УХВАЛА
16 грудня 2024 року
м. Київ
Справа № 915/686/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2024 і ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2024
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких"
про забезпечення речових доказів, у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Агро"
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких", 2) Приватного підприємства "Перемога Народу"
про відшкодування шкоди у загальній сумі 7 134 319,04 грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" 06.05.2024 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2024 і ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2024 у справі № 915/686/20.
Верховний Суд ухвалою від 17.06.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2024 і ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2024 у справі № 915/686/20. Крім того, цією ж ухвалою колегія суддів зупинила касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою у справі № 915/686/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 757/47946/19-ц. Зупиняючи касаційне провадження, колегія суддів зазначала про наявність невирішеного питання, яке має значення для забезпечення формування єдиної правозастосовчої практики, стосовно можливості оскарження ухвал суду першої інстанції, передбачених, зокрема, пунктом 14 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, про залишення без розгляду заяв, поданих не лише по суті справи, перелік яких наведено у частині 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, а й будь-яких інших заяв з процесуальних питань.
Як установила колегія суддів, 13.11.2024 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 757/47946/19-ц, яка була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 04.12.2024.
Відповідно до статті 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.
Ураховуючи наведені положення законодавства та усунення обставин, що викликали зупинення касаційного провадження у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про необхідність поновлення касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2024 і ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2024 у справі № 915/686/20.
Водночас, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 13.11.2024 у справі № 757/47946/19-ц, стосовно можливості оскарження ухвал суду першої інстанції, передбачених, зокрема, пунктом 14 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про закриття касаційного провадження, з огляду на таке.
Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" є постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2024 і ухвала Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2024 про залишення без розгляду заяви про забезпечення речових доказів у справі № 915/686/20.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.11.2024 у справі № 757/47946/19-ц дійшла висновку про те, що ухвали про залишення без розгляду заяв (клопотань) з процесуальних питань можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, якщо: 1) це прямо передбачено у частині 1 статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (статті 255 Господарського процесуального кодексу України), наприклад, залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження; 2) ухвала суду відсутня в переліку ухвал, викладеному в частині 1 статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (статті 255 Господарського процесуального кодексу України), якщо цього вимагає забезпечення права особи на судовий захист, тобто в силу специфіки певної ухвали заперечення щодо неї не може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду по суті спору. У зазначеному висновку Велика Палата Верховного Суду базується на тому, що, за загальним правилом, поняття, розташоване у дужках поряд з іншим поняттям, має бути однакового з ним порядку з погляду змістовного навантаження (в дужках має бути змістовний еквівалент того, що поза дужками). Оскільки законодавець використав категорію "заява" послідовно в дужках (а не через кому чи із застосуванням розділових сполучників) після слова "позов", то вжите у цій нормі права поняття "заява" потрібно розуміти як заяву (вид звернення до суду), яка за своїм змістом тотожна поняттю "позов". Тому, за висновком Великої Палати Верховного Суду, заява про забезпечення доказів не є "заявою" в розумінні пункту 16 частини 1 статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (пункту 14 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України). Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ухвала про залишення заяви про забезпечення доказів без розгляду не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, оскільки, по-перше, така ухвала відсутня в наведеному в частині першій статті 353 Цивільного процесуального кодексу України переліку, по-друге, ця ухвала не перешкоджає подальшому провадженню у справі, а заявник не позбавлений можливості включити свої заперечення на цю ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду, ухвалене по суті спору. (пункти 39 - 41, 43, 70 вказаної постанови Великої Палати Верховного Суду).
Правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 15.02.2000 у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", серія A, № 115, с. 22, п.56, а також рішення від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden", серія A, № 212-A, с.15, п.31).
Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (правова позиція, викладена в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду щодо неможливості оскарження окремо від рішення суду ухвали про залишення без розгляду заяви про забезпечення доказів, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2024 і ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2024 у справі № 915/686/20.
Керуючись статтями 230, 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Поновити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2024 і ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2024 у справі № 915/686/20.
2. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2024 і ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2024 у справі № 915/686/20 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак
Ухвала № 90800188
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
УХВАЛА
про самовідвід головуючого у справі
06 серпня 2020 року Справа № 915/686/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Коваля С.М., розглянувши у нарадчій кімнаті заяву про самовідвід у справі
Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Агро",
вул. Шевченка, буд. 44, кв. 17, м. Миколаїв, 54001;
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких",
55235, Миколаївська обл., Первомайський район, село Чаусове Друге, вул.
Молодіжна, буд. 24;
2. Приватного підприємства "Перемога Народа",
55234, вул. Москаленко, буд. 58, с.Чаусове, Первомайський район,
Миколаївська область;
про відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки -
ВСТАНОВИВ:
Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Партнер-Агро" пред`явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Агрофірма Корнацьких" та Приватного підприємства (ПП) "Перемога Народа" з вимогами про стягнення з останніх шкоди в солідарному порядку 7137319 грн. 04 коп.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги, тим, що ТОВ "Агрофірма Корнацьких" та ПП "Перемога Народа" безпідставно користується 773 земельними ділянками, завдаючи своїми діями збитки у 2017-2019 роках.
Ухвалою від 25.05.2020 судом під моїм головуванням вирішено вищезазначену позовну заяву з додатками повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Партнер-Агро".
Постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Агро", скасовано ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2020 про повернення позовної заяви без розгляду та вирішено матеріали справи № 915/686/20 передати для продовження розгляду до Господарського суду Миколаївської області.
Матеріали позову 05.08.2020 повернені до Господарського суду Миколаївської області, у зв`язку з чим підлягає вирішенню питання щодо відкриття провадження у справі №915/686/20.
Дана справа не може розглядатися судом під моїм головуванням виходячи з наступного.
Господарським процесуальним законодавством визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду. що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт. спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумніву неупередженості або об`єктивності судді (ч. 1 ст. 35 ГПК України).
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі (ст. 36 ГПК України).
З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (ч.ч. 1, 3 ст. 38 ГПК України).
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 39 ГПК України).
У згаданій вище ухвалі від 25.05.2020 мною висловлено позицію щодо неможливості прийняття вищезазначеної позовної заяви , оскільки позивачем порушені передбачені ст.173 ГПК України підстави об`єднання кількох позовних вимог. Суд дійшов висновку, що кожна з указаних позивачем вимог до відповідачів є окремим предметом спору, і відносно кожного з них подано різні не пов`язані між собою докази, зокрема схема розташування кожної земельної ділянки, різні розрахунки завданої шкоди, різні розміри земельних ділянок та кадастрові номери, правомірність знаходження на земельній ділянці кожного відповідача окремо, тощо та спільний розгляд викладених у заяві вимог, що випливають із різних підстав і підтверджуються не пов`язаними між собою доказами щодо кожного відповідача окремо, потребує значного часу на дослідження доказів та утруднить вирішення спору.
Згідно ч. 1 ст. 232 ГПК України ухвала є одним з видів судового рішення.
Ураховуючи викладене, а також те, що прийняте під моїм головуванням судове рішення (ухвала від 25.05.2020) скасоване постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.07.2020, подальший розгляд даної справи під моїм головуванням може призвести до виникнення у суспільства враження про наявність у мене упередженого та необ`єктивного ставлення до розгляду даного спору і заздалегідь поставити під сумнів будь-яке, навіть абсолютно законне, майбутнє судове рішення в даній справі.
Вважаю, що існування указаних вище обставин унеможливлює розгляд даної справи судом під моїм головуванням, у зв`язку з чим мною подано заяву про самовідвід.
Беручи до уваги обов`язок, передбачений ч. 1 ст. 38 ГПК України, та положення ст.ст. 35, 36 ГПК України, з метою запобігання будь-яким сумнівам у безсторонності, об`єктивності та неупередженості суду, а також для забезпечення достатніх гарантій на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, ? вважаю необхідним заяву про самовідвід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 12, 13, 35, 36, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1.Визнати заяву головуючого судді Коваля С.М. про самовідвід обґрунтованою.
2.Задовольнити заяву головуючого судді Коваля С.М. про самовідвід.
Ухвала окремо від рішення суду не підлягає оскарженню, але зауваження на неї можуть буди включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя С.М.Коваль