USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Ухвала № 140187653

Reading aloud is unavailable for now

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: [email protected]

___________________________________________________________________________

УХВАЛА

"21" вересня 2026 р. Cправа №902/1352/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С.,

при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.,

розглянувши матеріали справи

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край", м.Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс", м.Вінниця

про банкрутство

за участю:

- представника заявника ОСОБА_1. - Пинзара І.В., діючого на підставі ордеру серії АВ №1306341 від 01.06.2026,

- представника кредитора ТОВ "Подільський м`ясний край" - Чайки Р.О., діючого на підставі ордеру серії АВ №1226592 від 01.06.2026,

- арбітражного керуючого (ліквідатора) - Філатової Т.М. (в режимі відеоконференції),

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/1352/23 (суддя Тісецький С.С.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс".

Ухвалою суду від 15.02.2024 відкрито провадження в справі №902/1532/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Голубенко О.В.

19.02.2024 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження в справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" на офіційному вебпорталі судової влади України та надано строк кредиторам для пред`явлення до суду заяв з грошовими вимогами до боржника 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження в справі про банкрутство.

Постановою суду від 14.10.2024 боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" у справі №902/1352/23 визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Голубенко О.В.

Ухвалою суду від 22.07.2025 затверджено мирову угоду, укладену 08.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс"; закрито провадження в справі №902/1352/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс"; припинено повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" арбітражного керуючого Голубенко О.В.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.07.2025 у справі №902/1532/23 без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2026 ухвала Господарського суду Вінницької області від 22.07.2026 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 скасовані; справа №902/1532/23 - передана на новий розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2026 справу №902/1352/23 розподілено суді Нешик О.С.

Ухвалою суду від 13.04.2026 справу №902/1352/23 прийнято до провадження суддею Нешик О.С; призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 02.06.2026 задоволено клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) Голубенко О.В. №02-17/409 від 29.05.2026, внаслідок чого відсторонено її від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" (код ЄДРПОУ 34420996) в справі №902/1352/23. Також цим судовим рішенням призначено судове засідання в справі №902/1352/23 на 07.07.2026.

01.07.2026 постановлена ухвала суду про призначення ліквідатором в справі №902/1352/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" арбітражного керуючого Філатову Тетяну Миколаївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №2139 від 28.06.2024).

Ухвалою суду від 02.07.2025 заява фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 01.06.2026 про визнання грошових вимог кредитора до боржника в справі №902/1352/23 призначена до розгляду в судовому засіданні на 07.07.2026.

За наслідками судового засідання, 07.07.2026, постановлена ухвала про задоволення усного клопотання представника фізичної особи ОСОБА_1 , оголошена перерва в судовому засіданні до 15.09.2026.

05.08.2026 арбітражна керуюча Філатова Т.М. подала через систему "Електронний суд" клопотання про приєднання до матеріалів справи Звіту про діяльність ліквідатора за липень 2026 року, який долучений до матеріалів справи. Поданий Звіт є поточним звітом ліквідатора про його діяльність станом на 01.08.2026.

Як зазначено у Звіті: наразі матеріальні цінності (майно) банкрута, фінансова, бухгалтерська документація підприємства посадовими особами банкрута ліквідатору не передані. Також у Звіті значиться, що станом на 01.08.2026 виплата основної грошової винагороди арбітражному керуючому Філатовій Т.М. за виконання повноважень ліквідатора у справі №902/1352/23 не здійснювалась.

Також 08.09.2026 арбітражна керуюча Філатова Т.М. подала через систему "Електронний суд" клопотання про закриття провадження в справі №902/1352/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс", припинення мораторію та припинення повноважень ліквідатора (а.с. 233-235, т.5).

15.09.2026 у справі відбулось судове засідання з розгляду заяви фізичної особи ОСОБА_1 від 01.06.2026 про визнання грошових вимог кредитора до боржника у справі №902/1352/23.

Представник заявника ОСОБА_1 - Пинзар І.В. заяву свого довірителя підтримав в повному обсязі.

Арбітражний керуючий (ліквідатор) Філатова Т.М. просила відмовити в задоволенні заяви фізичної особи ОСОБА_1 від 01.06.2026 про визнання грошових вимог кредитора до боржника в справі №902/1352/23.

За результатами проведеного 15.09.2026 судового засідання суд повідомив учасників справи, що проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення по розгляду заяви фізичної особи ОСОБА_1 від 01.06.2026 про визнання грошових вимог кредитора до боржника у справі №902/1352/23 відбудеться 21.09.2026.

Суд також ухвалив відкласти вирішення інших заяв, що надійшли після 01.06.2026, зокрема заяви арбітражного керуючого від 08.09.2026 про закриття провадження у справі 902/1352/23.

Судом встановлено, що 21.09.2026 учасники справи на оголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення по розгляду заяви фізичної особи ОСОБА_1 від 01.06.2026 про визнання грошових вимог кредитора до боржника у справі №902/1352/23 не з`явилися.

21.09.2026 суд підписав скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали та долучив до матеріалів справи.

Розглянувши заяву фізичної особи ОСОБА_1 від 01.06.2026 про визнання грошових вимог кредитора до боржника у справі №902/1352/23, матеріали означеної справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив, що 15.02.2024 ухвалою Господарського суду Вінницької області відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс". Визнані вимоги кредитора - ОСОБА_2 до ТОВ "Сафарі Плюс" в розмірі 1400000,00 грн - заборгованості та 26 840,00 грн - судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Голубенко О.В.

З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, оприлюднено повідомлення №72566 від 19.02.2024 про відкриття провадження в справі №902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс" на офіційному вебпорталі судової влади України.

15.05.2024 ухвалою Господарського суду Вінницької області встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (розпорядником майна) Голубенко О.В. до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Сафарі Плюс" у справі №902/1352/23:

- ОСОБА_3 в розмірі 393 900,00 грн (четверта черга задоволення) та 6056,00 грн витрат на сплату судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі №902/1352/23 (перша черга задоволення);

- ОСОБА_4 в розмірі 279 390,00 грн (четверта черга задоволення) та 6056,00 грн витрат на сплату судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі №902/1352/23 (перша черга задоволення);

- ОСОБА_5 в розмірі 202 536,80 грн (четверта черга задоволення) та 6 056,00 грн витрат на сплату судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/1352/23 (перша черга задоволення);

- ОСОБА_6 в розмірі 739 320,00 грн (четверта черга задоволення) та 6056,00 грн витрат на сплату судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі №902/1352/23 (перша черга задоволення).

14.10.2024 постановою Господарського суду Вінницької області визнано боржника - ТОВ "Сафарі Плюс" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Голубенко О.В.

18.03.2025 ухвалою Господарського суду Вінницької області замінено первісних кредиторів - ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край".

11.06.2025 відбулись збори кредиторів (протокол №2 від 11.06.2025), за результатами проведення яких єдиним кредитором у цій справі прийнято рішення:

- затвердити укладення мирової угоди між банкрутом ТОВ "Сафарі Плюс" та кредитором ТОВ "Подільський м`ясний край" у справі №902/1352/23,

- подати до суду клопотання про закриття провадження в справі про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс" №902/1352/23 у зв`язку з укладенням мирової угоди.

04.07.2025 до Господарського суду Вінницької області від ТОВ "Подільський м`ясний край" надійшло клопотання б/н від 02.07.2025 про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі № 902/1253/23.

На затвердження суду надано спільно підписану боржником та єдиним кредитором у справі № 902/1352/22 мирову угоду від 08.06.2025.

22.07.2025 ухвалою Господарського суду Вінницької області задоволено клопотання ТОВ "Подільський м`ясний край" про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі №902/1352/23. Затверджено мирову угоду, укладену 08.06.2025 між ТОВ "Подільський м`ясний край" та ТОВ "Сафарі Плюс" у справі №902/1352/23. Закрито провадження у справі №902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс". Припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Сафарі Плюс" арбітражного керуючого Голубенко О.В. у справі №902/1352/23. Припинено дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.02.2023 у справі №902/1352/23.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Вінницької області від 22.07.2025, ОСОБА_1 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.07.2025 про затвердження мирової угоди в межах справи про банкрутство, укладеної між ТОВ "Сафарі Плюс" та ТОВ "Подільський м`ясний край"; справу №902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс" направити до Господарського суду Вінницької області для продовження провадження.

Апелянт ОСОБА_1 обгрунтувала свою скаргу тим, що:

- рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.07.2025 у справі №902/1352/23(902/386/21) частково задоволено її позов до ТОВ "Сафарі Плюс", за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , про стягнення вартості частки статутного капіталу. Стягнуто з ТОВ "Сафарі Плюс" на користь ОСОБА_1 2 829 059,94 грн, що складається з: 1 716 060,00 грн - вартість частки в статутному капіталі товариства; 923540,44 грн - інфляційних втрат за період з 28.01.2021 по 01.10.2024; 189 459,50 грн - 3 % річних за період з 28.01.2021 по 01.10.2024; а також 42 435,90 грн - витрат на сплату судового збору.

- Додатковим рішенням від 10.07.2025 стягнуто з ТОВ "Сафарі Плюс" на користь ОСОБА_1 45676,98 грн - витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи; тобто загальний розмір заборгованості ТОВ "Сафарі Плюс" перед ОСОБА_1 становить 2 917 172,82 грн.

- При цьому розмір вимог ТОВ "Подільський м`ясний край" до ТОВ "Сафарі Плюс" становить 3 066 210,80 грн, що складається з 3 015 146,80 грн (четверта черга задоволення) та 51 064,00 грн витрат на сплату судового збору.

- Загальний розмір вимог до ТОВ "Сафарі Плюс" становить 5 983 383,62 грн, в т.ч. 51 % - ТОВ "Подільський м`ясний край", 49 % - ОСОБА_1 .

За доводами апеляційної скарги, при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не врахував наявність вимог третіх осіб до боржника; рішення та додаткове рішення не набрали законної вили, однак це не відміняє факту наявності права вимоги ОСОБА_1 до боржника. Вказані факти свідчать про зловживання ТОВ "Подільський м`ясний край" своїми процесуальними правами при укладенні мирової угоди, оскільки:

- за рахунок погашення боргу в розмірі 3 015 146,80 грн (четверта черга задоволення) та 51 064,00 грн - витрат на сплату судового збору ТОВ "Сафарі Плюс" передає новому кредитору - ТОВ "Подільський м`ясний край" належне ТОВ "Сафарі плюс" нерухоме майно: 19\50 часток нежитлових будівель та споруд, з врахуванням вартості земельної ділянки кадастровий номер: 0522255500:01:004:0345, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площею 0,6941 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , може бути рекомендована в сумі 3 060 937,00 грн;

- іншого майна, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Сафарі Плюс" у боржника немає;

- ТОВ "Сафарі Плюс" при укладенні мирової угоди повністю погасило заборгованість перед ТОВ "Подільський м`ясний край", залишивши вимоги ОСОБА_1 без будь-якого можливого задоволення;

- право вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Сафарі Плюс" виникло 28.01.2021, а саме після спливу одного року з дня виходу з товариства;

- згідно з висновком експерта №8393/8394/8395/8396/21-21 від 20.12.2023 за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної, оціночно-земельної, товарознавчої та економічної експертизи у справі №902/386/21 вартість усього майна (чистих активів) ТОВ "Сафарі Плюс" станом на 26.01.2020, в тому числі оборотних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення, 19/50 частини м`ясопереробного комплексу та інших об`єктів нерухомості, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки з кадастровим номером 0522255500:01:004:0345, транспортних засобів, за вирахуванням майнових зобов`язань розрахунково може складати 5 720,2 тис. грн (п`ять мільйонів сімсот двадцять тисяч 200 гривень);

- за результатами дослідження, в межах наданих документів, частка майна з урахуванням дійсної (ринкової) вартості усього майна (чистих активів) ТОВ "Сафарі Плюс", що підлягає виплаті ОСОБА_1 станом на 26.01.2020 пропорційно розміру частки у статутному капіталі, у зв`язку із виходом зі складу учасників ТОВ "Сафарі Плюс" розрахунково може складати 1716,06 тис. грн (5 720,2 тис. грн х 30 %);

- з урахуванням висновку експерта, усього майна ТОВ "Сафарі Плюс", зокрема 19/50 частини м`ясопереробного комплексу та інших об`єктів нерухомості, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки з кадастровим номером 0522255500:01:004:0345, транспортних засобів має вистачати для задоволення вимог двох кредиторів - ТОВ "Подільський м`ясний край" та ОСОБА_1

15.10.2025 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.07.2025 у справі №902/1352/23 залишено без змін.

Апеляційний господарський суд погодився із висновком суду першої інстанції, що подана мирова угода стосується лише прав і обов`язків сторін щодо кредиторських вимог в межах справи про банкрутство, при цьому, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, враховуючи рішення зборів кредиторів банкрута у даній справі від 11.06.2025.

Твердження ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції при затвердженні мирової угоди не врахував наявність її вимог, апеляційний суд відхилив та вказав, що ОСОБА_1 , вимоги якої виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, не зверталась із відповідною заявою про визнання її кредиторських вимог в межах справи про банкрутство боржника. При цьому ОСОБА_1 могла подати заяву про визнання її кредитором з моменту офіційного оприлюднення повідомлення про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури, незалежно від набрання законної сили рішення суду в іншій справі.

Суд також відхилив доводи апелянта про достатність майна ТОВ "Сафарі Плюс" для задоволення вимог двох кредиторів - ТОВ "Подільський м`ясний край" та ОСОБА_1 з тих підстав, що скаржник посилається на висновок експерта про вартість майна станом на 26.01.2020, а не станом на 2025 рік, що є визначальним для оцінки платоспроможності боржника та можливості задоволення вимог кредиторів у поточному провадженні про банкрутство.

Не погодившись із ухваленими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 17.11.2025 ОСОБА_1 подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просила скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.07.2025 у справі №902/1352/23 про затвердження мирової угоди в межах справи про банкрутство, укладеної між ТОВ "Подільський м`ясний край" та ТОВ "Сафарі Плюс"; справу №902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс" направити до Господарського суду Вінницької області для продовження провадження.

За результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 05 березня 2026 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду прийняв постанову.

Як слідує зі змісту вказаної постанови суду касаційної інстанції (зокрема пунктів 44-47): ОСОБА_1 , оскаржуючи судові рішення про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі про банкрутство, наполягала на тому, що на її користь господарським судом, який розглядав також і справу про банкрутство боржника, з останнього було стягнуто вартість частки у статутному капіталі товариства; однак боржник за мировою угодою передав ТОВ "Подільський м`ясний край" єдиний актив, що унеможливлює задоволення вимог ОСОБА_1 . Такі дії з боку сторін мирової угоди скаржниця вважає зловживанням правами, а мирову угоду - такою, що порушує її законні права та інтереси.

У постанові від 18.12.2025 у справі №902/25/24, яка ухвалена після подання касаційної скарги у цій справі та висновки якої Суд враховує відповідно до ч.4 ст.300 ГПК України, Верховний Суд виснував, що вимога щодо виплати вартості частки учасника товариства при виході з його складу не може розглядатися ні як конкурсна, ні як поточна у розумінні ст. 1, 45, 47, 64 КУзПБ. За своїм змістом вона є корпоративною майновою вимогою колишнього учасника до майна боржника, що може залишитися після повного задоволення грошових вимог усіх кредиторів, і не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів у межах цієї справи про банкрутство.

Отже зазначені вимоги не можуть розглядатись як конкурсні чи поточні, водночас не йдеться про вимоги щодо виплати вартості частки учасника товариства як такі, які мають ігноруватися судом.

Звідси висновок суду апеляційної інстанції про відхилення посилання скаржниці на те, що вона має вимоги до боржника з тих мотивів, що такі не включені до реєстру вимог боржника Верховний Суд визнав помилковим.

У пункті 49 постанови суду касаційної інстанції зазначено, що Верховний Суд виходить з того, що розумні цілі регулювання при затвердженні мирової угоди у межах процедур банкрутства (неплатоспроможності) мають розумно балансувати інтереси всіх учасників провадження у справі про банкрутство. Наявність такої відомої суду обставини як наявність непогашеного зобов`язання, що випливає з корпоративних відносин ("корпоративні вимоги"), і є очевидно нижчою за класом задоволення, аніж вимоги конкурсних кредиторів, а також обставини того, що за умовами мирової угоди всі активи боржника або їх абсолютна більшість можуть бути відчужені на користь кредитора (ів) без урахування інтересів до задоволення "корпоративних вимог", має призводити до аналізу судом першої інстанції умов мирової угоди в тому числі й на предмет економічної співмірності вартості відчужуваних активів з усіма відомими суду наявними вимогами, у даному випадку - як конкурсними, так і "корпоративними вимогами", джерелом погашення яких у майбутньому є також наявні активи боржника.

Таким чином, згідно з резолютивною частиною постанови, прийнятої Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду 05 березня 2026 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.07.2025 у справі №902/1352/23 скасовано. Справу №902/1352/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

Як встановлено в ході нового розгляду справи: ОСОБА_1 , звертаючись 01.06.2026 до Господарського суду Вінницької області про визнання її кредиторських вимог у справі № 902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс", просила визнати вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" в розмірі 2923542,88 грн, з яких:

- 1716060,00 грн - вартість частки в статутному капіталі товариства - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- 923540,44 грн - інфляційних втрат за період з 29.01.2021 по 01.10.2024 - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- 189177,79 грн - 3 % річних за період з 29.01.2021 по 01.10.2024 - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- 42431,67 грн - витрат на сплату судового збору - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- 45676,98 грн - витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- 6656,00 грн - судовий збір за подання цієї заяви - 1 черга задоволення вимог кредиторів.

Вказані вимоги обґрунтовані судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Так, рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.07.2025 у справі №902/1352/23(902/386/21) частково задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ "Сафарі Плюс" про стягнення вартості частки статутного капіталу. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" на користь ОСОБА_1 2 829 059,94 грн, що складається з: 1716060,00 грн - вартість частки в статутному капіталі товариства; 923540,44 грн - інфляційних втрат за період з 28.01.2021 по 01.10.2024; 189459,50 грн - 3 % річних за період з 28.01.2021 по 01.10.2024; а також 42435,90 грн - витрат на сплату судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.07.2025 у справі 902/1352/23(902/386/21) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" на користь ОСОБА_1 45676,98 грн витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 у справі № 902/1352/23(902/386/21) рішення Господарського суду Вінницької області від 02.07.2025 у справі № 902/1352/23(902/386/21) змінено в частині стягнутої суми 3 % річних та залишено без змін в частині стягнутої вартості частки у статутному капіталі товариства та інфляційних втрат, викладено пункт 2 резолютивної частини цього рішення у такій редакції: "2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" (код ЄДРПОУ 34420996; адреса місцезнаходження: вул. Острозького, 55, офіс 102, м. Вінниця, 21001) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2 828 778,23 грн, що складається з: 1 716 060,00 грн - вартість частки в статутному капіталі товариства; 923 540,44 грн - інфляційні втрати за період з 29.01.2021 по 01.10.2024; 189 177,79 грн - 3 % річних за період з 29.01.2021 по 01.10.2024; а також 42 431,67 грн - витрат на сплату судового збору".

Господарський суд Вінницької області видав стягувачу:

- наказ на виконання додаткового рішення від 03.11.2025, відповідно до якого стягнуто з ТОВ "Сафарі Плюс" на користь ОСОБА_1 45676,98 грн - витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи;

- наказ про виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025, відповідно до якої стягнуто з ТОВ "Сафарі Плюс" на користь ОСОБА_1 2 828 778,23 грн, що складається з: 1 716 060,00 грн - вартість частки в статутному капіталі товариства; 923 540,44 грн - інфляційні втрати за період з 29.01.2021 по 01.10.2024; 189 177,79 грн - 3 % річних за період з 29.01.2021 по 01.10.2024; а також 42 431,67 грн - витрат на сплату судового збору.

Загальна сума на користь ОСОБА_1 присуджена за судовими рішеннями становить 2 916 886,88 грн.

Станом на момент розгляду судом заяви ОСОБА_1 докази фактичного виконання вказаних судових рішень в матеріалах справи відсутні. ТОВ "Сафарі Плюс" ніяким чином не задовольняло вищезазначені вимоги ОСОБА_1 .

Водночас суд звертає увагу, що сам по собі факт наявності судових рішень, за якими з ТОВ "Сафарі Плюс" на користь ОСОБА_1 присуджено грошові кошти, не є безумовною підставою для визнання таких вимог грошовими вимогами кредитора у справі про банкрутство.

Вирішуючи питання щодо правової природи заявлених ОСОБА_1 вимог, суд враховує висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені безпосередньо у постанові від 05.03.2026 у справі №902/1352/23, яка має значення для нового розгляду справи в частині встановлених судом касаційної інстанції правових висновків щодо спірних правовідносин.

Так, Верховний Суд у пунктах 45-47 постанови від 05.03.2026 у справі №902/1352/23 зазначив, що вимога щодо виплати вартості частки учасника товариства при виході з його складу не може розглядатися ні як конкурсна, ні як поточна у розумінні статей 1, 45, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

За своїм змістом така вимога є корпоративною майновою вимогою колишнього учасника до майна боржника, що може залишитися після повного задоволення грошових вимог усіх кредиторів, та не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів у межах справи про банкрутство.

При цьому Верховний Суд окремо наголосив, що зазначена вимога не може ігноруватися судом, оскільки наявність такого непогашеного зобов`язання, що випливає з корпоративних відносин, має враховуватися при здійсненні судового контролю за процедурою банкрутства та, зокрема при вирішенні питання щодо затвердження мирової угоди.

Відповідно до пункту 14 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги засновників (учасників) боржника щодо повернення їх внесків або виплати вартості частки майна боржника не належать до вимог кредиторів та можуть бути задоволені лише за рахунок майна, що залишиться після задоволення вимог кредиторів.

Отже, законодавець проводить чітке розмежування між грошовими вимогами кредиторів до боржника та корпоративними майновими правами учасників товариства.

Зазначений правовий висновок також узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.12.2025 у справі №902/25/24, відповідно до якої: право колишнього учасника на виплату вартості його частки є формою реалізації корпоративних прав та за своєю функцією подібне до права на ліквідаційну квоту - частку в чистих активах товариства.

Верховний Суд зазначив, що після відкриття провадження у справі про банкрутство щодо майна боржника діє спеціальний режим, за якого майно боржника призначене насамперед для задоволення грошових вимог кредиторів, а учасники товариства, у тому числі ті, які вибули, можуть претендувати лише на майно, яке залишиться після задоволення всіх грошових вимог кредиторів.

У цій справі судом встановлено, що право ОСОБА_1 на отримання вартості частки у статутному капіталі ТОВ "Сафарі Плюс" виникло саме у зв`язку з її виходом зі складу учасників товариства.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.07.2025 у справі №902/1352/23(902/386/21), зміненим у відповідній частині постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2025, встановлено обов`язок ТОВ "Сафарі Плюс" сплатити ОСОБА_1 вартість частки у статутному капіталі товариства у розмірі 1 716 060,00 грн.

Таким чином, не зважаючи на те, що зазначене право було захищене судом шляхом присудження до стягнення відповідної грошової суми, його первинна правова природа не змінилася та залишається корпоративною.

На думку суду, саме судове рішення про стягнення вартості частки не трансформує корпоративне право колишнього учасника у конкурсну або поточну грошову вимогу кредитора у справі про банкрутство.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.12.2025 у справі №902/25/24 за заявою ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" про банкрутство.

Як слідує зі змісту постанови: "... учасник товариства (у тому числі той, що вибув) перебуває в іншому правовому становищі, ніж кредитор. Кредитор має індивідуально визначене грошове право вимоги до боржника (право вимагати сплати конкретної суми у встановлений строк із можливістю примусового виконання), тоді як учасник є власником корпоративних прав, що забезпечують йому: - участь в управлінні товариством; - право на частку прибутку (за наявності такого та за умови прийняття рішення про його розподіл); - право на частку майна, яке залишиться після задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації товариства.

Корпоративні права за своєю природою є ризиковими: учасник, вкладаючи майно в статутний капітал, бере на себе підприємницький ризик діяльності товариства (ст. 96-1, 115, 116 ЦК України, ст.ст. 5, 12 Закону про ТОВ). У разі неплатоспроможності наслідки фінансового краху мають позначатися насамперед на інтересі учасників (через зменшення або втрату вартості їх часток), а не перекладатися на кредиторів. Саме тому при конкуренції між правами кредиторів і правами учасників щодо одного й того самого майнового масиву перевага надається кредиторським вимогам, що узгоджується із положеннями ст. 112 ЦК України про черговість задоволення вимог кредиторів при ліквідації юридичної особи.

За ст. 24 Закону про ТОВ учасник товариства, частка якого у статутному капіталі є меншою за 50 відсотків, може вийти з товариства будь-коли без згоди інших учасників; учасник вважається таким, що вийшов, з дня державної реєстрації його виходу. Товариство зобов`язане повідомити колишньому учасникові вартість його частки та протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід, виплатити йому вартість частки, якщо інше не встановлено статутом; вартість частки визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників пропорційно до розміру частки.

З наведених норм убачається, що право колишнього учасника на виплату вартості його частки є формою реалізації корпоративних прав, за своєю функцією подібною до права на ліквідаційну квоту - частку в чистих активах товариства. Така вимога, хоч і має грошове вираження, не тотожна грошовому зобов`язанню боржника, яке виникає з цивільноправового договору чи іншої підстави, прямо передбаченої ст. 1 КУзПБ, і не є вимогою кредитора у справі про банкрутство.

Виплата вартості частки колишньому учасникові означає розподіл власного капіталу товариства на його користь, тобто зменшення чистих активів, що належать самим учасникам, а не погашення боргу перед третьою особою. Такий розподіл корпоративного майна допустимий лише за умови, що це не ставить під загрозу можливість повного розрахунку з кредиторами, що відповідає як ст. 112 ЦК України, так і положенням Закону про ТОВ щодо розподілу майна у разі ліквідації.

З моменту відкриття провадження у справі про банкрутство щодо майна боржника починає діяти спеціальний режим КУзПБ. У цьому режимі все майно боржника, включно з його власним капіталом (у тому числі статутним капіталом та іншими складовими чистих активів) формує ліквідаційну масу, призначену насамперед для задоволення грошових вимог кредиторів (ст.ст. 39, 44, 47 КУзПБ). Учасники товариства - як чинні, так і ті, що вибули, - можуть претендувати лише на майно, яке залишиться після задоволення всіх грошових вимог кредиторів.

Пункт 14 ст. 39 КУзПБ прямо відмежовує вимоги засновників (учасників) щодо повернення внесків, виплати вартості часток, розподілу прибутку чи майна боржника від вимог кредиторів: такі вимоги можуть бути задоволені лише за рахунок майна, що залишиться після задоволення грошових вимог кредиторів, і не формують ані конкурсної, ані поточної заборгованості боржника.

У такому нормативному контексті право ОСОБА_7 на виплату вартості його частки, що виникло у зв`язку з виходом зі складу учасників ТОВ "Вінницяагропроектбуд", є правом колишнього учасника на частку в чистих активах товариства, а не кредиторською вимогою до боржника щодо погашення грошового боргу. Відкриття провадження у справі про банкрутство змінює спосіб реалізації цього права: воно перетворюється на право на частку у можливому ліквідаційному залишку після завершення розрахунків з усіма кредиторами боржника і не може бути реалізоване шляхом включення відповідної вимоги до реєстру кредиторів."

З огляду на викладене, вимога ОСОБА_1 у частині 1 716 060,00 грн, заявлена як вартість частки у статутному капіталі ТОВ "Сафарі Плюс", не може бути визнана грошовою вимогою кредитора та включена до реєстру вимог кредиторів у справі №902/1352/23.

Разом з тим судом враховується, що зазначене право ОСОБА_1 не припинилося та не може бути проігнороване у процедурі банкрутства. Правове значення такого права полягає у можливості отримання колишнім учасником відповідної частки майна, що залишиться після повного задоволення грошових вимог кредиторів боржника.

Щодо заявлених ОСОБА_1 923 540,44 грн інфляційних втрат та 189 177,79 грн 3% річних суд зазначає таке.

Вказані суми не є самостійними зобов`язаннями ТОВ "Сафарі Плюс", які виникли незалежно від корпоративного правовідношення.

Їх нарахування безпосередньо пов`язане з невиконанням боржником обов`язку щодо виплати ОСОБА_1 вартості її частки у статутному капіталі товариства та є похідним від основної вимоги про виплату вартості частки.

Відтак правова природа зазначених вимог визначається правовою природою основного зобов`язання, з якого вони виникли.

Визнання інфляційних втрат та 3 % річних самостійними конкурсними вимогами у справі про банкрутство фактично призвело б до надання колишньому учаснику статусу кредитора та можливості конкурувати з іншими кредиторами за рахунок ліквідаційної маси, що суперечило б положенням пункту 14 статті 39 КУзПБ та наведеним вище правовим висновкам Верховного Суду.

За таких обставин вимоги ОСОБА_1 в частині 923 540,44 грн інфляційних втрат та 189 177,79 грн 3 % річних також не підлягають визнанню як грошові вимоги кредитора та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Аналогічний висновок суд робить щодо 45 676,98 грн витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи.

Зазначені витрати були понесені ОСОБА_1 у зв`язку із реалізацією та захистом свого корпоративного права на отримання вартості частки у статутному капіталі ТОВ "Сафарі Плюс" та присуджені їй додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.07.2025 у справі №902/1352/23(902/386/21).

Вони не є самостійним грошовим зобов`язанням боржника, що виникло з договору чи іншої самостійної підстави, не пов`язаної з корпоративними правовідносинами.

Відтак зазначена сума також не може бути включена до реєстру вимог кредиторів у цій справі.

Щодо 42 431,67 грн витрат зі сплати судового збору, присуджених ОСОБА_1 за результатами розгляду її позову до ТОВ "Сафарі Плюс", суд зазначає, що такі витрати є похідними від розгляду спору щодо реалізації корпоративного права ОСОБА_1 на отримання вартості частки.

Сам факт присудження судових витрат судовим рішенням не змінює правової природи спору, внаслідок розгляду якого такі витрати виникли.

Оскільки основна вимога про виплату вартості частки не є грошовою вимогою кредитора у розумінні КУзПБ, витрати зі сплати судового збору та витрати на проведення експертизи, понесені у відповідному корпоративному спорі, також не набувають статусу конкурсних або поточних вимог у справі про банкрутство.

При цьому суд звертає увагу, що наведений висновок не означає припинення або позбавлення ОСОБА_1 права, встановленого судовими рішеннями. Він означає лише неможливість реалізації такого права шляхом включення відповідних сум до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Щодо 6 656,00 грн судового збору, сплаченого ОСОБА_1 за подання заяви про визнання грошових вимог кредитора у цій справі, суд зазначає, що відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства до вимог першої черги належать, зокрема витрати на сплату судового збору за подання заяви кредитора з вимогами до боржника.

Разом з тим така норма застосовується за умови наявності у заявника статусу кредитора та обґрунтованої грошової вимоги, яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів.

Оскільки за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання заявлених нею вимог грошовими вимогами кредитора у розумінні КУзПБ, відсутні також підстави для включення до реєстру вимог кредиторів витрат зі сплати судового збору за подання такої заяви.

Таким чином, заявлені ОСОБА_1 вимоги у загальному розмірі 2 923 542,88 грн не підлягають визнанню як грошові вимоги кредитора та включенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Сафарі Плюс" у справі №902/1352/23.

Арбітражний керуючий Філатова Т.М. за результатами розгляду вимог ОСОБА_1 направила до суду повідомлення за вих. №01-20/218 від 06.07.2026, де зазначила, що "ліквідатор, виходячи із принципу правової визначеності, відхиляє грошові вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі з огляду на те, що за своїм змістом такі є корпоративними майновими вимогами колишнього учасника до майна боржника, що може залишитися після повного задоволення грошових вимог усіх кредиторів, і такі не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у межах цієї справи про банкрутство. Зазначені вимоги не можуть розглядатися як конкурсні чи поточні. Таку позицію виснував Верховний Суд у постанові від 05.03.2026 у справі № 902/1352/23".

Разом з тим суд вважає, що така відмова не означає відмову ОСОБА_1 у захисті її корпоративного майнового права.

Як вже зазначалось вище: Верховний Суд у постанові від 05.03.2026 у цій справі виснував, що вимоги колишнього учасника щодо виплати вартості частки не повинні ігноруватися судом, а їх наявність має враховуватися під час здійснення судового контролю за процедурою банкрутства.

При цьому суд враховує, що 08.09.2026 арбітражна керуюча Філатова Т.М. подала через систему "Електронний суд" клопотання про закриття провадження в справі №902/1352/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс", припинення мораторію та припинення повноважень ліквідатора (а.с. 233-235, т.5).

Як слідує з поданого Звіту, згідно з Реєстром вимог кредиторів вимоги єдиного конкурсного кредитора ТОВ "Подільський м`ясний край" до ТОВ "Сафарі Плюс" складають всього: 3 066 210,80 грн, з яких: 51 064,00 грн - вимоги І черги задоволення, 3 015 146,80 грн - вимоги IV черги задоволення.

Відповідно до Протоколу Зборів кредиторів ТОВ "Сафарі Плюс" від 24.08.2026, кредиторами були прийняті такі рішення:

1. Прийняти пропозицію засновника ТОВ "Сафарі Плюс" ОСОБА_3 , про одночасне погашення вимог кредиторів банкрута згідно з Реєстром вимог кредиторів. Схвалити запропонований спосіб одночасного погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство №902/1352/23, а саме: шляхом погашення (сплати) протягом 5 (п`яти) банківських днів грошовими коштами у сумі 3 066 210 (три мільйони шістдесят шість тисяч двісті десять) грн 80 коп. на рахунок конкурсного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край" (код ЄДРПОУ 45240109, рахунок IBAN НОМЕР_2 в АТ "Укрсиббанк" МФО 351005 з призначенням платежу: "погашення вимог кредитора у справі №902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс", про що повідомити ліквідатора ТОВ "Сафарі Плюс" арбітражного керуючого Філатову Т.М., надавши копії платіжних документів не пізніше наступного дня після оплати (погашення у повному обсязі).

2. Схвалити: звіт ліквідатора арбітражного керуючого Філатової Т.М. про виконану роботу в ліквідаційній процедурі за період 01.07.2026 по 24.08.2026; звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат за період з 01.07.2026 по 24.08.2026 виконання повноважень ліквідатора у справі №902/701/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" (код ЄДРПОУ 34420996).

Схвалити порядок оплати основної винагороди арбітражного керуючого Філатової Т.М. за виконання повноважень ліквідатора у справі №902/1352/23 про банкрутство:

- за період з 01.07.2026 по 24.08.2026 шляхом сплати ОСОБА_3 на рахунок арбітражного керуючого Філатової Тетяни Миколаївни (РНОКПП НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ,відкритий у АТ КБ "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, код банку (МФО) 305299) протягом п`яти банківських днів з дня схвалення кредиторами порядку сплати винагороди із призначенням платежу "сплата основної винагороди ліквідатора Філатової Т.М. у справі №902/1352/23 за період з 01.07.2026 по 24.08.2026";

- за період з 25.08.2026 по 15.09.2026 шляхом авансування на рахунок арбітражного керуючого Філатової Тетяни Миколаївни (РНОКПП НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , відкритий у АТ КБ "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, код банку (МФО) 305299) протягом п`яти банківських днів з дня схвалення кредиторами порядку сплати винагороди із призначенням платежу "авансування основної винагороди ліквідатора Філатової Т.М. у справі №902/1352/23 за період з 25.08.2026 по 15.09.2026".

Після оплати/авансування основної винагороди арбітражного керуючого ОСОБА_3 надає відповідні докази ліквідатору ТОВ "Сафарі Плюс" Філатовій Т.М. не пізніше наступного дня після такої оплати/авансування.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край" звернутися до Господарського суду Вінницької області з клопотанням про залишення без розгляду клопотання б/н від 02.07.2025 року про затвердження Мирової угоди від 08.06.2025, укладеної між боржником ТОВ "Сафарі Плюс" та кредитором ТОВ "Подільський м`ясний край" та закриття провадження у справі №902/1253/23.

4. Після надання ліквідатору ТОВ "Сафарі Плюс", арбітражному керуючому Філатовій Т.М. доказів одночасного погашення вимог ТОВ "Подільський м`ясний край" у розмірі згідно з Реєстром вимог кредиторів та доказів оплати/авансування основної винагороди арбітражного керуючого, звернутися до Господарського суду Вінницької області з клопотанням про закриття провадження у справі №902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс" на підставі п.5 ч.1 ст.90 КУзПБ. Уповноважити ліквідатора ТОВ "Сафарі Плюс" арбітражного керуючого Філатову Т.М. скласти та подати відповідне клопотання до Господарського суду Вінницької області у справу №902/1352/23.

На адресу ліквідатора ТОВ "Сафарі Плюс" арбітражного керуючого Філатової Т.М. від ОСОБА_3 надійшли копії платіжних документів, які підтверджують одночасне задоволення вимог кредиторів у справі №902/1253/23 в повному обсязі, а саме оплату на рахунок конкурсного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край" суми всього в розмірі 3 066 210,80 грн.

Отже, з поданого звіту слідує, що Збори кредиторів ТОВ "Сафарі Плюс" від 24.08.2026 ніяк не враховували наявність непогашеного зобов`язання перед ОСОБА_1 ні під час укладення мирової угоди, ні під час нового розгляду цієї справи.

Натомість відбулось повне погашення вимог ТОВ "Подільський м`ясний край".

З урахуванням позиції Верховного Суду, ТОВ "Подільський м`ясний край" не можна вважати єдиним кредитором боржника, цілковито ігноруючи вимоги ОСОБА_1 .

Водночас питання щодо можливості реалізації майнового права ОСОБА_1 безпосередньо пов`язано з результатами процедури банкрутства та наявністю майна, яке залишиться після задоволення грошових вимог кредиторів.

Отже, встановлення правової природи заявлених ОСОБА_1 вимог має значення не лише для вирішення поданої нею заяви, а й для подальшого вирішення питання про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.

Судом встановлено, що відповідно до умов мирової угоди від 08.06.2025 ТОВ "Сафарі Плюс" передає ТОВ "Подільський м`ясний край" нерухоме майно - 19/50 часток нежитлових будівель та споруд м`ясопереробного цеху загальною площею 366,4 кв.м, із врахуванням вартості земельної ділянки кадастровий номер 0522255500:01:004:0345, в рахунок погашення заборгованості перед єдиним кредитором у розмірі 3 015 146,80 грн та 51 064,00 грн судового збору.

Водночас суду відомо про існування корпоративної майнової вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Сафарі Плюс", підтвердженої судовими рішеннями, що набрали законної сили, загальний розмір присуджених на її користь коштів за якими становить 2916886,88 грн, з яких 1 716 060,00 грн становить вартість її частки у статутному капіталі товариства.

Таким чином, суд не міг розглядати мирову угоду виключно крізь призму взаємовідносин боржника та ТОВ "Подільський м`ясний край", не враховуючи наявність встановленого судовими рішеннями корпоративного майнового права ОСОБА_1 .

Саме на необхідності такого аналізу наголосив Верховний Суд у постанові від 05.03.2026 у справі №902/1352/23, зазначивши, що наявність непогашеного корпоративного зобов`язання та передача за мировою угодою всіх або абсолютної більшості активів боржника на користь конкурсного кредитора має зумовлювати перевірку судом економічної співмірності вартості відчужуваних активів із усіма відомими суду вимогами, у тому числі корпоративними.

