991/61/26

У Х В А Л А

іменем України

06 листопада 2026 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

представника органу пробації ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання представника Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області про вирішення питання про розстрочення штрафу у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 у порядку вирішення питань про виконання вироку,

В С Т А Н О В И В:

1. До Вищого антикорупційного суду надійшло подання заступника начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області про вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу стосовно засудженого ОСОБА_6 .

1.1. Подання мотивоване тим, що ОСОБА_6 призначено штраф у розмірі 93 500 грн. Засуджений повідомив органу пробації про неможливість повністю сплатити штраф у зв?язку із тим, що єдиним його доходом є пенсія у розмірі 10 800 грн, а також мотивуючи неповерненням грошових коштів, вилучених у 2022 році.

1.2. Ураховуючи викладене, представник органу пробації на підставі ст.26 КВК України просила вирішити питання про розстрочку відповідно до вимог закону.

2. Учасники судового засідання висловили такі позиції:

2.1. Представник органу пробації подання підтримала. Водночас з огляду на отриману інформацію про скасування арешту на грошові кошти зазначила про необхідність сплати штрафу відповідно до рішення суду.

2.2. Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення подання органу пробації, зазначивши, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за результатом розгляду апеляційних скарг на вирок, а також ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.11.2026 арешти на грошові кошти скасовані.

2.3. Захисник ОСОБА_4 подання підтримав, просив задовольнити. Повідомив узгоджену позицію із ОСОБА_6 про необхідність розстрочення штрафу на 8 місяців.

3. Заслухавши думки учасників, дослідивши матеріали, Суд дійшов таких висновків.

3.1. Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням), зокрема органу виконання покарань. Пунктом 4 ч.2 ст.539 КПК України визначено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок.

Згідно з п.14 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. Оскільки подання безпосередньо стосується питання належного виконання вироку в частині призначеного покарання у вигляді штрафу, його розгляд здійснюється відповідно до положень розділу VIIІ КПК України.

3.2. Відповідно до ч.1,4 ст.26 КВК України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу. У разі якщо засуджений повідомив про неможливість сплати штрафу в повному обсязі, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу.

Право засудженого на розстрочення сплати штрафу не є абсолютним, а його реалізація потребує встановлення та оцінки обставин, які об`єктивно перешкоджають сплаті штрафу у визначеному розмірі у встановлений законом строк. При цьому передбачений механізм не є способом звільнення засудженого від обов`язку його виконання чи фактичного пом`якшення призначеного покарання. Відповідно суд повинен комплексно оцінити розмір доходів засудженого, наявність рухомого і нерухомого майна, заощаджень, інших активів, майнових зобов`язань, а також перспективу отримання доходів у майбутньому. Виключно бажання засудженого сплачувати штраф частинами без належного обґрунтування об`єктивної необхідності такого порядку виконання покарання не створює достатніх підстав для задоволення відповідного подання.

3.3. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.08.2026 ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 5 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 93 500 грн. Крім цього, колегія суддів виключила пункт 7.4.4 вироку, відповідно до якого суд вирішував питання про призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, та скасувала арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.12.2022 №991/6314/22, на 117 700 доларів США і 6750 євро. Вказана ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення - 13.08.2026.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.11.2026 у справі №991/3470/23 задоволено клопотання ОСОБА_6 і скасовано арешт на грошові кошти у сумі 12 750 доларів США.

3.4. Відтак станом на момент вирішення подання органу пробації Суд не встановив обставин, які б підтверджували наведені засудженим причини неможливості сплати штрафу у повному обсязі. Так само долучена до матеріалів відповідь Державної податкової служби України не містить повних і достатніх відомостей про майновий стан засудженого, які б об`єктивно унеможливлювали сплату штрафу у визначені законом строки. Наведена інформація не свідчить про відсутність у засудженого майна або інших активів, за рахунок яких він міг би виконати призначене покарання.

3.5. При цьому питання щодо подальшої долі грошових коштів у сумі 117 700 доларів США та 6 750 євро вирішено ще в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (13.08.2026), тобто до звернення органу пробації до суду із відповідним клопотанням (07.09.2026). Суд не володіє підтвердженими відомостями, чи звертався (на момент звернення органу пробації до суду) ОСОБА_6 до органу, у розпорядженні якого перебували зазначені грошові кошти, з питаннями про їх фактичне повернення. Водночас з`ясування цих питань не належить до предмету цього розгляду і не стосується порядку виконання призначеного покарання.

Сам факт їх можливого неповернення не свідчить про наявність достатніх підстав для розстрочення сплати штрафу, оскільки питання щодо їх юридичної долі вже вирішено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Так само затримка із фактичним виконанням судового рішення не може автоматично ототожнюватися з об`єктивною неможливістю виконання засудженим призначеного покарання. Такі обставини можуть бути предметом окремого судового реагування, однак вони не зумовлюють зміну встановленого порядку сплати штрафу.

3.6. Водночас Суд звертає увагу, що несплата штрафу у місячний строк або відмова судом у задоволенні клопотання про розстрочку штрафу є підставою для примусового стягнення такого штрафу в порядку, встановленому законом (ч.5 ст.26 КВК України).

4. Отже, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання органу пробації про розстрочення штрафу.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 372, 376, 537, 539 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні клопотання представника Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області відмовити.

2. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

3. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_7

Ухвала № 118476524

Open the full view

Справа № 991/3470/23

Провадження 1-кп/991/54/23

У Х В А Л А

іменем України

17 квітня 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лесківка Богодухівського району Харківської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Карлівка Карлівського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Ковалівка Полтавського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України.

