ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: [email protected]
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про розгляд вимог кредитора
"13" грудня 2024 р.
м. Одеса
Справа № 916/824/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,
за участю секретаря судового засідання Васильєвої К.О.,
дослідивши матеріали справи
за заявою кредитора: ОСОБА_1
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана торгівельна мережа" (65007, м. Одеса, 1-й Водопровідний провулок, буд. 2; код ЄДРПОУ 37680103)
про визнання банкрутом
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін та учасників:
від заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" - не з`явились;
ліквідатор банкрута: не з`явилась;
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.05.2020р. відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа"; визнано вимоги Велгевос Ентерпрайзес Лімітед до ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" в сумі 71 026 808, 08 грн., решту вимог, які складаються із пені в сумі 13 268, 48 грн. слід врахувати в шосту чергу та із судового збору в сумі 21 020 грн. - в першу чергу в реєстрі вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" строком на 170 календарних днів до 11.11.2020р.; призначено розпорядником майна боржника ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" арбітражного керуючого Нестеренка С.С.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2021р. визнано грошові вимоги ТОВ "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" до ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" в сумі 66 823 678, 97 грн. із задоволенням у четверту чергу.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2021р. визнано грошові вимоги ТОВ "Одесторг" до ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" в сумі 3643 200 грн. із задоволенням у четверту чергу.
Ухвалою попереднього засідання від 08.09.2021р. визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів.
Постановою Господарського суду Одеської області від 11.10.2021р., яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2022р., визнано банкрутом ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа"; відкрито відносно ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 11.10.2022р.; ліквідатором ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" призначено арбітражного керуючого Бову Д.В.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2024 р. продовжено строк ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана торгівельна мережа" (65007, м. Одеса, 1-й Водопровідний провулок, буд. 2; код ЄДРПОУ 37680103) та строк повноважень ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бови Дарії Володимирівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1859 від 02.02.2018р.) на шість місяців до 21.04.2025р. Розгляд справи №916/824/20 відкладено на "20" січня 2025 р. о 10:00 год., про що повідомлено учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" звернулося із заявою, сформованою в системі "Електронний суд" 16.10.2024р. (вх. №3-736/24 від 17.10.2024р.), про визнання вимог до ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" на суму 2 002 853,41 грн. як вимоги четвертої черги та 4844,80 грн. сплаченого судового збору як вимоги першої черги відповідно до ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2024 р. залишено без руху заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія", яка сформована в системі "Електронний суд" 16.10.2024р. (вх. №3-736/24 від 17.10.2024р.), про визнання вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана торгівельна мережа" на суму 2 002 853,41 грн. як вимоги четвертої черги та 4844,80 грн. сплаченого судового збору як вимоги першої черги відповідно до ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" усунути недоліки заяви у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, надавши докази, підтверджуючі викладені у заяві обставини та докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
23.10.2024 р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява (вх. №38648/24 від 23.10.2024 р.), що сформована в системі "Електронний суд" 23.10.2024р., про усунення недоліків, до якої додано докази, підтверджуючі викладені у заяві обставини та докази сплати судового збору у сумі 4 844,80 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.11.2024 р. прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на "11" грудня 2024 р. о 14:30 год. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" (вх. №3-736/24 від 17.10.2024р.), що сформована в системі "Електронний суд" 16.10.2024р., про визнання вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана торгівельна мережа" на суму 2 002 853,41 грн., як вимоги четвертої черги та 4 844,80 грн. сплаченого судового збору як вимоги першої черги відповідно до ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2024 р. оголошено перерву в розгляді заяви (вх. №3-736/24 від 17.10.2024р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" до "13" грудня 2024 р. до 11:30 год., про що зазначено в протоколі судового засідання. Присутні у судовому засіданні представник заявника Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" - Яценко С.А. та ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Бова Д.В., які приймали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду були обізнані про дату, час та місце розгляду заяви (вх. №3-736/24 від 17.10.2024р.).
