ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 123716477

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

Справа № 522/18388/17

Провадження № 2/522/2551/24

Провадження № 2-во/522/262/24

У Х В А Л А

12 грудня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Шенцевої О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача - Корнілової Л.І. про виправлення описки в ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2019 року по цивільній справі за позовною заявою заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовною заявою заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Корнілова Л.І. звернулась до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про виправлення описки в ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2019 року.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Корнілова Л.І. звернулась до суду з заявою про залишення заяви про виправлення описки, яке подано 06.09.2019 року без розгляду.

Згідно з п. 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення його позову без розгляду.

Стаття 4 ЦПК України гарантує кожній особі право на звернення до суду за захистом.

Відповідач таке своє право реалізувала через представника. Проте наразі висловила бажання щодо залишення заяви без розгляду, що також є її гарантованим правом.

Таким чином заява щодо залишення заяви без розгляду є цілком законною та обґрунтованою.

Враховуючи принцип диспозитивності судового розгляду цивільних справ та звернення сторони до суду з заявою про залишення заяви без розгляду, відсутність інших заяв від відповідача станом на день розгляду справи, суд вважає необхідним задовольнити заяву представника.

Керуючись п. 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача - Корнілової Л.І. про залишення заяви про виправлення описки без розгляду – задовольнити.

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Корнілової Л.І. про виправлення описки в ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2019 року по цивільній справі за позовною заявою заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки від 06 вересня 2019 року - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя

Ухвала № 111493995

Vollansicht öffnen

Номер провадження: 22-ц/813/6429/23

Справа № 522/18388/17

Головуючий у першій інстанції Шенцева О.П.

Доповідач Дришлюк А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

13.06.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі судді Дришлюка А.І., дослідивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 березня 2018 року в цивільній справі за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться справа за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки.

29 січня 2018 року заступник прокурора Одеської області подав заяву про забезпечення позову та просив:

- заборонити державним реєстраторам, суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав проводити будь-які реєстраційні дії, у тому числі реєстрацію права власності на будь-які об`єкти нерухомого майна на земельні ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити Управлінню Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради вчиняти дії щодо реєстрації будь-якої дозвільної документації (повідомлень про початок виконання будівельних робіт, дозволів на виконання будівельних робіт, декларацій про готовність об`єкта до експлуатації тощо) щодо об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням корпусів, дробів та літер, до винесення судом рішення по цій справі (в.м., а.с. 37-40).

07 березня 2018 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси заяву заступник прокурора Одеської області про забезпечення позову задоволено (в.м., а.с. 43-44).

09 серпня 2018 року із апеляційною скаргою на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 березня 2018 року звернулася ОСОБА_2 (в.м., а.с. 60-64).

20 листопада 2018 року постановою Апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 березня 2018 року залишено без змін (в.м., а.с. 143-147).

24 березня 2023 року через Приморський районний суд м. Одеси ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 березня 2023 року та на постанову Апеляційного суду Одеської області. Апелянт не погоджується із ухвалою суду першої інстанції та постановою апеляційною суду та вважає їх такими, що підлягають скасуванню. Апелянт зазначає, що він є законним чоловіком ОСОБА_2 та з моменту укладення договору дарування спірної земельної ділянки апелянт здійснював значні затрати на утримання, управління цим майном та догляду за ним. Більш того, апелянт вказує на те, що між ним та дружиною ОСОБА_2 відсутній спір щодо режиму сумісної власності подружжя на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:54:006:0240, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0751 га, тому той факт, що земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя визнається ОСОБА_2 - дружиною апелянта. Також апелянт вважає, що застосування зазначених в оскаржуваній ухвалі заходів забезпечення позову не є пропорційним до позовних вимог заступника прокурора Одеської області, оскільки позовні вимоги прокурора містять лише вимоги щодо земельної ділянки, а не до об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, апелянт зазначає, що ним пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали про забезпечення позову із причин, які від нього не залежали, оскільки він не був проінформований про розгляд справи, він не отримував ані судових повісток, ані будь-яких інших документів, які б дали змогу йому бути повідомленим про подання клопотання про забезпечення позову, про його розгляд та постановлення оскаржуваної ухвали. Апелянт повідомляє, що 13 березня 2023 року засобами поштового зв`язку він направив до Приморського районного суду м. Одеси заяву про видачу копії оскаржуваної ухвали, яку отримав 21 березня 2023 року. Тому, апелянт просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 07 березня 2018 року та на постанову Апеляційного суду Одеської області від 20 листопада 2018 року, скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 20 листопада 2018 року та відмовити заступнику прокурора Одеської області у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Згідно із супровідним листом, наявним в матеріалах справи, виділені матеріали цивільної справи разом із апеляційною скаргою надійшли до Одеського апеляційного суду 01 червня 2023 року.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду апеляційну скаргу було розподілено колегії суддів Одеського апеляційного суду під головуванням судді Дришлюка А.І. 05 червня 2023 року.

За інформацією, наявною в АСДС Д-3 виділені матеріали цивільної справи отримані суддею-доповідачем 06 червня 2023 року.

