ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 123734258

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

УХВАЛА

09 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 520/1470/18

провадження № 51-5588 км 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

засуджених (у режимі відеокоференції) ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисників (у режимі відеокоференції) ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 ,

представника ТОВ «Лагуна-Рені»

(у режимі відеокоференції) ОСОБА_13 ,

представника ТОВ «Скарбниця Бессарабії»

(у режимі відеокоференції) ОСОБА_14 ,

представника ОСОБА_15

(у режимі відеокоференції) ОСОБА_16 ,

розглядаючи клопотання адвоката ОСОБА_17 про залучення ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» до цього кримінального провадження як потерпілого, а також його клопотання про звільнення засуджених від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні за №12016160000000042 від 27 січня 2016 рокуза обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

встановив:

16 жовтня 2023 року вх. № 27251/0/170-23 на електронну адресу Верховного Суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_17 , який діє в інтересах ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» про залучення зазначеного підприємства до даного кримінального провадження як потерпілого.

На обґрунтування свого клопотання представник ОСОБА_17 вказує, що злочинними діями засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» було заподіяно шкоду, яка полягає у донарахуванні податкових зобов`язань на суму 1 616 115 384,19 грн.

Крім того, 16 жовтня 2023 року вх. № 27245/0/170-23 на електронну адресу Верховного Суду також надійшло клопотання адвоката ОСОБА_17 , який діє в інтересах ПАТ «Одеський нафтопереробний завод», про звільнення засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження з цих підстав.

Заслухавши думку учасників судового провадження, а саме:

- прокурора ОСОБА_18 і захисника ОСОБА_10 , які заперечували щодо задоволення поданих клопотань;

- представника ТОВ «Лагуна-Рені» - адвоката ОСОБА_13 , представника ОСОБА_15 - адвоката ОСОБА_16 , представника ТОВ «Скарбниця Бессарабії» - адвоката ОСОБА_14 , засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та захисників ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , які щодо вирішення цих клопотань поклалися на розсуд суду,

з огляду на положення чинного кримінального процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для повернення вказаних клопотань адвоката ОСОБА_17 , виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Як убачається з матеріалів справи, вироком Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2018 року було затверджено угоди від 18 січня 2018 року між прокурором і обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12016160000000042 від 27 січня 2016 року.

Зі змісту рішення суду першої інстанції, яке ухвалою суду апеляційної інстанції було залишено без змін, вбачається, що відповідно до обвинувального акта, в ході досудового розслідування було встановлено, що протиправними діями обвинувачених спричинено майнову шкоду державі на загальну суму 1 806 381 226,71 грн. При цьому потерпілих у даному кримінальному провадженні, в силу положень, передбачених ст. 55 КПК України, встановлено не було.

Водночас відповідно до матеріалів справи, предметом розгляду судів попередніх інстанцій було кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , і питання заподіяння шкоди ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» не охоплювалось пред`явленим обвинуваченням, а саме товариство не було учасником цього кримінального провадження.

Главою 32 КПК України визначено порядок здійснення провадження у суді касаційної інстанції, зокрема:

- у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції (ч. 1 ст. 424 КПК України);

- ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження (ч. 2 ст. 424 КПК України);

- суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу (ч. 1 ст. 433 КПК України);

- суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, виправданого чи особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Якщо задоволення скарги дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги, суд касаційної інстанції зобов`язаний прийняти таке рішення (ч. 2 ст. 433 КПК України).

Крім того, положеннями ст. 425 КПК України визначено коло осіб, які мають право на касаційне оскарження. Зокрема, касаційну скаргу мають право подати:

1) засуджений, його законний представник чи захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого;

2) виправданий, його законний представник чи захисник - у частині мотивів і підстав виправдання;

3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;

4) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусових заходів виховного характеру, - в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

5) законний представник чи захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

6) прокурор;

7) потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

8) цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;

9) цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;

10) представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - у частині, що стосується інтересів юридичної особи.

Таким чином, відповідно до положень ч. 1 ст. 433 КПК України, предметом касаційного перегляду є перевірка рішень судів попередніх інстанцій на їх відповідність нормам матеріального та процесуального права за касаційними скаргами осіб, визначених у ст. 425 КПК України.

Ураховуючи наведене вище, а також те, що ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» не є учасником даної справи, оскільки кримінальне провадження здійснюється стосовно засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в межах пред`явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України), а зазначене товариство не фігурує у пред`явленому обвинуваченні та не було залучено до провадження судами попередніх інстанцій, то у колегії суддів, з огляду на зазначені положення КПК України, відсутні процесуальні підстави для вирішення такого клопотання на стадії касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.

Крім того, положеннями, передбаченими ч. 2 ст. 24 КПК України, гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

У рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (заява №23805/94) ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

Як було наведено вище, положеннями ст. 425 КПК України визначено перелік осіб, які мають право подати касаційну скаргу.

Системне тлумачення вказаної норми процесуального закону свідчить про те, що інші учасники кримінального провадження (про яких зазначено у ч. 2 ст. 24, ч. 1 ст. 425 КПК України) в цілому мають право на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій в тій частині, яка стосується їх прав, свобод та інтересів.

З огляду на вказане, в тому числі з урахуванням положень, передбачених ст. 337, ч. 2 ст. 24, ст. 425 КПК України, та наведеної вище практики ЄСПЛ, також не підлягає вирішенню і клопотання адвоката ОСОБА_17 , який діє в інтересах ПАТ «Одеський нафтопереробний завод», про звільнення засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження з цих підстав (вх. № 27245/0/170-23 від 16 жовтня 2023 року).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що подані адвокатом ОСОБА_17 , який діє в інтересах ПАТ «Одеський нафтопереробний завод», клопотання:

- про залучення ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» до даного кримінального провадження як потерпілого (вх. № 27251/0/170-23 від 16 жовтня 2023 року);

- про звільнення засуджених від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (вх. № 27245/0/170-23 від 16 жовтня 2023 року),

підлягають поверненню особі, яка їх подала, як такі, що з огляду на вищезазначене не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 424, 433, 434, 441 КПК України, Верховний Суд

постановив:

Подані адвокатом ОСОБА_17 клопотання про залучення ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» до даного кримінального провадження як потерпілого та клопотання про звільнення засуджених від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінчення строків давності повернути особі, яка їх подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Ухвала № 75568982

Vollansicht öffnen

Справа №520/1470/18 30.07.2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянув клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , за матеріалами кримінального провадження №12016160000000042 від 27.01.2016р., про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2018 року, стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Рені Одеської області, громадянки України, з вищою освітою, непрацюючої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 255 ч.1, 27 ч.5, 28 ч.4, 212 ч.3, 27 ч.3, 28 ч.3,4, 366 ч.1, 27 ч.5, 28 ч.4, 364 ч.1 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Рені Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді експедитора ТОВ «Агро-Рені», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 255 ч.1, 27 ч.5, 28 ч.4, 212 ч.3, 28 ч.3,4, 366 ч.1, 27 ч.5, 28 ч.4, 364 ч.1 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Рені Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого , раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 255 ч.1, 27 ч.5, 28 ч.4, 212 ч.3, 28 ч.3,4, 366 ч.1, 27 ч.5, 28 ч.4, 364 ч.1 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Рені Одеської області, громадянки України, з вищою освітою, працюючої бухгалтером ТОВ «СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ», раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 255 ч.1, 27 ч.5, 28 ч.4, 212 ч.3, 28 ч.3,4, 366 ч.1, 27 ч.5, 28 ч.4, 364 ч.1 КК України.

Учасники судового провадження:

Прокурор ОСОБА_11

Адвокат ОСОБА_5

Представник ТОВ «Скарбниця Бессарабії» ОСОБА_12

встановив:

Вироком Київського районного суду м. Одеси затверджено угоду від 18.01.2018 року між прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_13 і обвинуваченою ОСОБА_7 про визнання винуватості у кримінальному провадженні внесеному у ЄРДР за № 12016160000000042 від 27.01.2016 року.

ОСОБА_7 визнано винною у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255 КК України (в редакції від 5 квітня 2001 року); ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212 КК України (в редакції від 15 листопада 2011 року); ч.3 ст.27, ч.3,4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України (в редакції від 18 квітня 2013 року); ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.364 КК України (в редакції від 21 лютого 2014 року) і призначено їй покарання:

- за ч.1 ст.255 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років;

- за ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212 КК України у виді штрафу у розмірі 25000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 000 грн. з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна;

- за ч.3 ст.27, ч.3,4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік;

- за ч.5 ст.27, ч 4 ст.28, ч.1 ст.364 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, зі штрафом у розмірі 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 грн.

Відповідно до ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна, зі штрафом у розмірі 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 грн.

Відповідно до ст.ст.75, 77 КК України, звільнено ОСОБА_7 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши їй випробувальний строк протягом одного року з додатковим покаранням у виді позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, із штрафом у розмірі 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 грн, без конфіскації майна.

Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покладено на ОСОБА_7 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Затверджено угоду від 18.01.2018 року між прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_13 і обвинуваченим ОСОБА_8 про визнання винуватості у кримінальному провадженні внесеному у ЄРДР за № 12016160000000042 від 27.01.2016 року.

ОСОБА_8 визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року); ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212 КК України (в редакції від 15 листопада 2011 року); ч.3,4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України (в редакції від 18 квітня 2013 року); ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.364 КК України (в редакції від 21 лютого 2014 року) і призначено йому покарання:

- за ч.1 ст.255 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років;

- за ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212 КК України у виді штрафу у розмірі 25000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 000 грн. з позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна;

- за ч.3,4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік;

- за ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.364 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, зі штрафом у розмірі 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 грн.

Відповідно до ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна, зі штрафом у розмірі 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 грн.

Відповідно до ст.ст.75,77 КК України, звільнено ОСОБА_8 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому випробувальний строк протягом одного року з додатковим покаранням у виді позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, із штрафом у розмірі 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 грн, без конфіскації майна.

Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покладено на ОСОБА_8 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Затверджено угоду від 18.01.2018 року між прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_13 і обвинуваченим ОСОБА_9 про визнання винуватості у кримінальному провадженні внесеному у ЄРДР за № 12016160000000042 від 27.01.2016 року.

ОСОБА_9 визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року); ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212 КК України (в редакції від 15 листопада 2011 року); ч.3,4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України (в редакції від 18 квітня 2013 року); ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.364 КК України (в редакції від 21 лютого 2014 року) і призначено йому покарання:

- за ч.1 ст.255 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років;

- за ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212 КК України у виді штрафу у розмірі 25000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 000 грн. з позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна;

- за ч.3,4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік;

- за ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч. 1 ст.364 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, зі штрафом у розмірі 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 грн.

Відповідно до ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна, зі штрафом у розмірі 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 грн.

Відповідно до ст.ст.75,77 КК України, звільнено ОСОБА_9 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому випробувальний строк протягом одного року з додатковим покаранням у виді позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, із штрафом у розмірі 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 грн, без конфіскації майна.

Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покладено на ОСОБА_9 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Затверджено угоду від 18.01.2018 року між прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_13 і обвинуваченою ОСОБА_10 про визнання винуватості у кримінальному провадженні внесеному у ЄРДР за № 12016160000000042 від 27.01.2016 року.

ОСОБА_10 визнано винною у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року); ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212 КК України (в редакції від 15 листопада 2011 року); ч.ч.3,4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України (в редакції від 18 квітня 2013 року); ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.364 КК України (в редакції від 21 лютого 2014 року) і призначено їй покарання:

- за ч.1 ст.255 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років;

- за ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.212 КК України у виді штрафу у розмірі 25000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 000 грн. з позбавленням права обіймати посади головного диспетчера на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна;

- за ч.ч.3,4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади головного диспетчера на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік;

- за ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.364 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади головного диспетчера на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, зі штрафом у розмірі 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 грн.

Відповідно до ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади головного диспетчера на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна, зі штрафом у розмірі 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 грн.

Відповідно до ст.ст.75, 77 КК України, звільнено ОСОБА_10 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши їй випробувальний строк протягом одного року з додатковим покаранням у виді позбавленням права обіймати посади головного диспетчера на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, із штрафом у розмірі 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 грн, без конфіскації майна.

Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_10 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Клопотання прокурора про застосування спеціальної конфіскації до речових доказів у кримінальному провадженні – задоволено.

Застосовано спеціальну конфіскацію цілісного майнового комплексу по наливу, схову та зливу зрідженого вуглеводородного газу у Ренійському морському торгівельному порту та устаткування для зливу/наливу автобензовозів на плавзасоби, що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 16276,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_5 ; складових частин: нежитлової будівлі (прохідна - літера В); нежитлової будівлі (насосно-компресорне відділення - літера Д); навісної - літера Д; альтанки - літера Б; вагової - літера Г; естакади - І; АЗС - ІІ; сховища - ІІІ; дренажної ємкості-IV; огорожи - номер 1-7,28; споруди - номер 8 - 27, V; нежитлової будівлі загальною площею 562,50 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_5 ,, шляхом їх звернення на користь держави.

24.07.2018 року до Апеляційного суду Миколаївської області надійшла апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на вирок Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2018 року, в якій він просить вищезазначений вирок скасувати. Разом з апеляційною скаргою захисником подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку.

Як на причину несвоєчасного оскарження вироку, адвокат ОСОБА_5 посилається на те, що про наявність вищезазначеного вироку його підзахисному ОСОБА_6 стало відомо 01.07.2018р.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_5 , який підтримав клопотання, пояснив, що про оскаржуваний вирок йому стало відомо з ЄДРСР, думку прокурора ОСОБА_11 , який заперечував проти задоволення клопотання, представника ТОВ «Скарбниця Бессарабії» ОСОБА_12 , який залишив вирішення даного питання на розсуд суду, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до вимог ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою – протягом того ж строку з дня вручення копії вироку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Київського районного суду м. Одеси від 26.02.2018р., затверджено угоду від 18.01.2018 року між прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_13 і обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про визнання винуватості у кримінальному провадженні внесеному у ЄРДР за № 12016160000000042 від 27.01.2016 року.

Апеляційна скарга адвокатом ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подана 09.07.2018 року через Київський районний суд м. Одеси, яка надійшла до Апеляційного суду Миколаївської області 24.07.2018р., тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження.

Як вбачається з апеляційної скарги адвокат ОСОБА_5 направив апеляційну скаргу до суду 06.07.2018 року, тобто поза межами строку, передбаченого ст. 395 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення, апеляційна скарга повертається апелянту.

До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження відносяться обставини, які об`єктивно перешкодили своєчасно подати апеляційну скаргу.

В своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції, адвокат ОСОБА_5 посилається на те, що його підзахисному ОСОБА_6 стало відомо про вирок Київського районного суду м. Одеси від 26.02.2018р., лише 1 липня 2018 року.

Разом з тим, посилаючись на вказані обставини, адвокат ОСОБА_5 нічим їх не підтвердив, а саме не надав суду будь-яких даних яким чином та коли його підзахисний дізнався про оскаржуваний вирок.

Між тим, відповідно до даних єдиного державного реєстру судових рішень вирок судом першої інстанції надіслано до реєстру 28.02.2018 року оприлюднено 03.03.2018 року. Зазначена інформація свідчить про те, що оскаржуваний вирок був доступний для ознайомлення, в тому числі ОСОБА_6 та його захиснику, іще 03.03.2018 року.

Однак, в клопотанні адвокат ОСОБА_5 не наводить поважних причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження вироку суду, які об`єктивно перешкодили йому чи його підзахисному своєчасно подати апеляційну скаргу, тому підстав для його поновлення немає.

За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити адвокату ОСОБА_5 в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Київського районного суду м. Одеси від 26.02.2018р, та повернути апеляційну скаргу апелянту.

Керуючись ст.ст. 395, 399 КПК України, апеляційний суд

постановив:

Відмовити адвокату ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Київського районного суду м. Одеси від 26.02.2018р., яким затверджено угоду від 18.01.2018 року між прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_13 і обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про визнання винуватості у кримінальному провадженні внесеному у ЄРДР за № 12016160000000042 від 27.01.2016 року.

Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та додатками до неї невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді