ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 141397653

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

Справа № 991/3470/23

Провадження 1-в/991/61/26

У Х В А Л А

іменем України

06 листопада 2026 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

представника органу пробації ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання представника Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області про вирішення питання про розстрочення штрафу у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 у порядку вирішення питань про виконання вироку,

В С Т А Н О В И В:

1. До Вищого антикорупційного суду надійшло подання заступника начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області про вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу стосовно засудженого ОСОБА_6 .

1.1. Подання мотивоване тим, що ОСОБА_6 призначено штраф у розмірі 93 500 грн. Засуджений повідомив органу пробації про неможливість повністю сплатити штраф у зв?язку із тим, що єдиним його доходом є пенсія у розмірі 10 800 грн, а також мотивуючи неповерненням грошових коштів, вилучених у 2022 році.

1.2. Ураховуючи викладене, представник органу пробації на підставі ст.26 КВК України просила вирішити питання про розстрочку відповідно до вимог закону.

2. Учасники судового засідання висловили такі позиції:

2.1. Представник органу пробації подання підтримала. Водночас з огляду на отриману інформацію про скасування арешту на грошові кошти зазначила про необхідність сплати штрафу відповідно до рішення суду.

2.2. Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення подання органу пробації, зазначивши, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за результатом розгляду апеляційних скарг на вирок, а також ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.11.2026 арешти на грошові кошти скасовані.

2.3. Захисник ОСОБА_4 подання підтримав, просив задовольнити. Повідомив узгоджену позицію із ОСОБА_6 про необхідність розстрочення штрафу на 8 місяців.

3. Заслухавши думки учасників, дослідивши матеріали, Суд дійшов таких висновків.

3.1. Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням), зокрема органу виконання покарань. Пунктом 4 ч.2 ст.539 КПК України визначено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок.

Згідно з п.14 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. Оскільки подання безпосередньо стосується питання належного виконання вироку в частині призначеного покарання у вигляді штрафу, його розгляд здійснюється відповідно до положень розділу VIIІ КПК України.

3.2. Відповідно до ч.1,4 ст.26 КВК України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу. У разі якщо засуджений повідомив про неможливість сплати штрафу в повному обсязі, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу.

Право засудженого на розстрочення сплати штрафу не є абсолютним, а його реалізація потребує встановлення та оцінки обставин, які об`єктивно перешкоджають сплаті штрафу у визначеному розмірі у встановлений законом строк. При цьому передбачений механізм не є способом звільнення засудженого від обов`язку його виконання чи фактичного пом`якшення призначеного покарання. Відповідно суд повинен комплексно оцінити розмір доходів засудженого, наявність рухомого і нерухомого майна, заощаджень, інших активів, майнових зобов`язань, а також перспективу отримання доходів у майбутньому. Виключно бажання засудженого сплачувати штраф частинами без належного обґрунтування об`єктивної необхідності такого порядку виконання покарання не створює достатніх підстав для задоволення відповідного подання.

3.3. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.08.2026 ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 5 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 93 500 грн. Крім цього, колегія суддів виключила пункт 7.4.4 вироку, відповідно до якого суд вирішував питання про призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, та скасувала арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.12.2022 №991/6314/22, на 117 700 доларів США і 6750 євро. Вказана ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення - 13.08.2026.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.11.2026 у справі №991/3470/23 задоволено клопотання ОСОБА_6 і скасовано арешт на грошові кошти у сумі 12 750 доларів США.

3.4. Відтак станом на момент вирішення подання органу пробації Суд не встановив обставин, які б підтверджували наведені засудженим причини неможливості сплати штрафу у повному обсязі. Так само долучена до матеріалів відповідь Державної податкової служби України не містить повних і достатніх відомостей про майновий стан засудженого, які б об`єктивно унеможливлювали сплату штрафу у визначені законом строки. Наведена інформація не свідчить про відсутність у засудженого майна або інших активів, за рахунок яких він міг би виконати призначене покарання.

3.5. При цьому питання щодо подальшої долі грошових коштів у сумі 117 700 доларів США та 6 750 євро вирішено ще в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (13.08.2026), тобто до звернення органу пробації до суду із відповідним клопотанням (07.09.2026). Суд не володіє підтвердженими відомостями, чи звертався (на момент звернення органу пробації до суду) ОСОБА_6 до органу, у розпорядженні якого перебували зазначені грошові кошти, з питаннями про їх фактичне повернення. Водночас з`ясування цих питань не належить до предмету цього розгляду і не стосується порядку виконання призначеного покарання.

Сам факт їх можливого неповернення не свідчить про наявність достатніх підстав для розстрочення сплати штрафу, оскільки питання щодо їх юридичної долі вже вирішено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Так само затримка із фактичним виконанням судового рішення не може автоматично ототожнюватися з об`єктивною неможливістю виконання засудженим призначеного покарання. Такі обставини можуть бути предметом окремого судового реагування, однак вони не зумовлюють зміну встановленого порядку сплати штрафу.

3.6. Водночас Суд звертає увагу, що несплата штрафу у місячний строк або відмова судом у задоволенні клопотання про розстрочку штрафу є підставою для примусового стягнення такого штрафу в порядку, встановленому законом (ч.5 ст.26 КВК України).

4. Отже, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання органу пробації про розстрочення штрафу.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 372, 376, 537, 539 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні клопотання представника Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області відмовити.

2. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

3. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_7

Ухвала № 111435924

Vollansicht öffnen

Справа № 991/3470/23

Провадження 1-кп/991/54/23

У Х В А Л А

05 червня 2023 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_11 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_10 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52022000000000196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лесківка Богодухівського району Харківської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Карлівка Карлівського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Ковалівка Полтавського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України.

1.1.Захисник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_10 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

1.2.Клопотання мотивовано тим, що 17.11.2022 детективами НАБУ за місцем проживання ОСОБА_8 проведений обшук. В подальшому ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022 накладений арешт на вилучений під час обшуку мобільний телефон IPhone 12 Pro з IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 . Метою накладення арешту визначено забезпечення збереження речових доказів.

1.3.Адвокат зауважує, що під час проведення обшуку 17.11.2022 спеціалістами НАБУ здійснено копіювання інформації з телефону. В подальшому в рамках досудового розслідування уповноважені працівники НАБУ провели огляд образу мобільного телефону обвинуваченого. Сам мобільний телефон в ході досудового розслідування не оглядався.

1.4.Наголошує, що вилучений у ОСОБА_8 під час обшуку мобільний телефон до інкримінованого злочину не має жодного відношення, оскільки доказове значення може мати виключно інформація, що в ньому відображена чи знаходиться, але не сам телефон.

1.5.З урахуванням того, що досудове розслідування закінчене, вся інформація з мобільного телефону скопійована, захисник вважає, що потреба у застосуванні такого заходу забезпечення відпала, а подальше застосування арешту є надмірним втручанням у право власності обвинуваченого.

1.6.Захисник просить:

-скасувати арешт з телефону IPhone 12 Pro з IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022;

-зобов`язати уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та Національного антикорупційного бюро України повернути вилучений 17.11.2022 телефон IPhone 12 Pro з IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 власнику майна - ОСОБА_8 .

2.Учасники судового засідання висловили такі позиції:

2.1.Захисник ОСОБА_10 підтримав подане клопотання. Додатково зазначив, що ОСОБА_8 під час проведення обшуку надав доступ до свого телефону, вся інформація з нього була скопійована в образ. У зв`язку зі специфікою мобільних телефонів марки IPhone деякі системні файли, які не мають жодного значення для кримінального провадження, скопійовані не були. В подальшому сам мобільний телефон органом досудового розслідування не оглядався. Також зобов`язався надати доступ до мобільного телефону в судовому засіданні, якщо у суду виникне необхідність його безпосереднього дослідження.

2.2.Інші захисники та обвинувачені підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.

2.3.Прокурор проти задоволення клопотання заперечив. Повідомив, що під час здійснення досудового розслідування оглядалася як інформація, що була скопійована з телефону, так і сам телефон. На ньому міститься інформація, яка має значення для кримінального провадження, зокрема відповідна переписка у месенджерах.

3.Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позиції учасників, Суд дійшов таких висновків.

3.1.Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

3.2.Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна, серед яких визначена конфіскація майна як вид покарання.

3.3.Із матеріалів клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022 задоволено клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро ОСОБА_12 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022. Накладено арешт на майно, вилучене 17.11.2022 під час проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_6 , та під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_5 , зокрема на телефон IPhone 12 Pro з IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 . Метою накладення арешту визначено забезпечення збереження речових доказів.

3.4.Частиною 1 статті 174 КПК України передбачено, що обвинувачений, його захисник, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

3.5.Обґрунтовуючи відсутність подальшої потреби, захисник вказує, що органом досудового розслідування була скопійована інформація з телефону, і всі слідчі дії (зокрема, огляд) проводились саме зі скопійованою інформацією, а не з телефоном. Разом з тим, захисник не надає Суду ні протоколу обшуку, ні відповідних протоколів огляду, які б дозволили визначити подальшу необхідність у забезпеченні недоторканості цього об`єкту з урахуванням змісту і фіксації отриманих відомостей для подальшого використання.

3.6.Суд зауважує, що захисник ОСОБА_10 вже подавав клопотання про скасування арешту цього майна. За результатами розгляду такого клопотання слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу від 28.02.2023 у справі № 991/1764/23. Слідчий суддя встановив, що телефон був оглянутий під час проведення обшуку і за участю спеціаліста зроблена копія пам`яті вказаного телефону на флеш-носій органу досудового розслідування. Водночас, як вбачається із записів у протоколі обшуку, частину наявної у телефоні інформації скопіювати не вдалось, зокрема, дані месенджеру Telegram, які мають істотне значення для слідства. Аналогічну позицію щодо необхідності дослідження певної інформації безпосередньо з мобільного телефону висловив у судовому засіданні прокурор.

3.7.Відповідно до частин 2, 9 статті 100 КПК України речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов`язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. Такі приписи логічно витікають із засади безпосередності дослідження речей і документів (стаття 23 КПК України), відповідно до якої суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

3.8.Разом з тим, питання про скасування арешту з предметів, які визнані речовими доказами, може бути поставлено захистом до закінчення судового розгляду після їх дослідження відповідно до встановленого порядку дослідження доказів.

3.9.Отже, саме по собі посилання захисника на те, що у зв`язку з копіюванням інформації з телефону відпала потреба в арешті такого мобільного телефону, тим більше без надання відповідного підтвердження змісту проведених з ними процесуальних дій та отриманих результатів, не узгоджується зі спеціальними положеннями про дослідження і збереження речових доказів.

3.10.Щодо зазначеного адвокатом надмірного втручання у мирне володіння майном, колегія суддів зауважує, що оцінка такого втручання була надана як під час накладення арешту, так і під час розгляду клопотання про скасування арешту.

4.З огляду на викладене, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_10 про скасування арешту майна слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 170-173, 174, 372, 376 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.У задоволенні клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

3.Повний текст ухвали оголошений 09.06.2023.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3