Згідно з ч. 2 ст. 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскаржувана ухвала постановлена Приморським районним судом м. Одеси 07 березня 2018 року, апеляційну скаргу через Приморський районний суд м. Одеси апелянт подав 24 березня 2023 року. При цьому, до Приморського районного суду м. Одеси апеляційна скарга була направлена засобами поштового зв`язку. Згідно з трек-номером поштового відправлення апеляційна скарга прийнята на поштовому відділенні 21 березня 2023 року. Тобто, строк на апеляційне оскарження апелянтом було пропущено.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 07 березня 2018 року апелянт вказує на те, що він не брав участі у справі, не був повідомлений про наявність оскаржуваної ухвали, а її копію отримав 21 березня 2023 року.

Відповідно до п. 8 ч. 2, п. 4 ч. 4 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначена дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, та додані докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).

Разом з тим, доказів отримання копії оскаржуваної ухвали, як це передбачено ст. 356 ЦПК України, апелянтом не надано. У виділених матеріалах цивільної справи, що надійшли до Одеського апеляційного суду разом із апеляційною скаргою, вказані докази відсутні.

Згідно з ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків, зокрема, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 26 листопада 2022 року звертався до суду з апеляційною скаргою та одночасно просив визнати поважними причини пропуску строку на подачу апеляційної скарги на постанову апеляційного суду Одеської області від 20 листопада 2018 року та ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 березня 2018 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду (головуючий суддя - Назарова М.В.) від 08 грудня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку із необхідністю надання апеляційної скарги в новій редакції (щодо предмету оскарження) разом з копіями відповідно до кількості учасників справи з «мокрим» підписом ОСОБА_1 (або в підсистемі Електронний суд з електронним цифровим підписом), доказів поважності причин пропуску строку (що підтверджують дату отримання оскаржуваної ухвали), сплати судового збору та надання Одеському апеляційному суду документу, що підтверджує сплату судового збору, а також доказів того, що земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя.

23 січня 2023 року ухвалою Одеського апеляційного суду через неусунення у встановлений строк недоліків апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Повторно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся 24 березня 2023 року. Наявність ухвали про повернення апеляційної скарги від 23 січня 2023 року спростовує доводи апелянта щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження. Таким чином, апелянтові необхідно надати до апеляційного суду обґрунтоване клопотання із долученням доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Крім того, апелянтом до апеляційної скарги доказів на підтвердження того, що оскаржуваною ухвалою суду вирішено питання про його права, свободи та (або) обов`язки, не надано, зокрема відсутні докази знаходження земельної ділянки у спільний власності, на необхідність надання яких вже наголошував суд апеляційної інстанції.

Серед іншого, апелянт просив звільнити його від сплати судового збору, у зв`язку із воєнним станом на території України та тим, що розмір судового збору наразі є обтяжливим для апелянта.

Пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи, що апелянт не підпадає під жодну із вищезазначених категорій осіб, апеляційний суд вважає за потрібне залишити апеляційну скаргу без руху та надати апелянтові строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору чи надання доказів на підтвердження наявності обставин для звільнення від сплати чи зменшення розміру судового збору (наприклад, надання довідки про доходи за попередній календарний рік).

Таким чином, апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, оскільки апелянтом не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу та не доведено наявність обставин для звільнення його від сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2684 гривні.

Тобто, за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу апелянтові необхідно сплатити судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок (2684 грн х 0,2).

Судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року сплачується через банківські установи, чи поштовим відділенням зв`язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник повинен вказати слова «судовий збір», код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.

Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Малиновськ. р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526

Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) - 899998

Рахунок отримувача - UA428999980313161206080015757

Код класифікації доходів бюджету - 22030101

Щодо вимог про скасування постанови Апеляційного суд Одеської області від 20 листопада 2018 року апеляційний суд зазначає наступне.

За ст. 351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, в апеляційній скарзі має бути зазначено рішення або ухвала, що оскаржуються.

Згідно зі ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;

3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;

7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.

Статтею 370 ЦПК України передбачено, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятого ним судового рішення та рішення суду першої інстанції, що оскаржується. За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 382 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Як вже зазначалося вище, апелянт в обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що спірна земельна ділянка є спільною сумісною власністю (його та ОСОБА_2 ). Однак, на підтвердження того, що земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя, а отже, що оскаржуваною ухвалою суду вирішено питання про його права, свободи та (або) обов`язки, апелянтом не надано. Інші доводи апеляційної скарги є тотожними доводам, викладеним в апеляційній скарзі ОСОБА_2 .

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає за потрібне залишити апеляційну скаргу без руху та надати апелянтові час для усунення недоліків, а саме надання обґрунтованого клопотання та долучення відповідних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, доказів сплати судового збору або документів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а також доказів того, що земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя та надання апеляційної скарги в новій редакції (щодо предмету оскарження) разом з копіями відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до ст. ст. 185, 357 ЦПК України суддя, встановивши, що апеляційна скарга не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, а також у разі несплати судового збору, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє апелянта та надає йому строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись 175, 177, 185, ч. 4 ст. 356, 357 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 березня 2018 року в цивільній справі за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки - залишити без руху.

Повідомити апелянта про необхідність виправити недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Роз`яснити апелянтові, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, суддею буде прийняте процесуальне рішення передбачене ст.ст. 185, 357 ЦПК України.

В процесі розгляду справ Одеським апеляційним судом застосовуються Правила організації ефективного цивільного судочинства, затверджені Радою суддів України №14 від 28.02.2020 року, з текстом яких можна ознайомитися за посиланням: https://oda.court.gov.ua/sud4813/inshe/3/1163581/

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак в частині визначення судових витрат може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк