ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 123712263

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: [email protected]

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_

УХВАЛА

"10" грудня 2024 р.

м. Одеса

Справа № 916/4826/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі судового засідання Боднарук І.В. розглянувши справу № 916/4790/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК” (73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, буд. 28, кв. 28, код ЄДРПОУ 24944421)

до відповідача - 1: Херсонської міської ради Херсонської області (73003, м. Херсон, проспект Незалежності, буд. 37, код ЄДРПОУ 26347681)

до відповідача - 2: Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області (73003, м. Херсон, проспект Незалежності, буд. 37, код ЄДРПОУ 44732846)

до відповідача - 3: Комунальне підприємство "Сервіс-опт" Херсонської міської ради ( 73000, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Некрасова, буд. 2, ЄДРПОУ 33278051)

про визнання укладеною додаткову угоду та визнання відсутнім права користування

Представники:

Від позивача: не з\`явився;

Від відповідача-1: не з\`явився;

Від відповідача-2: Гостєв А.В.;

Від відповідача-3: Колодяжний І.О..

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК” звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Херсонської міської ради Херсонської області та Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про визнання укладеною додаткову угоду та визнання відсутнім права користування.

Ухвалою від 04.11.2024р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК” було залишено без руху.

08\.11.2024р. до господарського суду надійшла заява (вх. № 40353/24) від Товариства з обмеженою відповідальністю “ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК” про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від **13.11.2024р.** прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання на 10.12.2024 р.

До суду надійшли відзиви на позовну заяву представників Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області та Комунальне підприємство "Сервіс-опт" Херсонської міської ради

До канцелярії суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, продовження строку на подання відповідей на відзиви представника позивача та клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції представника Херсонської міської ради Херсонської області.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов\`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ГПК України, суд та учасники судового процесу зобов\`язані керуватися завданням господарського судочинства.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов\`язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За приписами ст.161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 177 ГПК України визначено завдання та строк підготовчого провадження.

Так, відповідно до частини 1 статті 177 ГПК України, завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з\`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно зі статтею 181 ГПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

За приписами ст.182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; з\`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з\`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно ч.3 ст.198 ГПК України, головуючий, відповідно до завдання господарського судочинства, керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов\`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об\`єктивного з\`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

У зв\`язку з неможливістю вирішення питань, визначених ч.2 ст.182 ГПК України у даному підготовчому засіданні, неявкою представника відповідача, підготовче засідання відкладено господарським судом.

Керуючись ст.ст.120,182,183,202,234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1\. Підготовче засідання відкласти на "03" лютого 2025 р. о 12:00 год.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м.Одеса, пр-т Шевченка,29, в залі судових засідань № 11 (5 поверх), тел.0(482)307-980.

Дата судового засідання визначена з урахуванням перебування судді у щорічній плановій відпустці.

2\. Повідомити учасників справи, що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.

3\. Роз\`яснити учасникам справи положення ст. 197 ГПК України, відповідно до якої, останні мають право брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

Ухвала набирає чинності 10.12.2024р. в порядку ст.235 ГПК України та окремо від рішення не оскаржується.

Суддя Т.Г. Пінтеліна

** **

Ухвала № 132391077

Відкрити повний перегляд

**УХВАЛА**

08 грудня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/4826/24

**Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: **

Чумака Ю. Я., ** **

**перевіривши матеріали касаційної скарги** Херсонської міської ради Херсонської області

**на** рішення Господарського суду Одеської області від 14.04.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 у справі

**за позовом **Товариства з обмеженою відповідальністю "ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК"

**до 1. **Херсонської міської ради Херсонської області,

**2. **Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області;

**3. **Комунального підприємства "Сервіс-опт" Херсонської міської ради

**про** визнання укладеною додаткову угоду та визнання відсутнім права користування** **

**ВСТАНОВИВ:**

18\.11.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Херсонської міської ради Херсонської області на рішення Господарського суду Одеської області від 14.04.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 у справі №916/4826/24, подана 17.11.2025 **через систему «Електронний суд».**

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1\) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2\) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3\) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4\) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

В якості підстави касаційного оскарження вищезазначеного судового рішення скаржник зазначає, що право на касаційне оскарження ним використане на підставі пунктів 1 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, скаржнику слід обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, згідно з якою касаційна скарга має містити формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права, а також зазначити постанову (постанови) Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що, оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це вплинуло на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.

Скаржнику слід обґрунтувати обставини, наведені у пункті 4 частині 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об\`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як убачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, позов у цій справі поданий у 2024 році, предметом якого визнання укладеною додаткову угоду та визнання відсутнім права користування.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 становив 3 028,00 грн.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Касаційну скаргу подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», тому при поданні касаційної скарги має застосовуватись коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Виходячи з вищенаведеного та з урахуванням коефіцієнту 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 9 689,60 грн, а саме: 3 028,00\*2\*200% = 12 112,00 грн\*0,8.

Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

У зв\`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір у сумі *9 689,60* *грн*, який має бути перерахований за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір" та надати належні докази сплати судового збору касаційному суду.

Відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов\`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене касаційна скарга, подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з положень частини 2 статті 292 та статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

**УХВАЛИВ:**

Касаційну скаргу Херсонської міської ради Херсонської області залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

**Суддя Ю. Я. Чумак **