ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" березня 2025 р. Справа№ 910/13192/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Алданової С.О.
за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,
за участю представників учасників справи:
прокурор: Петрик В.А.
від позивача: Денисенко О.М.
від відповідача-1: не з`явився
від відповідача-2: не з`явився
від відповідача-3: не з`явився
від третьої особи-1: не з`явився
від третьої особи-3: Сучкова А.М.
від третьої особи-4: Рєпкін Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної служби геології та надр України
на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2025, повний текст якої складено та підписано 21.01.2025
у справі № 910/13192/24 (суддя Демидов В.О.)
за позовом Компанія I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited)
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЕЛ ПРОМ»
2. Акціонерного товариства «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД»
3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - 1. Державної служби геології та надр України
2.Офісу Генерального прокурора
3. Служби безпеки України
4. Міністерства юстиції України
про визнання договору недійсним
ВСТАНОВИВ:
Рух справи
25.10.2024 Компанія I.Eс Майнінг Компані Лімітед подала позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЕЛ ПРОМ» та до Акціонерного товариства «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» про визнання недійсним Договору купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997, що укладений між Акціонерним товариством «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» (ідентифікаційний код 04011905) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВЕЛ ПРОМ» (ідентифікаційний код 43522901).
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами приписів чинного законодавства під час укладення Договору купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997, та незаконного внесення відповідачем - 2 змін до спеціального дозволу на користування надрами, що призвело до втрати у АТ «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» спеціального дозволу на користування надрами, на підставі якого останнє здійснювало свою господарську діяльність.
Ухвалою суду від 05.11.2024 заяву Компанія I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
Забезпечено позов шляхом заборони Державній службі геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, ідентифікаційний код 37536031):
- вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997, виданого на ім`я Акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» (ідентифікаційний код 04011905) (Пинязевицьке родовище);
- вносити до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами відомості в частині зміни власника спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року (Пинязевицьке родовище);
- підписувати, укладати та / або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами №766 від 24.01.1997 (Пинязевицьке родовище).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 у справі №910/13192/24 ухвала про забезпечення позову залишена без змін.
Постановою Касаційного господарського суду від 18.03.2025 у справі №910/13192/24 ухвала про забезпечення позову та відповідна постанова апеляційного суду залишені без змін.
Короткий зміст окремої ухвали місцевого господарського суду що оскаржується та мотиви її прийняття
Окрема ухвала Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 постановлена у порядку ст. 246 ГПК України щодо дій т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України Дехтяренка Сергія Стаховича в частині видачі наказу №532 від 14.11.2024 "Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами" всупереч судової заборони, встановленої ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 у справі №910/13192/24.
Суд виходив з того, що Державна служба геології та надр України, будучи достеменно обізнаною про встановлену їй судом заборону вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року (Пинязевицьке родовище) і підписувати, укладати та / або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами №766 від 24.01.1997 (Пинязевицьке родовище), фактично проігнорувала таку заборону та не виконала (порушила) ухвалу суду від 05.11.2024. Тому наявні підстави для застосування приписів ст. 246 ГПК України.
Також цією ухвалою суд першої інстанції постановив Кабінету Міністрів України вжити заходи для усунення виявлених у справі №910/13192/24 порушень і недопущення їх в майбутньому (в тому числі шляхом вирішення питання щодо наявності підстав для дисциплінарного провадження щодо державного(их) службовця (ів). Повідомити Офіс Генерального прокурора про виявлення в діях посадових осіб Державної служби геології та надр України та інших членів Робочої групи з питань надрокористування Державної служби геології та надр України обставин, які можуть свідчити про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України, що мали своїм наслідком видачу наказу Державної служби геології та надр України №532 від 14.11.2024 "Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами" та укладання угоди №766 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 15.11.2024 всупереч судової заборони, встановленої ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 у справі №910/13192/24.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з цією ухвалою, Державна служба геології та надр України (третя особа-1) звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати.
Підставами для скасування ухвали у справі скаржник зазначає неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, внаслідок неповного з`ясування обставин справи.
Зокрема апелянт посилається на те, що:
- ухвала Господарського суду м. Києва про забезпечення позову від 05.11.2024 не може розповсюджуватись на спеціальний дозвіл на користування надрами № 766 від 24.01.1997, який видано на ім`я ТОВ «Новел Пром», оскільки власником зазначеного спеціального дозволу є інший суб`єкт господарювання;
- судом не встановлено заборони щодо зміни власника спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766, який видано на ім`я ТОВ «Новел Пром». Ідентифікація спеціального дозволу на користування надрами не обмежена лише номером такого дозволу і датою видачі. Первісна ліцензія (спеціальний дозвіл на користування надрами) видана відкритому акціонерному товариству «Малинський каменедробильний завод» (а не акціонерному товариству «Малинський каменедробильний завод»). При цьому наразі Державний реєстр спеціальних дозволів на користування надрами не функціонує;
- у справі № 910/11526/24, яка вже розглянута судом, були застосовані заходи процесуального примусу, а тому наслідком винесення окремої ухвали у справі №910/13192/24 та застосування заходів процесуального примусу відносно тих самих осіб за одне правопорушення, що було здійснено в той же день, в той же час, стане порушенням положень Європейської Конвенції з прав людини щодо права на справедливий суд, та порушенням ст. 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення;
- при винесенні оскаржуваного рішення господарським судом порушено норми процесуального права, а саме: ст. 86 ГПК України щодо правил оцінки доказів; пп. 2, 3, 4, 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України щодо мотивованості судового рішення; ч. 5 ст. 236 ГПК України щодо необхідності повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач у відзиві з апеляційною скаргою не погодився та зазначив, що апелянтом у поданій апеляційній скарзі не було спростовано вірних висновків, покладених Господарським судом міста Києва в основу своєї ухвали від 21.01.2025, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Прокурор у відзиві зазначив, що окрема ухвала Господарського суду м. Києва від 21.01.2025 є законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, при цьому апелянтом не наведено підстав для її скасування.
СБУ у відзиві зазначила, що при постановленні цієї окремої ухвали судом оцінено надані сторонами докази і аргументи, прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо необхідності винесення окремої ухвали у зв`язку із встановленими судом порушеннями заборон, накладених ухвалою про забезпечення позову у цій справі.
Відповідачі та третя особа-4 не скористались своїми правами згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмових відзивів на апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у цій справі, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали оскарження №910/13192/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
27.02.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державна служба геології та надр України на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі №910/13192/24. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 31.03.2025. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 24.03.2025. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 24.03.2025. Участь у судовому засіданні для учасників справи не визнана обов`язковою.
Явка представників учасників справи
Прокурор та представники позивача, Служби безпеки України та Міністерства юстиції України в судовому засіданні 31.03.2025 заперечили проти вимог апеляційної скарги та просили відмовити в її задоволенні.
В судове засідання 31.03.2025 представники відповідачів та третьої особи-1 не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином в електронному кабінеті, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів та третьої особи-1, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
За приписами ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу - без змін, виходячи з наступного.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції, 28.11.2024 позивач подав клопотання про вжиття заходів процесуального реагування на невиконання рішення суду у справі №910/11526/24, яке обґрунтоване тим, що:
- ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 р. у справі №910/13192/24 були вжиті заходи забезпечення позову, а саме заборонено Державній службі геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, ідентифікаційний код 37536031):
- вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997, виданого на ім`я Акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» (ідентифікаційний код 04011905) (Пинязевицьке родовище);
- вносити до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами відомості в частині зміни власника спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року (Пинязевицьке родовище);
- підписувати, укладати та / або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 (Пинязевицьке родовище).
- незважаючи на існуючу судову заборону, Держгеонадра своїм наказом від 14.11.2024 р. № 532 внесло зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 р. (Пинязевицьке родовище) в частина зміни надрокористувача на користь ТОВ «Малинська видобувна компанія»;
- Держгеонадра в особі т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України С. Дехтяренко, свідомо порушили судову заборону, чим спричинили негативні наслідки для Позивача.
16.12.2024 Державна служба геології та надр України подала пояснення, в яких зазначила, що зміна власника спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 виданого на ім`я ТОВ «Новел Пром» відбулась на підставі заяви ТОВ «Малинська видобувна компанія» від 25.10.2024 №24/10/25-2 (вх. Держгеонадр від 28.10.2024 № 851-ЗН/1-24); наказу Держгеонадр № 532 від 14.11.2024 «Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами» та його публікації на офіційному веб-сайті Держгеонадр 19.11.2024. На думку Державної служби геології та надр України, зміна власника спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 виданого на ім`я ТОВ «Новел Пром» відбулось без порушення вимог ухвали Господарським судом м. Києва від 05.11.2024 у справі №910/13192/24.
За результатами розгляду заяви позивача про вжиття заходів процесуального примусу та пояснень Державної служби геології та надр України місцевий суд дійшов висновку, що Державна служба геології та надр України, будучи достеменно обізнаною про встановлену їй судом заборону вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року (Пинязевицьке родовище) і підписувати, укладати та / або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами №766 від 24.01.1997 (Пинязевицьке родовище), фактично проігнорувала таку заборону та не виконала (порушила) ухвалу суду від 05.11.2024. Тому наявні підстави для застосування приписів ст. 246 ГПК України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України.
Відповідно до частин 1, 11 ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
В окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
За змістом статті 16-1 Кодексу України про надра відчужені права на користування надрами у повному обсязі переходять до набувача прав на користування надрами за відповідним спеціальним дозволом на користування надрами з дати внесення змін до нього у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 16-5 Кодексу України про надра визначено, що внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами здійснюється на підставі заяви надрокористувача та доданих документів у разі відчуження шляхом укладення договору купівлі-продажу права на користування надрами або внесення його як вкладу до статутного капіталу створеного за його участю суб`єкта господарювання. При цьому відповідні зміни вносяться виключно в частині власника спеціального дозволу на користування надрами.
Тобто у разі продажу прав видача нового спеціального дозволу не відбувається, а уповноважений орган вносить зміни до існуючого спеціального дозволу в частині надрокористувача, видаючи новий бланк дозволу.
Частиною 2 статті 16-5 Кодексу України про надра передбачено, що при внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами реквізити раніше наданого спеціального дозволу на користування надрами не змінюються, а відповідні зміни вносяться виключно в частині змін, передбачених пунктом, на підставі якого вносяться такі зміни.
Поточний надрокористувач надр за спеціальним дозволом не є тим обов`язковим реквізитом спеціального дозволу на користування надрами за яким відбувається ідентифікація такого дозволу (в т.ч. Державною службою геології та надр України). Суд це пояснює тим, що власників надрокористувачів за одним спеціальним дозволом може бути безліч за час його дії.
Таким чином, безвідносно до особи надрокористувача як реєстраційний номер так і дата видачі спеціального дозволу на користування надрами залишається незмінними.
Тобто внесення змін щодо надрокористувача та видача новому надрокористувачу нового бланку спеціального дозволу на користування надрами не змінюють ні первісний номер дозволу, ні первісну дату видачі, які і є його достатніми ідентифікаторами.
При цьому можливість існування інших надрокористувачів такого родовища спростовуються змістом абз. 16 ст. 16 Кодексу України про надра, відповідно до якого у межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, та (або) видобування різних видів корисних копалин за кількома спеціальними дозволами на користування надрами, крім корисних копалин, що розробляються відкритим способом.
Спір у справі №910/13192/24 стосується законності переходу права власності на спеціальний дозвіл на користування надрами, а діюче законодавство передбачає, що реєстрація такої власності - правомочностей на видобуток корисних копалин, виникає не у зв`язку із відчуженням такого дозволу, а вчиненням відповідних дій спеціальним органом державної влади - Державною службою геології та надр України.
Державна служба геології та надр України - центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику в галузі геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Державна служба геології та надр України з моменту відкриття провадження у даній справі має статут третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - одержує всі заяви по суті та процесуальні документи суду у справі №910/13192/24.
В ухвалі від 05.11.2024 встановлено заборону Державній службі геології та надр України на вчинення визначених дій, про що їй було відомо.
Зокрема, Державна служба геології та надр України була обізнаною про встановлену їй судом заборону вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року (Пинязевицьке родовище) і підписувати, укладати та / або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами №766 від 24.01.1997 (Пинязевицьке родовище), фактично проігнорувала таку заборону та не виконала (порушила) ухвалу суду від 05.11.2024.
Наказом Державної служби геології та надр України №532 від 14.11.2024, незважаючи на заборону суду, задоволено заяву ТОВ «Малинська видобувна компанія», яка була визначена судом першої інстанції, як обставина вчинення дій, направлених на чергове переоформлення об`єкту спору на іншу особу, та по суті підставою вжиття заходів забезпечення позову.
Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що наказ Державної служби геології та надр України №532 від 14.11.2024 "Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами" в частині спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 та Угода №766 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 15.11.2024 вчинені із порушенням судової заборони, встановленої ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 у справі №910/13192/24.
Доводи апелянта про те, що ухвала Господарського суду м. Києва про забезпечення позову від 05.11.2024 не може розповсюджуватись на спеціальний дозвіл на користування надрами № 766 від 24.01.1997, який видано на ім`я ТОВ «Новел Пром», оскільки власником зазначеного спеціального дозволу є інший суб`єкт господарювання колегія суддів відхиляє, оскільки в окремій ухвалі від 21.01.2025 Господарський суд міста Києва вказав, що судом не використані слова «власником якого є» чи «надрокористувачем за яким» щодо вказаної особи, а відзначено «виданого на ім`я», вважаючи, що саме Акціонерне товариство «Малинський каменедробильний завод» є особою, якій до виникнення спору, що вирішується у межах даної справи, було видано даний дозвіл (перший із відомих суду із матеріалів справи).
Колегія суддів вважає, що про те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 заборонено Державній службі геології та надр України вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами №766 від 24.01.1997, лише якщо таким власником є АТ «МКДЗ» не відповідає обставинам справи, встановленим судом, та спростовується мотивувальною частиною самої ухвали від 05.11.2024.
Щодо доводів апелянта про те, що до посадових осіб Держгеонадр вже було притягнуто до юридичної відповідальності за порушення ними судової заборони у справі №910/11526/24, а саме за видачу наказу № 532 від 14.11.2024 «Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами» та підписання угоди на користування надрами колегія суддів зазначає наступне.
Як зазначено судом першої інстанції, Т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України Дехтяренком С.С. було порушено судову заборону встановлену двома різними процесуальними документами винесених у різних провадженнях, а саме у справі №910/13192/24 та відповідно у справі №910/11526/24. Відтак по кожній із вищевказаних справ Т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України було вчинено правопорушення. Апелянтом не спростовано вірних висновків суду першої інстанції.
Колегією суддів встановлено, що станом на прийняття ухвали суду від 05.11.2024 Державна служба геології та надр України була учасником справи та наступного дня після підписання зазначеної ухвали отримала її копію в «Електронному суді».
Водночас 14.11.2025 Державна служба геології та надр України прийняла наказ №532 від 14.11.2024, яким прийнято рішення внести зміни до спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 з метою видобування корисних копалин граніту Пинязевицького родовища у Житомирській області який буде надано ТОВ «Малинська видобувна компанія», відповідно до пункту 9 статті 16-5 Кодексу України про надра.
Отже, Державна служба геології та надр України повинна була діяти добросовісно та вчинити всі необхідні дії, уникаючи формального підходу, з`ясувавши всі обставини, пов`язані з необхідністю виконання ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову.
Твердження апелянта про порушення судом першої інстанції норм ст. 86, пп. 2, 3, 4, 5 ч. 4 ст. 238 та ч. 5 ст. 236 ГПК України не знайшли свого підтвердження, а тому вказані доводи апелянта колегія вважає безпідставними та необґрунтованими. Оцінки доказів судом першої інстанції не порушено.
Враховуючи обставини справи, в тому числі в контексті хронології дій учасників після постановлення ухвали про заборону суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо постановлення окремої ухвали, отже вимоги статті 246 ГПК України не порушені.
Вирішення питання про постановлення окремої ухвали віднесено на розсуд суду, та здійснюється ним з урахуванням, зокрема, значущості та/або системного характеру допущених порушень, а також нагального характеру необхідності їх усунення для дієвого відновлення прав особи.
Доводи апеляційної скарги про невірне з`ясування судом фактичних обставин справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження.
За результатами апеляційного перегляду справи судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано та правильно застосував положення статті 246 ГПК України.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржену окрему ухвалу - без змін.
Судові витрати
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладається на скаржника.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі №910/13192/24 залишити без змін.
Матеріали оскарження ухвали повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано, - 16.04.2025.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
С.О. Алданова
Ухвала № 124590627
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: [email protected]
УХВАЛА
м. Київ
21.01.2025
Справа № 910/13192/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши справу за позовом Компанія I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) (Бубулінас, 11, 1 поверх, 1060, Нікосія, Кіпр) до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЕЛ ПРОМ» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, будинок 4 А, офіс 139), Акціонерного товариства «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» (49107, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Пушкіна генерала, будинок 1) та до Товариство з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія» (11509, Житомирська обл., Коростенський р-н, м. Малин, вул. Бандери Степана, 118) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державна служба геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 16), Офіс Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15), Служба безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33) про визнання договору недійсним
За участю представників:
від позивача - Денисенко О.М.;
від відповідача 2 - Вороновська О.В. (поза межами суду);
від третьої особу СБУ - Сучкова А.М.;
від третьої особи Офіс Генерального прокурора - Петрик В.А.
ВСТАНОВИВ:
25.10.2024 в системі «Електронний суд» представником Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЕЛ ПРОМ» та до Акціонерного товариства «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» про визнання договору недійсним. Позовна заява 28.10.2024 передана судді Демидову В.О. відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами приписів чинного законодавства під час укладення Договору купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997, та незаконного внесення відповідачем - 2 змін до спеціального дозволу на користування надрами, що призвело до втрати у АТ «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» спеціального дозволу на користування надрами, на підставі якого останнє здійснювало свою господарську діяльність.
З огляду на вказане представник Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед просить визнати недійсним Договір купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997, що укладений між Акціонерним товариством «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» (ідентифікаційний код 04011905) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВЕЛ ПРОМ» (ідентифікаційний код 43522901).
Ухвалою суду від 31.10.2024 залишено позовну заяву Компанії І.Ес Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) без руху та встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів правосуб`єктності Компанії І.Ес Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо (копію) та вказано строк на усунення недоліків позовної заяви 7 (сім) днів з дня вручення цієї ухвали.
04.11.2024 в системі «Електронний суд» представником І.Ес Майнінг Компані Лімітед сформовано клопотання про долучення доказів.
Ухвалою суду від 05.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.12.2024 о 10:20 год.
