ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 138680346

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

03 серпня 2026 року

м. Київ

Справа № 910/12955/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Власова Ю. Л.,

розглянувши заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про відвід судді Студенця В. І. від розгляду справи № 910/12955/20

за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2026 року

у справі № 910/12955/20

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до : 1) ОСОБА_3 , 2) ОСОБА_4 , 3) ОСОБА_1 , 4) ОСОБА_5 , 5) ОСОБА_6 , 6) ОСОБА_7 , 7) ОСОБА_2 , 8) ОСОБА_8 , 9) ОСОБА_9 , 10) ОСОБА_10 ,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк", 2) Національного банку України,

про солідарне стягнення 1 477 708 016,17 грн,

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2026 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , скаржник 1) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2026 року у справі № 910/12955/20 про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , скаржник 2) про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 червня 2023 року у цій справі за нововиявленими обставинами.

30 червня 2026 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2026 року у справі № 910/12955/20 про відмову в задоволенні його заяви про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 червня 2023 року у цій справі за нововиявленими обставинами.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 травня 2026 року та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду 01 липня 2026 року для розгляду вказаних касаційних скарг визначено колегію суддів у складі: Вронська Г. О. - головуюча, Баранець О. М., Студенець В. І.

Верховний Суд ухвалою від 30 червня 2026 року у справі № 910/12955/20 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2026 року у вказаній справі та призначив цю касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Верховний Суд ухвалою від 08 липня 2026 року у справі № 910/12955/20 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2026 року у вказаній справі; призначив цю касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та об`єднав в одне касаційні провадження за касаційними скаргами скаржників 1, 2 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2026 року у справі № 910/12955/20.

27 липня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, заявник) про відвід судді Студенця В. І. від розгляду справи № 910/12955/20.

Обґрунтовуючи подану заяву, Фонд зазначив, що:

- суддя Студенець В. І. є постійним учасником судових колегій під час розгляду Верховним Судом матеріалів справ за позовними заявами Фонду;

- суддя Студенець В. І. входив до складу колегії суддів у справі № 910/12955/20, у якій висловлював свою незгоду з правовими позиціями колег, висловлюючись в окремій думці до постанови Верховного Суду, якою задоволено позовні вимоги заявника;

- у судді Студенця В. І. сформоване заздалегідь упереджене ставлення до позовів Фонду, що робить неможливим розгляд цієї справи неупередженим судом;

- суддя Студенець В. І. протидіє задоволенню позовних вимог заявника, незважаючи на існування правових висновків Верховного Суду на користь Фонду (серед яких, постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду) у аналогічних справах, повністю ігноруючи їх;

- 19 лютого 2026 року Фонд подав до Вищої ради правосудця дисциплінарну скаргу, зокрема, щодо судді Верховного Суду Студенця В. І. (єдиний унікальний номер справи 93/0/13-26 від 23 лютого 2026 року).

Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2026 року визнано необґрунтованою заяву Фонду про відвід судді Студенця В. І. від розгляду справи № 910/12955/20 та передано вказану справу разом із касаційними скаргами ОСОБА_1. та ОСОБА_2 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2026 року на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді Студенця В. І. у цій справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2026 року для розгляду заяви Фонду про відвід судді Студенця В. І. від розгляду справи № 910/12955/20 визначено суддю Верховного Суду Власова Ю. Л.

Розглянувши подану заяву, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно з частинами другою та третьою статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Водночас особиста безсторонність суду презюмується, поки не доведено протилежне. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими" (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

ЄСПЛ зазначив, що "безсторонність" в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Булут проти Австрії" від 22 лютого 1996 року, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10 червня 1996 року). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року).

ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про упередженості або необ`єктивність судді, однак в цьому Кодексі зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно зі статтею 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, висновки або позиції судді (суддів), висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує (пункт 14 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 761/16124/15-ц).

Суд зазначає, що доводи Фонду зводяться до незгоди заявника з позицією судді Студенця В. І, викладеною в окремій думці судді від 18 березня 2024 року у справі № 910/12955/20, та участь судді Студенця В. І. в інших справах, учасником яких є Фонд. Однак за змістом частини четвертої статті 35 ГПК України ці твердження не можуть бути підставою для відводу. Заявник, стверджуючи про упереджене ставлення судді Студенця В. І. до нього, не надає жодних доказів такої упередженості. Наведені у заяві про відвід твердження є абстрактними, не підтвердженими жодними доказами, що свідчить про їх необґрунтованість. Наміри заявника спрямовані на те, щоб усунути від розгляду цієї справи суддю, визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позиція якого не влаштовує Фонд, однак заявник не має права обирати суддю, який розглядатиме його справу.

Щодо доводів заявника про подання до Вищої ради правосуддя дисциплінарної скарги на суддю Студенця В. І., Суд вважає, що це не є доказом наявності у діях судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, адже особа лише на власний розсуд визначає конкретні відомості, які, на її переконання, могли б свідчити про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, а тому не є обставиною чи доказом особистої небезсторонності судді Студенця В. І. або існування іншої обставини, яка викликає сумнів у неупередженості або об`єктивності судді з підстав, наведених у пункті 5 частини першої статті 35 ГПК України.

Отже, обґрунтованих обставин та доказів, які би свідчили про упередженість, необ`єктивність чи особисту заінтересованість судді Студенця В. І. заявник не навів, а Верховний Суд не установив.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Фонду про відвід судді Студенця В. І. від розгляду справи № 910/12955/20 слід відмовити.

Керуючись статтями 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відвід судді Студенця В. І. від розгляду справи № 910/12955/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. Л. Власов

Ухвала № 106950993

Відкрити повний перегляд

УХВАЛА

24 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/12955/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.,

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1

про перегляд постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2021 за нововиявленими обставинами

у справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

до 1. ОСОБА_2

2. ОСОБА_1

3. ОСОБА_3

4. ОСОБА_4

5. ОСОБА_5

6. ОСОБА_6

7. ОСОБА_7

8. ОСОБА_8

9. ОСОБА_9

10. ОСОБА_10

11. ОСОБА_11

12. ОСОБА_12

про солідарне стягнення 1 477 708 016,17 грн,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про солідарне стягнення 1 477 708 016,17 грн шкоди завданої діями посадових осіб ПАТ «Платинум Банк».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020, повернуто Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позовну заяву і додані до неї документи на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України у зв`язку з порушенням позивачем правил об`єднання позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, 28.12.2020 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у справі №910/12955/20 до суду касаційної інстанції.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2021 касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у справі за № 910/12955/20 скасовано. Справу № 910/12955/20 передано до Господарського суду міста Києва для вирішення питання щодо відкриття провадження за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про солідарне стягнення 1 477 708 016,17 грн.

14.10.2022 ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2021 за нововиявленими обставинами та просить скасувати Верховного Суду від 28.07.2021, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відмовити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 залишити без змін.

В обґрунтування заяви, ОСОБА_1 посилається на пункт 3 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для перегляду постанови за нововиявленими обставинами та зазначає, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/11027/18, яка стала підставою для ухвалення постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №910/12955/20, що підлягає перегляду, скасована постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/11027/18 у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Разом із заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами заявник подає клопотання про поновлення встановленого пунктом 3 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України строку на подання такої заяви.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що відповідач та його представник у справі №910/12955/20 не були учасниками справи №910/11027/18. Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 оприлюднено 24.08.2022. Проте адвокату Бебелю О.О. стало відомо про існування вказаної постанови лише 09.10.2022 під час ознайомлення з різними рішеннями Верховного Суду.

Перевіривши матеріали заяви, суд дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2021 за нововиявленими обставинами без розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, набрання законної сили судовим рішенням, яким скасоване судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №910/11027/18 ухвалена та набрала законної сили 03.08.2022, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2021 - 14.10.2022, тобто з пропуском тридцятиденного строку, встановленого пунктом 3 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Однак, несвоєчасне ознайомлення представника відповідача з текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/11027/18 не є поважною причиною пропуску строку для звернення з заявою про перегляд постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2021 за нововиявленими обставинами, встановленого пунктом 3 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, оскільки заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №910/12955/20 подана після спливу тридцятиденного строку, встановленого пунктом 3 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без розгляду.

Керуючись нормами статей 234, 118, 234, 320, 321 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №910/12955/20 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Кібенко

І. Кондратова