КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про поновлення провадження в адміністративній справі
12 грудня 2024 року справа № 640/13033/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши у порядку письмового провадження питання про поновлення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, Державного космічного агентства України про визнання протиправними дій, стягнення заборгованості з виплати додаткової винагороди,
в с т а н о в и в:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом Міністерства фінансів України,Міністерства оборони України, Державного космічного агентства України, у якому просив (з урахуванням уточнених позовних вимог):
- визнати протиправними дії Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, Державного космічного агентства України щодо невиплати на користь позивача додаткової винагороди передбаченої Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022;
- стягнути з Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, Державного космічного агентства України солідарно на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати додаткової винагороди передбаченої Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 за період часу з 24.02.2022 по 17.08.2022 в сумі 171 809 (сто сімдесят одну тисячу вісімсот дев`ять) грн. 75 коп.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2022 (суддя Шулежко В.П.) позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2022 (суддя Шулежко В.П.) відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
03.10.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача Міністерства фінансів України надійшов відзив на позовну заяву.
12.10.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача Державного космічного агентства України надійшов відзив на позовну заяву.
24.10.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача Державного космічного агентства України надійшло клопотання про передачу адміністративної справи №640/16815/22 на розгляд Верховного Суду як зразкової.
11.11.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 08.12.2022 у справі №Пз/990/10/22 (подання судді Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П. від 21.11.2022 у справі №640/13029/22 щодо вирішення питання про відкриття провадження у зразковій справі) супровідним листом від 29.12.2022 №640/13033/22/16243/22 матеріали адміністративної справи №640/13033/22 були направлені до Верховного Суду.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.
04.11.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 08.08.2023 №640/13029/22/39871/23 від Верховного Суду надійшли матеріали адміністративної справи №640/13033/22.
06.11.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 прийнято адміністративну справу №640/13033/22 до провадження суддеюКиївського окружного адміністративного суду Кушновою А.О. та продовжено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Провадження в адміністративній справі №640/13033/22 зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №640/13029/22.
Судом встановлено, що 29.08.2024 року Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у справі № 640/13029/22 у зразковій справі з аналогічних спірних правовідносин та зроблено висновок про те, що пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 щодо права на отримання додаткової винагороди не поширюється на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, грошове забезпечення яким виплачується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №104. Постанова набрала законної сили з дати її прийняття.
Відповідно до частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частин другої та третьої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України з дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.
Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.
Оскільки, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, яке не передбачає явку позивача та представників відповідача до суду для участі в судовому засіданні, а наданих матеріалів справи достатньо для правильного розгляду та вирішення справи, керуючись пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом) суд висновує про наявність підстав для поновлення провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 205, 237, 241, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,-
у х в а л и в:
Поновити провадження у справі №640/13033/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, Державного космічного агентства України про визнання протиправними дій, стягнення заборгованості з виплати додаткової винагороди.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
).
Суддя Кушнова А.О.
Ухвала № 133364334
ф
УХВАЛА
16 січня 2026 року
м. Київ
справа №640/13033/22
адміністративне провадження № К/990/1891/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі № 640/13033/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, Державного космічного агентства України про визнання протиправними дій, стягнення заборгованості з виплати додаткової винагороди,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, Державного космічного агентства України, в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, Державного космічного агентства України щодо невиплати на користь позивача додаткової винагороди передбаченої Постановою КМУ № 168 від 28 лютого 2022 року;
- стягнути з Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, Державного космічного агентства України солідарно на користь позивача заборгованість з виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168 від 28 лютого 2022 року за період часу з 24 лютого 2022 року по 17 серпня 2022 року в сумі 171 809,75 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
На підставі статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
За змістом частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
На підставі частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Розгляд справи у суді першої інстанції відбувався за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною першою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Крім того, згідно із частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у цій справі, розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.
Оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, скаржник посилається на підстави встановлені підпунктами «а», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відхиляє вказані доводи, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Доводи скаржника щодо фундаментального значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики зводяться виключно до припущень скаржника та не містять належного обґрунтування.
Вжите національним законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Указане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням і захистом цінностей, утрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення: визначення і зміну конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Однак, скаржник не навів конкретних фактів наявності значного суспільного інтересу саме до цієї конкретної справи та за таких конкретних обставин.
Заявником у касаційній скарзі не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її виняткового значення та суспільної важливості, а також не виділено вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.
Також є безпідставним посилання відповідача у касаційній скарзі на підпункт "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки ця справа не підпадає під категорію справ, які згідно до частини четвертої статті 257 КАС України не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
При цьому використання оціночних чинників, як-то: «винятковість значення справи для скаржника», «суспільний інтерес», «значення для формування єдиної правозастосовчої практики», «малозначні справи» тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду».
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків Верховного Суду.
Однак в касаційній скарзі не зазначено постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У свою чергу, суди попередніх інстанцій застосували до даних правовідносин правові висновки, які викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2024 року у справі № 640/13029/22.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 вересня 2024 року у справі № 640/13029/22 дійшла висновку, що положення постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2024 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» не поширюють свою дію на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, оскільки визначена пунктом 1 первинної редакції постанови додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців (пункт 2 частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ), тоді як абзацом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій» чітко визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.
Отже, вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
На підставі пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 248, 328, 333, 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі № 640/13033/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, Державного космічного агентства України про визнання протиправними дій, стягнення заборгованості з виплати додаткової винагороди.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Судді
І.В. Желєзний М.В. Білак В.Е. Мацедонська