Окрім того згаданою ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державну службу геології та надр України, залучено до участі у справі Офіс Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15; ідентифікаційний код 00034051) в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача та залучено до участі у справі Службу безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33; ідентифікаційний код 00034074) в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, а також частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
05.11.2024 в системі «Електронний суд» представником Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед сформовано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить заборонити Державній службі геології та надр України (м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, індекс 03057, ідентифікаційний код 37536031):
- вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року, виданого на ім`я Акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» (ідентифікаційний код 04011905) (Пинязевицьке родовище);
- вносити до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами відомості в частині зміни власника спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року (Пинязевицьке родовище);
- підписувати, укладати та / або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року (Пинязевицьке родовище).
Ухвалою суду від 05.11.2024 заяву Компанія I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
Забезпечено позов шляхом заборони Державній службі геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, ідентифікаційний код 37536031):
- вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997, виданого на ім`я Акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» (ідентифікаційний код 04011905) (Пинязевицьке родовище);
- вносити до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами відомості в частині зміни власника спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року (Пинязевицьке родовище);
- підписувати, укладати та / або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 (Пинязевицьке родовище).
Заяви/пояснення, які надійшли на адресу суду в частині наявності / відсутності підстав для постановлення окремої ухвали та / або застосування до Державної служби геології та надр України (її посадових осіб) заходів процесуального примусу в контексті невиконання судового рішення, що набрало законної сили, - ухвали Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 про забезпечення позову у справі №910/13192/24:
14.11.2024 в системі «Електронний суд» представником Державної служби геології та надр України сформовано пояснення відповідно до яких представник зазначив, що ТОВ «Новел Пром» (далі - Товариство) вперше подало заяву від 28.08.2024 № 24/8/28-2 (вхідний Держгеонадр від 28.08.2024 № 659-ЗН/1-24) з доданими до неї документами щодо внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 з метою видобування корисних копалин граніту Пинязевицького родовища (далі - Дозвіл), яка була прийнята в роботу.
В подальшому Товариство подало заяву від 02.10.2024 № 24/10/2-2 (вх. Держгеонадр від 02.10.2024 № 770-ЗН/1-24) з доданими до неї документами щодо внесення змін до Дозволу, яка була прийнята в роботу.
Відповідно до наказу Держгеонадр від 07.10.2024 № 460, у зв`язку із наявністю підстав для прийняття рішення про надання спеціальних дозволів на користування надрами та враховуючи пропозиції Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 07.10.2024 № 2024-46) прийнято рішення внести зміни до Дозволу.
Враховуючи вищенаведене, Держгеонадра вважає, що діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26.11.2024 в системі «Електронний суд» представником СБУ сформовано пояснення, відповідно до яких представник зазначив, що за результатами ознайомлення з господарським позовом Компанії І.Ес Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) СБУ вважає викладені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а договір купівлі-продажу прав на користування надрами за спеціальним дозволом на видобуток надр № 766 від 24.01.1997 недійсним.
Окрім того представник зауважив, що ухвала надійшла в кабінет СБУ в Електронному суді 06.11.2024 о 13:13. Разом з цим, на офіційному сайті Державної служби геології та надр України розміщено наказ №532 від 14.11.2024 «Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами», яким внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 в частині надрокористувача з відповідача ТОВ «Новел Пром» на ТОВ «Малинська видобувна компанія».
Тобто такі зміни відбулись всупереч встановленим судом заборонам ухвалою від 05.11.2024, у зв`язку із чим існує необхідність вирішення питання щодо відповідальності за невиконання рішення суду.
28.11.2024 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання про вжити заходів процесуального реагування на невиконання рішення суду у справі № 910/11526/24. Останнє обґрунтоване тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 р. у справі № 910/13192/24 були вжиті заходи забезпечення позову, а саме заборонено Державній службі геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, ідентифікаційний код 37536031):
- вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997, виданого на ім`я Акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» (ідентифікаційний код 04011905) (Пинязевицьке родовище);
- вносити до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами відомості в частині зміни власника спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року (Пинязевицьке родовище);
- підписувати, укладати та / або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 (Пинязевицьке родовище).
Разом з тим, незважаючи на існуючу судову заборону, Держгеонадра своїм наказом від 14.11.2024 р. № 532 внесло зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 р. (Пинязевицьке родовище) в частина зміни надрокористувача на користь ТОВ «Малинська видобувна компанія».
Таким чином, Держгеонадра в особі т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України ОСОБА_2, свідомо порушили судову заборону, чим спричинили негативні наслідки для Позивача.
З огляду на викладене представник позивача просить вжити заходи процесуального реагування на невиконання посадовими особами Державної служби геології та надр України ухвали Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 р. у справі № 910/13192/24 у вигляді вжиття заходів процесуального примусу шляхом накладення штрафу, а також винесення окремої ухвали стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення.
04.12.2024 в системі «Електронний суд» представником відповідача 1 сформовано заперечення на клопотання (заяву) про вжиття заходів процесуального реагування на невиконання рішення суду у справі №910/13192/24. Останні обґрунтовані тим, що представник відповідача 1 вважає, що Держгеонадра в особі т.в.о. Голови ОСОБА_2, не порушили заборону, визначену в ухвалі Господарського суду міста Києва 05.11.2024 року у справі № 910/13192/24, видавши наказ від 14.11.2024 р. № 532 з огляду на наступне.
Станом на час видання ухвали, власником (надрокористувачем) спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997, не було Акціонерне товариство «Малинський каменедробильний завод» (ідентифікаційний код 04011905) (Пинязевицьке родовище).
З 15 жовтня 2024 року, власником (надрокористувачем) Спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 було ТОВ «Новел Пром» (43522901) на підставі наказу Держгеонадра від 07.10.2004 року № 460, яким були внесені зміни до спеціального дозволу в частині власника.
Також, 15 жовтня 2024 року з новим надрокористувачем ТОВ «Новел Пром» була укладена угода про умови користування ділянкою надр.
Враховуючи вищенаведене, представник вважає, що наказ Держгеонадра від 14.11.2024 р. № 532 не має ознак протиправності та ним не порушено заборони, визначеної в ухвалі Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 року у справі № 910/13192/24, так як він був прийнятий відносно зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 виданого на ім`я ТОВ «Новел Пром» (43522901).
