УХВАЛА
05 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/15903/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О. О. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2024
у складі колегії суддів: Ткаченко Б.О. - головуючий, Сулім В.В., Гаврилюк О.М.
та на рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2024
суддя: Алєєва І.В.
та касаційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2024 (в частині оскарження додаткового рішення господарського суду міста Києва від 01.04.2024 суддя: Алєєва І.В.)
у справі № 910/15903/23
за позовом ОСОБА_1
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспроект"
2. ОСОБА_2
про визнання недійсним договору купівлі-продажу,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2025 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2024 та на рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2024 і за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2024 (в частині оскарження додаткового рішення господарського суду міста Києва від 01.04.2024) у справі №910/15903/23, призначено скарги до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Однак, в резолютивній частині зазначеної ухвали Верховного Суду допущено описку, а саме помилково вказано дату та час судового засідання 27.03.2025 о 12:00, замість правильної дати та часу судового засідання - 03.04.2025 о 12:40.
Відповідно до частин першої та другої статті 243 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Вказана описка в ухвалі Верховного Суду від 10.02.2025 підлягає виправленню в порядку статті 243 ГПК України.
Керуючись статтями 233, 234, 235, 243, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Виправити допущену в резолютивній частині ухвали Верховного Суду від 10.02.2025 описку у справі №910/15903/23, а саме замість дати та часу судового засідання 27.03.2025 о 12:00 вказати правильну дату та час судового засідання 03.04.2025 о 12:40.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді С. В. Бакуліна
О. А. Кролевець
Ухвала № 115192866
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]
УХВАЛА
м. Київ
27.11.2023
Справа № 910/15903/23
Суддя Господарського суду міста Києва Алєєва І.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі
за позовом ОСОБА_1
до 1.Товариства з обмеженою відповіадльінстю «Транспроект»
2. ОСОБА_2
про визнання договору купівлі - продажу недійсним
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про визнання договору купівлі - продажу недійсним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.12.2023.
23.11.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову у справі, у якій останній просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 2732455480000), що належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник вказує, що у нього існують реальні ризики щодо відчуження вказаної квартири на користь третіх осіб.
24.11.2023 від Товариства з обмеженою відповіадльінстю «Транспроект» та ОСОБА_2 надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Дослідивши надані суду докази та обставини, викладені у заяві про забезпечення позову, суд вважає їх не обґрунтованими, оскільки, заявник не надав жодного доказу на підтвердження того факту, що невжиття заходів до забезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в разі задоволення його позову, що є підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, ст.ст. 232- 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.В. Алєєва