1.1.Захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

1.2.Клопотання мотивовано тим, що 17.11.2022 детективами НАБУ проведений обшук за місцем здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_7 . Під час обшуку вилучено мобільний телефон ОСОБА_7 Apple Iphone 11, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 . Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022 у справі № 991/5694/22 на зазначений мобільний телефон накладено арешт з метою збереження речових доказів. Прокурором у судовому засіданні долучено до матеріалів справи протокол огляду мобільного телефону від 21.11.2022, а тому на даний час відпала потреба в арешті мобільного телефону з метою дослідження речового доказу, оскільки всю інформацію, яка на ньому містилася, скопійовано, оглянуто детективом, досліджено в судовому засіданні та її електронну копію додано до матеріалів справи. На мобільному телефоні ОСОБА_7 зберігається особиста інформація, фото та відеозаписи, що є частиною його приватного життя та які він хотів би зберегти.

2.Учасники судового засідання висловили такі позиції:

2.1.Захисник ОСОБА_9 підтримав подане клопотання. Додатково зазначив, що інформація, яка міститься на мобільному телефоні вже досліджена судом, заперечення щодо достовірності скопійованої інформації у сторони захисту відсутні і не виникнуть у майбутньому, тому відпала необхідність зберігати зазначений речовий доказ.

2.2.Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав подане клопотання, просив його задовольнити.

2.3.Прокурор не заперечував щодо задоволення заявленого клопотання та скасування арешту з мобільного телефону.

3.Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позиції учасників, Суд дійшов таких висновків.

3.1.Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

3.2.Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

3.3.Частиною 1 статті 174 КПК України передбачено, що обвинувачений, його захисник, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

3.4.Таким чином, розглядаючи клопотання про скасування арешту, суд встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник. В даному випадку захисник вказує на відсутність подальшої потреби арешту майна.

3.5.Із матеріалів клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022 задоволено клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро ОСОБА_12 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022. Накладено арешт на мобільний телефон Apple Iphone 11, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , який вилучений 17.11.2022 під час проведення обшуку робочого місця ОСОБА_7 (том 7 а.с. 168-171). Метою накладення арешту визначено забезпечення збереження речових доказів.

3.6.В частині 3 статті 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

3.7.Згідно з частиною 1 статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

3.8.Накладення арешту на майно є тимчасовим позбавленням прав на нього у зв`язку з тим, що відповідні речі містять відомості, які мають значення для кримінального провадження. Відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні станом на час накладення арешту на майно потреби досудового розслідування виправдовували саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.

3.9.Разом з тим, утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження. Тому після проведення з вилученими речами всіх необхідних процесуальних дій (оглядів, експертних досліджень) і належної процесуальної фіксації виявленої доказової інформації, такі речі мають бути як найшвидше повернуті власнику.

3.10.Відповідно до вимог частини 1 статті 357 КПК України речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов`язані з річчю та її оглядом.

3.11.Згідно з наявними у суду документами мобільний телефон ОСОБА_7 (Apple Iphone 11, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 ) оглянуто 21.11.2022 детективом Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро ОСОБА_12 за участю спеціаліста ОСОБА_13 , інформація, яка на ньому містилася, скопійована і проаналізована (т. 6 а.с. 40-47).

3.12.Мобільний телефон Apple Iphone 11, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 не досліджувався у судовому засіданні, оскільки прокурор не вбачав в цьому потреби з урахуванням дослідження наявної в телефоні інформації у протоколі огляду від 21.11.2022 та протоколі огляду від 23.11.2022 (а.с. 51-57, т.6). Сторона захисту, в свою чергу, не заперечувала щодо достовірності наявної в цих протоколах огляду інформації.

3.13.Отже, мобільний телефон (Apple Iphone 11, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 ) є матеріальним носієм скопійованої на інший носій та у подальшому дослідженої судом інформації. У постанові Верховного суду від 10.09.2020 у справі № 751/6069/19 зазначено, що матеріальний носій - це лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки тоді, коли електронний документ виступає речовим доказом. Особливістю електронного документа є відсутність «жорсткої» прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення…записаний на оптичний диск - носій інформації, електронний файл …, є оригіналом (відображенням) електронного документа…

3.14.Наведене у сукупності дає підстави для висновку, що електронні документи є самостійними джерелами доказів. У разі копіювання його вмісту на інший матеріальний носій та за умови належної фіксації такої дії, матеріальний носій інформації, на якому початково містився цей електронний документ, сам по собі не має значення для кримінального провадження, за виключенням передбачених законом випадків.

3.15.Вміст мобільного телефону, що належить ОСОБА_7 , образ якого, 21.11.2022 під час огляду проведеного детективом за участю спеціаліста скопійовано на відповідні накопичувачі та оглянуто детективом, а результати цієї дії зафіксовані у відповідних процесуальних документах (протоколах огляду від 21.11.2022 та 23.11.2022) згідно з вимогами процесуального законодавства. Під час судового розгляду відповідні протоколи досліджені судом і учасниками кримінального провадження. Такі протоколи є самостійним джерелом доказу, тому вилучений мобільний телефон (Apple Iphone 11, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 ) сам по собі не має значення для кримінального провадження.

3.16.У судовому засіданні прокурор не висловив заперечень проти скасування арешту з мобільного телефону. Така позиція прокурора розцінюється Судом як свідчення незацікавленості в подальшому утриманні зазначеного майна, що також вказує на те, що в його арешті відпала потреба.

4. Враховуючи все вищевикладене, Суд дійшов висновку, що потреба у подальшому арешті мобільного телефону (Apple Iphone 11, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 ) з метою збереження речового доказу відпала, тому клопотання про скасування арешту з майна підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 170-174, 333, 350, 376 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Клопотання захисника ОСОБА_9 про скасування арешту майна задовольнити.

2.Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022 у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 на мобільний телефон Apple Iphone 11 (ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ).

3.Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

4.Повний текст ухвали оголошений 19.04.2024 о 15:30.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3