При цьому, господарський суд зазначає, що протокольну ухвалу суду (про перерву в розгляді заяви) та сам протокол судового засідання в режимі конференції №3774244 від 11.12.2024 р. було доставлено представнику заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" та ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Бові Д.В. до їх електронних кабінетів за допомогою підсистеми "Електронний суд", про що свідчить наявна у матеріалах справи довідки секретаря судового засідання про доставку електронного документу.
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день, зокрема, отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" та ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Бова Д.В. були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання у справі №916/824/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана торгівельна мережа" щодо розгляду заяви (вх. №3-736/24 від 17.10.2024р.) про визнання грошових вимог.
Кредитор, представник/уповноважені особи кредитора у судове засідання 13.12.2024 р. не з`явився; про причини неявки суд не повідомили; будь-яких вимог, заперечень, аргументів, пояснень, міркувань щодо процесуальних питань, а також заперечень до суду не надали.
Абзацом 3 ч. 1 ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.
П. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи те, що жодних доказів, які унеможливлюють розгляд справи за відсутності учасників справи, які не з`явилися, суду не надано, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за їх відсутністю.
10.12.2024 р. до господарського суду надійшло повідомлення (вх. №44228/24), сформоване в системі "Електронний суд" 10.12.2024 р., ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бови Д.В. про результати розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" в розмірі 2 002 853,41 грн. (вимоги четвертої черги) та 4 844,80 грн. сплачений судовий збір (вимоги першої черги) та визнання заявлених грошових вимог у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заяву (вх. №3-736/24 від 17.10.2024р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" з доданими до неї додатками, суд встановив:
25.06.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою за вх. №3-457/20 (т. 3 а.с. 8-10) з врахуванням уточнень до неї за вх. №3-606/20 від 17.08.2020р. (т. 3 а.с. 158-161) про визнання вимог на суму 66 823 678,97 грн. та суму 4 204 грн. сплаченого судового збору; включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" кредиторських вимог на суму 66 823 678,97 грн. - до четвертої черги та 4 204 грн. - до першої черги у відповідності до ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
В обґрунтуванні заявлених грошових вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" зазначало наступне.
18.04.2017 р. між ПП "Агрошанс 2014" та ТОВ "Підволочиськ зерно" був укладений договір №ПЗ-18/04/17-Ф безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (т. 3 а.с. 17-18), п.1.1. якого передбачено, що згідно з цим договором ТОВ "Підволочиськ зерно" передає ПП "Агрошанс 2014" в користування безвідсоткову поворотну фінансову допомогу на суму, що не повинна перевищувати 20 000 000 грн., а ПП "Агрошанс 2014" зобов`язується повернути її в повному обсязі в строк, передбачений п.2.2. цього договору.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. вказаного договору ТОВ "Підволочиськ зерно" зобов`язується передати ПП "Агрошанс 2014" в користування грошові кошти у розмірі, вказаному у п. 1.1. договору. Передача грошових коштів відбувається частинами згідно усної заявки у формі телефонограми ПП "Агрошанс 2014" шляхом перерахування на його поточний рахунок. Якщо усна заявка не виконана, повторна заявка робиться у письмовій форму. ПП "Агрошанс 2014" зобов`язується повернути надану фінансову допомогу не пізніше 31.12.2018р. Погашення фінансової допомоги може відбуватися шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "Підволочинськ зерно" або на будь-який інший рахунок за його вказівкою.
На виконання умов вказаного договору, ТОВ "Підволочиськ зерно" було перераховано ПП "Агрошанс 2014" безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в сумі 12 420 318 грн., про що свідчать виписки АТ "ОТП БАНК" (т. 3 а.с. 163-171), АТ "Укрексімбанк" (т. 3 а.с. 175-181), ПАТ "Промінвестбанк" (т. 3 а.с. 183-186), в яких у призначенні платежу зазначено "тимчас. безвідсот. поворот. фін. допом. зг. дог ПЗ-18/04/17-Ф від 18.04.2017р.", картка рахунку 3771 за 01.03.2017-29.05.2020р. (т. 3 а.с. 23-24).
