УХВАЛА
28 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/8714/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Білоуса В.В.
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"
про відвід судді Верховного Суду Кібенко О. Р.
від розгляду справи № 910/8714/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7"
до Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД), LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНОЇ КОМПАНІЇ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В."), ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Фонд державного майна України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНОЇ КОМПАНІЇ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В."): Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь"
про визнання недійсним рішення, визнання недійсним правочину, стягнення акцій, -
ВСТАНОВИВ:
04.03.2024 року Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 910/8714/18.
Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 910/8714/18 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024; розгляд касаційної скарги призначено у відкритому судовому засіданні на 07.05.2024 о 12:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 209.
У судових засіданнях у справі № 910/8714/18 неодноразово оголошувалась перерва. Під час останнього судового засідання, ухвалою від 08.10.2024 справа № 910/8714/18 разом із касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 передана на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2024 для розгляду справи № 910/8714/18 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: Губенко Н. М. - головуючий, судді: Баранець О. М., Бакуліна С. В., Кібенко О. Р., Кондратова І. Д., Кролевець О. А., Мамалуй О. О.
Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2024 справа № 910/8714/18 разом із касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 прийнята до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; розгляд касаційної скарги призначено у відкритому судовому засіданні на 25.11.2024 о 12:00 в приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, у залі судових засідань № 203.
До Верховного Суду 23.10.2024 року від Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" надійшла заява про відвід судді Верховного Суду Кібенко О. Р., в якій останнє просить відвести суддю Кібенко Олену Рувимівну від розгляду справи № 910/8714/18 на підставі п. 5 ч.1 ст. 35 ГПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 25.10.2024 року, серед іншого, визнано доводи, викладені у заяві Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про відвід судді Верховного Суду Кібенко О. Р. необґрунтованими; заяву Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про відвід судді Верховного Суду Кібенко О. Р. від розгляду справи № 910/8714/18 визнано необґрунтованою; передано справу № 910/8714/18 на автоматичний розподіл для визначення судді з розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про відвід судді Верховного Суду Кібенко О. Р. від розгляду справи № 910/8714/18.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2024 для розгляду вказаної заяви про відвід визначено суддю Білоуса В. В.
У заяві про відвід судді Кібенко О. Р. заявник вказує наступне:
інтереси Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" представляє адвокат Кологойда Олександра В`ячеславівна, яка є також професором кафедри економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, сферою наукової діяльності якої визначені корпоративне право, фондове право, право компаній та капіталу;
Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" звертає увагу, що сфери наукової та професійної діяльності, а саме корпоративні правовідносини, адвоката Кологойди О. В. та судді Кібенко О. Р. збігаються, що підтверджується їх співавторством монографії "Корпоративне право крізь призму судової практики" видавництва ECUS. Крім того, адвокат Кологойда О. В. та суддя Кібенко О. Р. виступають на спільних заходах, як от круглий стіл "Право на справедливий суд та заходи щодо забезпечення захисту корпоративних прав", онлайн засідання комітету Асоціації правників України "Закон про акціонерні товариства в новій редакції - нове регулювання", Міжнародна науково-практична конференція "Україна на шляху до євроінтеграції: ефективне управління державною власністю як інструмент відновлення економіки України. Місія та візія господарської юрисдикції", а також активно обмінюються дописами та коментарями в соцмережі Facebook;
спільна участь судді та адвоката в професійних заходах у 2020-2024 роках свідчать про те, що дружні стосунки тривають та не припинені. На думку Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", такі стосунки, а також спільна професійна діяльність, напряму впливають на можливість об`єктивного та безстороннього розгляду справи суддею Кібенко О. Р., а отже існують об`єктивні сумніви щодо можливості судді "пожертвувати дружбою" або висловити протилежну професійну позицію всупереч позиції адвоката Кологойди О. В. і навпаки, наявні об`єктивні підстави для впливу представника позивача на суддю в рамках спільних наукових, публіцистичних заходах з метою схилити до своєї позиції, в тому числі через використання власного авторитету;
у своїй дисертації від 2006 року "Сучасний стан та перспективи правового регулювання корпоративних відносин: порівняльно-правовий аналіз права ЄС, Великобританії та України" суддя Кібенко О. Р. надала оцінку процедурі обов`язкового продажу акцій та причинам запровадження інституту обов`язкового продажу акцій (витиснення міноритарних акціонерів), що свідчить про сформовану думку судді Кібенко О. Р. щодо процедури обов`язкового продажу акцій та прихильність до певної категорії учасників процедури, у зв`язку з чим у заявника сумніви щодо об`єктивності розгляду справи № 910/8714/18 з боку вказаної судді;
Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" зауважує, що при розгляді Великою Палатою Верховного Суду справи № 908/137/18 де представником позивачів виступала адвокат Кологойда О. В., ухвалою від 04.02.2020 суддю Кібенко О.Р. відведено від розгляду вказаної справи, оскільки адвокат Кологойда О. В. підтвердила наявність дружніх стосунків із суддею Кібенко О. Р. Протилежна позиція суперечитиме висновкам Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 04.02.2020 у справі №908/137/18, порушуватиме принцип res judicata та процесуального естоппелю (те, що було встановлено в процесуальному рішенні, повторно не досліджується);
Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" наголошує, що суддя Кібенко О. Р. виступала суддею-доповідачем у справах № 905/830/21 та № 905/671/19, в яких було сформовано правовий висновок щодо правовідносин з обов`язкового продажу акцій. Водночас згідно із ухвалою від 08.10.2024, справу № 910/8714/18 передано на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду саме для відступу від викладених висновків у справах № 905/830/21 та № 905/671/19, що також свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів щодо можливості судді Кібенко О. Р. об`єктивно розглянути та визнати можливість відступу від власних висновків, визнати наявність причин для такого відступу;
Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" також неодноразово зазначає, що у списках міноритарних акціонерів, щодо яких здійснювався обов`язковий продаж акцій, зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
24.10.2024 року на адресу Суду надійшли заперечення Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" на заяву про відвід судді Кібенко О. Р. У вказаних запереченнях адвокат Кологойда О. В., як повноважний представник Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7", зауважує, що заявлені підстави для відводу судді зводяться до особистої та професійної неприязні адвоката Гінінгера А. А. та інших адвокатів групи Метінвест та ДТЕК до адвоката Кологойди О. В., що пов`язано з тим, що адвокат Кологойда О. В., як науковець і адвокат з 2018 року відкрито виступає і публічно заявляє про грубі порушення, допущені в процедурах сквіз-аут групи компаній Метінвест, розуміється на неякісності національного законодавства в цій сфері, публікує статті, виступає на професійних заходах і бере участь у певній кількості справ на стороні колишніх міноритарних акціонерів і спілкується з іншими адвокатами, які захищають колишніх міноритарних акціонерів у судових спорах проти компаній групи Метінвест. Сфера професійних інтересів (корпоративне право) у професора КНУ імені Тараса Шевченка, адвоката Кологойди О. В., доктора юридичних наук, та судді Кібенко О. Р. співпадає зі сферою спеціалізації та професійних інтересів всіх суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, та інших суддів Верховного Суду, суддів першої та апеляційної інстанцій господарської юрисдикції, до предметної юрисдикції яких належить вирішення корпоративних спорів. Водночас, сфера професійних та наукових інтересів не є підставою для відводу судді. У монографії "Корпоративне право крізь призму судової практики" під редакцією професора, доктора юридичних наук І. В. Спасибо-Фатеєєвої, адвокат Кологойда О. В. та суддя Кібенко О. Р. не аналізували відносини сквіз-аут та окремі судові справи, до всього ж у вказаній монографії брали участь і інші судді, зокрема, В. І. Крат, І. В. Ткач , І. Д. Кондратова з підрозділом: Застосування доктрини "зняття корпоративної вуалі" у практиці ЄСПЛ та Верховного Суду. Крім того, в науково-практичних заходах беруть участь як судді, так і науковці, адвокати, прокурори, нотаріуси, які пов`язані з обговоренням правових проблем, обміном думками та удосконаленням законодавства. Зазначені у заяві про відвід судді Кібенко О. Р. заходи не були присвячені тематиці сквіз-ауту і відбувались онлайн, тобто адвокат Кологойда О. В. і суддя Кібенко О. Р. там в принципі особисто не зустрічались і спілкуватись не могли; у будь яких публікаціях чи публічних виступах суддя Кібенко О. Р. не висловлювала свою позицію по справі № 910/8714/18 або будь-якій іншій справі за участю учасників справи № 910/8714/18, наявність публічних дописів в мережі фейсбук з коментарями і обговореннями щодо наукової діяльності, привітання з публікацією книги або публічним захистом дисертації, як раз свідчить про відсутність у судді Кібенко О. Р. і адвоката Кологойди О. В. дружніх відносин. З друзями спілкуються особисто: зустрічаються в кафе або вдома чи на роботі, телефонують або приходять в гості; з днем народження або з виходом книги вітають особисто, а не через пости і коментарі на фейсбуці. Доводи стосовно того, що при розгляді Великою Палатою Верховного Суду справи № 908/137/18 де представником позивачів виступала адвокат Кологойда О. В., ухвалою від 04.02.2020 суддю Кібенко О.Р. відведено від розгляду, оскільки адвокат Кологойда О. В. підтвердила наявність дружніх стосунків із суддею Кібенко О. Р., за твердженням адвоката Кологойди О. В., представника Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7", не відповідають ні змісту самої ухвали від 04.02.2020 ні ходу судового засідання, в якому представник Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" - адвокат Гінінгер А. А. участі не приймав. Щодо наявності в списках акціонерів, щодо яких здійснювався обов`язковий продаж акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у запереченнях зауважується, що вказані фізичні особи не є стороною або учасником справи № 910/8714/18; доказів родинних або інших стосунків вказаних осіб та судді Кібенко О. Р. не надано; рішення у справі № 910/8714/18 не може вплинути на їх права і обов`язки, тощо.
Розглянувши вказану заяву Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Кібенко Олени Рувимівни від розгляду справи № 910/8714/18 та заперечення Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" на заяву про відвід судді Кібенко О. Р., Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Вимогами змісту статей 35, 36 ГПК України визначено підстави для відводу, (самовідводу) судді.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік обставин, зазначених у пункті 5 частини 1 статті 35 ГПК України, чинним законодавством не визначено і тому вирішення питання про визнання певних обставин тими обставинами, про які йдеться в наведеній вище нормі цього Кодексу, є оціночною категорією.
Приписами частин другої, третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, зокрема, судді може бути заявлено відвід учасниками справи; відвід повинен бути вмотивованим.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або/та сумніви у об`єктивності судді/ колегії суддів.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику ЄСПЛ як джерело права.
Конвенція та рішення Європейського суду з прав людини Верховний Суд застосовує у даній справі як джерело права з огляду на частину першу статті 3, частин першої, другої, четвертої статті 11 ГПК України, статтю 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Суд виходить з того, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Отже, стаття 6 Конвенція вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був "безстороннім".
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з:
(І) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та
(ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключи ти будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пункти 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993 та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:
- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пункти 27, 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993; пункт 42 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);
- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення у справі "Бочан проти України", №7577/02 від 03.05.2007);
- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр» проти України");
- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
Суд також виходить із того, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. пункт 119 рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. пункт 32 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
Суд ураховує, що у цьому аспекті навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішенняу справі "Де Куббер проти Бельгії", від 26.10.1984, Series А, № 86).
Господарський процесуальний кодексу України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
З аналізу підпункту 5 частини першої статті 35 ГПК України та статті 6 Конвенції Суд висновує, що особиста неупередженість судді є презумпцією, законодавством не встановлюється вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність та упередженість судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді за підпунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді/ колегії суддів.
Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже об`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Щодо доводів Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про дружні відносини судді Кібенко О. Р. з науковцем та адвокатом Кологойдою О. В. Суд зазначає, що суддя Кібенко О. Р. є доктором юридичних наук та працює у галузі права понад 30 років, чим зумовлено те, що суддя Кібенко О. Р. особисто знайома та підтримує професійні контакти із значною кількістю науковців та фахівців цієї галузі.
Отже, за правовою суттю твердження про схилність до сторони чи наявність підстав для впливу представника на суддю є припущеннями на підтвердження яких не надано жодних доказів.
Той факт, що суддя Кібенко О. Р. проводила наукові дослідження, які у певній частині стосувалися процедури примусового викупу акцій міноритарних акціонерів, або публічно висловлювалася з питань, які дотичні до означеної проблематики, але не конкретно у справі № 910/8714/18, не можуть бути підставами для обґрунтованих об`єктивних сумнівів у небезсторонності чи неупередженості судді.
При цьому Суд враховує, що вичерпний перелік обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, чинним законодавством не визначений, а тому вирішення питання про визнання тих чи інших доводів тими обставинами, мова про які йде у пункті 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться у межах дискреційних повноважень суду.
Щодо посилання Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 908/137/18, якою суддю Кібенко О.Р. відведено від розгляду вказаної справи, Суд зазначає наступне.
Так, в ухвалі від 04.02.2020 у справі №908/137/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила:
"Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що поведінка судді-доповідача не дає жодних об`єктивних підстав вважати, що вона не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості під час розгляду справи №908/137/18. Взагалі не може бути підставою для відводу та будь-яких сумнівів у неупередженості судді те, які питання він задав під час судового засідання, а також те, чи використав як доповідач або не використав право на звернення до членів Науково-консультативної ради при Верховному Суді стосовно підготовки наукового висновку у зазначеній справі. Крім того, немає жодної з визначених у пунктах 1-4 частини першої статті 35 ГПК України підстав для відводу судді-доповідача.
Той факт, що Кібенко О. Р. проводила наукові дослідження, які у певній частині стосувалися процедури примусового викупу акцій міноритарних акціонерів, або публічно висловлювалася з питань, які дотичні до означеної проблематики, а не до справи №908/137/18, не можуть бути підставами для обґрунтованих об`єктивних сумнівів у небезсторонності чи браку неупередженості у судді. Зрештою, очевидно, що думка судді-доповідача не є визначальною для формування позиції Великої Палати Верховного Суду у будь-якій справі (прим. аналогічно й для формування позиції Корпоративної палати у цьому випадку). А з науковими працями як судді-доповідача у справі №908/137/18, так і інших вчених з питань, які дотичні до предмету цієї справи, судді Великої Палати Верховного Суду могли ознайомитися у різні роки, зокрема задовго до початку розгляду справи №908/137/18.
Однак, враховуючи значення, яке має вирішення справи №908/137/18 для правової системи України, а також для того, щоби за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи №908/137/18, Велика Палата Верховного Суду задовольняє клопотання про відвід судді-доповідача".
Із вказаного вбачається, що у справі №908/137/18 відвід було задоволено виключно з тією метою, щоб у стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді-доповідача за суб`єктивним критерієм.
Разом з тим, та обставина, що заяву про відвід судді з мотивів наявності певної обставини, яка викликала сумніви у її неупередженості або об`єктивності було задоволено у іншій справі за участі тих же самих учасників (учасника) не означає, що така ж обставина існує у цій справі та автоматично є підставою для відводу такого судді.
Отже, задоволення відводу у справі №908/137/18 задля уникнення сумнівів у сторін чи стороннього спостерігача в неупередженості судді, не є автоматичною підставою для задоволення відводу в іншій справі. З огляду на це, а також на неподібність фактичних обставин (мотивів відводу в частині особистих відносин з представником) у справі № 908/137/18 та цій справі № 910/8714/18, ухваленням різних рішень за результатами розгляду відводу принцип правової визначеності порушено не буде.
Аргументи Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", про те, що у списках міноритарних акціонерів, стосовно яких здійснювався обов`язковий продаж акцій, зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не містять обґрунтованих доводів та обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Верховного Суду Кібенко О. Р. Так, в ухвалі Верховного Суду від 25.10.2024 зазначено, що згідно із усною заявою Кібенко О.Р. вказані особи ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) є однофамільцями судді, суддя з ними не знайома і вони не є її родичами. Будь-яких доказів наявності родинних відносин між суддею Кібенко О.Р. та вказаними особами заявником суду не надано.
