ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 122594653

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

УХВАЛА

28 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/8714/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Білоуса В.В.

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"

про відвід судді Верховного Суду Кібенко О. Р.

від розгляду справи № 910/8714/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7"

до Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД), LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНОЇ КОМПАНІЇ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В."), ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Фонд державного майна України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНОЇ КОМПАНІЇ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В."): Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь"

про визнання недійсним рішення, визнання недійсним правочину, стягнення акцій, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2024 року Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 910/8714/18.

Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 910/8714/18 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024; розгляд касаційної скарги призначено у відкритому судовому засіданні на 07.05.2024 о 12:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 209.

У судових засіданнях у справі № 910/8714/18 неодноразово оголошувалась перерва. Під час останнього судового засідання, ухвалою від 08.10.2024 справа № 910/8714/18 разом із касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 передана на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2024 для розгляду справи № 910/8714/18 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: Губенко Н. М. - головуючий, судді: Баранець О. М., Бакуліна С. В., Кібенко О. Р., Кондратова І. Д., Кролевець О. А., Мамалуй О. О.

Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2024 справа № 910/8714/18 разом із касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 прийнята до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; розгляд касаційної скарги призначено у відкритому судовому засіданні на 25.11.2024 о 12:00 в приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, у залі судових засідань № 203.

До Верховного Суду 23.10.2024 року від Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" надійшла заява про відвід судді Верховного Суду Кібенко О. Р., в якій останнє просить відвести суддю Кібенко Олену Рувимівну від розгляду справи № 910/8714/18 на підставі п. 5 ч.1 ст. 35 ГПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 25.10.2024 року, серед іншого, визнано доводи, викладені у заяві Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про відвід судді Верховного Суду Кібенко О. Р. необґрунтованими; заяву Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про відвід судді Верховного Суду Кібенко О. Р. від розгляду справи № 910/8714/18 визнано необґрунтованою; передано справу № 910/8714/18 на автоматичний розподіл для визначення судді з розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про відвід судді Верховного Суду Кібенко О. Р. від розгляду справи № 910/8714/18.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2024 для розгляду вказаної заяви про відвід визначено суддю Білоуса В. В.

У заяві про відвід судді Кібенко О. Р. заявник вказує наступне:

інтереси Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" представляє адвокат Кологойда Олександра В`ячеславівна, яка є також професором кафедри економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, сферою наукової діяльності якої визначені корпоративне право, фондове право, право компаній та капіталу;

Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" звертає увагу, що сфери наукової та професійної діяльності, а саме корпоративні правовідносини, адвоката Кологойди О. В. та судді Кібенко О. Р. збігаються, що підтверджується їх співавторством монографії "Корпоративне право крізь призму судової практики" видавництва ECUS. Крім того, адвокат Кологойда О. В. та суддя Кібенко О. Р. виступають на спільних заходах, як от круглий стіл "Право на справедливий суд та заходи щодо забезпечення захисту корпоративних прав", онлайн засідання комітету Асоціації правників України "Закон про акціонерні товариства в новій редакції - нове регулювання", Міжнародна науково-практична конференція "Україна на шляху до євроінтеграції: ефективне управління державною власністю як інструмент відновлення економіки України. Місія та візія господарської юрисдикції", а також активно обмінюються дописами та коментарями в соцмережі Facebook;

спільна участь судді та адвоката в професійних заходах у 2020-2024 роках свідчать про те, що дружні стосунки тривають та не припинені. На думку Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", такі стосунки, а також спільна професійна діяльність, напряму впливають на можливість об`єктивного та безстороннього розгляду справи суддею Кібенко О. Р., а отже існують об`єктивні сумніви щодо можливості судді "пожертвувати дружбою" або висловити протилежну професійну позицію всупереч позиції адвоката Кологойди О. В. і навпаки, наявні об`єктивні підстави для впливу представника позивача на суддю в рамках спільних наукових, публіцистичних заходах з метою схилити до своєї позиції, в тому числі через використання власного авторитету;

у своїй дисертації від 2006 року "Сучасний стан та перспективи правового регулювання корпоративних відносин: порівняльно-правовий аналіз права ЄС, Великобританії та України" суддя Кібенко О. Р. надала оцінку процедурі обов`язкового продажу акцій та причинам запровадження інституту обов`язкового продажу акцій (витиснення міноритарних акціонерів), що свідчить про сформовану думку судді Кібенко О. Р. щодо процедури обов`язкового продажу акцій та прихильність до певної категорії учасників процедури, у зв`язку з чим у заявника сумніви щодо об`єктивності розгляду справи № 910/8714/18 з боку вказаної судді;

Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" зауважує, що при розгляді Великою Палатою Верховного Суду справи № 908/137/18 де представником позивачів виступала адвокат Кологойда О. В., ухвалою від 04.02.2020 суддю Кібенко О.Р. відведено від розгляду вказаної справи, оскільки адвокат Кологойда О. В. підтвердила наявність дружніх стосунків із суддею Кібенко О. Р. Протилежна позиція суперечитиме висновкам Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 04.02.2020 у справі №908/137/18, порушуватиме принцип res judicata та процесуального естоппелю (те, що було встановлено в процесуальному рішенні, повторно не досліджується);

Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" наголошує, що суддя Кібенко О. Р. виступала суддею-доповідачем у справах № 905/830/21 та № 905/671/19, в яких було сформовано правовий висновок щодо правовідносин з обов`язкового продажу акцій. Водночас згідно із ухвалою від 08.10.2024, справу № 910/8714/18 передано на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду саме для відступу від викладених висновків у справах № 905/830/21 та № 905/671/19, що також свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів щодо можливості судді Кібенко О. Р. об`єктивно розглянути та визнати можливість відступу від власних висновків, визнати наявність причин для такого відступу;

Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" також неодноразово зазначає, що у списках міноритарних акціонерів, щодо яких здійснювався обов`язковий продаж акцій, зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

24.10.2024 року на адресу Суду надійшли заперечення Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" на заяву про відвід судді Кібенко О. Р. У вказаних запереченнях адвокат Кологойда О. В., як повноважний представник Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7", зауважує, що заявлені підстави для відводу судді зводяться до особистої та професійної неприязні адвоката Гінінгера А. А. та інших адвокатів групи Метінвест та ДТЕК до адвоката Кологойди О. В., що пов`язано з тим, що адвокат Кологойда О. В., як науковець і адвокат з 2018 року відкрито виступає і публічно заявляє про грубі порушення, допущені в процедурах сквіз-аут групи компаній Метінвест, розуміється на неякісності національного законодавства в цій сфері, публікує статті, виступає на професійних заходах і бере участь у певній кількості справ на стороні колишніх міноритарних акціонерів і спілкується з іншими адвокатами, які захищають колишніх міноритарних акціонерів у судових спорах проти компаній групи Метінвест. Сфера професійних інтересів (корпоративне право) у професора КНУ імені Тараса Шевченка, адвоката Кологойди О. В., доктора юридичних наук, та судді Кібенко О. Р. співпадає зі сферою спеціалізації та професійних інтересів всіх суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, та інших суддів Верховного Суду, суддів першої та апеляційної інстанцій господарської юрисдикції, до предметної юрисдикції яких належить вирішення корпоративних спорів. Водночас, сфера професійних та наукових інтересів не є підставою для відводу судді. У монографії "Корпоративне право крізь призму судової практики" під редакцією професора, доктора юридичних наук І. В. Спасибо-Фатеєєвої, адвокат Кологойда О. В. та суддя Кібенко О. Р. не аналізували відносини сквіз-аут та окремі судові справи, до всього ж у вказаній монографії брали участь і інші судді, зокрема, В. І. Крат, І. В. Ткач , І. Д. Кондратова з підрозділом: Застосування доктрини "зняття корпоративної вуалі" у практиці ЄСПЛ та Верховного Суду. Крім того, в науково-практичних заходах беруть участь як судді, так і науковці, адвокати, прокурори, нотаріуси, які пов`язані з обговоренням правових проблем, обміном думками та удосконаленням законодавства. Зазначені у заяві про відвід судді Кібенко О. Р. заходи не були присвячені тематиці сквіз-ауту і відбувались онлайн, тобто адвокат Кологойда О. В. і суддя Кібенко О. Р. там в принципі особисто не зустрічались і спілкуватись не могли; у будь яких публікаціях чи публічних виступах суддя Кібенко О. Р. не висловлювала свою позицію по справі № 910/8714/18 або будь-якій іншій справі за участю учасників справи № 910/8714/18, наявність публічних дописів в мережі фейсбук з коментарями і обговореннями щодо наукової діяльності, привітання з публікацією книги або публічним захистом дисертації, як раз свідчить про відсутність у судді Кібенко О. Р. і адвоката Кологойди О. В. дружніх відносин. З друзями спілкуються особисто: зустрічаються в кафе або вдома чи на роботі, телефонують або приходять в гості; з днем народження або з виходом книги вітають особисто, а не через пости і коментарі на фейсбуці. Доводи стосовно того, що при розгляді Великою Палатою Верховного Суду справи № 908/137/18 де представником позивачів виступала адвокат Кологойда О. В., ухвалою від 04.02.2020 суддю Кібенко О.Р. відведено від розгляду, оскільки адвокат Кологойда О. В. підтвердила наявність дружніх стосунків із суддею Кібенко О. Р., за твердженням адвоката Кологойди О. В., представника Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7", не відповідають ні змісту самої ухвали від 04.02.2020 ні ходу судового засідання, в якому представник Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" - адвокат Гінінгер А. А. участі не приймав. Щодо наявності в списках акціонерів, щодо яких здійснювався обов`язковий продаж акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у запереченнях зауважується, що вказані фізичні особи не є стороною або учасником справи № 910/8714/18; доказів родинних або інших стосунків вказаних осіб та судді Кібенко О. Р. не надано; рішення у справі № 910/8714/18 не може вплинути на їх права і обов`язки, тощо.