Ухвалою суду від 05.12.2024 клопотання представника СБУ про витребування доказів задоволено та витребувано у Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) реєстр акціонерів позивача І.Ес Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited, НЕ 294917), встановлено строк для надання до суду витребуваних документів до 18.12.2024. Зобов`язано Державну службу геології та надр України до 18.12.2024 надати суду:
1) пояснення щодо обставин прийняття наказу Державної служби геології та надр України №532 від 14.11.2024 "Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами" в частині спеціального дозволу на користування надрами 766 від 24.01.1997 при існуванні судової заборони, встановленої ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 про забезпечення позову у справі №910/13192/24;
2) всі документи, на підставі яких було прийнято наказ Державної служби геології та надр України №532 від 14.11.2024 "Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами", зокрема пропозицію Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 14.11.2024 №2024-55);
3) ідентифікаційний номер, інформацію про місце реєстрації, паспортні дані фізичної особи - ОСОБА_2, який станом на 14.11.2024 тимчасово виконував обов`язки Голови Державної служби геології та надр України;
4) ідентифікаційні номери, інформацію про місце реєстрації паспортні дані фізичних осіб - членів Робочої групи з питань надрокористування, які приймали участь у її засіданні 14.11.2024 згідно протоколу від 14.11.2024 №2024-55.
Запропоновано учасникам справи до 18.12.2024 надати суду пояснення щодо наявності / відсутності підстав для постановлення окремої ухвали та / або застосування до Державної служби геології та надр України (її посадових осіб) заходів процесуального примусу в контексті невиконання судового рішення, що набрало законної сили, - ухвали Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 про забезпечення позову у справі №910/13192/24. Підготовче засідання у справі № 910/13192/24 відкладено на 26.12.24 о 10:20 год.
16.12.2024 в системі «Електронний суд» представником СБУ сформовано додаткові пояснення відповідно до яких представник просив вжити заходи процесуального реагування на невиконання посадовими особами Державної служби геології та надр України ухвали Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 р. у справі № 910/13192/24 у вигляді вжиття заходів процесуального примусу шляхом накладення штрафу, а також винесення окремої ухвали стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення.
16.12.2024 в системі «Електронний суд» представником Державної служби геології та надр України надано заяву про виконання ухвали суду.
У вищеозначеній заяві представник зазначив, що до Державної служби геології та надр України надійшла заява з доданими до неї документами ТОВ «Новел Пром» щодо внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 відповідно до пункту 9 статті 16-5 Кодексу України про надра (заява Товариства від 28.08.2024 № 24/8/28-2 (вх. Держгеонадр від 28.08.2024 № 659-ЗН/1-24).
Відповідно до положень статті 16-5 Кодексу України про надра та вимог статті 16-3 Кодексу України про надра, у зв`язку із наявністю підстав для прийняття рішення про відмову у внесенні змін до спеціальних дозволів на користування надрами та враховуючи пропозиції Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 01.10.2024 № 2024-45) Державна служба геології та надр України прийняла наказ № 454 від 01.10.2024 яким відмовила ТОВ «Новел Пром» у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами.
Заява ТОВ «Новел Пром» від 02.10.2024 № 24/10/2-2 (вх. Держгеонадр від 02.10.2024 № 770-ЗН/1-24).
До Державної служби геології та надр України надійшла заява з доданими до неї документами ТОВ «Новел Пром» щодо внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 відповідно до пункту 9 статті 16-5 Кодексу України про надра (заява Товариства від 02.10.2024 № 24/10/2-1 (вх. Держгеонадр від 02.10.2024 № 770-ЗН/1-24).
Відповідно до положень статті 16-5 Кодексу України про надра, у зв`язку із наявністю підстав для прийняття рішення про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами та враховуючи пропозиції Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 07.10.2024 № 2024-46) Державна служба геології та надр України прийняла наказ № 460 від 07.10.2024 яким прийнято рішення внести зміни до спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 з метою видобування корисних копалин граніту Пинязевицького родовища, який буде надано ТОВ «Новел Пром», відповідно до пункту 9 статті 16-5 Кодексу України про надра.
Про прийняте рішення було повідомлено ТОВ «Новел Пром» листом від 16.10.2024 № 6574/07/2-24.
Представник зазначає, що відповідно до бланку спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 (дата підпису та реєстрації бланку є 22.10.2024 № 382-СД/24) та оприлюднення його на офіційному веб-сайті відповідного дозвільного органу є 23.10.2024 о 15:28 год.
Враховуючи вищезазначене, представник вказує, що зміна власника спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 виданого на ім`я АТ «Малинський каменедробильний завод» відбулась на підставі заяви ТОВ «Новел Пром» від 02.10.2024 № 24/10/2-1 (вх. Держгеонадр від 02.10.2024 № 769-ЗН/1-24; наказу Держгеонадр № 460 від 07.10.2024 «Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами» та його публікації на офіційному веб-сайті Держгеонадр 23.10.2024.
Таким чином, зміна власника спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 виданого на ім`я АТ «Малинський каменедробильний завод» відбулось до винесення Господарським судом м. Києва ухвали про забезпечення позову від 05.11.2024 у справі № 910/13192/24.
До Державної служби геології та надр України надійшла заява з доданими до неї документами ТОВ «Малинська видобувна компанія» щодо внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 відповідно до пункту 9 статті 16-5 Кодексу України про надра (заява Товариства від 25.10.2024 № 24/10/25-2 (вх. Держгеонадр від 28.10.2024 № 851-ЗН/1-24).
Відповідно до положень статті 16-5 Кодексу України про надра, у зв`язку із наявністю підстав для прийняття рішення про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами та враховуючи пропозиції Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 14.11.2024 № 2024-55) Державна служба геології та надр України прийняла наказ № 532 від 14.11.2024 яким прийнято рішення внести зміни до спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 з метою видобування корисних копалин граніту Пинязевицького родовища у Житомирській області який буде надано ТОВ «Малинська видобувна компанія», відповідно до пункту 9 статті 16-5 Кодексу України про надра.
Про прийняте рішення було повідомлено ТОВ «Малинська видобувна компанія» листом від 15.11.2024 № 7348/07/2-24.
Відповідно до бланку спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 (дата підпису та реєстрації бланку є 18.11.2024 № 413-СД/24) та оприлюднення його на офіційному веб-сайті відповідного дозвільного органу є 19.11.2024 о 17:41 год.
Враховуючи вищезазначене, представник вказує, що зміна власника спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 виданого на ім`я ТОВ «Новел Пром» відбулась на підставі заяви ТОВ «Малинська видобувна компанія» від 25.10.2024 № 24/10/25-2 (вх. Держгеонадр від 28.10.2024 № 851-ЗН/1-24); наказу Держгеонадр № 532 від 14.11.2024 «Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами» та його публікації на офіційному веб-сайті Держгеонадр 19.11.2024.