Частиною 4 статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, аргументи заявника про те, що суддя Кібенко О. Р. виступала суддею-доповідачем у справах № 905/830/21 та № 905/671/19, в яких було сформовано правовий висновок щодо правовідносин з обов`язкового продажу акцій не можуть підставою для відводу, оскільки це суперечитиме найважливішому принципу судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема шляхом заявлення відводів тим суддям, правова позиція яких заявників не влаштовує.
Отже, процесуальні рішення судді, рішення в іншій справі, висловлена публічно думка щодо юридичного питання (правова оцінка), висловлена зокрема і у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
З огляду на викладене, доводи, наведені у заяві про відвід, не можуть бути віднесені до обставин, які викликають сумнів щодо неупередженості або об`єктивності судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Кібенко О. Р. у розгляді цієї справи, та не є підставою для відводу відповідно до наведених норм ГПК України, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого відводу.
Керуючись статтями 32, 35, 36, 39, 234 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Білоуса В. В., -
У Х В А Л И В:
1. Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Кібенко Олени Рувимівни від розгляду справи № 910/8714/18.
Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Білоус
Ухвала № 97133364
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]
УХВАЛА
25.05.2021
Справа № 910/8714/18
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" про забезпечення позову у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7"
до 1. Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД),
2. Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь",
3. Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Фонд державного майна України
про визнання недійсним рішення, визнання недійсним правочину, стягнення акцій,
УСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду міста Києва на новому розгляді знаходиться справа № 910/8714/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" до Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД), Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про:
1) визнання недійсним рішення Наглядової ради ПрАТ "МК "АЗОВСТАЛЬ", оформлене протоколом №314 від 14 березня 2018 року, яким затверджено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ "МК Азовсталь" у розмірі 0,564 грн. (нуль гривень 56,4 коп.) згідно звіту ТОВ "Оціночний стандарт" станом на 02.03.2018 р. у складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду.
2) визнання недійсним правочину обов`язкового продажу простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (код ISIN - UA 4000075758) позивачем за Публічною безвідкличною вимогою про придбання акцій в усіх власників акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (код за ЄДРПОУ 00191158; місцезнаходження: 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Лепорського, будинок 1), поданою компанією BARLENCO LTD (реєстраційний номер НЕ 221823) вих. №02 від 19.03.2018 р.
3) стягнення з компанії BARLENCO LTD на користь Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" 521 400 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (код ISIN -UA 4000075758) номінальною вартістю 0,25 грн. загальною номінальною вартістю 130 350 (сто тридцять тисяч триста п`ятдесят) грн. 00 коп. шляхом переказу цінних паперів - списання акцій з будь-якого рахунку в цінних паперах компанії BARLENCO LTD і зарахування на рахунок в цінних паперах Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7".
17.05.2021 від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просить суд:
- накласти арешт на 521400 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (код ЄДРПОУ: 00191158, код ISIN - UA 4000075758) номінальною вартістю 0,25 грн, загальною номінальною вартістю 130350 (грн. 00 коп., що належать компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) (реєстраційний номер нерезидента НЕ 221823) та обліковуються на депозитарному рахунку № НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товаристві «Перший Український Міжнародний банк» або інших рахунках в цінних паперах шляхом встановлення заборони, у тому числі, але не виключно, передавати у заставу, управління, змінювати власника, володільця, номінального утримувача, зберігача та (або) депозитарія, змінювати рахунки, на яких обліковуються вказані акції, та розпорядників таких рахунків, списувати, переказувати вказану кількість акцій з рахунків у цінних паперах BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) та (або) списувати, переказувати, зараховувати вказані акції на рахунки інших осіб;
- заборонити Публічному акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний банк», та іншим депозитарним установам, що здійснюють облік права власності на прості іменні акції Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (код ISIN - UA 4000075758), здійснювати операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (код ЄДРПОУ 00191158, код ISIN - UA 4000075758) в кількості 521400 штук, належних компанії BARLENCO LTD (реєстраційний номер НЕ 221823);
- зобов`язати Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" невідкладно направити повідомлення разом із ухвалою суду всім депозитарним установам на рахунках яких обліковуються прості іменні акції Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (код ЄДРПОУ 00191158, код ISIN - UA 4000075758) про арешт 521400 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на рахунках в цінних паперах депонента BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) (реєстраційний номер НЕ 221823) та про заборону вчиняти будь-які дії із зазначеними цінними паперами.
В обґрунтування вимог вказаної заяви заявник зазначає, зокрема, що відповідачем вчинено юридичні дії перепродажу спірного майна (акцій).
Відповідач BARLENCO LTD має можливість в будь-який час відчужити належний йому пакет акцій до складу якого належить і спірний пакет акцій, що унеможливить виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушеного права власності Позивача, за захистом якого він звернувся до суду.
Відповідач BARLENCO LTD з 12.04.2018 та протягом всього часу, що минув, вільно користується та розпоряджається спірним пакетом акцій шляхом купівлі-продажу на позабіржовому ринку та отримує з цього неправомірну вигоду. Ціни купівлі-продажу акцій на позабіржовому ринку значно перевищують ціну примусового викупу акцій у Позивача та інших міноритарних акціонерів.
23.03.2018 акції ПрАТ «МК «Азовсталь» вилучено з обігу на AT «Українська біржа». Водночас акції ПрАТ «МК «Азовсталь» активно торгуються на позабіржовому ринку, що підтверджується інформацією із загально доступної інформаційної бази даних про ринок цінних таперів (smida.gov.ua) URL: https://smida.gov.ua/db/prof/00191158.
Оскільки акції ПрАТ «МК «Азовсталь» існують в бездокументарній формі, списані з рахунку позивачів, зараховані та обліковуються на рахунку в депозитарній установі відповідача, способом виконання рішення суду в разі визнання правочину недійсним є стягнення цінних паперів (акцій) з відповідача на користь позивачів внаслідок чого права позивача, як власника акції ПрАТ «МК «Азовсталь», будуть відновлені.
Рішення суду про стягнення 521400 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (код ISIN - UA 4000075758) номінальною вартістю 0,25 грн. загальною номінальною вартістю 130350 грн. 00 коп. з відповідача-1 можна виконати лише за умови наявності цих акцій на рахунку відповідача на момент виконання рішення суду шляхом вчинення центральним депозитарієм або депозитарною установою на рахунку якої відповідач обліковуватиме права на акції ПрАТ «МК «Азовсталь» безумовної операції щодо переказу акцій, а саме списання 521400 шт. простих іменних акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» з рахунку відповідача-1 та зарахування їх на рахунки в цінних паперах позивачів.
Водночас справа перебуває на стадії підготовчого провадження і якщо фактичні обставини справи змінились (відповідач-1 відчужив спірний пакет акцій, що унеможливить виконання рішення суду), що буде з`ясовано на підставі витребуваних доказів та при виконанні ухвали про забезпечення позову, позивач матиме змогу змінити предмет позову на стягнення компенсації ринкової вартості примусово викуплених у нього акцій ПрАТ «МК «Азовсталь».
Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Частиною 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.
Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Одночасно з наведеним слід зазначити, що приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд, відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
Вивчивши наведені позивачем доводи та дослідивши подані в їх обґрунтування докази, суд вважає, що у даному випадку позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами наявність умов для застосування вказаних ним заходів забезпечення позову, зокрема, що відповідач здійснив чи здійснює відчуження акцій, які є предметом цього спору, внаслідок чого існує ймовірність утруднення виконання чи невиконання рішення господарського суду у даній справі.
Так, наразі доводи заявника щодо факту відчуження акцій мають характер припущень, не підтверджених належною доказовою базою.
За наведених обставин, суд зазначає, що заявник не надав суду таких доказів, які б дійсно та достеменно свідчили про імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у випадку задоволення позову в разі невжиття заходів до забезпечення позову, вказаних заявником.
У той же час, за положеннями частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 ГПК України), про що йдеться в положеннях частини 1 статті 136 і 137 ГПК України та постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Отже, за відсутності доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування обраних заявником заходів до забезпечення позову, заяву Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" про забезпечення позову на даний час суд визнає необґрунтованою та передчасною, а тому відмовляє у її задоволенні.
Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" про забезпечення позову у справі у справі № 910/8714/18 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.
Дата складення та підписання повного тексту ухвали: 25.05.2021
Суддя Т. Ю.Трофименко