Розглянувши вказану заяву Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Кібенко Олени Рувимівни від розгляду справи № 910/8714/18 та заперечення Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" на заяву про відвід судді Кібенко О. Р., Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Вимогами змісту статей 35, 36 ГПК України визначено підстави для відводу, (самовідводу) судді.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік обставин, зазначених у пункті 5 частини 1 статті 35 ГПК України, чинним законодавством не визначено і тому вирішення питання про визнання певних обставин тими обставинами, про які йдеться в наведеній вище нормі цього Кодексу, є оціночною категорією.

Приписами частин другої, третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, зокрема, судді може бути заявлено відвід учасниками справи; відвід повинен бути вмотивованим.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або/та сумніви у об`єктивності судді/ колегії суддів.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику ЄСПЛ як джерело права.

Конвенція та рішення Європейського суду з прав людини Верховний Суд застосовує у даній справі як джерело права з огляду на частину першу статті 3, частин першої, другої, четвертої статті 11 ГПК України, статтю 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Суд виходить з того, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Отже, стаття 6 Конвенція вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був "безстороннім".

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з:

(І) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та

(ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключи ти будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пункти 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993 та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:

- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пункти 27, 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993; пункт 42 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);

- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення у справі "Бочан проти України", №7577/02 від 03.05.2007);

- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр» проти України");

- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).

Суд також виходить із того, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. пункт 119 рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. пункт 32 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).

Суд ураховує, що у цьому аспекті навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішенняу справі "Де Куббер проти Бельгії", від 26.10.1984, Series А, № 86).

Господарський процесуальний кодексу України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

З аналізу підпункту 5 частини першої статті 35 ГПК України та статті 6 Конвенції Суд висновує, що особиста неупередженість судді є презумпцією, законодавством не встановлюється вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність та упередженість судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді за підпунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді/ колегії суддів.

Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже об`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Щодо доводів Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про дружні відносини судді Кібенко О. Р. з науковцем та адвокатом Кологойдою О. В. Суд зазначає, що суддя Кібенко О. Р. є доктором юридичних наук та працює у галузі права понад 30 років, чим зумовлено те, що суддя Кібенко О. Р. особисто знайома та підтримує професійні контакти із значною кількістю науковців та фахівців цієї галузі.

Отже, за правовою суттю твердження про схилність до сторони чи наявність підстав для впливу представника на суддю є припущеннями на підтвердження яких не надано жодних доказів.