Таким чином на думку представника, зміна власника спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 виданого на ім`я ТОВ «Новел Пром» відбулось без порушення вимог ухвали Господарським судом м. Києва від 05.11.2024 у справі № 910/13192/24 у зв`язку з тим, що:
- власником спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 вже був ТОВ «Новел Пром»;
- ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.11.2024 у справі № 910/13192/24 не було встановлено заборони щодо зміни власника спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 який виданий на ім`я ТОВ «Новел Пром».
25.12.2024 в системі «Електронний суд» представником Акціонерного товариства «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» сформовано додаткові пояснення.
Так у означених вище поясненнях представник зазначає зокрема, що відносно посадових осіб Державної служби геології та надр України Т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України ОСОБА_2 та начальника Відділу використання надр та забезпечення виконання процедур надання спеціальних дозволів Державної служби геології та надр України ОСОБА_1 були застосовані заходи процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід державного бюджету штрафів у сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням положень ч. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України за невиконання ухвали суду про забезпечення позову від 30.10.2024 у справі №910/11526/24.
Невиконанням ухвали про забезпечення позову від 30.10.2024 у справі №910/11526/24 стало саме видача т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України ОСОБА_2 наказу №532 від 14.11.2024 "Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами".
Тим самим, посадових осіб Державної служби геології та надр України вже було притягнуто до юридичної відповідальності, за порушення ними судової заборони, а саме за видачу наказу №532 від 14.11.2024 "Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами" та підписання угоди на користування надрами. Підставою для застосування заходів процесуального примусу у справі № 910/13192/24 є ті самі підстави, що і у справі № 910/11526/24.
Але за справою № 910/11526/24, яка вже розглянута судом, були застосовані заходи процесуального примусу, а тому наслідком винесення окремої ухвали у справі № 910/13192/24 та застосування заходів процесуального примусу відносно тих самих осіб, за одне правопорушення, що було здійснено в той же день, в той же час, стане порушення положень Європейської Конвенції з прав людини щодо права на справедливий суд, та порушенням ст. 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене представник вважає, що клопотання Позивача від 28.11.2024 про вжиття заходів процесуального реагування на невиконання посадовими особами Державної служби геології та надр України ухвали Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 р. у справі № 910/13192/24 у вигляді вжиття заходів процесуального примусу шляхом накладення штрафу, а також винесення окремої ухвали стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення не підлягає задоволенню.
У судове засідання 21.01.2025 прибули представники від позивача, від відповідача 2 приймав участь поза межами суду, від третьої особу СБУ та від третьої особи Офіс Генерального прокурора інші учасники судового процесу у судове засідання не прибули, повідомлялись належним чином.
20.01.2025 в системі «Електронний суд» представником Державної служби геології та надр України сформовано клопотання про відкладення розгляду справи.
Останнє обґрунтоване тим, що Відділ представництва інтересів Держгеонадр в судових органах, крім представництва інтересів Служби в судових органах, відповідно до покладених завдань, веде переписку з судовими, правоохоронними органами, координує роботу підприємств у сфері претензійно-позовної роботи, які належать до сфери управління Держгеонадр, та виконує інші завдання відповідно до положення про Відділ.
Окрім цього, працівники відділу представництва інтересів Держгеонадр в судових органах здійснюють представництво інтересів Держави на всій території України.
Так, на сьогодні кількість судових справ у роботі Відділу становить близько 1500.
У зв`язку з надмірною завантаженістю та розглядом справи № 910/299/24 у Касаційному господарському суді представник повідомив про неможливість взяти участь в судовому засіданні 21.01.2025.
Суд розглянувши клопотання Держгеонадр про відкладення розгляду справи дійшов висновку про відмову в останньому з огляду на наступне.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Крім того, в разі неможливості забезпечити явку іншого представника в судове засідання, представництво інтересів відповідача міг здійснювати безпосередньо керівник останнього у відповідності до ч.3 ст.56 ГПК України у якій зазначається, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 березня 2018 року в справі № 910/6853/16.
Учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом відповідно до ч.2 ст.42 ГПК України.
Відповідно до ч.1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Також суд роз`яснює, що у разі неможливості з`явитися фізично, шляхом прибуття до Господарського суду міста Києва, в судове засідання або направити уповноваженого представника до суду для участі в призначеному судовому засіданні, Державна служба геології та надр України не позбавлена права приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon.
У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (Постанова Великої Палати Верховного Суду № 140/1770/19 від 19.01.2023).
За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Державної служби геології та надр України у відкладенні розгляду справи.
У судове засідання 26.12.2024 прибули представники від позивача, від відповідача 2 приймав участь поза межами суду, від третьої особу СБУ та від третьої особи Офіс Генерального прокурора інші учасники судового процесу у судове засідання не прибули, повідомлялись належним чином.
Оцінюючи обставини та причини невиконання судового рішення - ухвали Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 про забезпечення позову у справі №910/13192/24, суду необхідно дати відповідь на такі питання:
1. Чого стосувалася судова заборона, вжита ухвалою від 05.11.2024?
2. Чи могли особи, до посадових обов`язків яких належить вчинення заборонених судом дій, помилково протлумачити таку заборону інакше чи не знати про неї?
Щодо першого питання.
Ухвалою суду від 05.11.2024 заяву Компанія I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
Забезпечено позов шляхом заборони Державній службі геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, ідентифікаційний код 37536031):
- вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997, виданого на ім`я Акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» (ідентифікаційний код 04011905) (Пинязевицьке родовище);
- вносити до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами відомості в частині зміни власника спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року (Пинязевицьке родовище);
- підписувати, укладати та / або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 (Пинязевицьке родовище).
Вищевказана ухвала була доставлена до «Електронного кабінету» Державної служби геології та надр України 07.11.2024 о 09:21 год., що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
В ухвалі суду зазначено наступні реквізити (характеристики) спеціального дозволу:
- у резолютивній частині: номер 766; дата видачі 24.01.1997, об`єкт надрокористування - Пинязевицьке родовище; в частині першої заборони додатково вказано: "виданого на ім`я Акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» (ідентифікаційний код 04011905)".
