ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 123713499

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

12 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/8888/23

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.

розглянувши заяву ОСОБА_1

про відвід суддів Бакуліної С.В., Кондратової І.Д., Кібенко О.Р.

від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024

у справі №910/8888/23

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до 1. ОСОБА_2 ,

2. ОСОБА_3 ,

3. ОСОБА_4 ,

4. ОСОБА_5 ,

5. ОСОБА_6 ,

6. ОСОБА_7 ,

7. ОСОБА_8 ,

8. ОСОБА_9 ,

9. ОСОБА_10 ,

10. ОСОБА_11 ,

11. ОСОБА_12 ,

12. ОСОБА_13 ,

13. ОСОБА_14 ,

14. ОСОБА_15 ,

15. ОСОБА_16 ,

16. ОСОБА_17 ,

17. ОСОБА_18 ,

18. ОСОБА_19 ,

19. ОСОБА_20 ,

20. ОСОБА_21 ,

21. ОСОБА_1 ,

22. ОСОБА_22 ,

23. ОСОБА_23 ,

24. ОСОБА_24 ,

25. ОСОБА_25 ,

26. ОСОБА_26 ,

27. ОСОБА_27

про стягнення 360 896 042,77 грн,

ВСТАНОВИВ:

06.11.2024 через систему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 у справі №910/8888/23 скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 06.11.2024 для розгляду справу №910/8888/23 передано колегії суддів у складі: Бакуліна С.В. - головуючий (доповідач), судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.

Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 у справі №910/8888/23 та постановлено здійснити перегляд ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 у справі №910/8888/23 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

10.12.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Бакуліної С.В., Кондратової І.Д., Кібенко О.Р., від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 у справі №910/8888/23.

Заявлений відвід мотивовано пунктом 4 частини першої статті 35 ГПК України.

Так, скаржник наголошує, що станом на 06.11.2024 (дата звернення ОСОБА_1 з касаційною скаргою до Верховного Суду) справа №910/8888/23 в провадженні колегії суддів Бакуліна С.В. - головуючий (доповідач), судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д. не перебувала, відповідно підстави для передачі касаційної скарги такому складу суду були відсутні. Також заявник вказує, що при подачі касаційних скарг іншими особами на інші судові рішення у цій справі №910/8888/23 кожного разу здійснювався автоматичний розподіл справи. Натомість після подачі касаційної скарги ОСОБА_1 здійснено її передачу раніше визначеному складу суду в порушення пункту 2.3.46 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25 (зі змінами).

Ухвалою Верховного Суду від 10.12.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Бакуліної С.В., Кондратової І.Д., Кібенко О.Р., від розгляду цієї справи №910/8888/23 визнано необґрунтованою. Справу №910/8888/23 передано на авторозподіл з метою визначення судді для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Бакуліної С.В., Кондратової І.Д., Кібенко О.Р., від розгляду цієї справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Бакуліної С.В., Кондратової І.Д., Кібенко О.Р., від розгляду касаційної скарги у справі №910/8888/23 визначено суддю Огороднік К.М. (12.12.2024).

Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Згідно з частиною 3 статті 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до частини 7 статті 39 ГПК України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів.

Відповідно до частини восьмої статті 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Перевіривши наведені ОСОБА_1 доводи, на обґрунтування заяви про відвід суддів Бакуліної С.В., Кондратової І.Д., Кібенко О.Р. від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 , Суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Частинами першою, другою, третьою статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений ЄСІТС суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 6 ГПК у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (АСДС) за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Діловодство в Суді здійснюється в АСДС з урахуванням вимог чинного законодавства.

Касаційні скарги, позовні заяви, судові справи, кримінальні провадження (кримінальні справи), а також інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до Суду й можуть бути предметом судового розгляду, приймає та реєструє в АСДС відповідна канцелярія в порядку, встановленому Інструкцією з діловодства Верховного Суду (далі - Інструкція), затвердженою наказом керівника апарату Верховного Суду від 31.12.2021 №129.

Відповідно до пункту 373 Інструкції визначення судді-доповідача (складу суду) для розгляду судової справи здійснюється відповідно до процесуального законодавства та Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему з урахуванням особливостей автоматизованого розподілу справ, затверджених постановою Пленуму Суду, рішеннями зборів суддів.

За рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2022 №3 касаційні скарги, що надійшли після визначення судді-доповідача у цій справі, крім випадків надходження справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції, після її розгляду палатою, об`єднаною палатою та Великою Палатою передаються раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів).

За змістом підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25 (зі змінами) раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються також апеляційні скарги, що надійшли до суду апеляційної інстанції після визначення судді-доповідача у цій судовій справі, якщо провадження не закінчено.

Крім того, відповідно до підпункту 2.3.46 пункту 2.3 Положення у разі надходження апеляційних скарг, які подані в рамках однієї справи, але на різні судові рішення, такі скарги передаються раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу), якщо провадження не закінчено.

Системний аналіз положень статей 6 і 32 ГПК, з урахуванням пункту 17.4 Перехідних положень ГПК, а також зазначених вище пунктів Положення про автоматизовану систему документообігу суду в частині порядку визначення судді для розгляду конкретної справи дає підстави для таких висновків: - автоматизованою системою визначається суддя для розгляду конкретної справи, а не окремої заяви, клопотання, скарги та інших документів, крім випадків, коли розгляд таких документів в іншому (окремо від основної справи) провадженні встановлено процесуальним законом; - після визначення автоматизованою системою судді для розгляду конкретної справи всі заяви, клопотання, скарги та інші документи, що надходять у цій справі, передаються цьому судді без застосування автоматизованого розподілу, оскільки предметом автоматизованого розподілу є саме конкретна справа, а не заява чи скарга у справі, крім випадків, встановлених процесуальним законом, наприклад частиною першою статті 323 ГПК; - Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010, для визначення судді (судді-доповідача) застосовується в частині, що не суперечить приписам статті 32 ГПК з огляду на вимоги пункту 17.4 Перехідних положень ГПК, а тому перелік випадків передачі заяв (позовних заяв), клопотань, скарг та інших документів, що передаються у конкретній справі, раніше визначеному судді без застосування авторозподілу справи не є вичерпним. Користуючись наданим Засадами правом, збори суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийняли рішення від 31.01.2022 №3, згідно з яким касаційні скарги, що надійшли після визначення судді-доповідача у цій справі, крім випадків надходження справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції, після її розгляду палатою, об`єднаною палатою та Великою Палатою, передаються раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів) (зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09.08.2023 у справі №910/268/23).

Отже, касаційні скарги, які надійшли в межах однієї справи після здійснення автоматизованого розподілу судової справи вперше та визначення судді-доповідача у цій справі, передаються на розгляд саме визначеному судді-доповідачу, крім зазначених вище випадків.

Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2024 у складі колегії суддів: Бакуліна С.В. головуючий, Кібенко О.Р., Кондратова І.Д., було відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №910/8888/23 за касаційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024.

З огляду на те, що в межах справи №910/8888/23 вже було визначено колегію суддів для її розгляду ( Бакуліна С.В. головуючий, Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.), справа була передана раніше визначеному складу суду, що відповідає Положенню про автоматизовану систему документообігу суду та рішенню зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2022 №3.

Доводи заявника про те, що за наведеним вище способом раніше визначеному складу суду можуть передаватись касаційні скарги в межах однієї справи лише в разі перебування на розгляді у такого складу судової справи на момент надходження іншої скарги, не відповідають змісту указаних вище приписів, які визначають, що після визначення автоматизованою системою судді для розгляду конкретної справи всі заяви, клопотання, скарги та інші документи, що надходять у цій справі, передаються цьому судді без застосування автоматизованого розподілу, оскільки предметом автоматизованого розподілу є саме конкретна справа, а не заява чи скарга у справі.

Крім того, доводи заявника про те, що при подачі касаційних скарг іншими особами на інші судові рішення у цій справі №910/8888/23 кожного разу здійснювався автоматичний розподіл справи, натомість після подачі касаційної скарги ОСОБА_1 , здійснено її передачу раніше визначеному складу суду, не свідчать про порушення визначення складу суду у справі №910/8888/23, з огляду на таке.

Як вбачається із комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" справа №910/8888/23 раніше перебувала у провадженні Касаційного господарського суду у складі колегії суддів: Губенко Н.М. - головуючий (доповідач), Кондратова І.Д., Студенець В.І.

Верховний Суд постановою від 27.02.2024 (колегія суддів у складі: Губенко Н.М. - головуючий (доповідач), Кондратова І.Д., Студенець В.І.) касаційну скаргу ОСОБА_23 залишив без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі №910/8888/23 залишив без змін.