Той факт, що суддя Кібенко О. Р. проводила наукові дослідження, які у певній частині стосувалися процедури примусового викупу акцій міноритарних акціонерів, або публічно висловлювалася з питань, які дотичні до означеної проблематики, але не конкретно у справі № 910/8714/18, не можуть бути підставами для обґрунтованих об`єктивних сумнівів у небезсторонності чи неупередженості судді.

При цьому Суд враховує, що вичерпний перелік обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, чинним законодавством не визначений, а тому вирішення питання про визнання тих чи інших доводів тими обставинами, мова про які йде у пункті 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться у межах дискреційних повноважень суду.

Щодо посилання Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 908/137/18, якою суддю Кібенко О.Р. відведено від розгляду вказаної справи, Суд зазначає наступне.

Так, в ухвалі від 04.02.2020 у справі №908/137/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила:

"Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що поведінка судді-доповідача не дає жодних об`єктивних підстав вважати, що вона не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості під час розгляду справи №908/137/18. Взагалі не може бути підставою для відводу та будь-яких сумнівів у неупередженості судді те, які питання він задав під час судового засідання, а також те, чи використав як доповідач або не використав право на звернення до членів Науково-консультативної ради при Верховному Суді стосовно підготовки наукового висновку у зазначеній справі. Крім того, немає жодної з визначених у пунктах 1-4 частини першої статті 35 ГПК України підстав для відводу судді-доповідача.

Той факт, що Кібенко О. Р. проводила наукові дослідження, які у певній частині стосувалися процедури примусового викупу акцій міноритарних акціонерів, або публічно висловлювалася з питань, які дотичні до означеної проблематики, а не до справи №908/137/18, не можуть бути підставами для обґрунтованих об`єктивних сумнівів у небезсторонності чи браку неупередженості у судді. Зрештою, очевидно, що думка судді-доповідача не є визначальною для формування позиції Великої Палати Верховного Суду у будь-якій справі (прим. аналогічно й для формування позиції Корпоративної палати у цьому випадку). А з науковими працями як судді-доповідача у справі №908/137/18, так і інших вчених з питань, які дотичні до предмету цієї справи, судді Великої Палати Верховного Суду могли ознайомитися у різні роки, зокрема задовго до початку розгляду справи №908/137/18.

Однак, враховуючи значення, яке має вирішення справи №908/137/18 для правової системи України, а також для того, щоби за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи №908/137/18, Велика Палата Верховного Суду задовольняє клопотання про відвід судді-доповідача".

Із вказаного вбачається, що у справі №908/137/18 відвід було задоволено виключно з тією метою, щоб у стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді-доповідача за суб`єктивним критерієм.

Разом з тим, та обставина, що заяву про відвід судді з мотивів наявності певної обставини, яка викликала сумніви у її неупередженості або об`єктивності було задоволено у іншій справі за участі тих же самих учасників (учасника) не означає, що така ж обставина існує у цій справі та автоматично є підставою для відводу такого судді.

Отже, задоволення відводу у справі №908/137/18 задля уникнення сумнівів у сторін чи стороннього спостерігача в неупередженості судді, не є автоматичною підставою для задоволення відводу в іншій справі. З огляду на це, а також на неподібність фактичних обставин (мотивів відводу в частині особистих відносин з представником) у справі № 908/137/18 та цій справі № 910/8714/18, ухваленням різних рішень за результатами розгляду відводу принцип правової визначеності порушено не буде.

Аргументи Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", про те, що у списках міноритарних акціонерів, стосовно яких здійснювався обов`язковий продаж акцій, зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не містять обґрунтованих доводів та обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Верховного Суду Кібенко О. Р. Так, в ухвалі Верховного Суду від 25.10.2024 зазначено, що згідно із усною заявою Кібенко О.Р. вказані особи ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) є однофамільцями судді, суддя з ними не знайома і вони не є її родичами. Будь-яких доказів наявності родинних відносин між суддею Кібенко О.Р. та вказаними особами заявником суду не надано.

Частиною 4 статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, аргументи заявника про те, що суддя Кібенко О. Р. виступала суддею-доповідачем у справах № 905/830/21 та № 905/671/19, в яких було сформовано правовий висновок щодо правовідносин з обов`язкового продажу акцій не можуть підставою для відводу, оскільки це суперечитиме найважливішому принципу судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема шляхом заявлення відводів тим суддям, правова позиція яких заявників не влаштовує.

