ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 132689653

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]

УХВАЛА

"18" грудня 2025 р. Справа№ 910/8367/14

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Отрюха Б.В.

розглянувши заяву арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича про повернення надміру сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 року

у справі №910/8367/14 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 року у справі №910/8367/14 відмовлено у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Голінного А.М. про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Акрополь-К" з 01.03.2020 року по 16.05.2021 року. Відмовлено у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Голінного А.М. про затвердження звітів про винагороду та здійснені витрати.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, арбітражний керуючий Голінний А.М. звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 року у справі №910/8367/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання арбітражного керуючого від 28.07.2025, затвердити арбітражному керуючому Голінному А.М. звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Голінного А.М. виконуючого обов`язки ліквідатора ТОВ "Акрополь-К" за період 17.05.2021 року по 31.03.2023 року на суму 412 809,68 грн., звіт про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Голінного А.М., пов`язаних з виконанням обов`язків ліквідатора ТОВ "Акрополь-К" за період 17.05.2021 року по 29.02.2024 року на суму 23 228,16 грн.

За результатами апеляційного перегляду справи постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 року колегією суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В. апеляційну скаргу арбітражного керуючого Голінного А.М. залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/8367/14 залишено без змін.

11.12.2025 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Голінного А.М. надійшла заява про повернення надміру сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 року у справі №910/8367/24.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 11.12.2025 року вказану заяву передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.

Розглянувши подану арбітражним керуючим Голінним А.М. заяву про повернення надміру сплаченого судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В силу положень пп. 7 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній з 16.07.2025 року (на дату подання апеляційної скарги), за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.

Так, арбітражним керуючим Голінним А.М. в апеляційному порядку оскаржувалась ухвала Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди та клопотання про затвердження звітів про винагороду та здійснені витрати, а відтак за подання даної апеляційної скарги через систему "Електронний суд" апелянтом мало бути сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., який розраховано шляхом помноження 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн.) на коефіцієнт пониження розміру ставки судового збору (0,8).

Разом з тим, як вбачається з додатків до апеляційної скарги, за подання апеляційної скарги арбітражним керуючим Голінним А.М. сплачено 3028,00 грн. судового збору згідно платіжної інструкції №100 від 27.10.2025 року, тобто у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Згідно виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, долученої судом до матеріалів справи, сплачена сума судового збору у розмірі 3028,00 грн. за вищенаведеною платіжною інструкцією зарахована до спеціального фонду державного бюджету України станом на 18.12.2025 року скаржнику не поверталась.

Порядок повернення судового збору з Державного бюджету України визначений у ст. 7 Закону України "Про судовий збір", згідно якої сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Тобто, за змістом п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону питання повернення судового збору вирішується судом лише за наявності поданого відповідного клопотання.

Згідно ч. 2 наведеної статті у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Таким чином, оскільки при поданні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 року у справі №910/8367/14 арбітражним керуючим Голінним А.М. було сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, з Державного бюджету України підлягає поверненню 605,60 грн. надміру сплаченого судового збору за її подання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 123, 234 ГПК України та статтею 7 Закону України "Про судовий збір", Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Повернути з Державного бюджету України на користь арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича (РНОКПП НОМЕР_1 , МФО банку 305299, р/р № НОМЕР_2 в АТ КБ "ПриватБанк") надміру сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн. згідно платіжної інструкції №100 від 27.10.2025 року за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 року у справі №910/8367/14.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

Б.В. Отрюх

Постанова № 41943106

Відкрити повний перегляд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року Справа № 910/8367/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К" на ухвалу від 10.09.2014 господарського суду міста Києва (в частині розгляду грошових вимог гр. Сперкача В.М. та ТОВ "Міг-95") та постанову від 27.10.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/8367/14 господарського суду міста Києва про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К", м. Київ розпорядник майна Голінний А.М., м. Черкаси кредитори 1.товариство з обмеженою відповідальністю "Міг-95", м. Київ 2.гр. Сперкач В.М. м. Київ у судовому засіданні взяли участь представники:

гр. Сперкача В.М. ТОВ "Міг-95"Чернецька Г.М., договір.; Тарасевич Р.В., довір. ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2014 порушено провадження у справі №910/8367/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К" ( далі - боржник, скаржник ) у порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI, далі - Закон про банкрутство ).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2014 (суддя Чеберяк П.П.) за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів боржника та, зокрема, визнано грошові вимоги до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Міг-95" (далі - кредитор 1) в сумі 14 846 361,87 грн. та гр. Сперкача В.М. (далі - кредитор 2) в сумі 1 850 000 грн. з включенням їх до реєстру в четверту чергу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 (судді: Пантелієнко В.О. - головуючий, Доманська М.Л., Верховець А.А.) вказану ухвалу в частині розгляду грошових вимог ТОВ "Міг-95" та гр. Сперкача В.М. залишено без змін.

Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині розгляду грошових вимог кредиторів та постанову суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема ст. 559 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України), ст. ст. 35, 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) . Щодо грошових вимог кредитора 2 скаржник зазначає, про припинення поруки внаслідок пропуску кредитором 2 шестимісячного строку для звернення до поручителя - боржника. Щодо грошових вимог ТОВ "Міг-95", то кредитором 1 не доведено правових підстав для заявлення грошових вимог в частині сум інфляційних втрат та 3% річних.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Положеннями ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Нормами цієї ж статті передбачено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

У силу ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відтак, грошові вимоги кредитора до боржника повинні бути підтверджені відповідними доказами.

Слід зазначити, що у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, грошові вимоги гр. Сперкача В.М. до боржника ґрунтуються на договорі фінансової поруки від 03.02.2011, за умовами якого боржник поручився перед кредитором 2 за виконання гр. Рябовим С.В. зобов'язань на суму 1 850 000 грн. за договором безпроцентної позики від 03.02.2011.

Відповідно до п.1 договору безпроцентної позики термін повернення гр. Рябовим С.В. отриманої позики встановлено до 26.02.2011 включно.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Укладеним між боржником та кредитором 2 договором фінансової поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами п. 6.2 цього договору встановлено, що він діє до повного припинення усіх зобов'язань боржника за кредитним договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, оскільки договором позики не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення позичених коштів має обчислюватися з моменту настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, кредитор 2 зобов'язаний був пред'явити вимогу до боржника - поручителя протягом шести місяців з дати повернення коштів за договором позики (26.02.2011). Пропуск кредитором 2 вказаного строку має наслідком припинення поруки в силу статті 559 ЦК України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.09.2014 у справі №6-125цс14, яка в силу ст. 111 28 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Однак у даному випадку суди попередніх інстанцій, врахувавши особливості розгляду та визнання грошових вимог кредиторів у справі про банкрутство, обґрунтовано виходили з того, що дійсність грошових вимог кредитора 2 до боржника підтверджена заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03.06.2014 у справі № 753/21329/13-ц, яким з боржника на користь кредитора 2 стягнуто 1 850 000 грн. боргу за договором позики. Зазначене судове рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 25.11.2014 у справі № 753/21329/13-ц, тобто набрало законної сили.

Відтак, такі вимоги кредитора 2 правомірно визнані судами попередніх інстанцій з включенням у реєстр вимог кредиторів до четвертої черги.

За таких обставин оскаржувані судові рішення у частині розгляду грошових вимог кредитора 2 підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані.

При винесенні ухвали у частині грошових вимог ТОВ "Міг-95" , суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив виключно з того, що грошові вимоги цього кредитора у сумі 11 982 607,41 грн. основного боргу, 2 085 688,22 грн. інфляційних втрат та 752 330,24 грн. 3% річних виникли на підставі договору підряду від 12.05.2008 № 12/05/08 та підтверджені рішенням господарського суду м. Києва від 17.08.2012 у справі № 48/414-11/117-2012.

Проте, такі висновки судів не можна визнати законними та обґрунтованими з наступних підстав.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, довіреностями на отримання матеріальних цінностей, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та достовірно підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Однак, ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваних судових рішень взагалі не досліджували наявності первинних документів, які підтверджують існування господарських правовідносин між боржником та кредитором та, відповідно, наявність заборгованості (акти виконаних робіт, довідки про вартість робіт тощо), а обмежились виключно посиланням на рішення суду про стягнення з боржника відповідної суми заборгованості перед кредитором 1.

У той же час згідно з ч. 6 ст. 85 ГПК України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Так, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 у справі № 48/414-11/117-2012 зупинено апеляційне провадження у вказаній справі до закінчення проведення судової експертизи. Суди попередніх інстанцій не з'ясовували, чи набрало рішення суду, на якому ґрунтуються вимоги кредитора 1, законної сили з урахуванням положень ст. 85 ГПК України.

При цьому сама заява кредитора не містить розрахунку та обгрунтування грошових вимог у частині сум інфляційних втрат та 3% річних.

Вищевказане свідчить, що судами допущені порушення вимог ст. ст. 4 7 , 43 ГПК України щодо всебічного та повного дослідження всіх обставин справи. У зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений такий, що відповідає чинним нормам матеріального права, висновок щодо прав і обов'язків сторін.

Допущені судами порушення норм процесуального права, що призвели до неповного з'ясування обставин справи, не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції в силу встановлених меж перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноважень останнього (ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України).

У зв'язку з чим оскаржувані судові рішення у частині розгляду грошових вимог кредитора 1 підлягають скасуванню з передачею справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, встановити наявність або відсутність спірної кредиторської заборгованості у тому числі шляхом дослідження первинних документів, що підтверджують наявність кредиторської заборгованості, та розглянути справу у відповідній частині з дотриманням вимог чинного законодавства.

Також колегія суддів зазначає, що предметом апеляційного оскарження у даному випадку були виключно грошові вимоги кредиторів 1 та 2. У той же час суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині постанови надав оцінку правомірності розгляду судом першої інстанції всіх заявлених до боржника грошових вимог кредиторів. Проте резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції містить висновки виключно щодо оскаржуваних в апеляційному порядку грошових вимог (тобто, грошових вимог гр. Сперкача В.М. та ТОВ "Міг-95"). Отже, зміст мотивувальної частини оскаржуваної постанови суперечить її резолютивній частині, що позбавляє інших учасників справи про банкрутство можливості оскаржити ухвалу суду першої інстанції в частині розгляду грошових вимог інших кредиторів.

У зв'язку з чим відповідне мотивування щодо інших кредиторів, окрім кредиторів 1 та 2, підлягає вилученню з тексту постанови суду апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ст. ст. 4 7 , 43, 111 5 - 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К" задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 у справі № 910/8367/14 в частині розгляду грошових вимог гр. Сперкача В.М. залишити без змін.

3. Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 у справі № 910/8367/14 в частині розгляду грошових вимог ТОВ "Міг-95" скасувати.

4. Справу № 910/8367/14 в частині розгляду грошових вимог ТОВ "Міг-95" передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич