ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: [email protected]
___________________________________________________________________________
УХВАЛА
"21" вересня 2026 р. Cправа №902/1352/23
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С.,
при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.,
розглянувши матеріали справи
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край", м.Вінниця
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс", м.Вінниця
про банкрутство
за участю:
- представника заявника ОСОБА_1. - Пинзара І.В., діючого на підставі ордеру серії АВ №1306341 від 01.06.2026,
- представника кредитора ТОВ "Подільський м`ясний край" - Чайки Р.О., діючого на підставі ордеру серії АВ №1226592 від 01.06.2026,
- арбітражного керуючого (ліквідатора) - Філатової Т.М. (в режимі відеоконференції),
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/1352/23 (суддя Тісецький С.С.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс".
Ухвалою суду від 15.02.2024 відкрито провадження в справі №902/1532/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Голубенко О.В.
19.02.2024 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження в справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" на офіційному вебпорталі судової влади України та надано строк кредиторам для пред`явлення до суду заяв з грошовими вимогами до боржника 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження в справі про банкрутство.
Постановою суду від 14.10.2024 боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" у справі №902/1352/23 визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Голубенко О.В.
Ухвалою суду від 22.07.2025 затверджено мирову угоду, укладену 08.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс"; закрито провадження в справі №902/1352/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс"; припинено повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" арбітражного керуючого Голубенко О.В.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.07.2025 у справі №902/1532/23 без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2026 ухвала Господарського суду Вінницької області від 22.07.2026 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 скасовані; справа №902/1532/23 - передана на новий розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2026 справу №902/1352/23 розподілено суді Нешик О.С.
Ухвалою суду від 13.04.2026 справу №902/1352/23 прийнято до провадження суддею Нешик О.С; призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 02.06.2026 задоволено клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) Голубенко О.В. №02-17/409 від 29.05.2026, внаслідок чого відсторонено її від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" (код ЄДРПОУ 34420996) в справі №902/1352/23. Також цим судовим рішенням призначено судове засідання в справі №902/1352/23 на 07.07.2026.
01.07.2026 постановлена ухвала суду про призначення ліквідатором в справі №902/1352/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" арбітражного керуючого Філатову Тетяну Миколаївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №2139 від 28.06.2024).
Ухвалою суду від 02.07.2025 заява фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 01.06.2026 про визнання грошових вимог кредитора до боржника в справі №902/1352/23 призначена до розгляду в судовому засіданні на 07.07.2026.
За наслідками судового засідання, 07.07.2026, постановлена ухвала про задоволення усного клопотання представника фізичної особи ОСОБА_1 , оголошена перерва в судовому засіданні до 15.09.2026.
05.08.2026 арбітражна керуюча Філатова Т.М. подала через систему "Електронний суд" клопотання про приєднання до матеріалів справи Звіту про діяльність ліквідатора за липень 2026 року, який долучений до матеріалів справи. Поданий Звіт є поточним звітом ліквідатора про його діяльність станом на 01.08.2026.
Як зазначено у Звіті: наразі матеріальні цінності (майно) банкрута, фінансова, бухгалтерська документація підприємства посадовими особами банкрута ліквідатору не передані. Також у Звіті значиться, що станом на 01.08.2026 виплата основної грошової винагороди арбітражному керуючому Філатовій Т.М. за виконання повноважень ліквідатора у справі №902/1352/23 не здійснювалась.
Також 08.09.2026 арбітражна керуюча Філатова Т.М. подала через систему "Електронний суд" клопотання про закриття провадження в справі №902/1352/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс", припинення мораторію та припинення повноважень ліквідатора (а.с. 233-235, т.5).
15.09.2026 у справі відбулось судове засідання з розгляду заяви фізичної особи ОСОБА_1 від 01.06.2026 про визнання грошових вимог кредитора до боржника у справі №902/1352/23.
Представник заявника ОСОБА_1 - Пинзар І.В. заяву свого довірителя підтримав в повному обсязі.
Арбітражний керуючий (ліквідатор) Філатова Т.М. просила відмовити в задоволенні заяви фізичної особи ОСОБА_1 від 01.06.2026 про визнання грошових вимог кредитора до боржника в справі №902/1352/23.
За результатами проведеного 15.09.2026 судового засідання суд повідомив учасників справи, що проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення по розгляду заяви фізичної особи ОСОБА_1 від 01.06.2026 про визнання грошових вимог кредитора до боржника у справі №902/1352/23 відбудеться 21.09.2026.
Суд також ухвалив відкласти вирішення інших заяв, що надійшли після 01.06.2026, зокрема заяви арбітражного керуючого від 08.09.2026 про закриття провадження у справі 902/1352/23.
Судом встановлено, що 21.09.2026 учасники справи на оголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення по розгляду заяви фізичної особи ОСОБА_1 від 01.06.2026 про визнання грошових вимог кредитора до боржника у справі №902/1352/23 не з`явилися.
21.09.2026 суд підписав скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали та долучив до матеріалів справи.
Розглянувши заяву фізичної особи ОСОБА_1 від 01.06.2026 про визнання грошових вимог кредитора до боржника у справі №902/1352/23, матеріали означеної справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив, що 15.02.2024 ухвалою Господарського суду Вінницької області відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс". Визнані вимоги кредитора - ОСОБА_2 до ТОВ "Сафарі Плюс" в розмірі 1400000,00 грн - заборгованості та 26 840,00 грн - судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Голубенко О.В.
З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, оприлюднено повідомлення №72566 від 19.02.2024 про відкриття провадження в справі №902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс" на офіційному вебпорталі судової влади України.
15.05.2024 ухвалою Господарського суду Вінницької області встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (розпорядником майна) Голубенко О.В. до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Сафарі Плюс" у справі №902/1352/23:
- ОСОБА_3 в розмірі 393 900,00 грн (четверта черга задоволення) та 6056,00 грн витрат на сплату судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі №902/1352/23 (перша черга задоволення);
- ОСОБА_4 в розмірі 279 390,00 грн (четверта черга задоволення) та 6056,00 грн витрат на сплату судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі №902/1352/23 (перша черга задоволення);
- ОСОБА_5 в розмірі 202 536,80 грн (четверта черга задоволення) та 6 056,00 грн витрат на сплату судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/1352/23 (перша черга задоволення);
- ОСОБА_6 в розмірі 739 320,00 грн (четверта черга задоволення) та 6056,00 грн витрат на сплату судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі №902/1352/23 (перша черга задоволення).
14.10.2024 постановою Господарського суду Вінницької області визнано боржника - ТОВ "Сафарі Плюс" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Голубенко О.В.
18.03.2025 ухвалою Господарського суду Вінницької області замінено первісних кредиторів - ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край".
11.06.2025 відбулись збори кредиторів (протокол №2 від 11.06.2025), за результатами проведення яких єдиним кредитором у цій справі прийнято рішення:
- затвердити укладення мирової угоди між банкрутом ТОВ "Сафарі Плюс" та кредитором ТОВ "Подільський м`ясний край" у справі №902/1352/23,
- подати до суду клопотання про закриття провадження в справі про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс" №902/1352/23 у зв`язку з укладенням мирової угоди.
04.07.2025 до Господарського суду Вінницької області від ТОВ "Подільський м`ясний край" надійшло клопотання б/н від 02.07.2025 про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі № 902/1253/23.
На затвердження суду надано спільно підписану боржником та єдиним кредитором у справі № 902/1352/22 мирову угоду від 08.06.2025.
22.07.2025 ухвалою Господарського суду Вінницької області задоволено клопотання ТОВ "Подільський м`ясний край" про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі №902/1352/23. Затверджено мирову угоду, укладену 08.06.2025 між ТОВ "Подільський м`ясний край" та ТОВ "Сафарі Плюс" у справі №902/1352/23. Закрито провадження у справі №902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс". Припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Сафарі Плюс" арбітражного керуючого Голубенко О.В. у справі №902/1352/23. Припинено дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.02.2023 у справі №902/1352/23.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Вінницької області від 22.07.2025, ОСОБА_1 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.07.2025 про затвердження мирової угоди в межах справи про банкрутство, укладеної між ТОВ "Сафарі Плюс" та ТОВ "Подільський м`ясний край"; справу №902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс" направити до Господарського суду Вінницької області для продовження провадження.
Апелянт ОСОБА_1 обгрунтувала свою скаргу тим, що:
- рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.07.2025 у справі №902/1352/23(902/386/21) частково задоволено її позов до ТОВ "Сафарі Плюс", за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , про стягнення вартості частки статутного капіталу. Стягнуто з ТОВ "Сафарі Плюс" на користь ОСОБА_1 2 829 059,94 грн, що складається з: 1 716 060,00 грн - вартість частки в статутному капіталі товариства; 923540,44 грн - інфляційних втрат за період з 28.01.2021 по 01.10.2024; 189 459,50 грн - 3 % річних за період з 28.01.2021 по 01.10.2024; а також 42 435,90 грн - витрат на сплату судового збору.
- Додатковим рішенням від 10.07.2025 стягнуто з ТОВ "Сафарі Плюс" на користь ОСОБА_1 45676,98 грн - витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи; тобто загальний розмір заборгованості ТОВ "Сафарі Плюс" перед ОСОБА_1 становить 2 917 172,82 грн.
- При цьому розмір вимог ТОВ "Подільський м`ясний край" до ТОВ "Сафарі Плюс" становить 3 066 210,80 грн, що складається з 3 015 146,80 грн (четверта черга задоволення) та 51 064,00 грн витрат на сплату судового збору.
- Загальний розмір вимог до ТОВ "Сафарі Плюс" становить 5 983 383,62 грн, в т.ч. 51 % - ТОВ "Подільський м`ясний край", 49 % - ОСОБА_1 .
За доводами апеляційної скарги, при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не врахував наявність вимог третіх осіб до боржника; рішення та додаткове рішення не набрали законної вили, однак це не відміняє факту наявності права вимоги ОСОБА_1 до боржника. Вказані факти свідчать про зловживання ТОВ "Подільський м`ясний край" своїми процесуальними правами при укладенні мирової угоди, оскільки:
- за рахунок погашення боргу в розмірі 3 015 146,80 грн (четверта черга задоволення) та 51 064,00 грн - витрат на сплату судового збору ТОВ "Сафарі Плюс" передає новому кредитору - ТОВ "Подільський м`ясний край" належне ТОВ "Сафарі плюс" нерухоме майно: 19\50 часток нежитлових будівель та споруд, з врахуванням вартості земельної ділянки кадастровий номер: 0522255500:01:004:0345, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площею 0,6941 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , може бути рекомендована в сумі 3 060 937,00 грн;
- іншого майна, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Сафарі Плюс" у боржника немає;
- ТОВ "Сафарі Плюс" при укладенні мирової угоди повністю погасило заборгованість перед ТОВ "Подільський м`ясний край", залишивши вимоги ОСОБА_1 без будь-якого можливого задоволення;
- право вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Сафарі Плюс" виникло 28.01.2021, а саме після спливу одного року з дня виходу з товариства;
- згідно з висновком експерта №8393/8394/8395/8396/21-21 від 20.12.2023 за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної, оціночно-земельної, товарознавчої та економічної експертизи у справі №902/386/21 вартість усього майна (чистих активів) ТОВ "Сафарі Плюс" станом на 26.01.2020, в тому числі оборотних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення, 19/50 частини м`ясопереробного комплексу та інших об`єктів нерухомості, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки з кадастровим номером 0522255500:01:004:0345, транспортних засобів, за вирахуванням майнових зобов`язань розрахунково може складати 5 720,2 тис. грн (п`ять мільйонів сімсот двадцять тисяч 200 гривень);
- за результатами дослідження, в межах наданих документів, частка майна з урахуванням дійсної (ринкової) вартості усього майна (чистих активів) ТОВ "Сафарі Плюс", що підлягає виплаті ОСОБА_1 станом на 26.01.2020 пропорційно розміру частки у статутному капіталі, у зв`язку із виходом зі складу учасників ТОВ "Сафарі Плюс" розрахунково може складати 1716,06 тис. грн (5 720,2 тис. грн х 30 %);
- з урахуванням висновку експерта, усього майна ТОВ "Сафарі Плюс", зокрема 19/50 частини м`ясопереробного комплексу та інших об`єктів нерухомості, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки з кадастровим номером 0522255500:01:004:0345, транспортних засобів має вистачати для задоволення вимог двох кредиторів - ТОВ "Подільський м`ясний край" та ОСОБА_1
15.10.2025 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.07.2025 у справі №902/1352/23 залишено без змін.
Апеляційний господарський суд погодився із висновком суду першої інстанції, що подана мирова угода стосується лише прав і обов`язків сторін щодо кредиторських вимог в межах справи про банкрутство, при цьому, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, враховуючи рішення зборів кредиторів банкрута у даній справі від 11.06.2025.
Твердження ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції при затвердженні мирової угоди не врахував наявність її вимог, апеляційний суд відхилив та вказав, що ОСОБА_1 , вимоги якої виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, не зверталась із відповідною заявою про визнання її кредиторських вимог в межах справи про банкрутство боржника. При цьому ОСОБА_1 могла подати заяву про визнання її кредитором з моменту офіційного оприлюднення повідомлення про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури, незалежно від набрання законної сили рішення суду в іншій справі.
Суд також відхилив доводи апелянта про достатність майна ТОВ "Сафарі Плюс" для задоволення вимог двох кредиторів - ТОВ "Подільський м`ясний край" та ОСОБА_1 з тих підстав, що скаржник посилається на висновок експерта про вартість майна станом на 26.01.2020, а не станом на 2025 рік, що є визначальним для оцінки платоспроможності боржника та можливості задоволення вимог кредиторів у поточному провадженні про банкрутство.
Не погодившись із ухваленими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 17.11.2025 ОСОБА_1 подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просила скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.07.2025 у справі №902/1352/23 про затвердження мирової угоди в межах справи про банкрутство, укладеної між ТОВ "Подільський м`ясний край" та ТОВ "Сафарі Плюс"; справу №902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс" направити до Господарського суду Вінницької області для продовження провадження.
За результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 05 березня 2026 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду прийняв постанову.
Як слідує зі змісту вказаної постанови суду касаційної інстанції (зокрема пунктів 44-47): ОСОБА_1 , оскаржуючи судові рішення про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі про банкрутство, наполягала на тому, що на її користь господарським судом, який розглядав також і справу про банкрутство боржника, з останнього було стягнуто вартість частки у статутному капіталі товариства; однак боржник за мировою угодою передав ТОВ "Подільський м`ясний край" єдиний актив, що унеможливлює задоволення вимог ОСОБА_1 . Такі дії з боку сторін мирової угоди скаржниця вважає зловживанням правами, а мирову угоду - такою, що порушує її законні права та інтереси.
У постанові від 18.12.2025 у справі №902/25/24, яка ухвалена після подання касаційної скарги у цій справі та висновки якої Суд враховує відповідно до ч.4 ст.300 ГПК України, Верховний Суд виснував, що вимога щодо виплати вартості частки учасника товариства при виході з його складу не може розглядатися ні як конкурсна, ні як поточна у розумінні ст. 1, 45, 47, 64 КУзПБ. За своїм змістом вона є корпоративною майновою вимогою колишнього учасника до майна боржника, що може залишитися після повного задоволення грошових вимог усіх кредиторів, і не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів у межах цієї справи про банкрутство.
Отже зазначені вимоги не можуть розглядатись як конкурсні чи поточні, водночас не йдеться про вимоги щодо виплати вартості частки учасника товариства як такі, які мають ігноруватися судом.
Звідси висновок суду апеляційної інстанції про відхилення посилання скаржниці на те, що вона має вимоги до боржника з тих мотивів, що такі не включені до реєстру вимог боржника Верховний Суд визнав помилковим.
У пункті 49 постанови суду касаційної інстанції зазначено, що Верховний Суд виходить з того, що розумні цілі регулювання при затвердженні мирової угоди у межах процедур банкрутства (неплатоспроможності) мають розумно балансувати інтереси всіх учасників провадження у справі про банкрутство. Наявність такої відомої суду обставини як наявність непогашеного зобов`язання, що випливає з корпоративних відносин ("корпоративні вимоги"), і є очевидно нижчою за класом задоволення, аніж вимоги конкурсних кредиторів, а також обставини того, що за умовами мирової угоди всі активи боржника або їх абсолютна більшість можуть бути відчужені на користь кредитора (ів) без урахування інтересів до задоволення "корпоративних вимог", має призводити до аналізу судом першої інстанції умов мирової угоди в тому числі й на предмет економічної співмірності вартості відчужуваних активів з усіма відомими суду наявними вимогами, у даному випадку - як конкурсними, так і "корпоративними вимогами", джерелом погашення яких у майбутньому є також наявні активи боржника.
Таким чином, згідно з резолютивною частиною постанови, прийнятої Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду 05 березня 2026 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.07.2025 у справі №902/1352/23 скасовано. Справу №902/1352/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
Як встановлено в ході нового розгляду справи: ОСОБА_1 , звертаючись 01.06.2026 до Господарського суду Вінницької області про визнання її кредиторських вимог у справі № 902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс", просила визнати вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" в розмірі 2923542,88 грн, з яких:
- 1716060,00 грн - вартість частки в статутному капіталі товариства - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
- 923540,44 грн - інфляційних втрат за період з 29.01.2021 по 01.10.2024 - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
- 189177,79 грн - 3 % річних за період з 29.01.2021 по 01.10.2024 - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
- 42431,67 грн - витрат на сплату судового збору - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
- 45676,98 грн - витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
- 6656,00 грн - судовий збір за подання цієї заяви - 1 черга задоволення вимог кредиторів.
Вказані вимоги обґрунтовані судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Так, рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.07.2025 у справі №902/1352/23(902/386/21) частково задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ "Сафарі Плюс" про стягнення вартості частки статутного капіталу. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" на користь ОСОБА_1 2 829 059,94 грн, що складається з: 1716060,00 грн - вартість частки в статутному капіталі товариства; 923540,44 грн - інфляційних втрат за період з 28.01.2021 по 01.10.2024; 189459,50 грн - 3 % річних за період з 28.01.2021 по 01.10.2024; а також 42435,90 грн - витрат на сплату судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.07.2025 у справі 902/1352/23(902/386/21) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" на користь ОСОБА_1 45676,98 грн витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 у справі № 902/1352/23(902/386/21) рішення Господарського суду Вінницької області від 02.07.2025 у справі № 902/1352/23(902/386/21) змінено в частині стягнутої суми 3 % річних та залишено без змін в частині стягнутої вартості частки у статутному капіталі товариства та інфляційних втрат, викладено пункт 2 резолютивної частини цього рішення у такій редакції: "2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" (код ЄДРПОУ 34420996; адреса місцезнаходження: вул. Острозького, 55, офіс 102, м. Вінниця, 21001) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2 828 778,23 грн, що складається з: 1 716 060,00 грн - вартість частки в статутному капіталі товариства; 923 540,44 грн - інфляційні втрати за період з 29.01.2021 по 01.10.2024; 189 177,79 грн - 3 % річних за період з 29.01.2021 по 01.10.2024; а також 42 431,67 грн - витрат на сплату судового збору".
Господарський суд Вінницької області видав стягувачу:
- наказ на виконання додаткового рішення від 03.11.2025, відповідно до якого стягнуто з ТОВ "Сафарі Плюс" на користь ОСОБА_1 45676,98 грн - витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи;
- наказ про виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025, відповідно до якої стягнуто з ТОВ "Сафарі Плюс" на користь ОСОБА_1 2 828 778,23 грн, що складається з: 1 716 060,00 грн - вартість частки в статутному капіталі товариства; 923 540,44 грн - інфляційні втрати за період з 29.01.2021 по 01.10.2024; 189 177,79 грн - 3 % річних за період з 29.01.2021 по 01.10.2024; а також 42 431,67 грн - витрат на сплату судового збору.
Загальна сума на користь ОСОБА_1 присуджена за судовими рішеннями становить 2 916 886,88 грн.
Станом на момент розгляду судом заяви ОСОБА_1 докази фактичного виконання вказаних судових рішень в матеріалах справи відсутні. ТОВ "Сафарі Плюс" ніяким чином не задовольняло вищезазначені вимоги ОСОБА_1 .
Водночас суд звертає увагу, що сам по собі факт наявності судових рішень, за якими з ТОВ "Сафарі Плюс" на користь ОСОБА_1 присуджено грошові кошти, не є безумовною підставою для визнання таких вимог грошовими вимогами кредитора у справі про банкрутство.
Вирішуючи питання щодо правової природи заявлених ОСОБА_1 вимог, суд враховує висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені безпосередньо у постанові від 05.03.2026 у справі №902/1352/23, яка має значення для нового розгляду справи в частині встановлених судом касаційної інстанції правових висновків щодо спірних правовідносин.
Так, Верховний Суд у пунктах 45-47 постанови від 05.03.2026 у справі №902/1352/23 зазначив, що вимога щодо виплати вартості частки учасника товариства при виході з його складу не може розглядатися ні як конкурсна, ні як поточна у розумінні статей 1, 45, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
За своїм змістом така вимога є корпоративною майновою вимогою колишнього учасника до майна боржника, що може залишитися після повного задоволення грошових вимог усіх кредиторів, та не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів у межах справи про банкрутство.
При цьому Верховний Суд окремо наголосив, що зазначена вимога не може ігноруватися судом, оскільки наявність такого непогашеного зобов`язання, що випливає з корпоративних відносин, має враховуватися при здійсненні судового контролю за процедурою банкрутства та, зокрема при вирішенні питання щодо затвердження мирової угоди.
Відповідно до пункту 14 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги засновників (учасників) боржника щодо повернення їх внесків або виплати вартості частки майна боржника не належать до вимог кредиторів та можуть бути задоволені лише за рахунок майна, що залишиться після задоволення вимог кредиторів.
Отже, законодавець проводить чітке розмежування між грошовими вимогами кредиторів до боржника та корпоративними майновими правами учасників товариства.
Зазначений правовий висновок також узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.12.2025 у справі №902/25/24, відповідно до якої: право колишнього учасника на виплату вартості його частки є формою реалізації корпоративних прав та за своєю функцією подібне до права на ліквідаційну квоту - частку в чистих активах товариства.
Верховний Суд зазначив, що після відкриття провадження у справі про банкрутство щодо майна боржника діє спеціальний режим, за якого майно боржника призначене насамперед для задоволення грошових вимог кредиторів, а учасники товариства, у тому числі ті, які вибули, можуть претендувати лише на майно, яке залишиться після задоволення всіх грошових вимог кредиторів.
У цій справі судом встановлено, що право ОСОБА_1 на отримання вартості частки у статутному капіталі ТОВ "Сафарі Плюс" виникло саме у зв`язку з її виходом зі складу учасників товариства.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.07.2025 у справі №902/1352/23(902/386/21), зміненим у відповідній частині постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2025, встановлено обов`язок ТОВ "Сафарі Плюс" сплатити ОСОБА_1 вартість частки у статутному капіталі товариства у розмірі 1 716 060,00 грн.
Таким чином, не зважаючи на те, що зазначене право було захищене судом шляхом присудження до стягнення відповідної грошової суми, його первинна правова природа не змінилася та залишається корпоративною.
На думку суду, саме судове рішення про стягнення вартості частки не трансформує корпоративне право колишнього учасника у конкурсну або поточну грошову вимогу кредитора у справі про банкрутство.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.12.2025 у справі №902/25/24 за заявою ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" про банкрутство.
Як слідує зі змісту постанови: "... учасник товариства (у тому числі той, що вибув) перебуває в іншому правовому становищі, ніж кредитор. Кредитор має індивідуально визначене грошове право вимоги до боржника (право вимагати сплати конкретної суми у встановлений строк із можливістю примусового виконання), тоді як учасник є власником корпоративних прав, що забезпечують йому: - участь в управлінні товариством; - право на частку прибутку (за наявності такого та за умови прийняття рішення про його розподіл); - право на частку майна, яке залишиться після задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації товариства.
Корпоративні права за своєю природою є ризиковими: учасник, вкладаючи майно в статутний капітал, бере на себе підприємницький ризик діяльності товариства (ст. 96-1, 115, 116 ЦК України, ст.ст. 5, 12 Закону про ТОВ). У разі неплатоспроможності наслідки фінансового краху мають позначатися насамперед на інтересі учасників (через зменшення або втрату вартості їх часток), а не перекладатися на кредиторів. Саме тому при конкуренції між правами кредиторів і правами учасників щодо одного й того самого майнового масиву перевага надається кредиторським вимогам, що узгоджується із положеннями ст. 112 ЦК України про черговість задоволення вимог кредиторів при ліквідації юридичної особи.
За ст. 24 Закону про ТОВ учасник товариства, частка якого у статутному капіталі є меншою за 50 відсотків, може вийти з товариства будь-коли без згоди інших учасників; учасник вважається таким, що вийшов, з дня державної реєстрації його виходу. Товариство зобов`язане повідомити колишньому учасникові вартість його частки та протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід, виплатити йому вартість частки, якщо інше не встановлено статутом; вартість частки визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників пропорційно до розміру частки.
З наведених норм убачається, що право колишнього учасника на виплату вартості його частки є формою реалізації корпоративних прав, за своєю функцією подібною до права на ліквідаційну квоту - частку в чистих активах товариства. Така вимога, хоч і має грошове вираження, не тотожна грошовому зобов`язанню боржника, яке виникає з цивільноправового договору чи іншої підстави, прямо передбаченої ст. 1 КУзПБ, і не є вимогою кредитора у справі про банкрутство.
Виплата вартості частки колишньому учасникові означає розподіл власного капіталу товариства на його користь, тобто зменшення чистих активів, що належать самим учасникам, а не погашення боргу перед третьою особою. Такий розподіл корпоративного майна допустимий лише за умови, що це не ставить під загрозу можливість повного розрахунку з кредиторами, що відповідає як ст. 112 ЦК України, так і положенням Закону про ТОВ щодо розподілу майна у разі ліквідації.
З моменту відкриття провадження у справі про банкрутство щодо майна боржника починає діяти спеціальний режим КУзПБ. У цьому режимі все майно боржника, включно з його власним капіталом (у тому числі статутним капіталом та іншими складовими чистих активів) формує ліквідаційну масу, призначену насамперед для задоволення грошових вимог кредиторів (ст.ст. 39, 44, 47 КУзПБ). Учасники товариства - як чинні, так і ті, що вибули, - можуть претендувати лише на майно, яке залишиться після задоволення всіх грошових вимог кредиторів.
Пункт 14 ст. 39 КУзПБ прямо відмежовує вимоги засновників (учасників) щодо повернення внесків, виплати вартості часток, розподілу прибутку чи майна боржника від вимог кредиторів: такі вимоги можуть бути задоволені лише за рахунок майна, що залишиться після задоволення грошових вимог кредиторів, і не формують ані конкурсної, ані поточної заборгованості боржника.
У такому нормативному контексті право ОСОБА_7 на виплату вартості його частки, що виникло у зв`язку з виходом зі складу учасників ТОВ "Вінницяагропроектбуд", є правом колишнього учасника на частку в чистих активах товариства, а не кредиторською вимогою до боржника щодо погашення грошового боргу. Відкриття провадження у справі про банкрутство змінює спосіб реалізації цього права: воно перетворюється на право на частку у можливому ліквідаційному залишку після завершення розрахунків з усіма кредиторами боржника і не може бути реалізоване шляхом включення відповідної вимоги до реєстру кредиторів."
З огляду на викладене, вимога ОСОБА_1 у частині 1 716 060,00 грн, заявлена як вартість частки у статутному капіталі ТОВ "Сафарі Плюс", не може бути визнана грошовою вимогою кредитора та включена до реєстру вимог кредиторів у справі №902/1352/23.
Разом з тим судом враховується, що зазначене право ОСОБА_1 не припинилося та не може бути проігнороване у процедурі банкрутства. Правове значення такого права полягає у можливості отримання колишнім учасником відповідної частки майна, що залишиться після повного задоволення грошових вимог кредиторів боржника.
Щодо заявлених ОСОБА_1 923 540,44 грн інфляційних втрат та 189 177,79 грн 3% річних суд зазначає таке.
Вказані суми не є самостійними зобов`язаннями ТОВ "Сафарі Плюс", які виникли незалежно від корпоративного правовідношення.
Їх нарахування безпосередньо пов`язане з невиконанням боржником обов`язку щодо виплати ОСОБА_1 вартості її частки у статутному капіталі товариства та є похідним від основної вимоги про виплату вартості частки.
Відтак правова природа зазначених вимог визначається правовою природою основного зобов`язання, з якого вони виникли.
Визнання інфляційних втрат та 3 % річних самостійними конкурсними вимогами у справі про банкрутство фактично призвело б до надання колишньому учаснику статусу кредитора та можливості конкурувати з іншими кредиторами за рахунок ліквідаційної маси, що суперечило б положенням пункту 14 статті 39 КУзПБ та наведеним вище правовим висновкам Верховного Суду.
За таких обставин вимоги ОСОБА_1 в частині 923 540,44 грн інфляційних втрат та 189 177,79 грн 3 % річних також не підлягають визнанню як грошові вимоги кредитора та включенню до реєстру вимог кредиторів.
Аналогічний висновок суд робить щодо 45 676,98 грн витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи.
Зазначені витрати були понесені ОСОБА_1 у зв`язку із реалізацією та захистом свого корпоративного права на отримання вартості частки у статутному капіталі ТОВ "Сафарі Плюс" та присуджені їй додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.07.2025 у справі №902/1352/23(902/386/21).
Вони не є самостійним грошовим зобов`язанням боржника, що виникло з договору чи іншої самостійної підстави, не пов`язаної з корпоративними правовідносинами.
Відтак зазначена сума також не може бути включена до реєстру вимог кредиторів у цій справі.
Щодо 42 431,67 грн витрат зі сплати судового збору, присуджених ОСОБА_1 за результатами розгляду її позову до ТОВ "Сафарі Плюс", суд зазначає, що такі витрати є похідними від розгляду спору щодо реалізації корпоративного права ОСОБА_1 на отримання вартості частки.
Сам факт присудження судових витрат судовим рішенням не змінює правової природи спору, внаслідок розгляду якого такі витрати виникли.
Оскільки основна вимога про виплату вартості частки не є грошовою вимогою кредитора у розумінні КУзПБ, витрати зі сплати судового збору та витрати на проведення експертизи, понесені у відповідному корпоративному спорі, також не набувають статусу конкурсних або поточних вимог у справі про банкрутство.
При цьому суд звертає увагу, що наведений висновок не означає припинення або позбавлення ОСОБА_1 права, встановленого судовими рішеннями. Він означає лише неможливість реалізації такого права шляхом включення відповідних сум до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство.
Щодо 6 656,00 грн судового збору, сплаченого ОСОБА_1 за подання заяви про визнання грошових вимог кредитора у цій справі, суд зазначає, що відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства до вимог першої черги належать, зокрема витрати на сплату судового збору за подання заяви кредитора з вимогами до боржника.
Разом з тим така норма застосовується за умови наявності у заявника статусу кредитора та обґрунтованої грошової вимоги, яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів.
Оскільки за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання заявлених нею вимог грошовими вимогами кредитора у розумінні КУзПБ, відсутні також підстави для включення до реєстру вимог кредиторів витрат зі сплати судового збору за подання такої заяви.
Таким чином, заявлені ОСОБА_1 вимоги у загальному розмірі 2 923 542,88 грн не підлягають визнанню як грошові вимоги кредитора та включенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Сафарі Плюс" у справі №902/1352/23.
Арбітражний керуючий Філатова Т.М. за результатами розгляду вимог ОСОБА_1 направила до суду повідомлення за вих. №01-20/218 від 06.07.2026, де зазначила, що "ліквідатор, виходячи із принципу правової визначеності, відхиляє грошові вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі з огляду на те, що за своїм змістом такі є корпоративними майновими вимогами колишнього учасника до майна боржника, що може залишитися після повного задоволення грошових вимог усіх кредиторів, і такі не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у межах цієї справи про банкрутство. Зазначені вимоги не можуть розглядатися як конкурсні чи поточні. Таку позицію виснував Верховний Суд у постанові від 05.03.2026 у справі № 902/1352/23".
Разом з тим суд вважає, що така відмова не означає відмову ОСОБА_1 у захисті її корпоративного майнового права.
Як вже зазначалось вище: Верховний Суд у постанові від 05.03.2026 у цій справі виснував, що вимоги колишнього учасника щодо виплати вартості частки не повинні ігноруватися судом, а їх наявність має враховуватися під час здійснення судового контролю за процедурою банкрутства.
При цьому суд враховує, що 08.09.2026 арбітражна керуюча Філатова Т.М. подала через систему "Електронний суд" клопотання про закриття провадження в справі №902/1352/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс", припинення мораторію та припинення повноважень ліквідатора (а.с. 233-235, т.5).
Як слідує з поданого Звіту, згідно з Реєстром вимог кредиторів вимоги єдиного конкурсного кредитора ТОВ "Подільський м`ясний край" до ТОВ "Сафарі Плюс" складають всього: 3 066 210,80 грн, з яких: 51 064,00 грн - вимоги І черги задоволення, 3 015 146,80 грн - вимоги IV черги задоволення.
Відповідно до Протоколу Зборів кредиторів ТОВ "Сафарі Плюс" від 24.08.2026, кредиторами були прийняті такі рішення:
1. Прийняти пропозицію засновника ТОВ "Сафарі Плюс" ОСОБА_3 , про одночасне погашення вимог кредиторів банкрута згідно з Реєстром вимог кредиторів. Схвалити запропонований спосіб одночасного погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство №902/1352/23, а саме: шляхом погашення (сплати) протягом 5 (п`яти) банківських днів грошовими коштами у сумі 3 066 210 (три мільйони шістдесят шість тисяч двісті десять) грн 80 коп. на рахунок конкурсного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край" (код ЄДРПОУ 45240109, рахунок IBAN НОМЕР_2 в АТ "Укрсиббанк" МФО 351005 з призначенням платежу: "погашення вимог кредитора у справі №902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс", про що повідомити ліквідатора ТОВ "Сафарі Плюс" арбітражного керуючого Філатову Т.М., надавши копії платіжних документів не пізніше наступного дня після оплати (погашення у повному обсязі).
2. Схвалити: звіт ліквідатора арбітражного керуючого Філатової Т.М. про виконану роботу в ліквідаційній процедурі за період 01.07.2026 по 24.08.2026; звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат за період з 01.07.2026 по 24.08.2026 виконання повноважень ліквідатора у справі №902/701/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" (код ЄДРПОУ 34420996).
Схвалити порядок оплати основної винагороди арбітражного керуючого Філатової Т.М. за виконання повноважень ліквідатора у справі №902/1352/23 про банкрутство:
- за період з 01.07.2026 по 24.08.2026 шляхом сплати ОСОБА_3 на рахунок арбітражного керуючого Філатової Тетяни Миколаївни (РНОКПП НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ,відкритий у АТ КБ "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, код банку (МФО) 305299) протягом п`яти банківських днів з дня схвалення кредиторами порядку сплати винагороди із призначенням платежу "сплата основної винагороди ліквідатора Філатової Т.М. у справі №902/1352/23 за період з 01.07.2026 по 24.08.2026";
- за період з 25.08.2026 по 15.09.2026 шляхом авансування на рахунок арбітражного керуючого Філатової Тетяни Миколаївни (РНОКПП НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , відкритий у АТ КБ "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, код банку (МФО) 305299) протягом п`яти банківських днів з дня схвалення кредиторами порядку сплати винагороди із призначенням платежу "авансування основної винагороди ліквідатора Філатової Т.М. у справі №902/1352/23 за період з 25.08.2026 по 15.09.2026".
Після оплати/авансування основної винагороди арбітражного керуючого ОСОБА_3 надає відповідні докази ліквідатору ТОВ "Сафарі Плюс" Філатовій Т.М. не пізніше наступного дня після такої оплати/авансування.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край" звернутися до Господарського суду Вінницької області з клопотанням про залишення без розгляду клопотання б/н від 02.07.2025 року про затвердження Мирової угоди від 08.06.2025, укладеної між боржником ТОВ "Сафарі Плюс" та кредитором ТОВ "Подільський м`ясний край" та закриття провадження у справі №902/1253/23.
4. Після надання ліквідатору ТОВ "Сафарі Плюс", арбітражному керуючому Філатовій Т.М. доказів одночасного погашення вимог ТОВ "Подільський м`ясний край" у розмірі згідно з Реєстром вимог кредиторів та доказів оплати/авансування основної винагороди арбітражного керуючого, звернутися до Господарського суду Вінницької області з клопотанням про закриття провадження у справі №902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс" на підставі п.5 ч.1 ст.90 КУзПБ. Уповноважити ліквідатора ТОВ "Сафарі Плюс" арбітражного керуючого Філатову Т.М. скласти та подати відповідне клопотання до Господарського суду Вінницької області у справу №902/1352/23.