14.05.2024 через систему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою звернувся ОСОБА_7 , в якій просив ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі №910/8888/23 скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/8888/23.

Відповідно до пункту 2.3.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, що надійшли за чотирнадцять днів, якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, до початку відпустки (якщо її тривалість становить не менше чотирнадцяти календарних днів).

З огляду на вказаний пункт Положення, у зв`язку із запланованою відпусткою судді Губенко Н.М., справу №910/8888/23 було передано не раніше визначеному складу суду, а на автоматизований розподіл, за результатами якого для розгляду матеріалів касаційної скарги ОСОБА_7 у справі №910/8888/23 було визначено колегію суддів у складі: Бакуліна С.В. головуючий, Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.

Зважаючи на викладене, автоматизований розподіл справи №910/8888/23 здійснено з урахуванням приписів ГПК України, Положення та рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Обставини наведені заявником на обґрунтування заяви про відвід суддів, не знайшли свого підтвердження, тому відсутні підстави для висновку про наявність визначених у статті 35 ГПК України та інших передумов для відводу суддів Бакуліної С.В., Кондратової І.Д., Кібенко О.Р. від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 .

Відтак, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Бакуліної С.В., Кондратової І.Д., Кібенко О.Р. від розгляду касаційної скарги у справі №910/8888/23, слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 ГПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Бакуліної С.В., Кондратової І.Д., Кібенко О.Р., від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 у справі №910/8888/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Огороднік К.М.

Окрема думка № 124264547

Відкрити повний перегляд

ОКРЕМА ДУМКА

25 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/8888/23

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 (головуючий - Тищенко О.В. , судді: Яковлєв М.Л. , Гончаров С.А. )

у справі №910/8888/23

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до 1. ОСОБА_5 ,

2. ОСОБА_6 ,

3. ОСОБА_7 ,

4. ОСОБА_8 ,

5. ОСОБА_9 ,

6. ОСОБА_10 ,

7. ОСОБА_11 ,

8. ОСОБА_12 ,

9. ОСОБА_13 ,

10. ОСОБА_14 ,

11. ОСОБА_15 ,

12. ОСОБА_16 ,

13. ОСОБА_17 ,

14. ОСОБА_18 ,

15. ОСОБА_19 ,

16. ОСОБА_20 ,

17. ОСОБА_21 ,

18. ОСОБА_22 ,

19. ОСОБА_23 ,

20. ОСОБА_24 ,

21. ОСОБА_1 ,

22. ОСОБА_25 ,

23. ОСОБА_26 ,

24. ОСОБА_27 ,

25. ОСОБА_28 ,

26. ОСОБА_29 ,

27. ОСОБА_30

про стягнення 360 896 042,77 грн,

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі також Фонд) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_31 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_29 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_27 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_1 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_28 про:

1) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 та ОСОБА_28 - осіб, що отримали пряму вигоду від кредитування, на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" (далі також ПАТ "КБ"Експобанк"), вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 30 407 781,05 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з ТОВ "Фінанс солюшин" за договором кредитної лінії №09/12 від 11.04.2012;

2) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 15 067 277,88 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з ТОВ "Бізнес індастріз" за договором кредитної лінії №42/11 від 27.12.2011;

3) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 46 466 584,54 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з ТОВ "Гірське повітря" за договором кредитної лінії №01/12 від 18.01.2012;

4) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 33 680 216,45 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з ТОВ "Корнел інтернешнл за договором кредитної лінії №40/11 від 26.12.2011;

5) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 15 714 204,44 грн, завданої в результаті прийняття та реалізації рішення щодо припинення застави депозитних вкладів та прав на них, належних ОСОБА_9 , що виступали забезпеченням за договором врахування векселя №1 від 11.02.2011 (векселедавець ТОВ "СТЕКА");

6) стягнення солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_23 , ОСОБА_19 , ОСОБА_1 , ОСОБА_17 , ОСОБА_29 - осіб, що отримали пряму вигоду від операції, на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 2 200 000,00 грн, завданої в результаті прийняття та реалізації рішення щодо виведення з-під застави частини вкладу по договору №14966 банківського вкладу "Класичний" від 16.03.2011 укладеного з ОСОБА_29 , що виступав забезпеченням по договору врахування векселя №2 від 14.03.2011 (векселедавець ТОВ "СТЕКА");

7) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 , ОСОБА_26 на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 20 025 800,00 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з врахування векселя ТОВ "ВЕНТА ФУДС", серії АА №2178225, номіналом 54 900 000,00 грн, згідно з договором врахування векселя №01/12 від 13.08.2012;

8) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 , ОСОБА_26 , ОСОБА_31 - осіб, що опосередковано отримали вигоду від кредитування, на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 34 435 000,00 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з врахування векселя ТОВ "ВЕНТА ФУДС", серії АА №2178225, номіналом 54 900 000,00 грн, згідно з договором врахування векселя №01/12 від 13.08.2012;

9) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 , ОСОБА_26 на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 20 075 453,00 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з врахування векселя ТОВ "БОНА ДЕА 8", серії АА №2178220, номіналом 54 900 000,00 грн, згідно з договором врахування векселя № 02/12 від 20.08.2012;

10) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 , ОСОБА_26 , ОСОБА_31 - осіб, що опосередковано отримали вигоду від кредитування, на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 34 706 000,00 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з врахування векселя ТОВ "БОНА ДЕА 8", серії АА № 2178220, номіналом 54 900 000,00 грн, згідно з договором врахування векселя №02/12 від 20.08.2012;

11) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в загальній сумі 2 954 385,17 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з врахування векселя ТОВ "Вента фудс", серії АА №2178226, номіналом 4 140 000,00 грн, згідно з договором врахування векселів №05/12 від 06.09.2012, та векселя ТОВ "Бона деа", серії АА №2178221, номіналом 4 110 000,00 грн, згідно з договором врахування векселя №04/12 від 06.09.2012;

12) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в загальній сумі 5 253 620,00 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з врахування векселів ТОВ "Вента фудс" серії АА №2178226 та ТОВ "Бона деа" серії АА №2178221;

13) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 17 718 600,00 грн, завданої прийняттям рішення щодо проведення операцій з врахування векселя ТОВ "СВР груп", серії АА №2178290, номіналом 51 800 000,00 грн, згідно з договором врахування векселів №03/12 від 28.08.2012;

14) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 , ОСОБА_31 - осіб, що опосередковано отримали вигоду від кредитування, на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 33 667 000,00 грн, завданої прийняттям рішення щодо проведення операцій з врахування векселя ТОВ "СВР ГРУП", серії АА №2178290, номіналом 51 800 000,00 грн, згідно з договором врахування векселів №03/12 від 28.08.2012;

15) стягнення солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_27 на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків), завданої прийняттям рішень щодо придбання цінних паперів, в загальному розмірі 29 525 637,76 грн, в тому числі: 27 821 774,08 грн - збитків від прийняття рішення щодо придбання акцій емітента ПАТ "Управління механізованих робіт Агробуду", код ISIN UA4000133946, в кількості 5 564 800 шт.; 1 703 863,68 грн - збитків від прийняття рішення щодо придбання інвестиційних сертифікатів ЗДПІФ "Інвестиційний стандарт" (ТОВ "КУА "Нью Ессет", код ЄДРПОУ 35253505), ЄДРІСІ 2311678, код ISIN UA400131866, в кількості 1 704 шт.;

16) стягнення солідарно з ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_27 , ОСОБА_12 на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в розмірі 18 998 482,28 грн, завданої прийняттям рішень щодо придбання акцій емітента ПАТ "Комбінат експериментально-будівельного обладнання" (код ЄДРПОУ 35557023), код ISIN UA4000028823.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.06.2023 у справі №910/8888/23 позовну заяву Фонду повернув без розгляду на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), у зв`язку із порушенням правил об`єднання позовних вимог (частини першої статті 173 ГПК).

Північний апеляційний господарський суд постановою від 11.12.2023, яку Верховний Суд залишив без змін постановою від 27.02.2024, ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/8888/23 скасував, а матеріали справи передав на розгляд Господарському суду міста Києва.

Не погоджуючись з мотивувальною частиною прийнятої ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви без розгляду, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив суд змінити мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 з урахуванням доводів апеляційної скарги, а також просив поновити строк на апеляційне оскарження.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.07.2024 поновив ОСОБА_1 пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023, відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 19.09.2024 закрив апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/8888/23 на підставі статей 2 та 264 ГПК з огляду на те, що предмет апеляційного оскарження - ухвала Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/8888/23, відсутній внаслідок прийняття постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023.

Ухвала апеляційного суду про закриття апеляційного провадження мотивована тим, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 27.02.2024, ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 про повернення позовної заяви без розгляду у справі №910/8888/23 скасовано, а матеріали справи передано на розгляд Господарському суду міста Києва. Таким чином, скасування постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/8888/23, з урахуванням того, що постановою Верховного Суду від 27.02.2024 залишена без змін постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023, дає підстави для висновку, що оскаржуване рішення (ухвала суду) унеможливлює його застосування саме з моменту його прийняття, як об`єкту оскарження.

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 у справі №910/8888/23 скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Скаржник підставою касаційного оскарження зазначав порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: статей 264, 272, 284, 285 ГПК. Скаржник вказує, що:

- сформувавши в оскаржуваному судовому рішенні принципово відмінну від норм частини першої статті 264 ГПК, якісно нову підставу для закриття апеляційного провадження, господарський суд апеляційної інстанції допустив істотне порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення;

- набуття постановою суду апеляційної інстанції законної сили не позбавляє сторону права ініціювати перегляд судом апеляційної інстанції оскаржуваного рішення у порядку, визначеному статтею 272 ГПК. А сама постанова, що набрала законної сили, у передбачених пунктом 7 частини першої статті 275 ГПК випадках може та повинна бути скасована самим судом апеляційної інстанції;

- усі доводи апеляційної скарги скаржника є якісно відмінними від доводів апеляційної скарги позивача на постанову від 11.12.2023 №910/8888/23, на яку послався суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі. В межах постанови від 11.12.2023 №910/8888/23 розглядалися лише доводи позивача щодо можливості поєднання декількох позовних вимог, всі з яких підлягають розгляду в порядку господарського судочинства в межах однієї справи. Натомість підставою апеляційної скарги ОСОБА_1 є відсутність оцінки з боку суду першої інстанції факту поєднання в позовній заяві позовних вимог, що підлягають розгляду в порядку цивільного та господарського судочинства.

Верховний Суд постановою від 20.12.2024 у справі №910/8888/23 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 у цій справі залишив без змін.

Постанова Верховного Суду мотивована, зокрема, таким:

- скаржник звернувся з апеляційної скаргою 15.05.2024, тобто через 11 місяців з дня постановлення ухвали суду першої інстанції, та після перегляду цієї ухвали Північним апеляційним господарським судом (постанова від 11.12.2023) та Верховним Судом (постанова 27.02.2024). За таких умов скасування судом апеляційної інстанції власного рішення та залишення ухвали від 12.06.2023 в силі є неможливим, адже призведе до порушення принципу res judicata;

- основними мотивами апеляційної скарги скаржника були питання юрисдикції, скаржник вважав, що позивачем були поєднані вимоги, які мають розглядатися судами різних юрисдикцій - цивільної та господарської. Верховний Суд зауважує, що за таких обставин скаржник не позбавлений інших процесуальних можливостей захистити свої права у разі, якщо вважає, що певні позовні вимоги не підлягають розгляду у господарських судах. Так, він може заявляти відповідні аргументи у процесуальних документах по суті справи, і суд з цієї підстави може закрити провадження за певними позовними вимогами в порядку, передбаченому п.1. ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК);

- дійсно, ст.264 ГПК, якою визначені підстави для закриття апеляційного провадження, не містить такої підстави для закриття провадження як відсутність предмета апеляційного оскарження. Втім, Верховний Суд виходить з того, що апеляційне провадження у цій справі було відкрите з перегляду ухвали суду першої інстанції, яка вже була попередньо скасована. Відповідно до ч.2 ст.2 ГПК суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Разом із тим процесуальна мета, яку ставить скаржник, - зміна мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції, не може бути досягнута з огляду на відсутність предмета апеляційного оскарження;

- Верховний Суд ухвалою від 04.06.2024 у цій справі відмовив ОСОБА_10 у відкритті касаційного провадження на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024, якою, в свою чергу, відмовлено у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023. Верховний Суд в ухвалі від 04.06.2024 вказав, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, оскільки предмет апеляційного оскарження (ухвала від 12.06.2023) відсутній. Обґрунтовуючи мотиви відмови у відкритті касаційного провадження, Верховний Суд зазначив, що правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення;

- Верховний Суд у постанові від 24.07.2024 у справі №910/18064/21, на яку послався суд апеляційної інстанції у цій справі, вважав, що суд апеляційної інстанції правильно закрив апеляційне провадження, оскільки оскаржуване рішення було визнане нечинним;

- дії скаржника полягають в оскарженні судового рішення (ухвали), яке втратило чинність через його скасування станом на момент звернення із касаційною скаргою на зазначене судове рішення. Відтак, Верховний Суд доходить висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення про закриття апеляційного провадження.

Не можу погодитись із наведеними вище висновками та вважаю, що Верховний Суд повинен був скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду, а справу №910/8888/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023, передати для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.

Під час підготовки до розгляду скарги мною був підготовлений альтернативний проєкт постанови, який колегія суддів не підтримала.

Вважаю за доцільне викласти повний тест мотивувальної частини підготовленого мною проєкту.

"3.Позиція Верховного Суду

3.Позиція Верховного Суду

3.1.Статтею 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

3.2.Положення статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої цієї статті).

3.3.Отже, право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів людини і громадянина. Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження (рішення КСУ №11-рп/2012 від 25.04.2012 у справі №1-12/2012 та №11-рп/2007 від 11.12.2007 у справі №1-33/2007).

3.4.Частиною четвертою статті 11 ГПК та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

3.5.У статті 6 Конвенції закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

3.6.Згідно з частиною першою статті 254 ГПК учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

3.7.У відповідності до частин першої, третьої, четвертої статті 272 ГПК, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

3.8.Пунктом 7 частини першої статті 275 ГПК визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

3.8.Аналіз наведених норм процесуального законодавства дає підстави для висновку, що здійснення апеляційного перегляду, в порядку статті 272 ГПК, може бути здійснено саме після набрання постановою апеляційного суду законної сили та за наступних обставин:

- скарга подана особою, прав та обов`язків якої стосується оскаржуване рішення;

- така особа не була присутня під час апеляційного розгляду справи;

- скарга подається після закінчення апеляційного розгляду справи іншої особи;

- доводи нової апеляційної скарги не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

3.9.При цьому встановлений частиною першою статті 272 ГПК обов`язок апеляційного суду здійснити перегляд жодним чином не залежить від результатів розгляду апеляційних скарг інших осіб, розгляд яких було завершено. А саме, чи було апеляційні скарги інших осіб задоволено, а судове рішення першої інстанції скасовано чи змінено. Тобто, наведена норма допускає можливість перегляду судових актів першої інстанції, що були скасовані постановою апеляційного суду.

3.10.Також, наведена норма не містить обмежень щодо здійснення апеляційним судом перегляду в порядку статті 272 ГПК у випадку, коли постанова апеляційного суду була переглянута Верховним Судом та залишена ним без змін.

3.11.У наведеній нормі відображено порядок перегляду судового акта місцевого господарського суду за доводами особи, про права та обов`язки якої прийнято це рішення, однак яка, не могла заявити з об`єктивних причин ці доводи в суді апеляційної інстанції у поданій нею апеляційній скарзі до закінчення розгляду апеляційної скарги іншої особи.

3.12.При цьому такий перегляд здійснюється саме після набрання постановою щодо перегляду оскаржуваного судового рішення законної сили.

3.13.З огляду на викладене, дійшовши висновку про те, що строк на звернення з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/8888/23 був пропущений апелянтом з поважних причин, апеляційний суд фактично підтвердив неможливість цього апелянта заявити свої доводи щодо порушення судом першої інстанції приписів процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, з об`єктивних підстав.

3.14.Відтак, установивши, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є відмінними від доводів касаційної скарги Фонду, адже стосуються питання застосування судом першої інстанції положень частини четвертої статті 173 ГПК, тоді як Фонд вказував на порушення судом частини першої статті 173 ГПК, суд апеляційної інстанції був зобов`язаний надати оцінку обґрунтованості доводів ОСОБА_1 , які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою Фонду.

3.15.Водночас посилання апеляційного суду на необхідність закриття апеляційного провадження з огляду на те, що постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано оскаржувану ОСОБА_1 ухвалу, набрала законної сили, суперечать положенням статті 272 ГПК, які встановлюють можливість оскарження в апеляційному порядку судових актів, що вже були переглянуті і, відповідно, щодо яких постанови апеляційного суду вже набрали законної сили.

3.16.Посилання апеляційного суду на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 24.07.2024 у справі №910/18064/21, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у вказаній справі мали місце інші обставини щодо застосування норм процесуального права.

3.17.Так, у справі №910/18064/21 з новою апеляційною скаргою звернулася особа, яка взагалі не була учасником указаної справи.