Як вбачається із виписок АТ "ОТП БАНК" ПП "Агрошанс 2014" було повернуто безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в сумі 5 139 787, 03 грн. (т. 3 а.с. 172-174), в яких у призначенні платежу вказано "поверн. тимчас. безвідсот. поворот. фін. допом. зг. дог ПЗ-18/04/17-Ф від 18.04.2017р.".
27.12.2018р. між ПП "Агрошанс 2014", ТОВ "Підволочиськ зерно" та ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" була укладена угода переводу боргу №27/12/18-3 (т. 3 а.с. 25-26), п.п. А, В якої передбачено, що на дату цієї угоди ПП "Агрошанс 2014" винен ТОВ "Підволочиськ зерно" в сумі 55 550 530,97 грн. згідно договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ПЗ-18/04/17-Ф від 18.04.2017р. та договору №03/04-17-01 від 03.04.2017р. про відступлення права вимоги за договором поворотної фінансової допомоги №ПЗ-14/12/16-Ф від 14.12.2016р. ПП "Агрошанс 2014" може перевести борг або його частину на ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" за цією угодою за умови прийняття ТОВ "Підволочиськ зерно" такого переводу.
Відповідно до п.п.1,2 вказаної угоди, переведення боргу на зазначену дату, ПП "Агрошанс 2014" переводить суму боргу, вказану в п. А, а ТОВ "Підволочиськ зерно" приймає переведення боргу. ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" приймає таке переведення боргу, викладене в п. 1, змінюючи, таким чином, ПП "Агрошанс 2014" в зобов`язанні останнього сплачувати або іншим чином погашати борг ТОВ "Підволочиськ зерно".
Згідно п. 3 зазначеної угоди на виконання цієї угоди ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" замінює ПП "Агрошанс 2014" у відношеннях з ТОВ "Підволочиськ зерно" у справі сплати боргу.
Відповідно до виписки АТ "ОТП БАНК" ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" було здійснено оплату згідно угоди переводу боргу №27/12/18-3 від 27.12.2018р. в розмірі 10 000 грн. (т. 3 а.с. 162).
Згідно виписки АТ "Піреус Банк МКБ" рух коштів по рахунку з 23.04.2013р. по 07.10.2020р. ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа", наданої на виконання вимог ухвали Господарського суду Одеської області від 07.10.2020р., боржником здійснено оплату згідно угоди переводу боргу №27/12/18-3 від 27.12.2018р. у розмірі 10 000 грн. (т. 5 а.с. 158-182).
20.05.2020р. між ТОВ "Підволочиськ зерно" та ТОВ "ТД "Олійно-жирова компанія" був укладений договір №20/05-20 про відступлення права вимоги (т. 3 а.с. 27-30), відповідно до п. 1.1. якого ТОВ "Підволочиськ зерно" відступає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" набуває права вимоги, належні ТОВ "Підволочиськ зерно" відповідно до (і) договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ПЗ-18/04/17-Ф від 18.04.2017р. та (іі) договору №03/04-17-01 від 03.04.2017р. про відступлення права вимоги за договором поворотної фінансової допомоги №ПЗ-14/12/16-Ф від 14.12.2016р.
Відповідно до п. 1.2. зазначеного договору за цим договором ТОВ "ТД "Олійно-жирова компанія" одержує право, замість ТОВ "Підволочиськ зерно" вимагати від ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в п. 2.1. цього договору.
Згідно п. 1.3. вказаного договору до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" переходять права ТОВ "Підволочиськ зерно" у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, включаючи, але не обмежуючись, право на стягнення неустойки за порушення основних договорів ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" та право вимагати від третіх осіб виконання зобов`язань за основними договорами, забезпеченими неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
П. 2.1. зазначеного договору передбачено, що загальна вартість прав вимоги, що відступаються за цим договором, складає 55 540 530,97 грн.
Відповідно до п. 2.2. вказаного договору сторони врахували, що 12.09.2019р. ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" погасив заборгованість перед ТОВ "Підволочиськ зерно" на суму 10 000 грн. Вказана сума не входить до загальної вартості прав вимоги, вказаної у п. 2.1. цього договору.
Згідно п. 3.2. зазначеного договору за передані права Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" в якості компенсації сплачує ТОВ "Підволочиськ зерно" грошові кошти у розмірі 55 540 530,97 грн. в термін до 31.12.2021р.
П. 3.3. вказаного договору передбачено, що моментом переходу відступлених прав від ТОВ "Підволочиськ зерно" до ТОВ "ТД "Олійно-жирова компанія" вважається дата підписання даного договору.
Відповідно до п. 4.1. зазначеного договору ТОВ "Підволочиськ зерно" зобов`язаний передати ТОВ "ТД "Олійно-жирова компанія" документи, що підтверджують права вимоги за основними договорами, а саме: договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ПЗ-18/04/17-Ф від 18.04.2017р. з будь-якими та всіма додатками і додатковими угодами, договір №03/04-17-01 від 03.040.2017р. про відступлення права вимоги за договором поворотної фінансової допомоги №ПЗ-14/12/16-Ф від 14.12.2016р. з будь-якими та всіма додатками і додатковими угодами, платіжні доручення, проведені банком та виписки по банківському рахунку ТОВ "Підволочиськ зерно", що підтверджують факт перерахування ТОВ "Підволочиськ зерно" боржнику суми поворотної фінансової допомоги в розмірі, передбаченому п. 2.1. цього договору, протягом трьох календарних днів з дня набрання чинності цим договором.
Згідно п. 6.1. вказаного договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.
Додатковими угодами №1 від 20.05.2020р. (т. 3 а.с. 31-32), №2 від 20.05.2020р. (т. 3 а.с. 33) вносились зміни до договору №20/05-20 про відступлення права вимоги.
Відповідно до додаткової угоди №1 21.01.2019р. ПП "Агрошанс 2014" та ТОВ "Підволочиськ зерно" уклали договір поруки, відповідно до п. 1.1. якого ПП "Агрошанс 2014" поручається перед ТОВ "Підволочиськ зерно" за повне виконання зобов`язань ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ПЗ-18/04/17-Ф від 18.04.2017р. та договором №03/04-17-01 від 03.04.2017р. про відступлення права вимоги за договором поворотної фінансової допомоги №ПЗ-14/12/16-Ф від 14.12.2016р., як полягають у сплаті ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" заборгованості на користь ТОВ "Підволочиськ зерно" у загальному розмірі 55 550 530,97 грн.
Згідно додаткової угоди №2 за передані права вимоги ТОВ "ТД "Олійно-жирова компанія" в якості компенсації сплачує ТОВ "Підволочиськ зерно" грошові кошти у розмірі 55 540 530, 97 грн. в термін до 19.05.2021р.
20.05.2020р. між ТОВ "Підволочиськ зерно" та ТОВ "ТД "Олійно-жирова компанія" був підписаний акт приймання-передачі документів до договору №20/05-20 про відступлення права вимоги (т. 3 а.с. 34).
ТОВ "ТД "Олійно-жирова компанія" боржнику засобами поштового зв`язку було направлено повідомлення від 21.05.2020р. про відступлення прав вимоги, про що свідчать опис вкладення, фіскальний чек (т. 3 а.с. 35-37).
29.05.2017р. між ТОВ "Торговий дім "Санко" та ТОВ "Підволочиськ зерно" був укладений договір №ПЗ-29/05/17-Ф безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (т. 3 а.с. 38-39), п.1.1. якого перебачено, що згідно з цим договором ТОВ "Підволочиськ зерно" передає ТОВ "Торговий дім "Санко" в користування безвідсоткову поворотну фінансову допомогу на суму, що не повинна перевищувати 61 000 000 грн., а ТОВ "Торговий дім "Санко" зобов`язується повернути її в повному обсязі в строк, передбачений п. 2.2. цього договору.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. вказаного договору ТОВ "Підволочиськ зерно" зобов`язується передати ТОВ "Торговий дім "Санко" в користування грошові кошти у розмірі, вказаний у п. 1.1. договору. Передача грошових коштів відбувається частинами згідно усної заявки у формі телефонограми ТОВ "Торговий дім "Санко" шляхом перерахування на його поточний рахунок. Якщо усна заявка не виконана, повторна заявка робиться у письмовій форму. ТОВ "Торговий дім "Санко" зобов`язується повернути надану фінансову допомогу не пізніше 31.12.2018р. Погашення фінансової допомоги може відбуватися шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "Підволочинськ зерно" або на будь-який інший рахунок за його вказівкою.
Додатковою угодою №21/01/19-4 до договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ПЗ-29/05/17-Ф від 29.05.2017р. вносились зміни в п. 2.2. (т. 3 а.с. 40).
На виконання умов вказаного договору ТОВ "Підволочиськ зерно" було перераховано ТОВ "Торговий дім "Санко" безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в сумі 60 678 000 грн., про що свідчать виписки АТ "Укрексімбанк" (т. 3 а.с. 46-53), АБ "Південний" (т. 3 а.с. 54-74), в яких у призначенні платежу зазначено "тимчас. безвідсот. поворот. фін. допом. зг. дог ПЗ-29/05/17-Ф від 29.05.2017р.", картка рахунку 3771 за травень 2017р. - травень 2020р. (т. 3 а.с. 41-44).
Як вбачається із виписок АБ "Південний" (т. 3 а.с. 75-76), АТ "ОТП БАНК" (т. 3 а.с. 95, 97, 98) ТОВ "Торговий дім "Санко" було повернуто безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в сумі 1 114 852 грн., в яких у призначенні платежу зазначено " поверн. тимчас. безвідсот. поворот. фін. допом. зг. дог ПЗ-29/05/17-Ф від 29.05.2017р.".
27.12.2018р. між ТОВ "Торговий дім "Санко", ТОВ "Підволочиськ зерно" та ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" була укладена угода переводу боргу №27/12/18-4 (т. 3 а.с. 100-101), п.п. А, В якої передбачено, що на дату цієї угоди ТОВ "Торговий дім "Санко" винен ТОВ "Підволочиськ зерно" в сумі 59 563 148 грн. згідно договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ПЗ-29/05/17-Ф від 29.05.2017р. ТОВ "Торговий дім "Санко" може перевести борг або його частину на ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" за цією угодою за умови прийняття ТОВ "Підволочиськ зерно" такого переводу.
Відповідно до п.п. 1,2 вказаної угоди, переведення боргу на зазначену дату ТОВ "Торговий дім "Санко" переводить суму боргу, вказану в п. А, а ТОВ "Підволочиськ зерно" приймає переведення боргу. ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" приймає таке переведення боргу, викладене в п. 1, змінюючи, таким чином, ТОВ "Торговий дім "Санко" в зобов`язанні останнього сплачувати або іншим чином погашати борг ТОВ "Підволочиськ зерно".
Згідно п. 3 зазначеної угоди на виконання цієї угоди ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" замінює ТОВ "Торговий дім "Санко" у відношеннях з ТОВ "Підволочиськ зерно" у справі сплати боргу.
Відповідно до виписки АТ "ОТП БАНК" ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" було здійснено оплату згідно угоди переводу боргу №27/12/18-4 від 27.12.2018р. в розмірі 10 000 грн. (т. 3 а.с. 162).
Згідно виписки АТ "Піреус Банк МКБ" рух коштів по рахунку з 23.04.2013р. по 07.10.2020р. ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа", наданої на виконання вимог ухвали Господарського суду Одеської області від 07.10.2020р., боржником здійснено оплату згідно угоди переводу боргу №27/12/18-4 від 27.12.2018р. у розмірі 10 000 грн. (т. 5 а.с. 158-182).
21.05.2020р. між ТОВ "Підволочиськ зерно" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" був укладений договір №21/05-20 про відступлення права вимоги (т. 3 а.с. 102-104), відповідно до п. 1.1. якого ТОВ "Підволочиськ зерно" відступає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" набуває права вимоги, належні ТОВ "Підволочиськ зерно" відповідно до (і) договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ПЗ-29/05/17-Ф від 29.05.2017р. та угоди №27/12/18-04 від 27.12.2018р. переводу боргу за договором поворотної фінансової допомоги №ПЗ-29/05/17-Ф від 29.05.2017р.
