ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 136277486

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2026 р. Справа№ 910/177/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Суліма В.В.

секретар судового засідання Авсюкевич Н.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 про звернення стягнення грошових коштів, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» у справі №910/177/22 (суддя Босий В.П.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

про стягнення 16 122 268,74 грн,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/177/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про стягнення 16 122 268,74 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» заборгованість у розмірі 16 122 268,74 грн. та судовий збір у розмірі 241 834,03 грн.

25.07.2022 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

12.02.2026 Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» подано до Господарського суду міста Києва заяву, в якій стягувач просив суд звернути стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода», яке має заборгованість перед боржником стягувача Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2026 розгляд заяви було призначено на 02.03.2026, проте, у зв`язку з відпусткою судді Босого В.П., ухвалою суду від 20.02.2026 судове засідання з розгляду заяви призначено на 11.03.2026.

23.02.2026 Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» подано до Господарського суду міста Києва заяву, в якій заявник уточнив прохальну частину заяви про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником від 12.02.2026, та просив суд звернути стягнення на грошові кошти в розмірі 6 533 111,68 грн, що належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» саме за рішенням Господарського Київської області від 28.05.2025 по справі 911/3430/24, в рахунок задоволення вимог стягувача з примусового виконання виконавчого документа, а саме: наказу, виданого 25.07.2022 Господарським судом міста Києва на підставі рішення по справі №910/177/22, про стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» заборгованості у розмірі 16 122 268,74 грн та судового збору у розмірі 241 834,03 грн.

Таку заяву ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 задоволено частково. Звернуто стягнення на грошові кошти в розмірі 4 826 226,23 грн, що належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода», яке має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», в рахунок задоволення вимог стягувача з примусового виконання виконавчого документа, а саме: наказу, виданого 25.07.2022 Господарським судом міста Києва на підставі рішення по справі №910/177/22, про стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» заборгованості у розмірі 16 122 268,74 грн та судового збору у розмірі 241 834,03 грн.

Задовольняючи частково заяву позивача, місцевий господарський суд виходив з того, що в межах даної справи ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.04.2025, від 23.04.2025 та від 30.07.2025 судом було задоволено заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та уже звернуто стягнення на грошові кошти, які належать особам, які мають заборгованість перед боржником, на загальну суму 11 537 876,54 грн.

На думку місцевого господарського суду, оскільки рішенням суду у даній справі на користь позивача стягнуто заборгованість у розмірі 16 122 268,74 грн та судовий збір у розмірі 241 834,03 грн, що разом становить 16 364 102,77 грн, то звернення стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» у розмірі 6 533 111,68 грн. перевищить загальну суму, яка стягнута за рішенням у даній справі, на 1 706 885,45 грн.

За висновком суду першої інстанції звернення стягнення на грошові кошти осіб, які мають заборгованість перед боржником, можливе лише в межах загальної суми заборгованості, стягнутої за рішенням суду у даній справі, з вирахуванням сум, на які стягнення вже було звернуто на підставі попередніх ухвал суду.

Не погоджуючись з таким висновком суду, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» через підсистему «Електронний суд» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило змінити ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 та викласти в такій редакції:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» задовольнити.

2. Звернути стягнення на грошові кошти в розмірі 6 533 111,68 грн, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода», яке має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» в рахунок задоволення вимог стягувача з примусового виконання виконавчого документа, а саме: наказу, виданого 25.07.2022 про стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» заборгованість у розмірі 16 122 268,74 грн та судового збору у розмірі 241 834,03 грн.

В решті ухвалу залишити без змін.

На думку апелянта, суд першої інстанції не мав підстав для зменшення суми, яка підлягає зверненню стягнення, на 1 706 885,45 грн. З огляду на те, що рішення у даній справі не виконано ані в добровільному, ані в примусовому порядку, позивач в праві здійснити виконання судового рішення за рахунок осіб, які мають заборгованість перед його боржником.

Апелянт зазначив, що правова природа відповідної ухвали полягає у наданні виконавцю права звернення стягнення на грошові кошти особи, яка має заборгованість перед боржником, а не у створенні чи збільшенні такої заборгованості, у зв`язку з чим, на його думку, суд помилково застосував підхід сумування сум, на які вже було звернуто судом стягнення.