3.18.Верховний Суд у вказаній справі, зокрема, зазначив, що за змістом статей 17, 254 ГПК особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку цих статей ГПК, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо зазначено про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

3.19.Суд також зазначив, що за змістом пункту 3 частини першої статті 264 ГПК суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося

3.20.Тобто, Суд дійшов висновку про правильність застосування апеляційним судом положень пункту 3 частини першої статті 264 ГПК з урахуванням аналізу обставин того чи стосується оспорюване апелянтом рішення прав та обов`язків останнього.

3.21.Натомість у цій справі №910/8888/23 заявник апеляційної скарги, поданої в порядку статті 272 ГПК, має статус відповідача у справі, відтак ухвала суду першої інстанції, про перегляд якої заявляв апелянт, очевидно стосується прав останнього.

3.22.Відповідно до статті 264 ГПК суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:

1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;

2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

3.23.Однак, у цій справі №910/8888/23 апеляційний суд дійшов помилкового висновку про необхідність закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/8888/23, не встановивши жодної підстави визначеної статтею 264 ГПК.

3.24.Оскільки суд апеляційної інстанції помилково закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/8888/23, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а зазначена апеляційна скарга підлягає передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.".

Крім того вважаю, що у постанові від 25.12.2024 Суд безпідставно обґрунтовує свої висновки посиланням на ухвалу Верховного Суду від 04.06.2024 у цій справі №910/8888/23, оскільки касаційна скарга ОСОБА_10 , у відкритті касаційного провадження за якою Верховний Суд відмовив ухвалою від 04.06.2024, не містила жодних доводів щодо застосування положень статті 272 ГПК.

Посилання на те, що скасування судом апеляційної інстанції власного рішення та залишення ухвали від 12.06.2023 в силі є неможливим, адже призведе до порушення принципу res judicata, оскільки скаржник звернувся з апеляційної скаргою 15.05.2024, тобто через 11 місяців з дня постановлення ухвали суду першої інстанції, та після перегляду цієї ухвали Північним апеляційним господарським судом (постанова від 11.12.2023) та Верховним Судом (постанова 27.02.2024), не вважаю слушним аргументом для закриття апеляційного провадження, позаяк апеляційним судом було поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали, а перегляд постанови апеляційного суду Верховним Судом не тягне за собою набуття нею чинності, а тому не має значення для реалізації права скаржника на оскарження ухвали суду першої інстанції, яка цією постановою була скасована, враховуючи норму пункту 7 частини першої статті 275 ГПК, якою прямо передбачено право суду апеляційної інстанції скасувати свою постанову. Щодо принципу res judicata, то він не може вважатись порушеним, за обставин, коли перегляд оспорюваного судового рішення відбувся за апеляційною скаргою одного скаржника, яка (скарга) за часом була розглянута раніше, при тому, що судом апеляційної інстанції констатовано право іншого скаржника на такий перегляд (саме суд апеляційної інстанції поновив право на апеляційний перегляд) за аргументами, які апеляційний суд не аналізував і щодо них не висловлювався. За таких обставин, якщо б суд апеляційної інстанції погодився з аргументами іншого скаржника, він би міг скасувати свою постанову та змінити мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції, що не тільки не порушило б принципу юридичної визначеності, який у даному випадку спрацював на користь лише однієї сторони спору, а і забезпечило б доступ до суду всіх скаржників, які мають право апеляційного оскарження судового рішення, чого не відбулось.

Те, що скаржник не позбавлений інших процесуальних можливостей захистити свої права у разі, якщо вважає, що певні позовні вимоги не підлягають розгляду у господарських судах, оскільки він може заявляти відповідні аргументи у процесуальних документах по суті справи, і суд з цієї підстави може закрити провадження за певними позовними вимогами в порядку, передбаченому пунктом 1 частини першої статті 231 ГПК, не свідчить про те, що право скаржника на апеляційне оскарження судового рішення в тій самій мірі, яка була реалізована іншим скаржником, скарга якого була розглянута за часом першою, не було порушено. Так, за логікою суду касаційної інстанції, у випадку якщо б скарги обох скаржників розглядались в одному апеляційному провадженні, слушність аргументів скарги одного з скаржників про скасування судового рішення виключала б необхідність реагування на аргументи іншого скаржника про внесення до судового рішення змін, лише власне через доведеність підстав для скасування судового рішення.

Окрему думку складено відповідно до частини третьої статті 34 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. Бакуліна