У мотивувальній частині суд виходив із таких обставин (наводяться цитати):
- спір стосується недійсності договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996, що укладений між Акціонерним товариством "Коростенський Кар`єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новел Пром";
- метою поданого позову є повернення права власності на спеціальний дозвіл на користування надрами № 766 від 24.01.1997 на користь Акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод», тобто відновлення того становища, яке існувало до укладання договору;
- Серед іншого позивач у заяві про забезпечення позову зазначив загальновідому інформацію, яка розміщена на сайті Державної служби геології та надр України https://www.geo.gov.ua/ у розділі «Надрокористування» наявний підрозділ «Стан розгляду заяв», в якому містяться відомості про всі заяви, які надійшли з 01.01.2024 - https://docs.google.com/spreadsheets/d/1dlxK0AOBNuMa0yUZosoZxvUri9M16JsFLEEG0kYrA/edit?gid=969428158#gid=969428158:
- у рядку 755 містяться відомості про звернення ТОВ «Новел пром» із заявою № 24/10/2-2 від 02.10.2024 щодо ділянки надр: Пинязевицьке родовище, реєстраційний номер 770-ЗН/1-24. Стадія розгляду - видано спецдозвіл;
- у рядку 779 містяться відомості про звернення ТОВ «Малинська видобувна компанія» із заявою № 24/10/9-1 від 09.10.2024 щодо ділянки надр: Пинязевицьке родовище, реєстраційний номер 794-ЗН/1-24. Стадія розгляду - без розгляду;
- у рядку 825 містяться відомості про звернення ТОВ «Малинська видобувна компанія» із заявою № 24/10/23-2 від 23.10.2024 щодо ділянки надр: Пинязевицьке родовище, реєстраційний номер 841-ЗН/1-24. Стадія розгляду - без розгляду;
- у рядку 835 містяться відомості про звернення ТОВ «Малинська видобувна компанія» із заявою № 24/10/25-2 від 25.10.2024 щодо ділянки надр: Пинязевицьке родовище, реєстраційний номер 851-ЗН/1-24. Стадія розгляду - на розгляді;
Відтак, представник заявника вказує, що вищенаведеними відомостями підтверджуються доводи позивача про подальший перепродаж, адже наразі вже новою особою - ТОВ «Малинська видобувна компанія», вчиняються дії, направлені на чергове переоформлення предмету спірного правочину на себе;
- судом враховується і те, що наказ Державної служби геології та надр України № 460 щодо зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997, на ТОВ «Новел Пром» видано 07.10.2024, а перша заява ТОВ «Малинська видобувна компанія» щодо наступного переоформлення надійшла через два дні - 09.10.2024.
Таким чином, при встановлені ухвалою від 05.11.2024 заборон, суду було відомо про зміну власника спеціального дозволу на підставі наказу від 07.10.2024 №460 та знаходження на розгляді заяви ТОВ «Малинська видобувна компанія» № 24/10/25-2 від 25.10.2024, а метою позову було збереження існуючого стану речей щодо надрокористувача за дозволом.
Більш того, враховуючи що судом оцінений потенційний ризик зміни власника спеціального дозволу з ТОВ "Новел Пром" на ТОВ «Малинська видобувна компанія» згідно заяви № 24/10/25-2 від 25.10.2024, то саме на недопущення цих дій і була встановлена судова заборона.
Наведене стало підставою для подання представником позивача клопотання про залучення в якості співвідповідача ТОВ «Малинська видобувна компанія».
Щодо другого питання.
Державною службою геології та надр України після винесення ухвали про забезпечення позову від 05.11.2024 у справі № 910/13192/24 було здійснено зміну власника спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766.
У письмових поясненнях Державна служба геології та надр України вказує, що зміна власника спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 виданого на ім`я ТОВ «Новел Пром» відбулось без порушення вимог ухвали Господарським судом м. Києва від 05.11.2024 у справі № 910/13192/24 у зв`язку з тим, що:
- власником спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 вже був ТОВ «Новел Пром»;
- ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.11.2024 у справі № 910/13192/24 не було встановлено заборони щодо зміни власника спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 який виданий на ім`я ТОВ «Новел Пром».
Спір у справі №910/13192/24 стосується законності переходу права власності на спеціальний дозвіл на користування надрами, а діюче законодавство передбачає, що реєстрація такої власності - правомочностей на видобуток корисних копалин, виникає не у зв`язку із відчуженням такого дозволу, а вчиненням відповідних дій спеціальним органом державної влади - Державною службою геології та надр України.
Суд погодився із заявником в ухвалі від 05.11.2024, що для збереження статусу-кво у спорах про оспорювання договорів відчуження спеціального дозволу на користування надрами ефективним заходом буде саме заборона Державній службі геології та надр України вчинення визначених дій.
Державна служба геології та надр України з моменту відкриття провадження у даній справі має статут третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - одержує всі заяви по суті та процесуальні документи суду у справі №910/13192/24.
Стосовно заперечень Державної служби геології та надр України, що власником спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 вже був ТОВ «Новел Пром», а також те, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.11.2024 у справі № 910/13192/24 не було встановлено заборони щодо зміни власника спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 № 766 який виданий на ім`я ТОВ «Новел Пром», суд зазначає наступне.
По-перше, судом не використані слова "власником якого є" чи "надрокористувачем за яким" щодо вказаної особи, а відзначено "виданого на ім`я", вважаючи, що саме Акціонерне товариство «Малинський каменедробильний завод» є особою, якій до виникнення спору, що вирішується у межах даної справи, було видано даний дозвіл (перший із відомих суду із матеріалів справи) (вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997, виданого на ім`я Акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» (ідентифікаційний код 04011905) (Пинязевицьке родовище)).
Суду було відомо, що проведена зміна надрокористувача за дозволом на ТОВ "Новел Пром" і це чітко описано в мотивувальній частині ухвали.
По - друге, заборона яка була вказана в ухвалі від 05.11.2024, а саме: вносити до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами відомості в частині зміни власника спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року (Пинязевицьке родовище) стосувалась зміни власника спеціального дозволу ідентифікуючими ознаками якого було № дозволу та дата, а також зазначено родовище - Пинязевицьке родовище.
Третя заборона стосувалася підписувати, укладати та / або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 (Пинязевицьке родовище).
Сторонами не надано відомостей щодо існування іншого спеціального дозволу в межах Пинязевицького родовища, крім дозволу № 766 від 24.01.1997.
З огляду на викладене у суду відсутні підстави вважати, що судова заборона не стосувалася внесення будь-яких змін щодо власника спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 щодо Пинязевицького родовища.
Встановлюючи заборону суд виходив із того, що надрокористувачем за дозволом станом на 05.11.2024 є ТОВ "Новел пром", а на розгляді Державної служби геології та надр України знаходиться заява ТОВ «Малинська видобувна компанія», щодо внесення змін до цього дозволу.
Внесення цих змін (за вказаною заявою та будь-якою іншою, яка б надійшла від іншого суб`єкта) стосувалася вказана заборона.
Відтак, вирішуючи питання щодо поширення заборони на прийняття рішення за заявою ТОВ «Малинська видобувна компанія» про внесення змін до спеціального дозволу № 766 від 24.01.1997 щодо Пинязевицького родовища посадовці Державної служби геології та надр України не могли не розуміти, що судом заборонено вчинення таких дій.
Судом не встановлено обставин, які могли бути підставою помилкового тлумачення судової заборони, а тим більше посадовцями, які є професіоналами у цій сфері.
Більш того, судом в ухвалі оцінена заява ТОВ «Малинська видобувна компанія» із заявою №24/10/25-2 від 25.10.2024 щодо ділянки надр: Пинязевицького родовища, реєстраційний номер 851-ЗН/1-24.
І така заява ТОВ «Малинська видобувна компанія» була визначена судом як обставина вчинення дій, направлених на чергове переоформлення об`єкту спору на іншу особу, та по суті підставою вжиття заходів забезпечення позову.
Саме цю заяву задоволено Державною службою геології та надр України наказом №532 від 14.11.2024, незважаючи на заборону суду це робити.
За таких обставин, наказ Державної служби геології та надр України №532 від 14.11.2024 "Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами" в частині спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 та Угода №766 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 15.11.2024 вчинені із порушенням судової заборони, встановленої ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 у справі №910/13192/24.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази (ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто Державна служба геології та надр України, будучи достеменно обізнаною про встановлену їй судом заборону вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року (Пинязевицьке родовище) і підписувати, укладати та / або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами №766 від 24.01.1997 (Пинязевицьке родовище), фактично проігнорувала таку заборону та не виконала (порушила) ухвалу суду від 05.11.2024.
15.11.2024 Державна служба геології та надр України в особі начальника Відділу використання надр та забезпечення виконання процедур надання спеціальних дозволів ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Малинська видобувна компанія" уклали Угоду №766 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин.
Наказ Державної служби геології та надр України №532 підписано Т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України ОСОБА_2 14.11.2024, а відповідна Угода №766 - начальником Відділу використання надр та забезпечення виконання процедур надання спеціальних дозволів Державної служби геології та надр України ОСОБА_1 15.11.2024.
Встановлюючи судову заборону центральному органу виконавчої влади та у передбаченому законом порядку доставляючи її такому органу, суд вважає, що про таку заборону обізнані державні службовці / посадовці, до компетенції яких віднесено вчинення заборонених судом дій. Тим більше не може не знати про відповідну ухвалу керівник центрального органу державної влади, який являється учасником справи та отримав таку ухвалу.
Набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №10-р/2018 від 23.11.2018).
Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2018).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд спору судом.
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема в пункті 43 рішення у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
За позицією Конституційного Суду України, висловленою у Рішенні №2-р(II)/2019 від 15.05.2019 (справа щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" (щодо забезпечення державою виконання судового рішення)), судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина, і саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України (абзац 15 п. 3 мотивувальної частини Рішення № 8-рп/2002 від 05.05.2002); право на судовий захист є гарантією реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту за допомогою правосуддя (абзац 8 п. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення №10-р/2018 від 23.11.2018). Отже, як випливає з наведеного, держава повинна повною мірою забезпечити реалізацію гарантованого ст. 55 Конституції України права кожного на судовий захист.
Враховуючи факт невиконання Т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України ОСОБА_2 та начальником Відділу використання надр та забезпечення виконання процедур надання спеціальних дозволів Державної служби геології та надр України ОСОБА_1 ухвали про забезпечення позову від 05.11.2024 у справі №910/13192/24, суд дійшов висновку про необхідність застосування до вказаних осіб заходів процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід державного бюджету штрафу у сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням положень ч. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.
Суд в даному випадку вирішив застосувати максимально допустимий за вказане порушення розмір штрафу, оскільки сутність встановленого порушення - невиконання посадовими особами центрального органу державної влади ухвали суду про забезпечення позову (судового рішення, що набрало законної сили) є найнебезпечнішим із всіх можливих порушень для інтересів правосуддя, оскільки не тільки суперечить принципу правової визначеності, а й підриває авторитет суду в очах сторонніх спостерігачів, створюючи хибне уявлення про можливість невиконання органами виконавчої влади судового рішення.
Згідно приписів ч. 5 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Стосовно твердження представника Акціонерного товариства «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД», що у справі № 910/11526/24, яка вже розглянута судом, були застосовані заходи процесуального примусу, а тому наслідком винесення окремої ухвали у справі № 910/13192/24 та застосування заходів процесуального примусу відносно тих самих осіб, за одне правопорушення, що було здійснено в той же день, в той же час, стане порушення положень Європейської Конвенції з прав людини щодо права на справедливий суд, та порушенням ст. 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення,суд зазначає наступне.
Т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України ОСОБА_2 було порушено судову заборону встановлену двома різними процесуальними документами винесених у різних провадженнях, а саме у справі №910/13192/24 та відповідно у справі №910/11526/24.
Відтак по кожній із вищевказаних справ Т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України було вчинено правопорушення.
Для прикладу у разі порушення водієм з інтервалом в 1 годину правил Дорожнього руху у перевищенні швидкості до нього однаково будуть застосовані заходи процесуального примусу у вигляді накладення штрафу.
Керуючись ст.ст. 12, 42, 135, 144, 180, 181, 182, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Застосувати до Т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України ОСОБА_2 та начальника Відділу використання надр та забезпечення виконання процедур надання спеціальних дозволів Державної служби геології та надр України ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у виді штрафу.
2. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп.
4. Дана ухвала в частинах п. 2 та п. 3 резолютивної частини ухвали є виконавчим документом відповідно до ч. 5 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України.
5. Строк пред`явлення даної ухвали до виконання в частинах п. 2 та п. 3 резолютивної частини ухвали протягом трьох місяців з дня її підписання.
6. Стягувач: Державна судова адміністрація України (01021, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5; ідентифікаційний код 26255795).
7. Боржник за частиною п. 2 резолютивної частини ухвали: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
8. Боржник за частиною п. 3 резолютивної частини ухвали: ОСОБА_1 АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
9. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (21.01.2025) та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення її повного тексту безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено 22.01.2025.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