Відповідно до частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права суд враховує висновки щодо її застосування, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясування обставин справи з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини четвертої статті 238 ГПК України у мотивувальній частині судового рішення має бути зазначено, зокрема висновок суду щодо встановлених обставин, мотиви визнання одних доказів більш вірогідними щодо відповідних обставин, а також мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання заявлених ОСОБА_1 вимог у розмірі 2 923 542,88 грн грошовими вимогами кредитора та включення їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Сафарі Плюс" у справі №902/1352/23.

Суд підкреслює, що така відмова обумовлена виключно правовою природою заявлених вимог та особливостями їх реалізації в процедурі банкрутства і не має наслідком припинення корпоративного майнового права ОСОБА_1 на отримання частки майна товариства, яка може залишитися після повного задоволення грошових вимог кредиторів.

З урахуванням правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 05.03.2026 у цій справі, та встановлених при новому розгляді обставин у цій справі, суд цією ухвалою визнає за ОСОБА_1 право на задоволення її вимог в розмірі 2 923 542,88 грн за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс", яке залишається після задоволення всіх грошових вимог кредиторів.

Приймаючи це судове рішення, суд враховує те, що боржник ТОВ "Сафарі Плюс", укладаючи із своїм єдиним кредитором - ТОВ "Подільський м`ясний край" мирову угоду, та, в подальшому, сприяючи погашенню заборгованості перед останнім, - жодним чином не враховував наявних у нього невиконаних зобов`язань перед ОСОБА_1 (не пропонував будь-яких шляхів врегулювання заборгованості із зазначеним кредитором). Тобто, має місце ігнорування боржником вимог колишнього учасника щодо виплати йому вартості частки, що, відповідно до висновків Верховного Суду в постанові від 05.03.2026 у цій справі, і враховується судом під час здійснення судового контролю за процедурою банкрутства.

Тому суд вважає за необхідне вказати арбітражному керуючому Філатовій Т.М. на необхідність дотримання балансу інтересів всіх кредиторів боржника. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинно виникати обґрунтованих сумнівів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Як свідчать матеріали справи: такі сумніви мають місце з боку ОСОБА_1 . Зокрема ОСОБА_1. посилалась на висновок експерта №8393/8394/8395/8396/21-21 від 20.12.2023 за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної, оціночно-земельної, товарознавчої та економічної експертизи у справі №902/386/21.

У зв`язку з цим підлягають оцінці ліквідатором Філатовою Т.М. доводи ОСОБА_1 щодо можливості задоволення за рахунок майна боржника інтересів обох кредиторів. Суд при цьому враховує, що розгляд та затвердження ліквідаційного балансу судом є обов`язковим предметом судового засідання, за наслідком якого приймається рішення про ліквідацію (припинення) юридичної особи боржника. Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для цієї справи.

Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен надати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, в тому числі додержання порядку продажу майна банкрута, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству складеного ліквідаційного балансу та всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута.

Висновки суду про встановлені обставини та їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також достовірність змісту ліквідаційного балансу.

Подібний за змістом висновок Верховний Суд неодноразово викладав у своїх постановах, зокрема, в постанові від 12.09.2019 у справі №914/3812/15 та постанові від 14.02.2018 у справі №927/1191/14, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.

Зазначаючи про принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, Верховний Суд, зокрема, у постанові від 02.09.2021 у справі №910/3438/13 також звернув увагу на критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, з урахуванням чого на кредитора або іншу особу, яка оспорює дотримання цього принципу, покладений обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси.

Тож, згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, заперечуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника з підстав неналежного виконання ліквідатором боржника своїх обов`язків у ліквідаційній процедурі та неповноти здійснених ним заходів у цій процедурі, з урахуванням положень частини 6 статті 61 КУзПБ, статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, кредитор або інша особа має довести, що ці порушення з боку ліквідатора мали місце та призвели до недотримання порядку здійснення ліквідаційної процедури, і тим самим вплинули на формування ліквідаційної маси і на задоволення вимог кредиторів, відтак - на результати ліквідаційної процедури боржника, а подальше провадження у справі про банкрутство в контексті збільшення судових витрат у справі та застосування додаткових інструментів задля задоволення вимог кредиторів є виправданим.

З урахуванням наведеного розгляд поданого 08.09.2026 арбітражним керуючим (ліквідатором) Філатовою Т.М. клопотання про закриття провадження у справі №902/1352/23, а також поданих 11.09.2026 арбітражним керуючим (ліквідатором) Філатовою Т.М. звіту ліквідатора станом на 10.09.2026 та клопотання про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому, судом відкладається.

Щодо мирової угоди, яка надійшла 04.07.2025, суд відзначає, що 15.09.2026 кредитор подав через систему "Електронний суд" клопотання про залишення без розгляду своїх заяви про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі №902/1352/23.

Згідно з ч.2 ст.42 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, а також користуватися іншими процесуальними правами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов (заяву) без розгляду, якщо позивач (заявник) до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову (заяви) без розгляду.

Враховуючи обставини цієї справи та право учасника, передбачене п.5 ч.1 ст.226 ГПК України, суд залишає без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край" (клопотання б/н від 02.07.2025) про затвердження мирової угоди від 08.06.2025 та закриття провадження в справі №902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс".

З метою подальшого розгляду справи призначається наступне судове засідання на 22.10.2026.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 216, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 від 01.06.2026 про визнання грошових вимог кредитора до боржника в справі №902/1352/23 задовольнити частково.

2. Визнати за ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право на задоволення її вимог в розмірі 2 923 542,88 грн за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" (код ЄДРПОУ 34420996; адреса місцезнаходження: вул. Острозького, 55, офіс 102, м. Вінниця, 21001), яке залишиться після задоволення всіх грошових вимог кредиторів.

3. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край" від 14.09.2026 про залишення без розгляду заяви (клопотання) Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край" від 02.07.2025 про затвердження мирової угоди від 08.06.2025 та закриття провадження в справі №902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс".

4. Залишити без розгляду заяву (клопотання) Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край" від 02.07.2025 про затвердження мирової угоди від 08.06.2025 та закриття провадження в справі №902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс".

5. Відкласти розгляд клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) Філатової Т.М. від 11.09.2026 про закриття провадження в справі №902/1352/23, а також поданих 11.09.2026 арбітражним керуючим (ліквідатором) Філатовою Т.М. звіту ліквідатора станом на 10.09.2026 та клопотання про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому.

6. Повідомити учасникам справи, що судове засідання в справі №902/1352/23 відбудеться 22 жовтня 2026 року о 12 год. 00 хв. у приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: м.Вінниця, вул.Пирогова, 29, 3-й поверх, зала судових засідань №2.

7. Ліквідатору Філатовій Т.М. у строк до 20.10.2026 (включно) подати докази здійснення всіх заходів, спрямованих на виявлення майнових активів, їх реалізацію та задоволення вимог кредиторів і ліквідацію банкрута.

8. Ухвала суду від 21.09.2026 у справі №902/1352/23 підписана суддею 28.09.2026 і може бути оскаржена у відповідній частині до Північно-західного апеляційного господарського суду.

9. Примірники ухвали суду від 21.09.2026 у справі №902/1352/23 надіслати згідно з переліком.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. ухвали:

1 - до справи;

2, 3 - арбітражному керуючому Філатовій Т.М. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

4, 5 - ТОВ "Сафарі Плюс" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ([email protected]);

6, 7 - представнику ТОВ "Сафарі Плюс" адвокату Сувалову В.О. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_2 );

8, 9 - представнику ТОВ "Подільський м`ясний край" адвокату Чайці Р.О. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_3 );

10, 11 - представнику ОСОБА_1 адвокату Пинзарю І.В. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_4 )

Ухвала № 114649049

Open the full view

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: [email protected]

___________________________________________________________________________

УХВАЛА

"03" листопада 2023 р. Cправа № 902/1352/23

Суддя Господарського суду Вінницької області Тісецький С.С., розглянувши матеріали по справі

за заявою: ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" (код ЄДРПОУ 34420996)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

30.10.2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 б/н від 23.10.2023 року (вх.№ 1375/23) до ТОВ "Сафарі Плюс" про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Дослідивши матеріали заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 34 КУзПБ, заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі - також органом (суб`єктом), уповноваженим управляти державним майном, у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); найменування органу (суб`єкта), уповноваженого управляти державним майном щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі; виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 КУзПБ, до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Щодо сплати судового збору за подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, суд зазначає наступне.

Законодавством, яке регулює порядок та розмір сплати судового збору за подання позовних заяв до господарського суду є Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ст. 2 ЗУ "Про судовий збір", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 9 п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство сплачується судовий збір в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2023 рік", установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2023 року - 2 684,00 грн.

З врахуванням наведених приписів законодавства, за подання вказаної вище заяви, кредитору слід було сплатити судовий збір у сумі 26 840,00 грн.

Однак, при огляді зазначеної заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, судом встановлено, що заявником не надано суду доказів в підтвердження сплати судового збору за подання заяви у розмірі встановленому Законом.

Щодо надання доказів авансування винагороди арбітражному керуючому, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 КУзПБ, до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство також додаються докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 30 КУзПБ, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

За змістом ст. 8 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2023 рік", установлено у 2023 році мінімальну заробітну плату, у місячному розмірі з 1 січня - 6 700,00 грн.

Відтак, кредитору необхідно здійснити авансування винагороди арбітражному керуючому в розмірі 60 300,00 грн. (6 700 х 3 х 3).

Разом з тим, до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не додано доказів авансування винагороди арбітражному керуючому в розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень у визначеному розмірі.

Щодо надання доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 КУзПБ, до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство також додаються докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №270 (зі змінами, далі - Правила).

Пунктом 17 Правил передбачено, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку.

Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Відповідно до п. 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12.05.2006 № 211, при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв`язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля.

У зазначеному пункті наведено зразок оформлення опису, який за своєю формою передбачає зазначення в описі найменувань предметів, прийнятих до пересилання.

Таким чином, оригінал опису вкладення в поштовий конверт, в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату, є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником.

Наведені вище положення також дають підстави дійти висновку, що звертаючись до суду із заявою, на заявника покладений обов`язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення. Саме зазначення такого номеру є обов`язковим для виконання вимог ГПК України про належне надсилання заяви та документів іншій стороні.

Правові висновки щодо необхідності наявності номеру поштового відправлення на описі вкладення у цінний лист, викладені у постановах Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 916/2110/20, від 06.07.2020 у справі № 916/2828/19, від 26.03.2020 у справі №910/9962/16 та від 13.01.2020 у справі № 910/28408/15.

Слід зазначити, що правильне заповнення опису вкладення надає можливість суду встановити, які саме документи направлено іншим учасникам справи та їх відповідність документам, які додані до заяви, яка надійшла до суду.

Разом з тим, судом встановлено, що заявником в якості доказів надсилання боржнику копії заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство і доданих до неї документів, додано лише фіскальний чек АТ "Укрпошта" ВПЗ 21005" від 25.10.2023 року та накладну № 2100501010407 від 25.10.2023 року, згідно якої одержувач: ТОВ "Сафарі Плюс", абонементна скринька - Вінниця, 21009, тоді як адреса місцезнаходження боржника: вул. Острозького, 55, оф. 102, м. Вінниця.

Зокрема, зазначені вище фіскальний чек та накладна не містять відомостей щодо направлення копії заяви б/н від 23.10.2023 року про відкриття провадження у справі про банкрутство та доданих до неї документів на адресу боржника.

Відтак, в супереч вимог ч. 2 ст. 34 КУзПБ, заявником не надано до суду належних доказів на підтвердження: сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі; авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Крім того, згідно п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КУ з процедур банкрутства, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Поряд з цим, заявником у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство наведено пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна, однак до заяви не додано відповідну заяву арбітражного керуючого про участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 КУзПБ, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведені положення закону, враховуючи те, що заявником до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не додано доказів: сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі; авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; не додано заяву арбітражного керуючого про участь у справі, суд дійшов висновку про залишення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство без руху, з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом; якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно ч. 5 вказаної норми, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Поряд з цим, заявником до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство додано незасвідчені в установленому законом порядку документи.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 2, 9 (ч. 4), 34, 37 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 18, 174, 234, 235, 236 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву ОСОБА_1 б/н від 23.10.2023 року (вх. № 1375/23) до ТОВ "Сафарі Плюс" про відкриття провадження у справі про банкрутство, залишити без руху.

2. Встановити заявнику спосіб усунення недоліків заяви шляхом подання до суду:

- доказів сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі (26 840,00 грн.);

- доказів здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (60 300,00 грн.);

- доказів на підтвердження надсилання боржнику (ТОВ "Сафарі Плюс", вул.Острозького, 55, оф. 102, м. Вінниця) копії заяви б/н від 23.10.2023 року про відкриття провадження у справі про банкрутство і доданих до неї документів (з описом вкладення);

- заяви арбітражного керуючого про участь у справі.

3. Встановити заявнику строк для усунення недоліків заяви: не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

4. Попередити заявника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України.

5. Копію ухвали надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала підписана суддею - 03.11.2023 року. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )