ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 123418233

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/6814/24

Провадження № 1-кс/210/1868/24

У Х В А Л А

іменем України

28 листопада 2024 року м.Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу заяву судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041710001394 від 01.11.2024 року -

ВСТАНОВИВ:

У провадження судді Дзержинського районного суду м Кривого Рогу ОСОБА_1 надійшла заява судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041710001394 від 01.11.2024 року.

В обґрунтування заяви суддя зазначив, що з обвинувального акту вбачається, що події, за якими обвинувачується ОСОБА_4 відбувались в приміщенні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, свідком вказаних подій є ОСОБА_5 , яка наразі працює в Дзержинському районному суді м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на посаді старшого секретаря суду. У зв`язку чим, посилаючись на вимоги п. 4 ч.1 ст. 76 КПК України, суддя звернувся з вказаною заявою.

У судове засіданні заявник не з`явився,неявка в судове засідання учасників судового провадження, які повідомлені належним чином про день, час та місце підготовчого судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви судді про самовідвід в розумінні ст. 81 КПК України, положеннями якої визначено порядок розгляду судом відводу (самовідводу).

Враховуючи вимоги ст.ст. 22, 26 та 81 КПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву про самовідвід у відсутність осіб, що не з`явилася, і, вивчивши заяву, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі з`явлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 80 КПК Україниза наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно зі статтею 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід (стаття 80 КПК України).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

При розгляді даної заяви про самовідвід відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суддя застосовує як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі у рішенні по справі "Фельдман проти України" ЄСПЛ визнав порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності.

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 69, 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за допомогою об`єктивного та суб`єктивного критеріїв. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, такі природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06 у справі «Білуха проти України», від 15.07.2010 у справі «Газета «Україна-Центр» проти України») важливим питанням є довіри, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, неодноразово звертав увагу на дотримання правил неупередженості (безсторонності) судами, як складової права на справедливий судовий розгляд, визначеного ст. 6 Європейської конвенції з прав людини.

Так, у справі «Пєрсак проти Бельгії» від 01.10.1982 р. Європейський суд уточнив зміст поняття «неупереджений суд», зазначивши, що для того, щоб суди могли вселяти громадськості необхідну довіру, слід враховувати також і питання їх внутрішньої організації. Правова позиція Суду по цій справі полягає в тому, що суб`єктивний підхід до неупередженості відображає особисті переконання цього судді у конкретній справі, об`єктивний визначає, чи мали місце достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Презумпція особистої неупередженості діє до тих пір, поки не доведено інше. Будь-який суддя, відносно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду, який розглядає справу. Інакше підривається довіра, якою у демократичному суспільстві мають користуватися суди.

У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є фактори, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Відповідно до положень статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено дві вимоги щодо безсторонності суду: по-перше бути об`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву в його безсторонності.

Встановлено, що до провадження судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_3 надійшло кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041710001394 від 01.11.2024 року. Відповідно до формулювання обвинувачення, події, за якими обвинувачується ОСОБА_4 відбувались в приміщенні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Крім того, свідком вказаних подій є ОСОБА_5 , яка наразі працює в Дзержинському районному суді м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на посаді старшого секретаря суду

Згідно вимог ст. 9 Конституції України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», відповідно до яких суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, суддя вважає, розгляд заяви про відвід судді в рамках цієї справи можливим та таким, що направлений на захист прав особи щодо розгляду його справи безстороннім судом.

Згідно ч.1 ст. 82 КПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді кримінальне провадження передається на розгляд іншому судді.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що обставини викладені в заяві про самовідвід суддею Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_3 заслуговують на увагу, з підстав передбачених ст. 75 КПК України, приходжу до висновку про неможливість участі судді ОСОБА_3 , як головуючого судді у розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041710001394 від 01.11.2024 року, тому заява про самовідвід підлягає задоволенню.

За таких обставин та керуючись вимогами ст.ст.1, 8, 9, 76, 80-82, 369, 371, 372 КПК України, Конституцією України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041710001394 від 01.11.2024 року- задовольнити.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041710001394 від 01.11.2024 року, передати до канцелярії суду для подальшого розподілу відповідно до ч.3 ст.35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1

Ухвала № 140861459

Vollansicht öffnen

Справа № 210/6814/24

Провадження № 1-кп/177/20/26

У Х В А Л А

22 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції по кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024041710001394 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст. 345 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В проваджені Криворізького районного суду Дніпропетровської області перебуває вищезгадане кримінальне провадження.

Судове засідання з розгляду кримінального провадження призначено на 23.10.2026 на 09-30 год.

20.10.2026 через систему «Електронний суд», від обвинуваченого ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання, в якому останній просить судове засідання призначене на 23.10.2026 о 09-30 год (а також усі судові засідання) у кримінальному провадженні за його обвинуваченням, проводити в режимі відеоконференції, з використанням власних технічних засобів. В обґрунтування клопотання обвинувачений зазначив про «неможливість прибуття в судове засідання через загрозу життю, особистій безпеці, неправомірні дії та тиск з боку співробітників Служби судової охорони, через тривалий гострий конфлікт, що є предметом досудового розслідування у ТУ ДБР у м. Полтава».

Суд, дослідивши заявлене клопотання, приходить до висновку що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; необхідності забезпечення безпеки осіб; проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Згідно ч. 2 ст. 336 КПК України, суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.

При цьому, наявність самого лише клопотання учасника судового провадження про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не покладає на суд обов`язку його задоволення. Здійснення судового провадження у режимі відеоконференції є правом, а не обов`язком суду, яке суд реалізує за наявності підстав, визнаних для прийняття такого рішення у кожному конкретному кримінальному провадженні.

Доводи обвинуваченого щодо остраху явки до суду, не обґрунтовані. Він неодноразово прибував у судові засідання по даній справі, про жодні конфліктні ситуації з працівниками судової охорони Криворізького районного суду Дніпропетровської області не зазначав. Проведення досудових розслідувань у певних кримінальних провадженнях ДБР, не створює перешкод для явки обвинуваченого у даному кримінальному провадженні.

Більш того, приймаючи участь у минулому судовому засіданні в режимі відео конференції, ОСОБА_2 спочатку зазначав про неналежну якість зв`язку, а в подальшому не дотримувався обов`язків визначених ст. 329 КПК України, викрикував без надання слова головуючим, перебивав як інших учасників так і головуючого по справі, на зауваження головуючого не реагував, чим перешкоджав проведенню судового засідання. Відповідна поведінка обвинуваченого, при прийнятті ним участі в судовому в режимі відео конференції, не сприяє оперативність судового провадження.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 336 КПК України, учасник кримінального провадження подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія клопотання в той самий строк надсилається іншим учасникам кримінального провадження.

Так, судове засідання з розгляду вказаного кримінального провадження призначено на 23.10.2026 року, про що обвинувачений був повідомлений 12.10.2026. Однак, клопотання про участь у справі в режимі відеоконференції подано обвинуваченим до суду через систему «Електронний суд» лише 21.10.2026 року, відповідно не підтверджено виконання обвинуваченим вимог ч.4 ст.336 КПК України, в тому числі щодо направлення його іншим учасникам провадження.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 від 21.10.2026 року про проведення судового засідання, що призначене на 09 год.30 хв. 23.10.2026 (та в наступних судових засіданнях) в режимі відеоконференції - не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 336 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 від 21.10.2026 про проведення судового засідання, яке призначено на 09 год. 30 хв. 23.10.2026 (та в наступних судових засіданнях), за його участі в режимі відеоконференції - відмовити.

Роз`яснити обвинуваченому, що в силу п. 1 ч.7 ст. 42 КПК України, його обов`язком є прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд.

Копію ухвали надіслати обвинуваченому ОСОБА_2 - для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1