Відповідно до п. 1.2. зазначеного договору за цим договором Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" одержує право, замість ТОВ "Підволочиськ зерно" вимагати від ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в п. 2.1. цього договору.
Згідно п. 1.3. вказаного договору до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" переходять права ТОВ "Підволочиськ зерно" у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, включаючи, але не обмежуючись, право на стягнення неустойки за порушення основних договорів ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" та право вимагати від третіх осіб виконання зобов`язань за основними договорами, забезпеченими неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
П. 2.1. зазначеного договору передбачено, що загальна вартість прав вимоги, що відступаються за цим договором, складає 59 553 148 грн.
Відповідно до п. 2.2. вказаного договору сторони врахували, що 12.09.2019р. ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" погасив заборгованість перед ТОВ "Підволочиськ зерно" на суму 10 000 грн.
Згідно п. 3.2. зазначеного договору за передані права Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" в якості компенсації сплачує ТОВ "Підволочиськ зерно" грошові кошти у розмірі 59 553 148 грн. в термін до 20.05.2021р.
П. 3.3. вказаного договору передбачено, що моментом переходу відступлених прав від ТОВ "Підволочиськ зерно" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" вважається дата підписання даного договору.
Відповідно до п. 4.1. зазначеного договору ТОВ "Підволочиськ зерно" зобов`язаний передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" документи, що підтверджують права вимоги за основними договорами, а саме: договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ПЗ-29/05/17-Ф від 29.05.2017р. з будь-якими та всіма додатками і додатковими угодами, угоду №27/12/18-04 від 27.12.2018р. переводу боргу за договором поворотної фінансової допомоги №ПЗ-29/05/17-Ф від 29.05.2017р. з будь-якими та всіма додатками і додатковими угодами, платіжні доручення, проведені банком та виписки по банківському рахунку ТОВ "Підволочиськ зерно", що підтверджують факт перерахування ТОВ "Підволочиськ зерно" боржнику суми поворотної фінансової допомоги в розмірі, передбаченому п. 2.1. цього договору протягом трьох календарних днів з дня набрання чинності цим договором.
Згідно п. 6.1. вказаного договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.
21.05.2020р. між ТОВ "Підволочиськ зерно" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" був підписаний акт приймання-передачі документів до договору №21/05-20 про відступлення права вимоги (т. 3 а.с. 105).
Під час розгляду заявлених вимог (08.09.2021 р.), господарським судом було встановлено, що заборгованість боржника перед заявником виникла на підставі договорів безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, укладених між ТОВ "Підволочиськ зерно", ПП "Агрошанс 2014" та ТОВ "Торговий дім "Санко" та угод переведення боргу, укладених між ТОВ "Підволочиськ зерно", ПП "Агрошанс 2014" ТОВ "Торговий дім "Санко", та ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа", права вимоги за якими було відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" у відповідності до договорів про відступлення права вимоги.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2021 р. визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана торгівельна мережа" в сумі 66 823 678,97 грн. із задоволенням у четверту чергу.
Ухвала Господарського суду Одеської області від 08.09.2021 р. у справі №916/824/20 про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" набрало законної сили 08.09.2021 р. та не оскаржувалась в апеляційному чи касаційному порядку.
Виходячи із наведеного, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" із посиланням на ст. 625 Цивільного Кодексу України зазначає, що з 01.10.2020 р. у нього виникло право вимоги щодо нарахування 3% річних та інфляційних витрат внаслідок прострочення Товариством з обмеженою відповідальністю "Об`єднана торгівельна мережа" зобов`язань за договорами безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № ПЗ-18/04/17-Ф від 18.04.2017 р. та № ПЗ-29/05/17-Ф від 29.05.2017 р.
З огляду на зазначене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою, (вх. №3-736/24 від 17.10.2024р.) про визнання вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана торгівельна мережа" 3% річних в розмірі 794 215,86 грн.; інфляційних втрат у сумі 1 208 637,55 грн., нарахованих за період з 01.01.2020 р. по 24.05.2020 р. (дата відкриття провадження у справі № 916/824/20 та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів) та 4 844,80 грн. сума сплаченого судового збору за подання до господарського суду заяви з грошовими вимогами.
Відповідно до ч. 4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на однаковий суб`єктний склад сторін, на підставі ч.4 ст.75 ГПК України під час розгляду даної справи не підлягають доведенню знов обставини, встановлені ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2021 р., які набрала законної сили, зокрема, щодо існування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана торгівельна мережа" заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" в сумі 66 823 678,97 грн.
При цьому, господарський суд зазначає, що кредитор під час подання основної заяви (вх. №3-457/20 від 25.06.2020 р.) з грошовими вимогами до боржника не заявляв та не нараховував 3% річних та інфляційні втрати.
Норми права, що застосовуються судом
Частиною 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 441).
Згідно ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Згідно абз. 10 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює, що грошовим зобов`язанням (боргом) є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Приписами ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.
Ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Відповідно до ч. 8 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.
Ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до змісту ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З огляду на існування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана торгівельна мережа" заборгованості перед кредитором в розмірі 66 823 678,97 грн. за договорами безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № ПЗ-18/04/17-Ф від 18.04.2017 р. та № ПЗ-29/05/17-Ф від 29.05.2017 р., що не спростовано боржником та встановлено ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2021 р., відповідно ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" є таким, що прострочив виконання зобов`язання.
Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.
Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення процентів річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення процентів річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
Тим більш за змістом норм статей 526, 599, 611, 625 ЦК України чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання. Наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, у тому числі від відповідальності, передбаченої статтями 549, 550, 625 цього Кодексу.
Аналогічна правова позиція щодо відповідальності боржника за невиконання грошового зобов`язання за рішенням суду викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 р. у справі №127/15672/16-ц (провадження №14-254цс19) з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду в постановах від 04.07.2018 р. у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18) та від 04.06.2019 р. у справі №916/190/18 (провадження №12-302гс18).
За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.
При цьому, суд зазначає, що індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказані положення Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновки суду.
Оцінюючи надані кредитором докази в сукупності, зокрема, дослідивши та перевіривши здійснений Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з 01.01.2020 р. по 24.05.2020 р., судом встановлено, що наданий суду розрахунок є обґрунтованим, відповідає дійсності та фактичним обставинам справи, а отже, нараховані кредитором до визнання 3% річних у сумі - 794 215,86 грн та інфляційні втрати у сумі - 1 208 637,55 грн. з огляду на що, заявлені до визнання конкурсні грошові вимоги підлягають визнанню у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд визнає конкурсні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана торгівельна мережа" у сумі 2 002 853,41 грн., що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів.
Крім того, п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, підлягають задоволенню у першу чергу вимог кредиторів.
Таким чином, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія", пов`язанні зі сплатою судового збору за подання до суду заяви з грошовими вимогами у розмірі 4 844,80 грн., підлягають визнанню та задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.
Керуючись ст. ст. 1, 45, 46, 60, Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України суд
У Х В А Л И В:
1. Визнати конкурсні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" (01033, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 33-Б, прим. 27; ЄДРПОУ: 31983539) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана торгівельна мережа" (65007, м. Одеса, 1-й Водопровідний провулок, буд. 2; код ЄДРПОУ 37680103) у сумі 2 002 853,41 грн. із задоволенням у четверту чергу вимог кредиторів та 4 844,80 грн. (судовий збір) із задоволенням у першу чергу вимог кредиторів.
2. Визнані у п. 1 даної ухвали суду вимоги підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, однак не надають Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" право вирішального голосу на зборах кредиторів.
Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвала набирає законної сили 13 грудня 2024 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Повну ухвалу складено та підписано 16 грудня 2024 року.
Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Бові Д.В.; Самох М.Ю.; ТОВ "ОДЕСТОРГ"; ТОВ "Торговий дім "Олійно-жирова компанія".
Копію ухвали надіслати на електронну адресу представника Пономарчука Віктора Архіпову О.Ю. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Суддя Л.І. Грабован
Ухвала № 72174045
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/72617/17-к
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 січня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря – ОСОБА_2 , за участю представника ТОВ «БК Карті» - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «БК Карті» в особі директора ОСОБА_5 про скасування арешту майна,
В С Т А Н О В И В :
Директор ТОВ «БК Карті» ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017000000002966 від 19.09.2017 року.
Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.11.2017 року у кримінальному провадженні № 42017000000002966 від 19.09.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України, накладено арешт на грошові кошти, які обліковуються на банківських рахунках ТОВ «БК Карті» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих у Публічному акціонерному товаристві «Полікомбанк» (МФО 353100), а також зупинено видаткові операції з коштами, які надійшли на зазначені рахунки і вже знаходяться на них.
Зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки жодній посадовій товариства не повідомлено підозру, відносно товариства не здійснюється досудове розслідування, вказане товариство не має ознак фіктивності, є реально діючим товариством, що здійснює свою господарську діяльність. Відсутні та не зазначені докази того, що грошові кошти, які обліковуються на вказаних рахунках є речовими доказами у кримінальному провадженні. Крім того, накладений арешт паралізує роботу товариства.
У судовому засіданні представник ТОВ «БК Карті» клопотання підтримав.
Прокурор ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання про скасування арешту, мотивуючи тим, що арешт накладено обґрунтовано, необхідність у вказаному заході забезпечення кримінального провадження на даний час в сторони обвинувачення не відпала. Постанова про визнання вказаних коштів речовими доказами стороною обвинувачення не виносилась.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В судовому засіданні встановлено, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002966 від 19.09.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.11.2017 року накладено арешт на грошові кошти, які обліковуються на банківських рахунках ТОВ «БК Карті» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих у Публічному акціонерному товаристві «Полікомбанк» (МФО 353100), а також зупинено видаткові операції з коштами, які надійшли на зазначені рахунки і вже знаходяться на них.
Вказаний арешт на грошові кошти накладався з метою збереження речових доказів – грошей, оскільки вони відповідали критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та такий арешт по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
Разом з тим, з ухвали слідчого судді про накладення арешту не вбачається причетність вказаного товариства до кримінального провадження, відсутнє обґрунтування відносно яких товариств здійснюється досудове розслідування та що є предметом досудового розслідування.
На даний час відносно ТОВ “БК Карті” не здійснюється досудове розслідування. Жодній його посадовій особі не пред`явлено підозру.
Відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.
Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.
З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.
Отже арешт ухвалою слідчого судді на грошові кошти ТОВ “БК Карті” накладено необґрунтовано, оскільки арешт накладено на майно юридичної особи, службові особи якої, не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.
Разом з тим, при розгляді клопотання про скасування арешту прокурором не доведено наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у збереженні накладеного арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках.
Прокурор не довів та не зазначив конкретних фактичних обставин (час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення), які виправдовували б такий спосіб втручання у господарську діяльність ТОВ “БК Карті”.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому дим Кодексом.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-И). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статгі 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).
Отже, висновки прокурора, що кошти ТОВ “БК Карті”, які знаходяться на рахунках в ПАТ «Полікомбанк» мають ознаки таких, що були здобуті кримінально протиправним шляхом є припущеннями та спростовуються наданими доказами. Також, слідчий суддя враховує відсутність постанови про визнання грошових коштів, на які накладено арешт, речовими доказами.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 309 КПК України,
У Х В А Л И В :
Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «БК Карті» в особі директора ОСОБА_5 про скасування арешту майна – задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.11.2017 року у кримінальному провадженні № 42017000000002966 від 19.09.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме на грошові кошти, які обліковуються на банківських рахунках ТОВ «БК Карті» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих у Публічному акціонерному товаристві «Полікомбанк» (МФО 353100), а також відновити видаткові операції з коштами, які надійшли на зазначені рахунки і вже знаходяться на них.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1