USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Ухвала № 136346916

Reading aloud is unavailable for now

УХВАЛА

08 травня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/11027/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.

розглянувши заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про відвід судді Студенця В.І.

у справі №910/11027/18

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до 1. ОСОБА_1 ,

2. ОСОБА_2 ,

3. ОСОБА_3 ,

4. ОСОБА_4 ,

5. ОСОБА_5 ,

6. ОСОБА_6 ,

7. ОСОБА_7 ,

8. ОСОБА_8 ,

9. ОСОБА_9 ,

10. ОСОБА_10 ,

11. ОСОБА_11 ,

12. ОСОБА_12 ,

13. ОСОБА_13 ,

14. ОСОБА_14 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське об`єднання закладів кооперативної освіти",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Національний банк України

про стягнення 76 295 559, 41 грн шкоди, заподіяної пов`язаними особами,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_3 звернулася 09.03.2026 через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: (1) звільнити від сплати судового збору ОСОБА_3 за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 у справі №910/11027/18; (2) відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 по справі №910/11027/18; (3) зупинити дію постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 у справі №910/11027/18 до завершення розгляду справи в суді касаційної інстанції; (4) Скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 по справі №910/11027/18; (5) залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 по справі №910/11027/18.

2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2026 для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Бакуліна С.В. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Кібенко О.Р., Студенець В.І.

3. Верховний Суд ухвалою від 27.04.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 у справі №910/11027/18. Призначив касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.06.2026 о 12:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань №209.

4. 07.05.2026 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла заява про відвід судді Студенця В.І.

5. Заява мотивована наступним:

- Фондом гарантування було проаналізовано практику Верховного Суду у справах за позовами Фонду гарантування до пов`язаних осіб неплатоспроможних банків за весь період її існування (за майже 5 років) та виявлено, що окремі судді Верховного Суду систематично відмовляють в задоволенні вимог Фонду гарантування (залишають в силі рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Фонду гарантування, скасовують рішення про задоволення позовних вимог Фонду гарантування, а у випадку перебування у меншості - заявляють окремі думки про необхідність скасування позитивних для Фонду рішень судів попередніх інстанцій або необхідність залишення в силі негативних для Фонду гарантування судових рішень), зокрема і суддя Студенець В.І.;

- за весь час існування цієї категорії справ суддею Студенцем В.І. жодного разу не було ухвалено остаточного судового рішення на користь Фонду гарантування. При цьому, Фонд гарантування звертає увагу на те, що він не аналізує позиції, які були висловлені суддею Студенцем В.І., та не надає своїх оцінок цим позиціям, натомість звертає увагу на сам факт того, що за весь період існування судової практики у цій категорії справ вказаним суддею не було ухвалено жодного остаточного рішення про задоволення позовних вимог Фонду гарантування в цій категорії справ або про залишення в силі рішень судів попередніх інстанцій про задоволення вимог Фонду гарантування (аналогічна ситуація простежується із судовими рішеннями, ухваленими суддями Губенко Н.М. та Кондратовою І.Д.). Така ситуація наочно демонструє упереджене ставлення судді Студенця В.І., а також існування прямої залежності результатів розгляду справ в цій категорії від персонального складу колегії Верховного Суду, яка розглядає справу;

- упереджена позиція судді Студенця В.І., має суттєвий негативний вплив на цю категорію прав та, фактично, зводиться до повного та безумовного звільнення від відповідальності власників та керівників неплатоспроможних банків за розкрадання активів цих банків;

- з точки зору стороннього спостерігача ухвалені суддею Студенцем В.І. судові рішення у спорах позовом Фонду гарантування до пов`язаних осіб неплатоспроможних банків за весь період існування судової практики в цій категорії свідчать про його упередженість та існування прямої залежності результатів розгляду справи від складу колегії Верховного Суду, яка буде розглядати справу.

6. Розглянувши заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відвід судді Студенця В.І., колегія суддів дійшла висновку, що вказана заява є необґрунтованою з огляду на таке.

7. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК.

8. У силу положень частин другої та третьої статті 38 ГПК з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

9. Наведені норми передбачають обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.

10. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

11. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

12. Відповідно до статті 35 ГПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

13. Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

14. Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.

15. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

16. У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

17. Водночас особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

18. Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

19. Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

20. Водночас частиною четвертою статті 35 ГПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

21. Верховний Суд наголошує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

22. Отже, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного, заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи.І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

23. Оцінивши доводи, які викладені у заяві про відвід судді Студенця В.І., враховуючи положення статті 35 ГПК, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відвід судді Студенця В.І. від розгляду справи №910/11027/18 є необґрунтованою, оскільки доводи, що викладені у заяві, базуються виключно на припущеннях, а також на незгоді з ухваленими цим суддею судовими рішеннями (та висловленими окремими думками) під час розгляду подібних справ.

24. Відповідно абзацу першого частини третьої статті 39 ГПК якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1.Заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відвід судді Студенця В.І. від розгляду справи №910/11027/18 визнати необґрунтованою.

2.Справу №910/11027/18 передати на авторозподіл з метою визначення судді для розгляду заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відвід судді Студенця В.І. від розгляду справи №910/11027/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

В.І. Студенець

Ухвала № 94194635

Open the full view

У Х В А Л А

12 січня 2021 року

місто Київ

Справа № 910/11027/18

Провадження № 12-185гс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Рогач Л. І.,

суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.

розглянула заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31 грудня 2020 року про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Штелик Світлани Павлівни від участі у розгляді справи № 910/11027/18 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укоопспілка» (далі - Фонд) до відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про стягнення 76 929 136, 71 грн шкоди, заподіяної пов`язаними особами, за касаційною скаргою Фонду на рішення Господарського суду міста Києва від 20 грудня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 травня 2019 року і

ВСТАНОВИЛА

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 4 листопада 2019 року прийняла справу № 910/11027/18 та призначила її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою від 15 грудня 2020 року Велика Палата Верховного Суду повідомила учасників справи № 910/11027/18, що судове засідання з розгляду касаційної скарги Фонду на рішення Господарського суду міста Києва від 20 грудня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 травня 2019 року відбудеться 19 січня 2021 року об 11 годині у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

31 грудня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява Фонду про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Штелик С. П., яку мотивовано вимогами пунктів 3, 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за якими суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, або якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Зокрема заявник вказав, що, суддя Великої Палати Верховного Суду Штелик С. П. має родинні стосунки з ОСОБА_16 (є його дружиною). Між заявником та ОСОБА_16 наявні тривалі конфліктні (спірні) правовідносини, зокрема, ОСОБА_16 , будучи пов`язаною з АТ «Златобанк» особою в розумінні частини п`ятої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не визнає, а повністю заперечує законність виведення Фондом неплатоспроможного АТ «Златобанк» з ринку шляхом його ліквідації, ставить під сумнів наявність у Фонду повноважень вживати заходи, пов`язані з ліквідацією АТ «Златобанк».

Тож, зважаючи на те, що справа має фундаментальне значення та вплив на правозастосовчу практику щодо правовідносин, які склалися між Фондом та пов`язаними з неплатоспроможними банками особами на підставі частини п`ятої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та враховуючи перебування ОСОБА_16 (як особи, пов`язаної з АТ «Златобанк») у сімейних відносинах з суддею Великої Палати Верховного Суду Штелик С. П., у Фонду існують сумніви щодо у об`єктивності, безсторонності та неупередженості судді Штелик С. П., що стало підставою для заявлення відводу судді.

Частина перша статті 39 ГПК України передбачає, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. За змістом частин шостої та дев`ятої статті 39 ГПК України питання про самовідвід судді Великої Палати вирішується ухвалою Великої Палати Верховного Суду.

За змістом частини третьої статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пунктів 3 та 5 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші, ніж перелічені у пунктах 1-4 частини першої статті 35 ГПК України, обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Так, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Заявляючи про відвід, заявник не навів очевидних фактів, з яких би вбачалося, що суддя Штелик С.П. прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи №910/11027/18, поза тим поведінка судді не дає жодних об`єктивних підстав вважати, що вона не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості. Доводи щодо наявних тривалих конфліктних (спірних) правовідносин у заявника зОСОБА_16 , як особою, пов`язаною з АТ «Златобанк», фактично зводяться до надання оцінки власним переконанням ОСОБА_16 щодо положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Крім того, немає жодної з визначених у пунктах 1-4 частини першої статті 35 ГПК України підстав для відводу судді-доповідача.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що обставини, зазначені у заяві про відвід судді Штелик С. П. не свідчать про упередженість або необ`єктивність судді під час прийняття рішення у справі №910/11027/18.

З огляду на наведене, заява про відвід судді Штелик С. П. не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 35, 38, 39 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА :

У задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31 грудня 2020 року про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Штелик Світлани Павлівни від участі у розгляді справи № 910/11027/18 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач

Л. І. Рогач

Судді:

Т. О. Анцупова

В. С. Князєв

В. В. Британчук

Л. М. Лобойко

Ю. Л. Власов

К. М. Пільков

І. В. Григор`єва

О. Б. Прокопенко

В. І. Данішевська

О. М. Ситнік

Ж. М. Єленіна

В. М. Сімоненко

О. С. Золотніков

І. В. Ткач

Л. Й. Катеринчук

С. П. Штелик