Отже, процесуальні рішення судді, рішення в іншій справі, висловлена публічно думка щодо юридичного питання (правова оцінка), висловлена зокрема і у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

З огляду на викладене, доводи, наведені у заяві про відвід, не можуть бути віднесені до обставин, які викликають сумнів щодо неупередженості або об`єктивності судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Кібенко О. Р. у розгляді цієї справи, та не є підставою для відводу відповідно до наведених норм ГПК України, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого відводу.

Керуючись статтями 32, 35, 36, 39, 234 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Білоуса В. В., -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Кібенко Олени Рувимівни від розгляду справи № 910/8714/18.

Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Білоус

Постанова № 98452225

Vollansicht öffnen

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2021 р. Справа№ 910/8714/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Шапрана В.В.

за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д.

за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 15.07.2021,

pозглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 про повернення зустрічної позовної заяви

у справі № 910/8714/18 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7"

до 1. Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД)

2. Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"

3. Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд державного майна України

про визнання недійсним рішення, визнання недійсним правочину, стягнення акцій,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 у справі №910/8714/18 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" про визнання відсутнім права вимагати обов`язкового придбання акцій повернуто заявнику з підстав ч. 6 ст. 180 ГПК України.

Суд виходив з того, що зустрічний позов, під час нового розгляду справи, подано із суттєвим порушенням строку, встановленого для вчинення такої процесуальної дії, а саме строку, визначеного в ухвалі суду від 19.07.2018, під час первісного розгляду справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 у справі №910/8714/18 та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скаржник вважає, що місцевий господарський суд безпідставно повернув зустрічну позовну заяву чим порушив ст. 180 ГПК України.

суд першої інстанції безпідставно повернув зустрічну позовну заяву, позаяк суд, приймаючи справу до розгляду, порушив положення ч.8 ст. 165 ГПК України, та не встановив строк для подачі відзиву, чим також порушив право відповідачів на подачу зустрічного позову.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2021, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Гаврилюк О.М., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 у справі №910/8714/18. Повідомлено учасників справи про здійснення розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 у справі №910/8714/18 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі у строк до 30.06.2021. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 30.06.2021.

24.06.2021 до суду від Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи, а також враховуючи клопотання скаржника про розгляд справи у судовому засіданні, колегія суддів, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, забезпечення принципів рівності, змагальності, які передбачені ст. 2, 7, 13 ГПК України, дійшла висновку розглянути дану апеляційну скаргу в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 суд дійшов висновку призначити справу до розгляду у судовому засіданні, та призначив розгляд на 15.07.2021. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою. Повідомлено учасникам справи, що з урахуванням епідеміологічної ситуації в України, сторони можуть подати до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" у відзиві просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу - без змін, як така, що прийнята у відповідності до діючого законодавства України.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Явка представників сторін.

В судове засідання від 15.07.2021 з`явився представник позивача.

Інші учасники справи в судове засідання від 15.07.2021 не з`явився. Про час та місце судового засідання належним чином повідомлені у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Крім того, 13.07.2021 через відділ документального забезпечення суду від представника ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" - адвоката Гінінгер А.А., надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, мотивоване його перебуванням у щорічній відпустці.

Колегія суддів, дійшла висновку відмовити у задоволенні цього клопотання, названі причини відкладення визнано неповажними.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Також суд зазначає, що у розгляді клопотання про відкладення, судом враховано і те, що саме за клопотанням представника Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" розгляд даної справи було призначено у судовому засіданні, в той час, коли відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в тому числі у пункті 6 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Беручи до уваги те, що місячний процесуальний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду вже сплинув, а також те, що суд апеляційної інстанції не визнавав участь учасників справи обов`язковою, і учасники належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, з огляду на наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, колегія суддів дійшла до висновку про можливість здійснення апеляційного перегляду оскарженої ухвали за наявними матеріалами справи.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Відповідно до ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного апеляційного перегляду справи, розгляд скарги здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 16.02.2021 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2018, постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі №910/8714/18 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

На новому розгляді у провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/8714/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" до Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД), Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про:

1) визнання недійсним рішення Наглядової ради ПрАТ "МК "АЗОВСТАЛЬ", оформлене протоколом №314 від 14 березня 2018 року, яким затверджено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ "МК Азовсталь" у розмірі 0,564 грн. (нуль гривень 56,4 коп.) згідно звіту ТОВ "Оціночний стандарт" станом на 02.03.2018 р. у складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду.

2) визнання недійсним правочину обов`язкового продажу простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (код ISIN - UA 4000075758) позивачем за Публічною безвідкличною вимогою про придбання акцій в усіх власників акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (код за ЄДРПОУ 00191158; місцезнаходження: 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Лепорського, будинок 1), поданою компанією BARLENCO LTD (реєстраційний номер НЕ 221823) вих. №02 від 19.03.2018 р.

3) стягнення з компанії BARLENCO LTD на користь Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" 521 400 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (код ISIN -UA 4000075758) номінальною вартістю 0,25 грн. загальною номінальною вартістю 130 350 (сто тридцять тисяч триста п`ятдесят) грн. 00 коп. шляхом переказу цінних паперів - списання акцій з будь-якого рахунку в цінних паперах компанії BARLENCO LTD і зарахування на рахунок в цінних паперах Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 прийнято справу №910/8414/18 до свого провадження. Підготовче засідання у справі №910/8414/18 призначено на 19.04.2021 о 10:00 год. Серед іншого, встановлено учасникам справи строк до 16.04.2021 для надання письмових пояснень та доказів по суті спору з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі 910/8414/18.

В подальшому розгляд справи відкладався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/8714/18 на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 14.06.2021, витребувано докази у Компанії BARLENCO LTD, Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" та Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України".

27.01.2021 до суду від Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" надійшла зустрічна позовна заява до Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" про визнання відсутнім права вимагати обов`язкового придбання акцій.

Судом першої інстанції зустрічну позовну заяву повернуто заявнику на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України, оскільки відповідач подав зустрічну позовну заяву з порушенням строків, встановлених ч. 1 ст. 180 ГПК України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

За змістом частини другої статті 46 та частини першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частин першої - шостої статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положеннястатті 174 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

З аналізу даної норми вбачається, що в поняття зустрічного позову входять дві ознаки. По-перше, зустрічний позов є самостійним позовом, який так само може бути пред`явлений окремо від первинного позову, отже можна зробити висновок, що він повинен задовольняти всі умови, що ставляться до звичайних позовів. По-друге, зустрічний позов - один із засобів захисту відповідача проти вимог позивача, тому він повинен повністю або частково унеможливити задоволення первинного позову.

При цьому, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. (Така правова позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18).

Згідно з частиною восьмою статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Згідно положень п. 8) ч. 2 ст. 176 ГПК України в ухвалі про прийняття позовної заяви та відкриття провадження зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Відзив подається до суду у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, під час первісного розгляду справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 було відкрито провадження у справі № 910/8714/18 та, з-поміж іншого, зобов`язано відповідачів надати суду відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу - копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання. Визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як свідчать матеріали справи, ухвала Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 у справі № 910/8714/18 була направлена на адресу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" та отримана ним 24.07.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічна позовна мала бути подана відповідачем-2 до 08.08.2018.

Натомість, зустрічна позовна заява у справі № 910/8714/18 подана відповідачем-2 до суду лише 27.05.2021 під час нового розгляду справи, тобто, із суттєвим пропуском строку, встановленого в ухвалі Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 у справі № 910/8714/18.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Відповідно до частини першої статті 119 цього Кодексу суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною другою статті 119 цього Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 № 904/5995/16.

Разом з тим, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на це, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має виходити з наведених вище відмінностей між поновленням та продовженням процесуальних строків, враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.

Враховуючи положення ст. 176 та 180 ГПК України строк для подання зустрічного позову встановлюється законом, а отже може бути поновлений судом за заявою учасника справи якщо суд визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 180 ГПК України про пред`явлення зустрічного позову не встановлює неможливість поновлення строку на подання зустрічного позову.

Пропущений учасником процесуальний строк, який встановлений законом, може бути поновлений судом, зокрема, за умови подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи вищенаведене застосування норм процесуального права, оскільки відповідач-2 за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) під час первісного розгляду справи №910/8714/18 своїм правом на подання зустрічного позову не скористався, у зустрічній позовній заяві не заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на подання зустрічного позову та не навів причин пропуску строку, встановленого ч. 1ст. 180 Господарського процесуального кодексу України для подання зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви згідно з ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України через недотримання ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з цим, враховуючи доводи апеляційного оскарження, при перегляді ухвали стало питання щодо можливості подання зустрічного позову в під час нового розгляду справи.

На думку скаржника, суд першої інстанції безпідставно повернув зустрічну позовну заяву, позаяк суд, приймаючи справу до розгляду, порушив положення ч.8 ст. 165 ГПК України, та не встановив строк для подачі відзиву, чим також порушив право відповідачів на подачу зустрічного позову.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, зважаючи на особливості застосування вищенаведених норм процесуального права, названі твердження вважає помилковими, поршень процесуального закону у даному випадку суд не вбачає.

При новому розгляді справи суд досліджує обставини наявні в матеріалах справи докази і документи з урахуванням висновків Верховного Суду в постанові від 16.02.2021, а тому встановлення судом строку для подання відповідачем відзиву на позову (який вже надавався при первісному розгляді справи) є недоцільним. Тим більш в ухвалі про відкриття провадження у справі від 19.07.2018 відповідачу був встановлений строк для подачі відзиву, і такий відзив був поданий до суду 06.08.2018. (т.2 а.с. 1)

Між тим, відповідно до зауважень зазначених у постанові Верховного Суду, якою судові рішення у цій справі скасовано і справу направлено на новий розгляд, відсутні правові висновки про наявність процесуальних порушень допущених судами на стадії підготовчого засідання. Виходячи із зауважень суду касаційної інстанції, справу скеровано на новий розгляд справи по суті спору, вказівок щодо здійснення розгляду справи зі стадії підготовчого засідання постанова не містить.

Таким чином, приймаючи до провадження справу, суд першої інстанції правомірно ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021, встановив учасникам справи строк до 16.04.2021 виключно для надання письмових пояснень та доказів по суті спору з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі 910/8414/18, а не повторно надати відзив.

Суд зауважує, що встановлені Господарським процесуальним кодексом України строки для вчинення певних процесуальних дій сторонами у справі покликані сприяти ефективному та своєчасному вирішенню судом спорів та запобіганню зловживанню сторонами своїми процесуальними правами.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у ст. 46 ГПК України визначені процесуальні права та обов`язки, у т.ч. право відповідача на подачу зустрічного позову у строки, встановлені цим Кодексом. Наразі за положеннями ч. 4 цієї статті Кодексу у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Виходячи з аналізу вказаних положень Кодексу, які можливо застосувати за аналогією до даного випадку з огляду на відсутність прямої вказівки в законі, випливає, що подача зустрічного позову при новому розгляді справи можлива у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання. Однак, виходячи з суті зустрічних позовних вимог про визнання відсутнім права вимагати обов`язкового придбання акцій, заявник міг звернутися з таким зустрічним позовом під час первісного розгляду справи. Призначення і проведення підготовчого засідання при новому розгляду справи є необхідним для з`ясування всіх обставин під час перегляду справи у відповідності до ст. 182 ГПК України.

Згідно ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Отже, оскільки, відповідач подав зустрічну позовну заяву з порушенням строку, встановленого ч. 1 ст. 180 ГПК України, місцевим господарським судом було правомірно повернуто зустрічну позовну заяву відповідача.

З врахуванням викладеного, колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що зустрічний позов мав бути прийнятий судом першої інстанції та розглядатись разом з первісним позовом, оскільки відповідачем не було дотримано встановленого процесуальним законом порядку його пред`явлення. Передбачене статтею ГПК право подати зустрічну позовну заяву можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.

Посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27.05.2020 зі справи № 916/2187/18 не є релевантним, так як у цій постанові судом взагалі не досліджувалось питання застосування ст. 180 ГПК України.

Крім того, колегія суддів враховує, що повернення оскаржуваною ухвалою суду зустрічного позову не позбавляє права пред`являти позов у загальному порядку, а тому не є обмеженням доступу до правосуддя.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржену ухвалу - без змін.

Судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладається на скаржника.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 у справі № 910/8714/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови суду складено та підписано - 21.07.2021.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

В.В. Шапран