За твердженням апелянта, виконавець у будь-якому випадку звертатиме стягнення в межах фактичної заборгованості особи, яка має борг перед боржником, а тому врахування судом раніше визначених до стягнення сум є безпідставним побоюванням судом.

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 23.03.2026 матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» у судовій справі № 910/177/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 відкрито та призначено апеляційне провадження на 22.04.2026.

07.04.2026 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

21.04.2026 відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про фактичний стан виконання судового рішення у справі №911/3430/24 та відсутність предмета спору. На думку апелянта, зважаючи, що ухвалою Господарського суду Київської області від 23.03.2026 у справі № 911/3430/24 визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Київської області від 11.08.2025 у справі № 911/3430/24 в частині суми 4 826 266,23 грн, а станом на 31.03.2026 залишок заборгованості за рішенням Господарського суду Київської області від 28.05.2025 у справі № 911/3430/24 у межах виконавчого провадження № 79736360 становив 5 486 355,00 грн, то різниця між залишком заборгованості та сумою, яка визнана такою, що не підлягає виконанню, становила 660 088,77 грн і уже була стягнута виконавчем у примусовому порядку.

22.04.2026 до матеріалів справи долучено службову записку головуючого судді Кропивної Л.В. про заміну судді Руденко М.А.

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 22.04.2026 матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 у судовій справі № 910/177/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Сулім В.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 у судовій справі № 910/177/22 прийнято до провадження у визначеному складі суду.

У судове засідання 22.04.2026 з`явився представник апелянта. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Суд відмовляє в задоволенні такої заяви, якщо вона подана після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до такої особи, або строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили.

У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником. Звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є підставою для визнання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми (ч. 8, 9 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо застосування зазначених норм Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі №910/7023/19 сформовано правовий висновок за яким, особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

Отже, подана в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження - реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником.

Системний аналіз приписів частини першої статті 336 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на грошові кошти передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.

З огляду на положення вказаних норм, під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам відповідно до частини першої статті 336 Господарського процесуального кодексу України, предметом дослідження суду має бути наявність заборгованості, що підтверджується належними доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду, або факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які стягувач чи виконавець просить звернути стягнення.

Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у даній категорії справ щодо застосування положень статті 336 Господарського процесуального кодексу України висловлена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі №910/5300/17, постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі №925/1048/17, від 11.09.2019 у справі №902/1260/15, від 01.08.2019 у справі №927/313/18, від 06.02.2020 у справі №913/381/18, від 13.10.2020 у справі №913/526/17.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Київської області від 28.05.2025 у справі №911/3430/24, яке набрало законної сили 21.07.2025, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» стягнуто 13 348 336,75 грн основного боргу, 1 223 798,64 грн втрат від інфляції, 1 410 973,04 грн - 15% річних, а також 239 746,63 грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

Станом на день розгляду відповідної заяви стягувача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» мало заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» у загальному розмірі 8 603 059,10 грн, яка підтверджена рішенням Господарського суду Київської області від 28.05.2025 по справі №911/3430/24, що набрало законної сили.

Рішення суду у даній справі не виконано, що не спростовано Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», будь-яких доказів в підтвердження сплати в матеріалах справи не міститься, Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» строк звернення із заявою в порядку ст. 336 Господарського процесуального кодексу України не пропущений, а щодо примусового виконання рішення у даній справі відкрито виконавче провадження.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода», однак помилково вважав, що заявлена стягувачем сума перевищує розмір заборгованості, який залишився неохопленим попередніми заявами стягувача до суду та задоволеними відповідно до ухвал Господарського суду міста Києва від 09.04.2025, 23.04.2025 та 30.07.2025.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обмеження права стягувача на звернення із заявою про звернення стягнення на грошові кошти в межах загальної суми, стягнутої за рішенням суду, з підстав попереднього задоволення аналогічних заяв, оскільки сама по собі ухвала про звернення стягнення на грошові кошти не свідчить про фактичне виконання судового рішення у відповідній частині.

Заява про звернення стягнення на грошові кошти особи, яка має заборгованість перед боржником, є додатковим процесуальним механізмом, спрямованим на забезпечення реального виконання судового рішення та гарантування права стягувача на його виконання. При цьому розмір стягнення визначається саме рішенням суду, а не ухвалою, постановленою за результатами розгляду відповідної заяви.

У Рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зауважив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Конституційний Суд України, узявши до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, дійшов висновку, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене рішення.

В ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зазначено: виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист.

Отже, Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року закріплено, що судове рішення є обов`язкове до виконання та має бути виконаним.

Одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є верховенство права та обов`язковість судового рішення.

Своєю чергою, основним завданням другого з цих принципів є забезпечення першого названого принципу - верховенства права, оскільки без виконання судових рішень реалізація цього принципу є недосяжною. Це випливає також із судової практики ЄСПЛ (дивитись, наприклад, рішення від 03 грудня 2003 року у справі "Рябих проти росії" ("Ryabykh v. Russia", заява № 52854/99, п. 55), від 09 листопада 2004 року у справі "Науменко проти України" ("Svetlana Naumenko v. Ukraine", заява № 41984/98, п. 91) тощо).

У справі "Stadnyuk v. Ukraine" ЄСПЛ зазначив, що судовий розгляд і виконавче провадження є відповідно першою й другою стадіями одного провадження, що має здійснюватися з дотриманням розумних строків судового розгляду [18, c. 21]. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ закінчення перебігу розумного строку судового розгляду завжди пов`язується із ухваленням остаточного рішення у справі та його виконанням. На думку ЄСПЛ, незалежно від того, чи є боржник приватною стороною чи державною установою, на державу покладаються обов`язок вжити всіх необхідних заходів для виконання судового рішення, як і забезпечити при цьому ефективну участь усього свого апарату.

За таких обставин відсутні підстави для висновку про обмеження права стягувача на звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед його боржником сумою залишку грошових коштів, раніше не охоплених судовими ухвалами постановленими в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому колегія суддів відхиляє доводи боржника щодо відсутності предмета розгляду у даній справі з огляду на фактичний стан виконання судового рішення у справі № 911/3430/24.

Посилання боржника на те, що ухвалою Господарського суду Київської області від 23.03.2026 у справі № 911/3430/24 наказ Господарського суду Київської області від 11.08.2025 визнано таким, що не підлягає виконанню в частині суми 4 826 266,23 грн не має самостійного юридичного значення.

Колегія суддів враховує, що предметом розгляду у даній справі є наявність правових підстав для звернення стягнення на грошові кошти особи, яка має заборгованість перед боржником, на момент вирішення відповідної заяви. Подальший стан виконання судового рішення у межах виконавчого провадження та обсяг фактично стягнутих сум є предметом контролю виконавця під час здійснення ним примусових виконавчих дій і судового контролю за виконанням судового рішення.

При цьому відповідачем не підтверджено жодними належними та допустимими доказами наведений ним розмір залишку заборгованості за рішенням Господарського суду Київської області від 28.05.2025 у справі № 911/3430/24 у межах виконавчого провадження № 79736360 станом на 31.03.2026.

А відтак колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода», у повному обсязі, а саме у розмірі 6 533 111,68 грн.

Положеннями пункту 4 частини 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу - змінити та викласти у редакції цієї постанови.

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 у справі №910/177/22 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 змінити, виклавши п. 1 та п. 2 резолютивної частини в наступній редакції:

« 1. Заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» задовольнити.

2. Звернути стягнення на грошові кошти в розмірі 6 533 111 (шість мільйонів п`ятсот тридцять три тисячі сто одинадцять гривень) 23 коп, що належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сухоярська, буд. 14; ідентифікаційний код 38010130), яке має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (ідентифікаційний код 19480600), в рахунок задоволення вимог стягувача з примусового виконання виконавчого документа, а саме: наказу, виданого 25.07.2022 Господарським судом міста Києва на підставі рішення по справі №910/177/22, про стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; ідентифікаційний код 19480600) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б; ідентифікаційний код 23243188) заборгованості у розмірі 16 122 268 (шістнадцять мільйонів сто двадцять дві тисячі двісті шістдесят вісім гривень) 74 коп. та судового збору у розмірі 241 834 (двісті сорок одна тисяча вісімсот тридцять чотири гривні) 03 коп.»

3. В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 у справі №910/177/22 залишити без змін.

4. Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; ідентифікаційний код 19480600) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б; ідентифікаційний код 23243188) 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити місцевому господарському суду видати накази на виконання даної постанови.

6. Матеріали справи №910/177/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.05.2026.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Є.Ю. Пономаренко

В.В. Сулім

Ухвала № 123711563

Відкрити повний перегляд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: [email protected]

УХВАЛА

м. Київ

11.12.2024

Справа № 910/177/22

За заявою

Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

про

звернення стягнення на грошові кошти, що належать Комунальному підприємству «Чернівецьке тролейбусне управління»

у справі

№910/177/22

за позовом

Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

до

Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

про

стягнення 16 122 268,74 грн.

Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Дупляченко Ю.О.

Представники учасників справи:

від позивача:

Петруньок І.В.;

від відповідача:

Валентинова О.М.;

від боржника:

не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/177/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про стягнення 16 122 268,74 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» заборгованість у розмірі 16 122 268,74 грн. та судовий збір у розмірі 241 834,03 грн.

25.07.2022 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

19.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», в якій заявник просить суд звернути стягнення на грошові кошти Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління», яке має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 призначено розгляд вказаної заяви на 27.11.2024.

26.11.2024 до Господарського суду міста Києва від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» надійшли пояснення на заяву про звернення стягнення на грошові кошти, відповідно до яких відповідач заперечує проти її задоволення з огляду на відсутність доказів в підтвердження факту беззаперечності розміру заборгованості Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго» за рішенням Господарського суду м. Києва від 22.06.2023 у справі №910/177/22, а Комунальне підприємство «Чернівецьке тролейбусне управління» добровільно сплачує борг за рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.09.2024 у справі №926/1661/24 відповідно до графіку, затвердженого ухвалою суду від 16.10.2024.

27.11.2024 до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» надійшли заперечення на заяву про звернення стягнення на грошові кошти, відповідно до яких заявник заперечує проти її задоволення звертаючи увагу на те, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.10.2024 у справі №926/1661/24 задоволено заяву про розстрочення виконання рішення суду починаючи з 24.09.2024 за щоденними платежами згідно затвердженого графіку, який сумлінно дотримується, а рішення суду стосовно розстрочення, яким борг реструктуризовано, набрало законної сили, є обов`язковим для виконання і не оспорюється сторонами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 розгляд заяви призначено на 11.12.2024.

09.12.2024 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» надійшли додаткові пояснення, в яких позивач надав пояснення щодо заяви про звернення стягнення на грошові кошти, з урахуванням заперечень Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» та Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго».

Представник позивача в судове засідання з`явився, надав пояснення по справі, подану заяву підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з`явилася, заперечила проти заяви позивача та просила відмовити в її задоволенні в повному обсязі.

Представник Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління», належним чином повідомлений про час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явився.

Розглянувши матеріали поданої заяви, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (пункт 1 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частинами першою, четвертою статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 Господарського процесуального кодексу України.

Так, суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Заява розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження. Суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. За заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником. Звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є підставою для визнання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.04.2020 у справі №910/5300/17 зазначено, що предметом дослідження суду, у даному випадку, буде факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти на які виконавець просить звернути стягнення.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно з частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи з аналізу зазначених норм процесуального права, обов`язок доказування тих обставин, на які посилаються учасники судового процесу, як на підставу своїх вимог або заперечень покладено на сторони. При цьому, суд позбавлений прав самостійно збирати докази, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України», no. 4241/03 від 28.10.2010).

Так, існування боргу Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» перед відповідачем у даній справі заявник обґрунтовує наявністю рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.09.2024 у справі №926/1661/24, яким стягнуто з Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» заборгованість у розмірі 1 739 067,91 грн., 15% річних у розмірі 557 157,84 грн., інфляційні у розмірі 455 475,26 грн. та судовий збір у розмірі 33 020,41 грн., а також ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.10.2024 у справі №926/1661/24, якою розстрочено виконання вказаного рішення суду згідно відповідного графіку.

Досліджуючи заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі №926/1661/24, в першу чергу, суд має встановити чи не виконано відповідне судове рішення, оскільки у разі, якщо Комунальне підприємство «Чернівецьке тролейбусне управління» сплатило (повністю або частково) відповідачу грошові кошти, які присуджено до стягнення згідно з рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.09.2024 у справі №926/1661/24, то задоволення судом даної заяви може призвести до подвійного стягнення суми боргу.

Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо фактичного розміру заборгованості Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» станом на момент розгляду заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», враховуючи що платежі мають здійснюватись щоденно, а платник не позбавлений права здійснення платежу в більшому розмірі, ніж встановлено ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.10.2024 у справі №926/1661/24.

Крім того, суд зауважує, що системний аналіз приписів ст. 53 Закону України «При виконавче провадження» та ст. 336 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та у повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №904/1182/20, від 02.11.2021 у справі №910/10579/19, від 12.05.2021 у справі №910/8613/19.

При цьому, за своєю правовою природою положення вказаних статей не є імперативними, судова дискреція, в даному випадку, передбачає повноваження суду обирати між альтернативами підстав відмови або задоволення заяви, кожна з яких є законною, вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, з урахуванням всіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №910/10579/19, від 12.05.2021 у справі №910/8613/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі №910/7023/19 вказала, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

В даному випадку, варто відзначити, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.10.2024 у справі №926/1661/24 задоволено заяву Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» та розстрочено виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.09.2024 у справі №926/1661/24 згідно графіку, який передбачає здійснення щоденних платежів.

Розстрочення означає виконання рішення частками, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також визначаються судом. Питання про розстрочення виконання рішення суду вирішується із дотриманням балансу інтересів сторін, із обов`язковим дослідженням та оцінкою доводів та заперечень як позивача, так і відповідача.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.01.2020 у справі №910/1820/19.

Отже, розстрочення виконання рішення є певною мірою встановлення порядку виконання відповідачу відповідного рішення в добровільному порядку, в той час як задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником наділить такого відповідача статусом боржника у виконавчому провадженні і в подібних випадках судом має бути досліджено доцільність встановлення такого спеціального порядку як звернення стягнення на майно (грошові кошти), в тому числі, і для особи, яка добровільно виконує рішення суду згідно встановленого графіку платежів.

В даному випадку, постановляючи ухвалу про розстрочення виконання рішення у справі №926/1661/24, Господарський суд Чернівецької області дійшов висновку про необхідність розстрочення виконання рішення згідно поданого графіку, що не порушуючи баланс інтересів обох сторін, надасть можливість Комунальному підприємству «Чернівецьке тролейбусне управління» відновити свою господарську діяльність, покращити фінансовий стан та самостійно виконати рішення суду при максимальному дотриманні співмірності наслідків для останнього з інтересом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» отримати грошові кошти у повному обсязі.

За твердженням Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління», ухвала Господарського суду Чернівецької області від 16.10.2024 у справі №926/1661/24 виконується, а платежі сплачуються відповідно до встановленого графіку в добровільному порядку, факт чого не заперечується Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго».

Крім того, Комунальне підприємство «Чернівецьке тролейбусне управління» звертає увагу на те, що задоволення даної заяви та звернення стягнення на грошові кошти буде мати наслідком зупинення роботи стратегічного підприємства та функціонування комунального транспорту.

Підсумовуючи викладене судом встановлено, що Комунальне підприємство «Чернівецьке тролейбусне управління» має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», яка підтверджена рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.09.2024 у справі №926/1661/24, разом з тим ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.10.2024, яка набрала законної сили, виконання вказаного рішення розстрочено, сплата заборгованості здійснюється в добровільному порядку не порушуючи затвердженого графіку, а в матеріалах справи відсутні відомості про фактичний розмір заборгованості станом на момент розгляду даної заяви.

Зважаючи на встановлені обставини, суд не вбачає обґрунтованих підстав для наділення Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» статусом боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення у даній справі, враховуючи його добровільну сплату заборгованості не порушуючи встановлений судом графік платежів, поряд з тим, що задоволення заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про звернення стягнення на грошові кошти буде мати наслідком лише погіршення стану комунального підприємства та навпаки сприятиме утрудненню виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із заявлених стягувачем (заявником) вимог, наведених ним обґрунтувань та наданих доказів, приймаючи до уваги положення ст. 336 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Комунальному підприємству «Чернівецьке тролейбусне управління».

На підставі викладеного та керуючись ст. 234, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Комунальному підприємству «Чернівецьке тролейбусне управління».

2. Дана ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.

Повна ухвала складена: 12.12.2024.

Суддя В.П. Босий