На адресу ліквідатора ТОВ "Сафарі Плюс" арбітражного керуючого Філатової Т.М. від ОСОБА_3 надійшли копії платіжних документів, які підтверджують одночасне задоволення вимог кредиторів у справі №902/1253/23 в повному обсязі, а саме оплату на рахунок конкурсного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край" суми всього в розмірі 3 066 210,80 грн.
Отже, з поданого звіту слідує, що Збори кредиторів ТОВ "Сафарі Плюс" від 24.08.2026 ніяк не враховували наявність непогашеного зобов`язання перед ОСОБА_1 ні під час укладення мирової угоди, ні під час нового розгляду цієї справи.
Натомість відбулось повне погашення вимог ТОВ "Подільський м`ясний край".
З урахуванням позиції Верховного Суду, ТОВ "Подільський м`ясний край" не можна вважати єдиним кредитором боржника, цілковито ігноруючи вимоги ОСОБА_1 .
Водночас питання щодо можливості реалізації майнового права ОСОБА_1 безпосередньо пов`язано з результатами процедури банкрутства та наявністю майна, яке залишиться після задоволення грошових вимог кредиторів.
Отже, встановлення правової природи заявлених ОСОБА_1 вимог має значення не лише для вирішення поданої нею заяви, а й для подальшого вирішення питання про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.
Судом встановлено, що відповідно до умов мирової угоди від 08.06.2025 ТОВ "Сафарі Плюс" передає ТОВ "Подільський м`ясний край" нерухоме майно - 19/50 часток нежитлових будівель та споруд м`ясопереробного цеху загальною площею 366,4 кв.м, із врахуванням вартості земельної ділянки кадастровий номер 0522255500:01:004:0345, в рахунок погашення заборгованості перед єдиним кредитором у розмірі 3 015 146,80 грн та 51 064,00 грн судового збору.
Водночас суду відомо про існування корпоративної майнової вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Сафарі Плюс", підтвердженої судовими рішеннями, що набрали законної сили, загальний розмір присуджених на її користь коштів за якими становить 2916886,88 грн, з яких 1 716 060,00 грн становить вартість її частки у статутному капіталі товариства.
Таким чином, суд не міг розглядати мирову угоду виключно крізь призму взаємовідносин боржника та ТОВ "Подільський м`ясний край", не враховуючи наявність встановленого судовими рішеннями корпоративного майнового права ОСОБА_1 .
Саме на необхідності такого аналізу наголосив Верховний Суд у постанові від 05.03.2026 у справі №902/1352/23, зазначивши, що наявність непогашеного корпоративного зобов`язання та передача за мировою угодою всіх або абсолютної більшості активів боржника на користь конкурсного кредитора має зумовлювати перевірку судом економічної співмірності вартості відчужуваних активів із усіма відомими суду вимогами, у тому числі корпоративними.
Відповідно до частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права суд враховує висновки щодо її застосування, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясування обставин справи з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини четвертої статті 238 ГПК України у мотивувальній частині судового рішення має бути зазначено, зокрема висновок суду щодо встановлених обставин, мотиви визнання одних доказів більш вірогідними щодо відповідних обставин, а також мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання заявлених ОСОБА_1 вимог у розмірі 2 923 542,88 грн грошовими вимогами кредитора та включення їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Сафарі Плюс" у справі №902/1352/23.
Суд підкреслює, що така відмова обумовлена виключно правовою природою заявлених вимог та особливостями їх реалізації в процедурі банкрутства і не має наслідком припинення корпоративного майнового права ОСОБА_1 на отримання частки майна товариства, яка може залишитися після повного задоволення грошових вимог кредиторів.
З урахуванням правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 05.03.2026 у цій справі, та встановлених при новому розгляді обставин у цій справі, суд цією ухвалою визнає за ОСОБА_1 право на задоволення її вимог в розмірі 2 923 542,88 грн за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс", яке залишається після задоволення всіх грошових вимог кредиторів.
Приймаючи це судове рішення, суд враховує те, що боржник ТОВ "Сафарі Плюс", укладаючи із своїм єдиним кредитором - ТОВ "Подільський м`ясний край" мирову угоду, та, в подальшому, сприяючи погашенню заборгованості перед останнім, - жодним чином не враховував наявних у нього невиконаних зобов`язань перед ОСОБА_1 (не пропонував будь-яких шляхів врегулювання заборгованості із зазначеним кредитором). Тобто, має місце ігнорування боржником вимог колишнього учасника щодо виплати йому вартості частки, що, відповідно до висновків Верховного Суду в постанові від 05.03.2026 у цій справі, і враховується судом під час здійснення судового контролю за процедурою банкрутства.
Тому суд вважає за необхідне вказати арбітражному керуючому Філатовій Т.М. на необхідність дотримання балансу інтересів всіх кредиторів боржника. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинно виникати обґрунтованих сумнівів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).
Як свідчать матеріали справи: такі сумніви мають місце з боку ОСОБА_1 . Зокрема ОСОБА_1. посилалась на висновок експерта №8393/8394/8395/8396/21-21 від 20.12.2023 за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної, оціночно-земельної, товарознавчої та економічної експертизи у справі №902/386/21.
У зв`язку з цим підлягають оцінці ліквідатором Філатовою Т.М. доводи ОСОБА_1 щодо можливості задоволення за рахунок майна боржника інтересів обох кредиторів. Суд при цьому враховує, що розгляд та затвердження ліквідаційного балансу судом є обов`язковим предметом судового засідання, за наслідком якого приймається рішення про ліквідацію (припинення) юридичної особи боржника. Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для цієї справи.
Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен надати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, в тому числі додержання порядку продажу майна банкрута, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству складеного ліквідаційного балансу та всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута.
Висновки суду про встановлені обставини та їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також достовірність змісту ліквідаційного балансу.
Подібний за змістом висновок Верховний Суд неодноразово викладав у своїх постановах, зокрема, в постанові від 12.09.2019 у справі №914/3812/15 та постанові від 14.02.2018 у справі №927/1191/14, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.
Зазначаючи про принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, Верховний Суд, зокрема, у постанові від 02.09.2021 у справі №910/3438/13 також звернув увагу на критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, з урахуванням чого на кредитора або іншу особу, яка оспорює дотримання цього принципу, покладений обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси.
Тож, згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, заперечуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника з підстав неналежного виконання ліквідатором боржника своїх обов`язків у ліквідаційній процедурі та неповноти здійснених ним заходів у цій процедурі, з урахуванням положень частини 6 статті 61 КУзПБ, статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, кредитор або інша особа має довести, що ці порушення з боку ліквідатора мали місце та призвели до недотримання порядку здійснення ліквідаційної процедури, і тим самим вплинули на формування ліквідаційної маси і на задоволення вимог кредиторів, відтак - на результати ліквідаційної процедури боржника, а подальше провадження у справі про банкрутство в контексті збільшення судових витрат у справі та застосування додаткових інструментів задля задоволення вимог кредиторів є виправданим.
З урахуванням наведеного розгляд поданого 08.09.2026 арбітражним керуючим (ліквідатором) Філатовою Т.М. клопотання про закриття провадження у справі №902/1352/23, а також поданих 11.09.2026 арбітражним керуючим (ліквідатором) Філатовою Т.М. звіту ліквідатора станом на 10.09.2026 та клопотання про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому, судом відкладається.
Щодо мирової угоди, яка надійшла 04.07.2025, суд відзначає, що 15.09.2026 кредитор подав через систему "Електронний суд" клопотання про залишення без розгляду своїх заяви про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі №902/1352/23.
Згідно з ч.2 ст.42 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, а також користуватися іншими процесуальними правами.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов (заяву) без розгляду, якщо позивач (заявник) до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову (заяви) без розгляду.
Враховуючи обставини цієї справи та право учасника, передбачене п.5 ч.1 ст.226 ГПК України, суд залишає без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край" (клопотання б/н від 02.07.2025) про затвердження мирової угоди від 08.06.2025 та закриття провадження в справі №902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс".
З метою подальшого розгляду справи призначається наступне судове засідання на 22.10.2026.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 216, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 від 01.06.2026 про визнання грошових вимог кредитора до боржника в справі №902/1352/23 задовольнити частково.
2. Визнати за ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право на задоволення її вимог в розмірі 2 923 542,88 грн за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" (код ЄДРПОУ 34420996; адреса місцезнаходження: вул. Острозького, 55, офіс 102, м. Вінниця, 21001), яке залишиться після задоволення всіх грошових вимог кредиторів.
3. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край" від 14.09.2026 про залишення без розгляду заяви (клопотання) Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край" від 02.07.2025 про затвердження мирової угоди від 08.06.2025 та закриття провадження в справі №902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс".
4. Залишити без розгляду заяву (клопотання) Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край" від 02.07.2025 про затвердження мирової угоди від 08.06.2025 та закриття провадження в справі №902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс".
5. Відкласти розгляд клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) Філатової Т.М. від 11.09.2026 про закриття провадження в справі №902/1352/23, а також поданих 11.09.2026 арбітражним керуючим (ліквідатором) Філатовою Т.М. звіту ліквідатора станом на 10.09.2026 та клопотання про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому.
6. Повідомити учасникам справи, що судове засідання в справі №902/1352/23 відбудеться 22 жовтня 2026 року о 12 год. 00 хв. у приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: м.Вінниця, вул.Пирогова, 29, 3-й поверх, зала судових засідань №2.
7. Ліквідатору Філатовій Т.М. у строк до 20.10.2026 (включно) подати докази здійснення всіх заходів, спрямованих на виявлення майнових активів, їх реалізацію та задоволення вимог кредиторів і ліквідацію банкрута.
8. Ухвала суду від 21.09.2026 у справі №902/1352/23 підписана суддею 28.09.2026 і може бути оскаржена у відповідній частині до Північно-західного апеляційного господарського суду.
9. Примірники ухвали суду від 21.09.2026 у справі №902/1352/23 надіслати згідно з переліком.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим. ухвали:
1 - до справи;
2, 3 - арбітражному керуючому Філатовій Т.М. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );
4, 5 - ТОВ "Сафарі Плюс" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ([email protected]);
6, 7 - представнику ТОВ "Сафарі Плюс" адвокату Сувалову В.О. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_2 );
8, 9 - представнику ТОВ "Подільський м`ясний край" адвокату Чайці Р.О. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_3 );
10, 11 - представнику ОСОБА_1 адвокату Пинзарю І.В. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_4 )
Постанова № 134921149
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 902/1352/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Картере В. І.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
представник ТОВ "Подільський м`ясний край" - Чайка Р. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025
у складі колегії суддів: Крейбух О. Г. (головуючий), Коломис В. В., Саврій В. А.
та на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.07.2025
у складі судді Тісецького С. С.
у справі № 902/1352/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ
На розгляд суду постало питання щодо затвердження мирової угоди між кредитором та боржником у справі про банкрутство останнього за обставин розгляду судом спору за позовом третьої особи з майновими вимогами до боржника, що розглядався у позовному провадженні в межах справи про банкрутство.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
1. 15.02.2024 ухвалою Господарського суду Вінницької області відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" (далі - ТОВ "Сафарі Плюс"). Визнано вимоги кредитора - ОСОБА_2 до ТОВ "Сафарі Плюс" в розмірі 1 400 000,00 грн - заборгованості та 26 840,00 грн - судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Голубенко О. В.
2. З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, оприлюднено повідомлення № 72566 від 19.02.2024 про відкриття провадження у справі № 902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс" на офіційному веб-порталі судової влади України.
3. 15.05.2024 ухвалою Господарського суду Вінницької області встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (розпорядником майна) Голубенко О. В. до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Сафарі Плюс" у справі № 902/1352/23:
- ОСОБА_3 в розмірі 393 900,00 грн (четверта черга задоволення) та 6056,00 грн витрат на сплату судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/1352/23 (перша черга задоволення);
- ОСОБА_4 в розмірі 279 390,00 грн (четверта черга задоволення) та 6056,00 грн витрат на сплату судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/1352/23 (перша черга задоволення);
- ОСОБА_5 в розмірі 202 536,80 грн (четверта черга задоволення) та 6 056,00 грн витрат на сплату судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/1352/23 (перша черга задоволення);
- ОСОБА_6 в розмірі 739 320,00 грн (четверта черга задоволення) та 6 056,00 грн витрат на сплату судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/1352/23 (перша черга задоволення).
4. 14.10.2024 постановою Господарського суду Вінницької області визнано боржника - ТОВ "Сафарі Плюс" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Голубенко О. В
5. 18.03.2025 ухвалою Господарського суду Вінницької області замінено первісних кредиторів - ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 на нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський м`ясний край" (далі - ТОВ "Подільський м`ясний край").
6. 11.06.2025 відбулись збори кредиторів (протокол № 2 від 11.06.2025), за результатами проведення яких єдиним кредитором у цій справі прийнято рішення, зокрема: затвердити укладання мирової угоди між банкрутом ТОВ "Сафарі Плюс" та кредитором ТОВ "Подільський м`ясний край" у справі № 902/1352/23, подати клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс" № 902/1352/23 у зв`язку з укладанням мирової угоди.
7. 04.07.2025 до Господарського суду Вінницької області від ТОВ "Подільський м`ясний край" надійшло клопотання б/н від 02.07.2025 про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі № 902/1253/23.
8. На затвердження суду надано спільно підписану боржником та єдиним кредитором у справі № 902/1352/22 мирову угоду від 08.06.2025, наступного змісту:
"Керуючись положеннями ст. 46, 192, 193, 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) представник нового кредитора ТОВ "Подільський м`ясний край" адвокат Чайка Р. О., з однієї сторони та ТОВ "Сафарі плюс", в інтересах якого діє адвокат Сувалов В. О., з другої сторони, а разом - сторони, обговоривши між собою предмет справи № 902/1352/23 щодо банкрутства ТОВ "Сафарі Плюс", що перебуває на розгляді в Господарському суді Вінницької області, і виходячи з того, що Сторони прийшли до висновку про можливість закінчення розгляду даного спору миром і укладенням між Сторонами мирової угоди на наступних умовах:
1. Борг боржника ТОВ "Сафарі плюс" (ухвала Господарського суду Вінницької області від 18.03.2025 у справі № 902/1352/23 передано від первісних кредиторів ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 на нового кредитора - ТОВ "Подільський м`ясний край", Ідентифікаційний номер юридичної особи: 45240109) в розмірі 3 015 146,80 грн та 51 064,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/1352/23 (перша черга задоволення);
2. В рахунок погашення боргу в розмірі 3 015 146,80 грн (четверта черга задоволення) та 51 064,00 грн - витрат на сплату судового збору ТОВ "Сафарі Плюс" передає новому кредитору - ТОВ "Подільський м`ясний край" належне ТОВ "Сафарі плюс" нерухоме майно: 19\50 часток нежитлових будівель та споруд, м`ясопереробного цеху, а саме приміщення 8-1/2 частина вигрузки площею 12,5 м2, приміщення 42 - санвузол площею 0,9 м2; приміщення 43 - санвузол площею 1,4 м2; приміщення 9 - кабінет площею 8,1 м2; приміщення 10 - тамбур площею 2,2 м2, приміщення 11 - кімната майстрів площею 18,9 м2; приміщення 12 - забійний цех площею 125,3 м2; приміщення 40 - холодильна камера площею 25,9 м2; приміщення 36 - переробний цех площею 30,1 м2; приміщення 37 - побутова кімната площею 7,9 м2; приміщення 39 - холодильна камера площею 21,4 м2; приміщення 45 - холодильна камера площею 13,8 м2; приміщення 44 - холодильна камера площею 29,5 м2; приміщення 97 - коридор площею 4,1 м2; приміщення 97а - антресоль площею 4,5 м2; приміщення 98 - побутове приміщення площею 10,0 м2, приміщення 99 - побутове приміщення площею 12,3 м2; приміщення 101 - душова площею 2,5 м2; приміщення 100 - душова площею 2,4 м2; приміщення 102 - побутове приміщення 8,1 м2; приміщення 38 - сходова клітина площею 1,0 м2, загальною площею 366,4 м2, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, з врахуванням вартості земельної ділянки кадастровий номер: 0522255500:01:004:0345, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площею 0,6941 га розташованої за адресою: Вінницької обл, Вінницький р-н, селище Турбів (Липовецький р-н, смт. Турбів), вул. Миру, земельна ділянка 1, може бути рекомендована в сумі 3 060 937,00 грн
3. Судові витрати у справі відносяться за рахунок сторони, яка їх понесла.
4. Сторони усвідомлюють, що затвердження судом даної Мирової угоди тягне за собою закриття провадження у справі № 902/1352/23.
5. Наслідки закриття провадження у справі в зв`язку з укладенням мирової угоди, передбачені ст. 231 ГПК України, Сторонам роз`яснені, відомі і зрозумілі.
6. Укладаючи цю Мирову угоду Сторони підтверджують, що:
- укладання та виконання сторонами Мирової угоди не суперечить нормам чинного законодавства України та відповідає намірам Сторін, Мирова угода не приховує іншого правочину і спрямована на реальне настання наслідків, які обумовлені у ній;
- сторонами в порядку та формі, встановленій чинним законодавством України досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Мирової угоди;
- укладанням та виконанням цієї Мирової угоди шкода третім особам не завдається.
10. Дана мирова угода складена у чотирьох автентичних примірниках, один для кредиторів, один для боржника, один для арбітражного керуючого та один для Господарського суду Вінницької області для її затвердження.
11. Мирова угода набуває законної сили після її затвердження Господарським судом Вінницької області".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
9. 22.07.2025 ухвалою Господарського суду Вінницької області задоволено клопотання ТОВ "Подільський м`ясний край" про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі № 902/1352/23. Затверджено мирову угоду, укладену 08.06.2025 між ТОВ "Подільський м`ясний край" та ТОВ "Сафарі Плюс" у справі № 902/1352/23. Закрито провадження у справі № 902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс". Припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Сафарі Плюс" арбітражного керуючого Голубенко О. В. у справі № 902/1352/23. Припинено дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.02.2023 у справі № 902/1352/23.
10. Судове рішення мотивоване тим, що подана мирова угода стосується лише прав і обов`язків сторін щодо кредиторських вимог в межах справи про банкрутство, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, наявне рішення зборів кредиторів банкрута у даній справі від 11.06.2025, отже мирова угода підлягає затвердженню. Провадження у справі закрито на підставі п. 12 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутство (далі - КУзПБ).
Подання апеляційної скарги
11. ОСОБА_1 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.07.2025 про затвердження мирової угоди в межах справи про банкрутство, укладеної між ТОВ "Сафарі Плюс" та ТОВ "Подільський м`ясний край", справу № 902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс" направити до Господарського суду Вінницької області для продовження провадження.
Скаржник доводила таке:
- рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.07.2025 у справі № 902/1352/23(902/386/21) задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ "Сафарі Плюс", за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення вартості частки статутного капіталу у справі № 902/1352/23(902/386/21), в межах справи № 902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс", частково, стягнуто з ТОВ "Сафарі Плюс" на користь ОСОБА_1 2 829 059,94 грн, що складається з: 1 716 060,00 грн - вартість частки в статутному капіталі товариства; 923 540,44 грн - інфляційних втрат за період з 28.01.2021 по 01.10.2024; 189 459,50 грн - 3 % річних за період з 28.01.2021 по 01.10.2024; а також 42 435,90 грн - витрат на сплату судового збору;
- додатковим рішенням від 10.07.2025 стягнуто з ТОВ "Сафарі Плюс" на користь ОСОБА_1 45 676,98 грн - витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи;
- тобто загальний розмір заборгованості ТОВ "Сафарі Плюс" перед ОСОБА_1 становить 2 917 172,82 грн; при цьому розмір вимог ТОВ "Подільський м`ясний край" до ТОВ "Сафарі Плюс" становить 3 066 210,80 грн, що складається з 3 015 146,80 грн (четверта черга задоволення) та 51 064,00 грн витрат на сплату судового збору;
- загальний розмір вимог до ТОВ "Сафарі Плюс" становить 5 983 383,62 грн, в т.ч. 51 % - ТОВ "Подільський м`ясний край", 49 % - ОСОБА_1 ;
- при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не врахував наявність вимог третіх осіб до боржника;
- рішення та додаткове рішення не набрали законної вили, однак це не відміняє факту наявності права вимоги ОСОБА_1 до боржника;
- вказані факти свідчать про зловживання ТОВ "Подільський м`ясний край" своїми процесуальними правами при укладенні мирової угоди, оскільки за рахунок погашення боргу в розмірі 3 015 146,80 грн (четверта черга задоволення) та 51 064,00 грн - витрат на сплату судового збору ТОВ "Сафарі Плюс" передає новому кредитору - ТОВ "Подільський м`ясний край" належне ТОВ "Сафарі плюс" нерухоме майно: 19\50 часток нежитлових будівель та споруд, з врахуванням вартості земельної ділянки кадастровий номер: 0522255500:01:004:0345, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площею 0,6941 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , може бути рекомендована в сумі 3 060 937,00;
- іншого майна, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Сафарі Плюс" у боржника немає;
- ТОВ "Сафарі Плюс" при укладенні мирової угоди повністю погасило заборгованість перед ТОВ "Подільський м`ясний край", залишивши вимоги ОСОБА_1 без будь-якого можливого задоволення;
- право вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Сафарі Плюс" виникло 28.01.2021, а саме після спливу одного року з дня виходу з товариства;
- водночас згідно з висновком експерта № 8393/8394/8395/8396/21-21 від 20.12.2023 за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної, оціночно-земельної, товарознавчої та економічної експертизи у справі № 902/386/21 вартість усього майна (чистих активів) ТОВ "Сафарі Плюс" станом на 26.01.2020, в тому числі оборотних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення, 19/50 частини м`ясопереробного комплексу та інших об`єктів нерухомості, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки з кадастровим номером 0522255500:01:004:0345, транспортних засобів, за вирахуванням майнових зобов`язань розрахунково може складати 5 720,2 тис. грн (п`ять мільйонів сімсот двадцять тисяч 200 гривень);
- за результатами дослідження, в межах наданих документів, частка майна з урахуванням дійсної (ринкової) вартості усього майна (чистих активів) ТОВ "Сафарі Плюс", що підлягає виплаті ОСОБА_1 станом на 26.01.2020 пропорційно розміру частки у статутному капіталі, у зв`язку із виходом зі складу учасників ТОВ "Сафарі Плюс" розрахунково може складати 1716,06 тис. грн (5 720,2 тис. грн х 30 %);
- з урахуванням висновку експерта, усього майна ТОВ "Сафарі Плюс", зокрема 19/50 частини м`ясопереробного комплексу та інших об`єктів нерухомості, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки з кадастровим номером 0522255500:01:004:0345, транспортних засобів має вистачати для задоволення вимог 2-х кредиторів - ТОВ "Подільський м`ясний край" та ОСОБА_1 .
За наведених обставин скаржник вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною, такою що прийнята з порушенням норм процесуального права та спрямована на шкоду правами третіх осіб, а саме ОСОБА_1 , прийнята за умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
12. 19.08.2025 ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.07.2025 у справі № 902/1352/23.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
13. 15.10.2025 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду (повну постанову складено 24.10.2025) апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.07.2025 у справі № 902/1352/23 - залишено без змін.
14. Апеляційний господарський суд погодився із висновком суду першої інстанції, що подана мирова угода стосується лише прав і обов`язків сторін щодо кредиторських вимог в межах справи про банкрутство, при цьому, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, враховуючи рішення зборів кредиторів банкрута у даній справі від 11.06.2025.
15. Твердження ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції при затвердженні мирової угоди не врахував наявність вимог ОСОБА_1 апеляційний суд відхилив та вказав, що ОСОБА_1 , вимоги якої виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, не зверталася із відповідною заявою про визнання її кредиторських вимог в межах справи про банкрутство боржника. При цьому ОСОБА_1 могла подати заяву про визнання її кредитором з моменту офіційного оприлюднення повідомлення про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури, незалежно від набрання законної сили рішення суду у іншій справі.
16. Суд також відхилив доводи апелянта про достатність майна ТОВ "Сафарі Плюс" для задоволення вимог двох кредиторів - ТОВ "Подільський м`ясний край" та ОСОБА_1 з ти х підстав, що скаржник посилається на висновок експерта про вартість майна станом на 26.01.2020, а не станом на 2025 рік, що є визначальним для оцінки платоспроможності боржника та можливості задоволення вимог кредиторів у поточному провадженні про банкрутство.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи касаційної скарги
17. 17.11.2025 ОСОБА_1 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.07.2025 у справі № 902/1352/23 про затвердження мирової угоди в межах справи про банкрутство, укладеної між ТОВ "Подільський м`ясний край" та ТОВ "Сафарі Плюс"; справу № 902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс" направити до Господарського суду Вінницької області для продовження провадження.
18. Підставами касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає відсутність висновку Верховного Суду (п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України) щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема:
1) чи може бути затверджена судом мирова угода сторін в процедурі банкрутства, якщо в межах даної справи розглядаються позови третіх осіб;
2) чи може бути затверджена судом мирова угода сторін в процедурі банкрутства, якщо її укладення порушуватиме права третіх осіб, зокрема тих чиї вимоги розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство;
3) чи може суд затвердити мирову угоду, яка порушує права третіх осіб, зокрема кредиторів, які не заявили своїх вимог внаслідок незавершення розгляду справи цим же судом в межах цієї ж справи.
19. Також скаржниця посилається на норми ст. 1, 7 КУзПБ, п. 5 ч. 2 ст. 43, ст. 192 ГПК України та стверджує, що оскаржувані судові рішення прийняті без врахування висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/661/20, від 15.01.2020 по справі № 607/6254/15-ц, від 28.01.2020 по справі № 50/311-б, постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 911/918/15, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.10.2024 по справі № 911/1402/23.
20. ОСОБА_1 вважає, що ухвала прийнята на затвердження мирової угоди, що укладена зі зловживанням сторонами процесуальними правами, спрямована на шкоду правам третіх осіб, а саме ОСОБА_1 та за умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
21. Скаржник наполягає, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.07.2025 у справі № 902/1352/23(902/386/21) за позовом ОСОБА_1 до боржника про стягнення вартості частки в статутному капіталі товариства та додаткове рішення про стягнення витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, прийняті в складі цього ж суду в межах справи № 902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс" і при прийнятті ухвали суд не врахував наявність вимог скаржниці до боржника. За доводом скаржниці, рішення та додаткове рішення не набрали законної сили, однак це не відміняє наявності права вимоги ОСОБА_1 до боржника.
22. Скаржниця доводить, що про наведені обставини було відомо і суду, оскільки судом в цьому ж складі приймались як ухвала, так і рішення, і кредитору, оскільки рішення та додаткове рішення ухвалені в межах справи про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс" № 902/1352/23.
23. На думку скаржниці, наведене свідчить про зловживання ТОВ "Подільський м`ясний край" своїми процесуальними правами при укладенні мирової угоди, оскільки в рахунок погашення боргу в розмірі 3 015 146,80 грн боржник передає новому кредитору належне боржнику нерухоме майно. За відсутності іншого майна у боржника, вимоги ОСОБА_1 залишаться без будь-якого можливого задоволення.
24. Вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що в межах справи № 902/1352/23 розглядався позов ОСОБА_1 , а відповідно до ч. 4 ст. 7 КЗПБ України у разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду.
25. На думку скаржника, передбачаючи можливість подання заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника після набрання законної сили рішенням суду по справі, сторони (боржник та кредитор), в день ухвалення рішення, діючи зумисно уклали мирову угоду, якою усе майно передали лише одному кредитору, без врахуванням інших осіб, що мають вимоги до боржника.
26. Доводить, що вона є кредитором ТОВ "Сафарі Плюс", може подати суду заяву про визнання кредитором з моменту набрання рішенням законної сили, а її право вимоги виникло 28.01.2021 після спливу одного року з дня виходу з товариства.
27. З урахуванням висновку експерта від 20.12.2023 усього майна боржника, зокрема 19/50 частини м`ясопереробного комплексу та інших об`єктів нерухомості, земельної ділянки, транспортних засобів має вистачати для задоволення вимог 2-х кредиторів - ТОВ "Подільський м`ясний край" та ОСОБА_1 .
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
28. 12.01.2026 ТОВ "Подільський м`ясний край" подано до Суду відзив на касаційну скаргу з проханням касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін. Кредитор вважає, що ухвала та постанова судів попередніх інстанцій ухвалені з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, на підставі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи, а доводи скаржниці є безпідставними та необґрунтованими.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
29. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
30. У цій справі про банкрутство між єдиним кредитором боржника та боржником було укладено мирову угоду, за умовами якої в рахунок погашення боргу боржник передав кредитору нерухоме майно.
31. Ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, було затверджено зазначену мирову угоду та закрито провадження у справі про банкрутство боржника. При цьому суди також виходили з того, що мирова угода не порушує прав та інтересів інших осіб.
32. Верховний Суд вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на таке.
33. Згідно з ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
34. Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 90 КУзПБ господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі укладення мирової угоди між боржником та кредиторами відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України.
35. Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
36. Частиною п`ятою статті 192 ГПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: (1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або (2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
37. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 911/918/15, на неврахуванні якої зокрема наполягає скаржниця, зазначив, що для встановлення обставин щодо правомірності закриття провадження у справі у зв`язку із затвердження мирової угоди сторін необхідно перевірити дотримання судом при затвердженні мирової угоди вимог статті 192 ГПК України, зокрема дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є вони невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, відсутністю передумов для закриття провадження у справі з цих підстав.
38. Слід зазначити, що чинний КУзПБ не встановлює порядку та умов укладення мирової угоди в процедурах банкрутства, однак допускає такі дії на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (ч. 2 ст. 90 КУзПБ) та відсилає до порядку її укладення, визначеного положеннями ГПК України.
39. Водночас Верховний Суд зауважує, що особливістю провадження у справі про банкрутство є його сутнісні особливості, що виражаються у стадійності та їх чітко визначеній законом функціональній спрямованості та визначенні кола учасників провадження у справі про банкрутство.
40. Загальною метою провадження у справі про банкрутство є врегулювання платоспроможності боржника з урахуванням ймовірної можливості відновлення платоспроможності боржника та продовження його діяльності.
41. Наявність такого пріоритету як можливість відновлення платоспроможності боржника та продовження його діяльності вимагає від суду, у провадженні якого перебуває основне провадження у справі про банкрутство, здійснювати судовий контроль такої сутності та інтенсивності аби унеможливити безпідставне позбавлення боржника активів в умовах, коли очевидним є можливість задоволення вимог кредиторів, зокрема, за рахунок відчуження частини майна боржника, а не всього його майнового комплексу. Подібний підхід враховував би наявні конкурентні інтереси інших, відмінних від боржника та конкурсних кредиторів учасників провадження у справі про банкрутство (працівники боржника, засновники (учасники акціонери) боржника, поточні кредитори, орган місцевого самоврядування тощо).
42. Такий підхід у даному випадку вимагає від суду аналізу можливості врегулювання платоспроможності боржника, зокрема, під час вирішення питання про затвердження мирової угоди, з урахуванням відомих суду істотних обставин в цілому.
43. Такий висновок зумовлений зокрема також тим, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, на яку посилається скаржниця).
44. ОСОБА_1 , оскаржуючи судові рішення про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі про банкрутство, наполягає на тому, що на користь скаржниці господарським судом, який розглядав також і справу про банкрутство боржника, з останнього було стягнуто на користь ОСОБА_1 вартість частки у статутному капіталі товариства, однак боржник за мировою угодою передав ТОВ "Подільський м`ясний край" єдиний актив, що унеможливлює задоволення вимог ОСОБА_1 . Такі дії з боку сторін мирової угоди скаржниця вважає зловживанням правами, а мирову угоду - такою, що порушує її законні права та інтереси.
45. У постанові від 18.12.2025 у справі № 902/25/24, яка ухвалена після подання касаційної скарги у цій справі та висновки якої Суд враховує відповідно до ч. 4 ст. 300 ГПК України, Верховний Суд виснував, що вимога щодо виплати вартості частки учасника товариства при виході з його складу не може розглядатися ні як конкурсна, ні як поточна у розумінні ст.ст. 1, 45, 47, 64 КУзПБ. За своїм змістом вона є корпоративною майновою вимогою колишнього учасника до майна боржника, що може залишитися після повного задоволення грошових вимог усіх кредиторів, і не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів у межах цієї справи про банкрутство.
46. Отже зазначені вимоги не можуть розглядатися як конкурсні чи поточні, водночас не йдеться про вимоги щодо виплати вартості частки учасника товариства як такі, які мають ігноруватися судом.
47. Звідси висновок суду апеляційної інстанції про відхилення посилання скаржниці на те, що вона має вимоги до боржника з тих мотивів, що такі не включені до реєстру вимог боржника Верховний Суд вважає помилковим.
48. Слід зауважити, що за практикою Великої Палати Верховного Суду (зокрема постанова від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20) тлумачення законодавства судам слід здійснювати системно, враховувати правову природу спірних відносин, загальну спрямованість законодавства та права України в цілому, а результат тлумачення законодавства має бути розумним та справедливим (пункт шостий статті 3 ЦК України). Національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, законодавство слід тлумачити у відповідності з розумними цілями регулювання.
49. Верховний Суд виходить з того, що розумні цілі регулювання при затвердженні мирової угоди у межах процедур банкрутства (неплатоспроможності) мають розумно балансувати інтереси всіх учасників провадження у справі про банкрутство. Наявність такої відомої суду обставини як наявність непогашеного зобов`язання, що випливає з корпоративних відносин ("корпоративні вимоги"), і є очевидно нижчою за класом задоволення, аніж вимоги конкурсних кредиторів, а також обставини того, що за умовами мирової угоди всі активи боржника або їх абсолютна більшість можуть бути відчужені на користь кредитора (ів) без урахування інтересів до задоволення "корпоративних вимог", має призводити до аналізу судом першої інстанції умов мирової угоди в тому числі й на предмет економічної співмірності вартості відчужуваних активів з усіма відомими суду наявними вимогами, у даному випадку - як конкурсними, так і "корпоративними вимогами", джерелом погашення яких у майбутньому є також наявні активи боржника.
50. Верховний Суд звертає увагу, що справа № 902/1352/23(902/386/21), в якій ухвалено рішення від 02.07.2025 про стягнення з боржника на користь ОСОБА_1 вартості частки статутного капіталу розглядалася в межах справи № 902/1352/23 про банкрутство ТОВ "Сафарі Плюс", тобто тим же судом. Наведене свідчить про очевидну обізнаність суду про наявність вимог інших осіб до боржника. Відтак, затверджуючи мирову угоду, суду першої інстанції належало здійснити оцінку умов поданої мирової угоди на предмет порушення прав та інтересів третіх осіб і з врахуванням відомих суду обставин.
51. Зважаючи на викладене, Верховний Суд визнає висновки судів попередніх інстанцій про те, що умови мирової угоди не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб (як умови для незастосування п. 1 ч. 5 ст. 192 ГПК України) передчасними, зробленими без повного дослідження матеріалів справи та без оцінки ймовірного порушення поданою на затвердження кредитором та боржником мировою угодою прав та інтересів інших осіб, у даному випадку скаржниці.
52. Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що по своїй суті застосування конструкції мирової угоди всупереч її призначенню та/або на шкоду кредитору є недобросовісним та недопустимим. У разі використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню та/або на шкоду кредитору, з метою уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу, судове рішення може стосуватися прав та/або інтересів такого кредитора (див. постанову Верховного Суду від 18.12.2025 у справі № 911/342/25).
53. В контексті наведеного колегія суддів вважає, що суду першої інстанції слід також було оцінити умови поданої мирової угоди у цій справі через призму принципів розумності та добросовісності (ст. 3, 13 Цивільного кодексу України) дій її сторін за відомих у сукупності суду обставин, тобто з`ясувати чи не є така угода процесуальним способом уникнення сплати боргу боржником перед третьою особою.
54. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
55. Однак, ухвалені у даній справі ухвалу місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду не можна визнати обґрунтованими, оскільки судами допущено неповне з`ясування фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, порушено вимоги ст. 192 ГПК України, а саме - в частині з`ясування наявності/відсутності підстав для застосування п. 1 ч. 5 ст. 192 ГПК України, у зв`язку з чим судом передчасно застосовано п. 12 ч. 1 ст. 90 КУзПБ та закрито провадження у справі про банкрутство.
56. За таких обставин, відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Оскільки справа направляється до суду першої інстанції для нового розгляду, касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
57. Суд також зазначає, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17, від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22, від 23.05.2023 у справі № 910/10442/21, від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).
58. Однак, посилаючись на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо необхідності формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, скаржник не наводить жодної норми права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду, а тому Суд не вбачає підстав для формування висновку Верховного Суду з наведених скаржницею питань.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
59. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
60. Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 308, ст. 310 ГПК України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а прийняті у справі постанова апеляційного господарського суду та ухвала суду першої інстанції про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі про банкрутство - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
В. Розподіл судових витрат
61. Частиною чотирнадцятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.07.2025 у справі № 902/1352/23 скасувати.
3. Справу № 902/1352/23 передати на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
В. Картере