Номер провадження: 22-ц/813/5101/26
Справа № 522/13951/19
Головуючий у першій інстанції Абухін Р. Д.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
29\.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,
розглянув клопотання представника ОСОБА\_1 адвоката Ізовіти Андрія Миколайовича про забезпечення проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі за апеляційними скаргами Приватного підприємства «Поліграф» та ОСОБА\_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2024 року,
встановив:
В проваджені Одеського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційними скаргами ПП «Поліграф» та ОСОБА\_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01.02.2024.
27\.04.2026 засобами електронного зв\`язку через підсистему Електронний суд від представника ОСОБА\_1 – Ізовіти А.М. надійшло клопотання про забезпечення його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Клопотання представника ОСОБА\_1 – ОСОБА\_3 підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 212 ЦПК України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов\`язковою.
Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв\`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.
Враховуючи необхідність забезпечення права на доступ до правосуддя, рівність учасників процесу перед законом і судом, з метою забезпечення своєчасного розгляду цивільної справи, суд вважає за необхідне провести судове засідання в режимі відеоконференції за участі особи, яка подала зазначену заяву поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Керуючись ст.ст. 212, 260 ЦПК України, апеляційний судухвалив
Клопотання представника ОСОБА\_1 адвоката Ізовіти Андрія Миколайовича про забезпечення проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задовольнити.
Забезпечити проведення в режимі відеоконференції всіх судових засідань, які будуть проводитись апеляційним судом у даній справі за участю представника ОСОБА\_1 адвоката Ізовіти Андрія Миколайовича.
Попередити заявника, що відповідно до ч. 4 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв\`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Зобов\`язати заявника подати скановані копії документів, що посвідчують особу учасника або його представника для встановлення повноважень, письмових заяв і клопотань, письмових доказів засвідчених електронним цифровим підписом за один робочий день до проведення судового засідання.
Відеоконференція буде проведена за допомогою сервісу ВКЗ.
Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду сторонам необхідно використовувати комп\`ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення.
Попередити заявника про необхідність забезпечення участі у конференції з приміщення, яке б виключало наявність сторонніх звуків (шуму) та в охайному вигляді.
Копію ухвали негайно надіслати учасникам у справі.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова
Ухвала № 125296260
 
 
 
**УХВАЛА**
 
20 лютого 2025 року
м. Київ
 
справа № 522/13951/19
провадження № 61-1953ск25
 
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА\_1 , в інтересах якої діє адвокат Ізовіта Андрій Миколайович, на постанову Одеськогоапеляційного суду від 17 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА\_1 до Приватного підприємства «Поліграф», третя особа - ОСОБА\_2 про стягнення грошової компенсації за порушення авторського права,
 
**ВСТАНОВИВ:**
 
17 лютого 2025 року ОСОБА\_3 , в інтересах якої діє адвокат Ізовіта А. М., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити без змін рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2024 року.
У касаційній скарзі заявник також просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що повний текст оскаржуваної постанови ОСОБА\_3 отримала 21 січня 2025 року. На підтвердження надано копію сторінки облікового журналу Одеського апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
 
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Встановлено, що повний текст постанови Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року складений 14 січня 2025 року, надісланий судом до Єдиного державного реєстру судових рішень - 14 січня 2025 року, забезпечено надання загального доступу- 16 січня 2025 року.
21 січня 2025 року ОСОБА\_3 отримала повний текст оскаржуваної постанови, після чого протягом тридцяти днів звернулася з касаційною скаргою на вказане судове рішення.
Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.
Проте касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У змісті касаційної скарги у якості підстави касаційного оскарження, зокрема, зазначається застосування судами в оскаржуваному судовому рішенні норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), посилаючись при цьому на постанову Пленуму Верховного Суду України від 04 січня 2010 року № 5 «застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних справ».
 
Разом з цим постанови Пленуму Верховного Суду України, на які посилається заявник у касаційній скарзі, не є постановою Верховного Суду, оскільки постанови Пленуму Верховного Суду України мають рекомендаційний характер, тому такі посилання у касаційній скарзі не є підставою для відкриття касаційного провадження згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
 
Цитування змісту постанов Верховного Суду також не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції як підстава касаційного оскарження, оскільки заявник не конкретизує, який саме висновок щодо застосування норми права, застосованої апеляційним судом, та в яких подібних правовідносинах не було враховано в оскаржуваних судових рішеннях, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
 
Крім того заявник у касаційній скарзі зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції, викладені в оскаржуваній постанові, суперечать доказам, які наявні в матеріалах справи.
 
Верховний Суд вважає за необхідне роз\`яснити заявнику, що частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
 
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.
При цьому суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 20 червня 2018 року у справі № 755/7957/16-ц, від 26 червня 2018року у справі № 2/1712/783/2011, від 26 червня 2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04 липня 2018 у справі № 522/2732/16-ц).
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.
 
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
 
У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину 1 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов\`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.
 
У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.
 
Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки за приписами частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
 
Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
 
До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (пункт 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
Для усунення вказаного недоліку, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, заявнику пропонується податидо суду нову редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов\`язкову підставу (и) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень, обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального правата надати суду докази надсилання копії касаційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов\`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України).
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
 
**УХВАЛИВ:**
 
Поновити ОСОБА\_1 строк на касаційне оскарження постанови Одеськогоапеляційного суду від 17 грудня 2024 року.
 
Касаційну скаргу ОСОБА\_1 , в інтересах якої діє адвокат Ізовіта Андрій Миколайович, на постанову Одеськогоапеляційного суду від 17 грудня 2024 року залишити без руху.
Надати для усунення недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
 
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявникові.
 
Ухвала оскарженню не підлягає.
 
 
**Суддя Є. В. Коротенко**