RUEDJ

Registre unifié
des décisions de justice

Ухвала № 123490151

Lecture à voix haute momentanément indisponible

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/6814/24

Провадження № 1-кс/210/1879/24

04 грудня 2024 року

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу заяву судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041710001394 від 01.11.2024 року –

ВСТАНОВИВ:

У провадження судді надійшла заява судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041710001394 від 01.11.2024 року.

В обґрунтування заяви суддя зазначив, що з обвинувального акту встановлено, що події, за якими обвинувачується ОСОБА_4 відбувались в приміщенні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, свідком вказаних подій є ОСОБА_5 , яка наразі працює в Дзержинському районному суді м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на посаді старшого секретаря суду, а потерпілим у кримінальному провадженні є ОСОБА_6 , який є працівником Служби судової охорони Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. У зв`язку чим, посилаючись на вимоги ст. 75 КПК України, суддя звернувся з вказаною заявою.

У судове засідання учасники процесу не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши заяву, суд встановив наступне.

Встановлено, що до провадження судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_3 надійшло кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041710001394 від 01.11.2024 року. Відповідно до формулювання обвинувачення, події, за якими обвинувачується ОСОБА_4 відбувались в приміщенні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Крім того, свідком вказаних подій є ОСОБА_5 , яка наразі працює в Дзержинському районному суді м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на посаді старшого секретаря суду, а потерпілим у кримінальному провадженні є ОСОБА_6 , який є працівником Служби судової охорони Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Вивчивши подану заяву про самовідвід та матеріали додані до неї, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Вимога безсторонності, згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах Білуха проти України, Салов проти України, Мироненко і Мартенко проти України, Фельдман проти України) характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Вказане узгоджується із Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19 травня 2006 року , схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23.

З огляду на сталу практику Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Норт`є проти Нідерландів», «Пероте Пеллон проти Іспаніїї», «Фей проти Австрії», «Веттштайн проти Швейцарії», «Пуллар проти Сполученого Королівства», «Паунович проти Сербії») наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Частиною 1 ст. 75 КПК України визначено обставини, що можуть бути підставами для відводу судді в кримінальному провадженні, зокрема суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до положень ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст. ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

На підставі ч. 3 ст. 35 КПК України визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.

Суд вважає, що суддя ОСОБА_3 навела переконливі доводи про те, що існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в її неупередженості та об`єктивності, оскільки учасники кримінального провадження є працівниками Дзержинскього районного суду міста Кривого Рогу і саме тому з врахуванням викладеного, вважаю, що самовідвід заявлений суддею ОСОБА_3 від розгляду вказаної справи – підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 75, 76, 80- 82 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041710001394 від 01.11.2024 року – задовольнити.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041710001394 від 01.11.2024 року. – передати до канцелярії суду для здійснення повторного автоматизованого перерозподілу в порядку ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1

Ухвала № 128710361

Ouvrir la consultation complète

Справа № 210/6814/24

Провадження № 1-кп/177/113/25

У Х В А Л А

Іменем України

07 липня 2025 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Кривому Розі, заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про заміну захисника ОСОБА_4 при розгляді кримінального провадження № 12024041710001394 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.2 ст. 345 КК України,

за участі

прокурора ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_7 , під час судового засідання 07.07.2025 заявив про бажання замінити захисника ОСОБА_4 . В обґрунтування свого клопотання зазначав про небажання щоб його захист здійснював адвокат ОСОБА_4 , призначений йому за рахунок держави.

Свою позицію ОСОБА_3 аргументував неналежним виконанням захисником обов`язків щодо його захисту.

Захисник ОСОБА_4 вказав про відсутність підстав для його заміни як захисника. Зазначив, що виконує свої обов`язки захисника на професійній основі, будучи призначеним через центр надання безоплатної правничої допомоги. Попри поведінку підзахисного в судовому процесі, який висловлює небажання спілкування з захисником, складає скарги щодо нього, він не відмовляється від захисту ОСОБА_3 та здійснюватиме його належний захист. Зазначив, що така поведінка підзахисного характерна не лише для даного провадження та застосовується ним в іншому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 , що розглядається іншим судом.

Прокурор висловив позицію щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 про заміну захисника, звертав увагу на необхідність розгляду справи в розумний строк.

Потерпілий підтримав позицію прокурора у даному питанні, вважав відсутніми підстави для заміни захисника.

При розгляді заяви про заміну захисника ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 42 КПК України, обвинувачений має право на першу вимогу мати захисника і зустріч із ним незалежно від часу в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - зустрічі без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних діях; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв`язку з відсутністю коштів для оплати такої допомоги.

Відповідно до ст. 49 КПК України, суд зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні в тому числі у випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об`єктивних причин не може його залучити самостійно.

Як слідує з доручення для надання безоплатної правової допомоги від 22.11.2024 № 003-040012527, для здійснення захисту ОСОБА_3 в рамках даного кримінального провадження, призначався захисник ОСОБА_8 (а.с. 46).

Ухвалою суду від 03.02.2025 задоволено заяву про самовідвід захисника ОСОБА_8 , який вона обґрунтовувала неможливістю подальшого захисту обвинуваченого, зокрема через неузгодженість правової позиції, імпульсивність обвинуваченого, не бажання враховувати її юридичні поради та консультацій, відповідно про неможливість здійснення нею подальшого захисту ОСОБА_3 . Одночасно з заявою про самовідвід захисника суд розглядав заяву ОСОБА_3 про відвід захисника ОСОБА_8 , яку залишив без задоволення (а.с. 63).

Ухвалою від 03.02.2025, за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_3 , доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням ОСОБА_3 (а.с. 60).

Дорученням для надання безоплатної правничої допомоги від 05.02.2025 № 003-040001260 призначено адвоката ОСОБА_4 здійснювати захист ОСОБА_3 у рамках даного кримінального провадження (а.с. 65).

Наступне судове засідання по справі призначалося на 26.02.2025, при цьому захисник до засідання ознайомився з матеріалами справи (а.с. 67). Учасники по справі, зокрема ОСОБА_3 , в судове засідання не прибули.

Наступне засідання призначалося на 24.03.2025, але захисник в судове засідання не прибув, завчасно повідомивши про причини неприбуття – зайнятість в іншому судовому засіданні, надавши підтверджуючі документи (а.с. 73).

16.04.2025 захисник у судове засідання не прибув, у зв`язку з перебуванням у відпустці, про що завчасно повідомив суд (а.с. 82). Не прибув у судове засідання й обвинувачений (а.с. 86).

28.04.2025 учасники по справі прибули до суду, суд забезпечував можливість конфіденційного спілкування обвинуваченого з захисником, але обвинувачений не бажав реалізувати вказане право, відмовлявся від спілкування з захисником ОСОБА_4 .

В судовому засіданні 21.05.2025 обвинувачений заявив відвід головуючому та захиснику.

Після відмови у задоволенні заяви про відвід головуючому судді, розгляд справи призначено на 16.06.2025, але обвинувачений до суду не прибув, повідомивши про поважність причин неявки. Захисник обвинуваченого в судове засідання прибув, просив відкласти розгляд справи у зв`язку з неявкою обвинуваченого.

В судовому засіданні 07.07.2025 обвинувачений підтримав заяву про відвід захисника, яка залишена судом без задоволення, як безпідставна. Після цього, обвинувачений висловив не бажання спілкування з захисником ОСОБА_4 , здійснення ним його захисту, у зв`язку з неналежним виконанням захисником обов`язків щодо його захисту, клопотав про його заміну на іншого захисника за рахунок держави.

Як встановлено судом, обвинувачений реалізував право на призначення захисника за рахунок держави, хоча право на здійснення захисту самостійно, або залучення для здійснення захисту вільно обраного захисника, судом роз`яснювалося неодноразово.

На всіх стадіях кримінального провадження закон забезпечує особу, яка підозрюється, обвинувачується або засуджена у вчиненні кримінального правопорушення, можливістю мати захисника як вільно обраного нею, так і призначеного їй. Забезпечена така особа й можливістю відмовитися від захисника або замінити його відповідно до вимог процесуального закону.

Так, за приписами ч. 1 ст. 54 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.

Право особи на заміну захисника, передбачене ст. 54 КПК України, є похідним від права вільного вибору захисника своїх прав, яке особа реалізує самостійно, укладаючи договір з обраним нею захисником. Це право не поширюється на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державні кошти.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна вторинна правова допомога — це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу до правосуддя.

Під час реалізації цієї державної гарантії особа позбавлена можливості вільно обирати собі захисника, оскільки на підставі ст. 49 КПК України захисник такій особі призначається за постановою слідчого/прокурора або ухвалою судді чи суду. Тому особа, що отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів, за відсутності обґрунтованих підстав для цього.

Аналогічна позиція сформована у постанові ККС ВС від 21 листопада 2024 року по справі № 748/1972/19.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини особа має право обрати собі адвоката в разі, якщо є можливість оплатити його послуги. Особа, якій надається безоплатна юридична допомога, не має права обирати захисника. У випадках, коли безоплатно призначений захисник явно не виконує своїх обов`язків, органи влади мають позитивне зобов`язання замінити його.

Положення ст. 24 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» визначають підстави для заміни адвокатів або працівників центрів з надання безоплатної правничої допомоги, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, серед яких зокрема неналежного виконання адвокатом своїх зобов`язань за умовами договору.

Однак, станом на дату розгляду даного клопотання, судом не встановлено обставин, що свідчили б про неналежне виконання адвокатом ОСОБА_4 своїх обов`язків щодо захисту інтересів обвинуваченого ОСОБА_3 в рамках даного кримінального провадження. Захисник з`являється у судові засідання, здійснює свої повноваження щодо захисту обвинуваченого, з урахуванням висловленої ним позиції з питань, що розглядаються судом. Захисник неодноразово, під час судових засідань пропонував обвинуваченому провести з ним конфіденційне спілкування, поспілкуватися поза межами судового засідання, надав йому свою візитівку для зв`язку та узгодження зручного часу спілкування, що підтвердив обвинувачений, але останній залишив візитівку адвоката, не телефонував йому, не ініціював зустрічі, на пропозиції суду провести конфіденційне спілкування обвинувачений категорично відмовляється, мотивуючи неналежною поведінкою адвоката, не проведення спілкування з ним раніше, починаючи з лютого 2025 року, протягом 7 днів з дня призначення захисника.

Натомість суд акцентує увагу на тому, що саме поведінка в судовому засіданні обвинуваченого, свідчить про створення перепон для належного спілкування та налагодження контакту між захисником та обвинуваченим. При цьому, суд звертає увагу на те, що обвинувачений був невдоволений і якістю його захисту попереднім захисником – ОСОБА_8 , яка призначалася за рахунок держави, та як зазначав захисник ОСОБА_4 , таку позицію обвинувачений зайняв і в іншому кримінальному провадженні, що розглядається відносно нього, вимагаючи заміни захисника призначеного за рахунок держави. Фактично, своєю поведінкою, обвинувачений намагається обирати собі захисника, який призначається за рахунок держави, що містить ознаки зловживанням правом та не сприяє розгляду справи у розумний строк, призводить до затягування судового провадження.

Слід звернути увагу на те, що кожен з учасників провадження має реалізувати свої права сумлінно, не зловживаючи правами та не затягуючи розгляд справи.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про заміну захисника призначеного за рахунок держави – ОСОБА_4 , безпідставне, обставин що свідчили б про неналежне виконання захисником своїх обов`язків не встановлено, відповідно клопотання про заміну захисника задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 369-372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про заміну захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено 08.07.2025 о 16:00 год.

Суддя ОСОБА_1