ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 123712252

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: [email protected]

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про розгляд клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції

"10" грудня 2024 р.

м. Одеса

Справа № 916/824/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,

дослідивши матеріали справи,

за заявою кредитора: ОСОБА_1

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана торгівельна мережа" (65007, м. Одеса, 1-й Водопровідний провулок, буд. 2; код ЄДРПОУ 37680103)

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.05.2020р. відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа"; визнано вимоги Велгевос Ентерпрайзес Лімітед до ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" в сумі 71 026 808, 08 грн., решту вимог, які складаються із пені в сумі 13 268, 48 грн. слід врахувати в шосту чергу та із судового збору в сумі 21 020 грн. - в першу чергу в реєстрі вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" строком на 170 календарних днів до 11.11.2020р.; призначено розпорядником майна боржника ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" арбітражного керуючого Нестеренка С.С.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2021р. визнано грошові вимоги ТОВ "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" до ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" в сумі 66 823 678, 97 грн. із задоволенням у четверту чергу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2021р. визнано грошові вимоги ТОВ "Одесторг" до ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" в сумі 3643 200 грн. із задоволенням у четверту чергу.

Ухвалою попереднього засідання від 08.09.2021р. визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Одеської області від 11.10.2021р., яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2022р., визнано банкрутом ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа"; відкрито відносно ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 11.10.2022р.; ліквідатором ТОВ "Об`єднана торгівельна мережа" призначено арбітражного керуючого Бову Д.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.11.2024 р.прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" (вх. №3-736/24 від 17.10.2024р.), що сформована в системі «Електронний суд» 16.10.2024р., про визнання вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана торгівельна мережа" на суму 2 002 853,41 грн., як вимоги четвертої черги та 4 844,80 грн. сплаченого судового збору як вимоги першої черги відповідно до ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства; призначено розгляд заяви в засіданні суду на "11" грудня 2024 р. о 14:30 год.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Олійно-жирова компанія» звернулось до суду з заявою (вх.43497/24 від.04.12.2024р.), про надання представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Олійно-жирова компанія» адвокату Яценку С.А. про можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 11.12.2024 р. о 14:30 год, та всіх подальших судових засіданням у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв`язку «EasyCon» підсистеми Електронний суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст.197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Відповідно до ч. 2 ст.197 ГПК України учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Ч. 3 ст.197 ГПК України передбачено, що учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Ч.6 ст. 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно п. 8. розділу III "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021р. №1845/0/15-21 (далі - Положення) - підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Відповідно до п. 45. розділу III "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" Положення підсистема відеоконференцзв`язку забезпечує: відео- та звукозапис судових засідань, бронювання (резервування) залів судових засідань, можливість подання учасниками справи під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо); можливість користувачам брати участь у засіданнях інших органів та установ системи правосуддя в режимі відеоконференції. Особливості порядку проведення таких засідань можуть встановлюватися відповідними органами та установами системи правосуддя. Нормативно-правовими актами ДСА України затверджується робота з технічними засобами фіксування судового засідання під час здійснення судового засідання. Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв`язку розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.

П. 46. розділу III "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" Положення передбачено, що за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Згідно п. 47. розділу III "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" Положення за наявності в суді технічної можливості учасник справи може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду за допомогою технічних засобів суду. Технічну можливість участі у відеоконференції, належну якість зображення та звуку, інформаційну безпеку тощо забезпечує такий суд.

Відповідно до п. 49. розділу III "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" Положення для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв`язку, для роботи із системою відеоконференцзв`язку.

П. 50. розділу III "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" Положення передбачено, що суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).

Враховуючи викладене, а також з метою забезпечення учаснику справи ефективної реалізації його права на судовий захист, суд вважає за можливе задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Олійно-жирова компанія» адвокату Яценку С.А. про можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 11.12.2024 р. о 14:30 год, та всіх подальших судових засіданням у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв`язку «EasyCon» підсистеми Електронний суд.

Керуючись ст.ст. 197, 234 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Олійно-жирова компанія» адвокату Яценку С.А. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задовольнити.

2. Провести судове засідання у справі №916/824/20, призначене на 11.12.2024р. о 14:30, та всіх подальших судових засіданнях за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Олійно-жирова компанія" адвоката Яценка Сергія Анатолійовича поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

3. Попередити учасників справи, що відповідно до частини п`ятої статті 197 ГПК України, п. 46. розділу III "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021р. №1845/0/15-21 ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Ухвала набирає законної сили 10 грудня 2024 року та оскарженню не підлягає.

Копію ухвали надіслати на електронну адресу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Олійно-жирова компанія" адвоката Яценка С.А. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Суддя Л.І. Грабован

Ухвала № 72174045

Vollansicht öffnen

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/72617/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря – ОСОБА_2 , за участю представника ТОВ «БК Карті» - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «БК Карті» в особі директора ОСОБА_5 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

Директор ТОВ «БК Карті» ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017000000002966 від 19.09.2017 року.

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.11.2017 року у кримінальному провадженні № 42017000000002966 від 19.09.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України, накладено арешт на грошові кошти, які обліковуються на банківських рахунках ТОВ «БК Карті» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих у Публічному акціонерному товаристві «Полікомбанк» (МФО 353100), а також зупинено видаткові операції з коштами, які надійшли на зазначені рахунки і вже знаходяться на них.

Зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки жодній посадовій товариства не повідомлено підозру, відносно товариства не здійснюється досудове розслідування, вказане товариство не має ознак фіктивності, є реально діючим товариством, що здійснює свою господарську діяльність. Відсутні та не зазначені докази того, що грошові кошти, які обліковуються на вказаних рахунках є речовими доказами у кримінальному провадженні. Крім того, накладений арешт паралізує роботу товариства.

У судовому засіданні представник ТОВ «БК Карті» клопотання підтримав.

Прокурор ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання про скасування арешту, мотивуючи тим, що арешт накладено обґрунтовано, необхідність у вказаному заході забезпечення кримінального провадження на даний час в сторони обвинувачення не відпала. Постанова про визнання вказаних коштів речовими доказами стороною обвинувачення не виносилась.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В судовому засіданні встановлено, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002966 від 19.09.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.11.2017 року накладено арешт на грошові кошти, які обліковуються на банківських рахунках ТОВ «БК Карті» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих у Публічному акціонерному товаристві «Полікомбанк» (МФО 353100), а також зупинено видаткові операції з коштами, які надійшли на зазначені рахунки і вже знаходяться на них.

Вказаний арешт на грошові кошти накладався з метою збереження речових доказів – грошей, оскільки вони відповідали критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та такий арешт по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

Разом з тим, з ухвали слідчого судді про накладення арешту не вбачається причетність вказаного товариства до кримінального провадження, відсутнє обґрунтування відносно яких товариств здійснюється досудове розслідування та що є предметом досудового розслідування.

На даний час відносно ТОВ “БК Карті” не здійснюється досудове розслідування. Жодній його посадовій особі не пред`явлено підозру.

Відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Отже арешт ухвалою слідчого судді на грошові кошти ТОВ “БК Карті” накладено необґрунтовано, оскільки арешт накладено на майно юридичної особи, службові особи якої, не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Разом з тим, при розгляді клопотання про скасування арешту прокурором не доведено наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у збереженні накладеного арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках.

Прокурор не довів та не зазначив конкретних фактичних обставин (час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення), які виправдовували б такий спосіб втручання у господарську діяльність ТОВ “БК Карті”.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому дим Кодексом.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-И). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статгі 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Отже, висновки прокурора, що кошти ТОВ “БК Карті”, які знаходяться на рахунках в ПАТ «Полікомбанк» мають ознаки таких, що були здобуті кримінально протиправним шляхом є припущеннями та спростовуються наданими доказами. Також, слідчий суддя враховує відсутність постанови про визнання грошових коштів, на які накладено арешт, речовими доказами.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 309 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «БК Карті» в особі директора ОСОБА_5 про скасування арешту майна – задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.11.2017 року у кримінальному провадженні № 42017000000002966 від 19.09.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме на грошові кошти, які обліковуються на банківських рахунках ТОВ «БК Карті» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих у Публічному акціонерному товаристві «Полікомбанк» (МФО 353100), а також відновити видаткові операції з коштами, які надійшли на зазначені рахунки і вже знаходяться на них.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1