ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 141397653

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

Справа № 991/3470/23

Провадження 1-в/991/61/26

У Х В А Л А

іменем України

06 листопада 2026 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

представника органу пробації ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання представника Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області про вирішення питання про розстрочення штрафу у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 у порядку вирішення питань про виконання вироку,

В С Т А Н О В И В:

1. До Вищого антикорупційного суду надійшло подання заступника начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області про вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу стосовно засудженого ОСОБА_6 .

1.1. Подання мотивоване тим, що ОСОБА_6 призначено штраф у розмірі 93 500 грн. Засуджений повідомив органу пробації про неможливість повністю сплатити штраф у зв?язку із тим, що єдиним його доходом є пенсія у розмірі 10 800 грн, а також мотивуючи неповерненням грошових коштів, вилучених у 2022 році.

1.2. Ураховуючи викладене, представник органу пробації на підставі ст.26 КВК України просила вирішити питання про розстрочку відповідно до вимог закону.

2. Учасники судового засідання висловили такі позиції:

2.1. Представник органу пробації подання підтримала. Водночас з огляду на отриману інформацію про скасування арешту на грошові кошти зазначила про необхідність сплати штрафу відповідно до рішення суду.

2.2. Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення подання органу пробації, зазначивши, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за результатом розгляду апеляційних скарг на вирок, а також ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.11.2026 арешти на грошові кошти скасовані.

2.3. Захисник ОСОБА_4 подання підтримав, просив задовольнити. Повідомив узгоджену позицію із ОСОБА_6 про необхідність розстрочення штрафу на 8 місяців.

3. Заслухавши думки учасників, дослідивши матеріали, Суд дійшов таких висновків.

3.1. Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням), зокрема органу виконання покарань. Пунктом 4 ч.2 ст.539 КПК України визначено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок.

Згідно з п.14 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. Оскільки подання безпосередньо стосується питання належного виконання вироку в частині призначеного покарання у вигляді штрафу, його розгляд здійснюється відповідно до положень розділу VIIІ КПК України.

3.2. Відповідно до ч.1,4 ст.26 КВК України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу. У разі якщо засуджений повідомив про неможливість сплати штрафу в повному обсязі, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу.

Право засудженого на розстрочення сплати штрафу не є абсолютним, а його реалізація потребує встановлення та оцінки обставин, які об`єктивно перешкоджають сплаті штрафу у визначеному розмірі у встановлений законом строк. При цьому передбачений механізм не є способом звільнення засудженого від обов`язку його виконання чи фактичного пом`якшення призначеного покарання. Відповідно суд повинен комплексно оцінити розмір доходів засудженого, наявність рухомого і нерухомого майна, заощаджень, інших активів, майнових зобов`язань, а також перспективу отримання доходів у майбутньому. Виключно бажання засудженого сплачувати штраф частинами без належного обґрунтування об`єктивної необхідності такого порядку виконання покарання не створює достатніх підстав для задоволення відповідного подання.

3.3. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.08.2026 ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 5 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 93 500 грн. Крім цього, колегія суддів виключила пункт 7.4.4 вироку, відповідно до якого суд вирішував питання про призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, та скасувала арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.12.2022 №991/6314/22, на 117 700 доларів США і 6750 євро. Вказана ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення - 13.08.2026.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.11.2026 у справі №991/3470/23 задоволено клопотання ОСОБА_6 і скасовано арешт на грошові кошти у сумі 12 750 доларів США.

3.4. Відтак станом на момент вирішення подання органу пробації Суд не встановив обставин, які б підтверджували наведені засудженим причини неможливості сплати штрафу у повному обсязі. Так само долучена до матеріалів відповідь Державної податкової служби України не містить повних і достатніх відомостей про майновий стан засудженого, які б об`єктивно унеможливлювали сплату штрафу у визначені законом строки. Наведена інформація не свідчить про відсутність у засудженого майна або інших активів, за рахунок яких він міг би виконати призначене покарання.

3.5. При цьому питання щодо подальшої долі грошових коштів у сумі 117 700 доларів США та 6 750 євро вирішено ще в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (13.08.2026), тобто до звернення органу пробації до суду із відповідним клопотанням (07.09.2026). Суд не володіє підтвердженими відомостями, чи звертався (на момент звернення органу пробації до суду) ОСОБА_6 до органу, у розпорядженні якого перебували зазначені грошові кошти, з питаннями про їх фактичне повернення. Водночас з`ясування цих питань не належить до предмету цього розгляду і не стосується порядку виконання призначеного покарання.

Сам факт їх можливого неповернення не свідчить про наявність достатніх підстав для розстрочення сплати штрафу, оскільки питання щодо їх юридичної долі вже вирішено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Так само затримка із фактичним виконанням судового рішення не може автоматично ототожнюватися з об`єктивною неможливістю виконання засудженим призначеного покарання. Такі обставини можуть бути предметом окремого судового реагування, однак вони не зумовлюють зміну встановленого порядку сплати штрафу.

3.6. Водночас Суд звертає увагу, що несплата штрафу у місячний строк або відмова судом у задоволенні клопотання про розстрочку штрафу є підставою для примусового стягнення такого штрафу в порядку, встановленому законом (ч.5 ст.26 КВК України).

4. Отже, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання органу пробації про розстрочення штрафу.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 372, 376, 537, 539 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні клопотання представника Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області відмовити.

2. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

3. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_7

Ухвала № 110840426

Vollansicht öffnen

Справа № 991/3470/23

Провадження 1-кп/991/54/23

У Х В А Л А

08 травня 2023 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 про продовження строку дії обов`язків, покладених на

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у кримінальному провадженні № 52022000000000196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Лесківка Богодухівського району Харківської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Карлівка Карлівського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Ковалівка Полтавського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України.

1.1.У підготовчому судовому засіданні від прокурора надійшло клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 .

1.2.В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що ОСОБА_8 обвинувачується у підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України, та у пособництві у закінченому замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України

1.3.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.12.2022 до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 16.01.2023 включно, а з 17.01.2023 до 16.02.2023 заборонено залишати житло у нічний час з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв за місцем його фактичного проживання, з покладенням обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України.

1.4.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.02.2023 продовжено до 13.03.2023 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час з покладенням обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України.

1.5.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.03.2023 до ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на строк до 08.05.2023 обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:

-прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;

-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкуванні зі свідками ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , а також іншими підозрюваними;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

1.6.Прокурор зазначає, що визначені слідчим суддею ризики продовжують існувати. Посилається на ризик переховування від органів досудового розслідування та суду та ризик незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні.

1.7.Посилаючись на вказані обставини, прокурор просить продовжити на два місяці дію покладених на ОСОБА_8 обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:

-прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , а також іншими обвинуваченими;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

2.В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, зазначив, що ризики, визначені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, не зменшились. Актуальним залишається ризик вплину на свідків, оскільки проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями підтверджується можливість такого впливу. Кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_8 , відноситься до корупційних злочинів, що унеможливлює застосування пільгових інститутів, передбачених статтями 69 та 75 КК України.

2.1.Захисник ОСОБА_10 проти клопотання заперечував посилаючись на його формальність та безпідставність. Зауважив про відсутність потреби прибувати за викликом прокурора у зв`язку з надходженням обвинувального акта до суду. Крім того, зауважив, що з жодним зі свідків, крім заявника, обвинувачений ОСОБА_8 не знайомий, тому не може на них впливати.

2.2.Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав позицію свого захисника.

3.Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до них матеріали, Суд дійшов таких висновків.

3.1.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.12.2022 у справі № 991/6440/22 до підозрюваного ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 16.01.2023, а з 17.01.2023 до 16.02.2023 заборонено залишати житло у нічний час з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, на строк до 16.02.2023.

3.2.В подальшому строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час та строк дії обов`язків продовжувався. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.03.2023 у справі № 991/1991/23 до підозрюваного ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та покладені обов`язки до 08.05.2023, але в межах строку досудового розслідування, а саме:

-прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;

-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , а також іншими обвинуваченими;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

3.3.У відповідності до частини 1 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

3.4.Згідно зі статтею 194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Такі обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

3.5.У відповідності до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

3.6.З огляду на приписи частини 4 статті 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

3.7.Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3.8.Це кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання, обвинуваченому вже вручений обвинувальний акт. З огляду на стадію кримінального провадження та зміст самого клопотання, Суд не вирішує питання щодо обґрунтованості підозри, однак оцінює критерії, визначені у статті 178 КПК України, та доведені прокурором ризики, передбачені пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.

3.8.1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Щодо ризиків у цьому кримінальному провадженні, то вони заслуговують на увагу.

3.8.2. ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК України. Характер інкримінованого правопорушення пов`язаний з корисливою спрямованістю та використанням службового становища судді (що може свідчити про свідому позапроцесуальну поведінку). Санкція частини 3 статті 369 КК України відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби обвинуваченого переховуватися, тому він оцінюється у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому Суд, вирішуючи питання щодо продовження застосованого запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_8 , у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є: законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ; тісні дружні відносини з працівниками судових органів та органів адвокатури.

3.8.3.Існування цього ризику обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_8 обов`язків прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою, повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, а також здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, крім паспорта громадянина України.

НОМЕР_1 .Також Суд вбачає ризик впливу ОСОБА_8 на свідків, інших обвинувачених. Вказаний ризик може актуалізуватися саме у зв`язку зі зміною стадії кримінального провадження (надходження обвинувального акту до суду). Адже ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, що передувало надходженню обвинувального акта до суду, формує обізнаність обвинуваченого про повний обсяг і зміст показань осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, та встановлені обставини. При цьому те, що обвинувачений особисто не знайомий зі свідками не може гарантувати неможливість впливу на таких свідків в майбутньому. Ризик незаконного впливу на свідків об`єктивізується з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початкових етапах кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

3.8.5.За таких умов ОСОБА_8 , не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з іншими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті, може здійснювати на них вплив, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності.

3.8.6.Вказане обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на ОСОБА_8 обов`язку утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , а також іншими обвинуваченими.

3.9.Наявність зазначених ризиків кримінального провадження свідчить про неможливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу та необхідність продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків як додаткових заходів процесуального примусу.

3.10.Суд зауважує, що обраний ОСОБА_8 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту був змінений на домашній арешт у нічний час, а згодом на особисте зобов`язання. Тобто в даному випадку тривалість обмеження прав обвинуваченого компенсується поступовим послабленням відповідного правомірного втручання в його права. Покладені наразі на обвинуваченого обов`язки не є такими, що надмірно або негативно впливають на його життєвий уклад. Продовжуючи строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків, Суд також виходить із того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, таке втручання є розумним і співмірним.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 176-178, 193, 194, 196, 314, 315, 376, 392 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії покладених обов`язків задовольнити.

2.Продовжити до 08.07.2023 року включно обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:

-прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , а також іншими обвинуваченими;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, крім паспорта громадянина України.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

4.Повний текст ухвали оголошений 12.05.2023.

Головуючий суддя ОСОБА_21

Судді:

ОСОБА_22