ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 122594653

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

УХВАЛА

28 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/8714/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Білоуса В.В.

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"

про відвід судді Верховного Суду Кібенко О. Р.

від розгляду справи № 910/8714/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7"

до Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД), LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНОЇ КОМПАНІЇ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В."), ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Фонд державного майна України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНОЇ КОМПАНІЇ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В."): Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь"

про визнання недійсним рішення, визнання недійсним правочину, стягнення акцій, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2024 року Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 910/8714/18.

Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 910/8714/18 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024; розгляд касаційної скарги призначено у відкритому судовому засіданні на 07.05.2024 о 12:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 209.

У судових засіданнях у справі № 910/8714/18 неодноразово оголошувалась перерва. Під час останнього судового засідання, ухвалою від 08.10.2024 справа № 910/8714/18 разом із касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 передана на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2024 для розгляду справи № 910/8714/18 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: Губенко Н. М. - головуючий, судді: Баранець О. М., Бакуліна С. В., Кібенко О. Р., Кондратова І. Д., Кролевець О. А., Мамалуй О. О.

Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2024 справа № 910/8714/18 разом із касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 прийнята до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; розгляд касаційної скарги призначено у відкритому судовому засіданні на 25.11.2024 о 12:00 в приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, у залі судових засідань № 203.

До Верховного Суду 23.10.2024 року від Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" надійшла заява про відвід судді Верховного Суду Кібенко О. Р., в якій останнє просить відвести суддю Кібенко Олену Рувимівну від розгляду справи № 910/8714/18 на підставі п. 5 ч.1 ст. 35 ГПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 25.10.2024 року, серед іншого, визнано доводи, викладені у заяві Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про відвід судді Верховного Суду Кібенко О. Р. необґрунтованими; заяву Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про відвід судді Верховного Суду Кібенко О. Р. від розгляду справи № 910/8714/18 визнано необґрунтованою; передано справу № 910/8714/18 на автоматичний розподіл для визначення судді з розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про відвід судді Верховного Суду Кібенко О. Р. від розгляду справи № 910/8714/18.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2024 для розгляду вказаної заяви про відвід визначено суддю Білоуса В. В.

У заяві про відвід судді Кібенко О. Р. заявник вказує наступне:

інтереси Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" представляє адвокат Кологойда Олександра В`ячеславівна, яка є також професором кафедри економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, сферою наукової діяльності якої визначені корпоративне право, фондове право, право компаній та капіталу;

Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" звертає увагу, що сфери наукової та професійної діяльності, а саме корпоративні правовідносини, адвоката Кологойди О. В. та судді Кібенко О. Р. збігаються, що підтверджується їх співавторством монографії "Корпоративне право крізь призму судової практики" видавництва ECUS. Крім того, адвокат Кологойда О. В. та суддя Кібенко О. Р. виступають на спільних заходах, як от круглий стіл "Право на справедливий суд та заходи щодо забезпечення захисту корпоративних прав", онлайн засідання комітету Асоціації правників України "Закон про акціонерні товариства в новій редакції - нове регулювання", Міжнародна науково-практична конференція "Україна на шляху до євроінтеграції: ефективне управління державною власністю як інструмент відновлення економіки України. Місія та візія господарської юрисдикції", а також активно обмінюються дописами та коментарями в соцмережі Facebook;

спільна участь судді та адвоката в професійних заходах у 2020-2024 роках свідчать про те, що дружні стосунки тривають та не припинені. На думку Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", такі стосунки, а також спільна професійна діяльність, напряму впливають на можливість об`єктивного та безстороннього розгляду справи суддею Кібенко О. Р., а отже існують об`єктивні сумніви щодо можливості судді "пожертвувати дружбою" або висловити протилежну професійну позицію всупереч позиції адвоката Кологойди О. В. і навпаки, наявні об`єктивні підстави для впливу представника позивача на суддю в рамках спільних наукових, публіцистичних заходах з метою схилити до своєї позиції, в тому числі через використання власного авторитету;

у своїй дисертації від 2006 року "Сучасний стан та перспективи правового регулювання корпоративних відносин: порівняльно-правовий аналіз права ЄС, Великобританії та України" суддя Кібенко О. Р. надала оцінку процедурі обов`язкового продажу акцій та причинам запровадження інституту обов`язкового продажу акцій (витиснення міноритарних акціонерів), що свідчить про сформовану думку судді Кібенко О. Р. щодо процедури обов`язкового продажу акцій та прихильність до певної категорії учасників процедури, у зв`язку з чим у заявника сумніви щодо об`єктивності розгляду справи № 910/8714/18 з боку вказаної судді;

Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" зауважує, що при розгляді Великою Палатою Верховного Суду справи № 908/137/18 де представником позивачів виступала адвокат Кологойда О. В., ухвалою від 04.02.2020 суддю Кібенко О.Р. відведено від розгляду вказаної справи, оскільки адвокат Кологойда О. В. підтвердила наявність дружніх стосунків із суддею Кібенко О. Р. Протилежна позиція суперечитиме висновкам Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 04.02.2020 у справі №908/137/18, порушуватиме принцип res judicata та процесуального естоппелю (те, що було встановлено в процесуальному рішенні, повторно не досліджується);

Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" наголошує, що суддя Кібенко О. Р. виступала суддею-доповідачем у справах № 905/830/21 та № 905/671/19, в яких було сформовано правовий висновок щодо правовідносин з обов`язкового продажу акцій. Водночас згідно із ухвалою від 08.10.2024, справу № 910/8714/18 передано на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду саме для відступу від викладених висновків у справах № 905/830/21 та № 905/671/19, що також свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів щодо можливості судді Кібенко О. Р. об`єктивно розглянути та визнати можливість відступу від власних висновків, визнати наявність причин для такого відступу;

Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" також неодноразово зазначає, що у списках міноритарних акціонерів, щодо яких здійснювався обов`язковий продаж акцій, зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

24.10.2024 року на адресу Суду надійшли заперечення Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" на заяву про відвід судді Кібенко О. Р. У вказаних запереченнях адвокат Кологойда О. В., як повноважний представник Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7", зауважує, що заявлені підстави для відводу судді зводяться до особистої та професійної неприязні адвоката Гінінгера А. А. та інших адвокатів групи Метінвест та ДТЕК до адвоката Кологойди О. В., що пов`язано з тим, що адвокат Кологойда О. В., як науковець і адвокат з 2018 року відкрито виступає і публічно заявляє про грубі порушення, допущені в процедурах сквіз-аут групи компаній Метінвест, розуміється на неякісності національного законодавства в цій сфері, публікує статті, виступає на професійних заходах і бере участь у певній кількості справ на стороні колишніх міноритарних акціонерів і спілкується з іншими адвокатами, які захищають колишніх міноритарних акціонерів у судових спорах проти компаній групи Метінвест. Сфера професійних інтересів (корпоративне право) у професора КНУ імені Тараса Шевченка, адвоката Кологойди О. В., доктора юридичних наук, та судді Кібенко О. Р. співпадає зі сферою спеціалізації та професійних інтересів всіх суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, та інших суддів Верховного Суду, суддів першої та апеляційної інстанцій господарської юрисдикції, до предметної юрисдикції яких належить вирішення корпоративних спорів. Водночас, сфера професійних та наукових інтересів не є підставою для відводу судді. У монографії "Корпоративне право крізь призму судової практики" під редакцією професора, доктора юридичних наук І. В. Спасибо-Фатеєєвої, адвокат Кологойда О. В. та суддя Кібенко О. Р. не аналізували відносини сквіз-аут та окремі судові справи, до всього ж у вказаній монографії брали участь і інші судді, зокрема, В. І. Крат, І. В. Ткач , І. Д. Кондратова з підрозділом: Застосування доктрини "зняття корпоративної вуалі" у практиці ЄСПЛ та Верховного Суду. Крім того, в науково-практичних заходах беруть участь як судді, так і науковці, адвокати, прокурори, нотаріуси, які пов`язані з обговоренням правових проблем, обміном думками та удосконаленням законодавства. Зазначені у заяві про відвід судді Кібенко О. Р. заходи не були присвячені тематиці сквіз-ауту і відбувались онлайн, тобто адвокат Кологойда О. В. і суддя Кібенко О. Р. там в принципі особисто не зустрічались і спілкуватись не могли; у будь яких публікаціях чи публічних виступах суддя Кібенко О. Р. не висловлювала свою позицію по справі № 910/8714/18 або будь-якій іншій справі за участю учасників справи № 910/8714/18, наявність публічних дописів в мережі фейсбук з коментарями і обговореннями щодо наукової діяльності, привітання з публікацією книги або публічним захистом дисертації, як раз свідчить про відсутність у судді Кібенко О. Р. і адвоката Кологойди О. В. дружніх відносин. З друзями спілкуються особисто: зустрічаються в кафе або вдома чи на роботі, телефонують або приходять в гості; з днем народження або з виходом книги вітають особисто, а не через пости і коментарі на фейсбуці. Доводи стосовно того, що при розгляді Великою Палатою Верховного Суду справи № 908/137/18 де представником позивачів виступала адвокат Кологойда О. В., ухвалою від 04.02.2020 суддю Кібенко О.Р. відведено від розгляду, оскільки адвокат Кологойда О. В. підтвердила наявність дружніх стосунків із суддею Кібенко О. Р., за твердженням адвоката Кологойди О. В., представника Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7", не відповідають ні змісту самої ухвали від 04.02.2020 ні ходу судового засідання, в якому представник Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" - адвокат Гінінгер А. А. участі не приймав. Щодо наявності в списках акціонерів, щодо яких здійснювався обов`язковий продаж акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у запереченнях зауважується, що вказані фізичні особи не є стороною або учасником справи № 910/8714/18; доказів родинних або інших стосунків вказаних осіб та судді Кібенко О. Р. не надано; рішення у справі № 910/8714/18 не може вплинути на їх права і обов`язки, тощо.

Розглянувши вказану заяву Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Кібенко Олени Рувимівни від розгляду справи № 910/8714/18 та заперечення Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" на заяву про відвід судді Кібенко О. Р., Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Вимогами змісту статей 35, 36 ГПК України визначено підстави для відводу, (самовідводу) судді.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік обставин, зазначених у пункті 5 частини 1 статті 35 ГПК України, чинним законодавством не визначено і тому вирішення питання про визнання певних обставин тими обставинами, про які йдеться в наведеній вище нормі цього Кодексу, є оціночною категорією.

Приписами частин другої, третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, зокрема, судді може бути заявлено відвід учасниками справи; відвід повинен бути вмотивованим.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або/та сумніви у об`єктивності судді/ колегії суддів.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику ЄСПЛ як джерело права.

Конвенція та рішення Європейського суду з прав людини Верховний Суд застосовує у даній справі як джерело права з огляду на частину першу статті 3, частин першої, другої, четвертої статті 11 ГПК України, статтю 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Суд виходить з того, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Отже, стаття 6 Конвенція вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був "безстороннім".

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з:

(І) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та

(ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключи ти будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пункти 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993 та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:

- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пункти 27, 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993; пункт 42 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);

- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення у справі "Бочан проти України", №7577/02 від 03.05.2007);

- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр» проти України");

- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).

Суд також виходить із того, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. пункт 119 рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. пункт 32 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).

Суд ураховує, що у цьому аспекті навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішенняу справі "Де Куббер проти Бельгії", від 26.10.1984, Series А, № 86).

Господарський процесуальний кодексу України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

З аналізу підпункту 5 частини першої статті 35 ГПК України та статті 6 Конвенції Суд висновує, що особиста неупередженість судді є презумпцією, законодавством не встановлюється вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність та упередженість судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді за підпунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді/ колегії суддів.

Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже об`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Щодо доводів Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про дружні відносини судді Кібенко О. Р. з науковцем та адвокатом Кологойдою О. В. Суд зазначає, що суддя Кібенко О. Р. є доктором юридичних наук та працює у галузі права понад 30 років, чим зумовлено те, що суддя Кібенко О. Р. особисто знайома та підтримує професійні контакти із значною кількістю науковців та фахівців цієї галузі.

Отже, за правовою суттю твердження про схилність до сторони чи наявність підстав для впливу представника на суддю є припущеннями на підтвердження яких не надано жодних доказів.

Той факт, що суддя Кібенко О. Р. проводила наукові дослідження, які у певній частині стосувалися процедури примусового викупу акцій міноритарних акціонерів, або публічно висловлювалася з питань, які дотичні до означеної проблематики, але не конкретно у справі № 910/8714/18, не можуть бути підставами для обґрунтованих об`єктивних сумнівів у небезсторонності чи неупередженості судді.

При цьому Суд враховує, що вичерпний перелік обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, чинним законодавством не визначений, а тому вирішення питання про визнання тих чи інших доводів тими обставинами, мова про які йде у пункті 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться у межах дискреційних повноважень суду.

Щодо посилання Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 908/137/18, якою суддю Кібенко О.Р. відведено від розгляду вказаної справи, Суд зазначає наступне.

Так, в ухвалі від 04.02.2020 у справі №908/137/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила:

"Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що поведінка судді-доповідача не дає жодних об`єктивних підстав вважати, що вона не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості під час розгляду справи №908/137/18. Взагалі не може бути підставою для відводу та будь-яких сумнівів у неупередженості судді те, які питання він задав під час судового засідання, а також те, чи використав як доповідач або не використав право на звернення до членів Науково-консультативної ради при Верховному Суді стосовно підготовки наукового висновку у зазначеній справі. Крім того, немає жодної з визначених у пунктах 1-4 частини першої статті 35 ГПК України підстав для відводу судді-доповідача.

Той факт, що Кібенко О. Р. проводила наукові дослідження, які у певній частині стосувалися процедури примусового викупу акцій міноритарних акціонерів, або публічно висловлювалася з питань, які дотичні до означеної проблематики, а не до справи №908/137/18, не можуть бути підставами для обґрунтованих об`єктивних сумнівів у небезсторонності чи браку неупередженості у судді. Зрештою, очевидно, що думка судді-доповідача не є визначальною для формування позиції Великої Палати Верховного Суду у будь-якій справі (прим. аналогічно й для формування позиції Корпоративної палати у цьому випадку). А з науковими працями як судді-доповідача у справі №908/137/18, так і інших вчених з питань, які дотичні до предмету цієї справи, судді Великої Палати Верховного Суду могли ознайомитися у різні роки, зокрема задовго до початку розгляду справи №908/137/18.

Однак, враховуючи значення, яке має вирішення справи №908/137/18 для правової системи України, а також для того, щоби за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи №908/137/18, Велика Палата Верховного Суду задовольняє клопотання про відвід судді-доповідача".

Із вказаного вбачається, що у справі №908/137/18 відвід було задоволено виключно з тією метою, щоб у стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді-доповідача за суб`єктивним критерієм.

Разом з тим, та обставина, що заяву про відвід судді з мотивів наявності певної обставини, яка викликала сумніви у її неупередженості або об`єктивності було задоволено у іншій справі за участі тих же самих учасників (учасника) не означає, що така ж обставина існує у цій справі та автоматично є підставою для відводу такого судді.

Отже, задоволення відводу у справі №908/137/18 задля уникнення сумнівів у сторін чи стороннього спостерігача в неупередженості судді, не є автоматичною підставою для задоволення відводу в іншій справі. З огляду на це, а також на неподібність фактичних обставин (мотивів відводу в частині особистих відносин з представником) у справі № 908/137/18 та цій справі № 910/8714/18, ухваленням різних рішень за результатами розгляду відводу принцип правової визначеності порушено не буде.

Аргументи Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", про те, що у списках міноритарних акціонерів, стосовно яких здійснювався обов`язковий продаж акцій, зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не містять обґрунтованих доводів та обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Верховного Суду Кібенко О. Р. Так, в ухвалі Верховного Суду від 25.10.2024 зазначено, що згідно із усною заявою Кібенко О.Р. вказані особи ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) є однофамільцями судді, суддя з ними не знайома і вони не є її родичами. Будь-яких доказів наявності родинних відносин між суддею Кібенко О.Р. та вказаними особами заявником суду не надано.

Частиною 4 статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, аргументи заявника про те, що суддя Кібенко О. Р. виступала суддею-доповідачем у справах № 905/830/21 та № 905/671/19, в яких було сформовано правовий висновок щодо правовідносин з обов`язкового продажу акцій не можуть підставою для відводу, оскільки це суперечитиме найважливішому принципу судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема шляхом заявлення відводів тим суддям, правова позиція яких заявників не влаштовує.

Отже, процесуальні рішення судді, рішення в іншій справі, висловлена публічно думка щодо юридичного питання (правова оцінка), висловлена зокрема і у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

З огляду на викладене, доводи, наведені у заяві про відвід, не можуть бути віднесені до обставин, які викликають сумнів щодо неупередженості або об`єктивності судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Кібенко О. Р. у розгляді цієї справи, та не є підставою для відводу відповідно до наведених норм ГПК України, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого відводу.

Керуючись статтями 32, 35, 36, 39, 234 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Білоуса В. В., -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Кібенко Олени Рувимівни від розгляду справи № 910/8714/18.

Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Білоус

Рішення № 78247796

Vollansicht öffnen

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]

ДОДАТКОВЕ

РІШЕННЯ

м. Київ

03.12.2018

Справа № 910/8714/18

За заявою

Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"

про

ухвалення додаткового рішення

у справі

№ 910/8714/18

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7"

до

1) Компанії BARLENKO LTD (Барленко ЛТД); 2) Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"; 3) Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"

третя особа-1,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

третя особа-2,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд державного майна України

про

зобов'язання вчинити дії

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

не викликалися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" (надалі - ПАТ "ЗНКІФ "Синергія-7", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до BARLENKO LTD (Барленко ЛТД), Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (надалі - ПрАТ "МК "Азовсталь") та Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" про:

- визнання недійсним рішення Наглядової ради ПрАТ "МК "Азовсталь" оформленого протоколом № 314 від 14.03.2018, яким затверджено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ "МК "Азовсталь" у розмірі 0,564 грн, згідно звіту ТОВ "Оціночний стандарт" станом на 2.03.2018, у складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду;

- визнання недійсною Публічної безвідкличної вимоги компанії BARLENKO LTD про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" від 19.03.2018 та застосування наслідків її недійсності щодо простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"(код ISIN - UA 4000075758) ПрАТ "МК "Азовсталь", які належать Публічному акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" у кількості 521 400 шт., номінальною вартістю 25,00 грн, загальною номінальною вартістю 130 350, 00 грн;

- зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" списати 521 400 шт. простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" "(код ISIN - UA 4000075758) номінальною вартістю 0,25 грн загальною номінальною вартістю 130 350, 00 грн з депозитарного рахунку компанії BARLENKO LTD (Барленко ЛТД) № 300517-CY20003532 в Публічному акціонерному товаристві "Перший Український Міжнародний банк" і зарахувати їх на особовий рахунок Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" № 300921-UA40004119 в депозитарній установі - АТ "Піреус Банк МБК".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

06.08.2018 року через загальний відділ суду від відповідачів-2,-3 надійшли відзиви на позовну заяву з додатками. Разом із відзивом на позовну заяву відповідачами-1,-2 подані письмові запитання до ПАТ "ЗНКІФ "Синергія-7" від імені якого діє Приватне акціонерне товариство "КІНТО" (надалі -ПрАТ "КІНТО") про обставини, що мають значення для справи.

08.08.2018 року позивачем була подана заява про виправлення технічної описки та уточнення позовних вимог. Оскільки при поданні позовної заяви позивачем була допущена технічні описки в частинах найменуванні відповідача-1 та номінальної вартості, а саме зазначено "відповідач-1: BARLENKO LTD (Барленко ЛТД)", тоді як потрібно зазначити "відповідач-1: BARLENСO LTD (Барленко ЛТД)", а також вказана номінальна вартість в сумі 25,00 грн., тоді як потрібно зазначити "номінальна вартість 0,25 грн".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у справі № 910/8714/18 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" відмовлено повністю.

26.11.2018 ПрАТ "МК "Азовсталь" звернулося до суду із заявою про розподіл судових витрат та про стягнення з позивача на користь відповідача-2 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 760, 00 грн.

Крім того, 28.11.2018 через загальний відділ діловодства суду ПрАТ "МК "Азовсталь" було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої відповідач-2 просить суд покласти на Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" сплату судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 760, 00 грн.

За приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, а також з урахуванням наявних у матеріалах справи фактичних даних, суд зазначає, що в рішенні від 23.11.2018 не було здійснено розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які поніс відповідач-2 у загальному розмірі 8 760, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Матеріали справи свідчать, що у першій заяві по суті справи (відзиві) ПрАТ "МК "Азовсталь" визначило попередню (орієнтовну) вартість судових витрат в розмірі 9 525, 00 грн, з яких витрати на професійну правничу допомогу складають 9 525, 00 грн.

Крім того, 28.11.2018 (протягом п'яти днів після ухвалення рішення) відповідач-2 надав суду докази на підтвердження понесених ним витрат.

Судом встановлено, що 29.03.2018 між ПрАТ "МК "Азовсталь" та Адвокатським об'єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога" було укладено договір № 180329/АЗСТ про надання юридичних послуг (правової допомоги).

На підтвердження понесених відповідачем-2 судових витрат його представник долучив до матеріалів справи:

- копію договору № 180329/АЗСТ про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 29.03.2018;

- копію додаткової угоди № 1 до договору № 180329/АЗСТ про надання юридичних послуг (правової допомоги);

- копію розрахунку розміру винагороди за договором № 180329/АЗСТ про надання юридичних послуг (правової допомоги);

- копію акту № 1 приймання-передачі наданих послуг за договором № 180329/АЗСТ про надання юридичних послуг (правової допомоги);

- копію акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 168;

- копію платіжного доручення № 3000716747 від 22.11.2018 на суму 8 760, 00 грн.

Так, п. 1 додаткової угоди № 1 визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатського об'єднання за надання юридичних послуг (правової допомоги) у спорі про визнання недійсним рішення Наглядової ради ПрАТ "МК "Азовсталь", оформленого протоколом № 314 від 14.03.2018, визнання недійсною публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" від 19.03.2018, витребування майна (акцій) з чужого незаконного володіння у формі зобов'язання депозитарної установи заявника вимоги списати примусово продані акції з рахунку заявника вимоги та перерахувати на рахунок Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7".

Відповідно до п. 3.1. додаткової угоди № 1, оплата послуг здійснюється протягом п'яти календарних днів після підписання сторонами акту наданих послуг (акту прийому-передачі наданих послуг) і отримання клієнтом рахунків від Адвокатського об'єднання.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п'ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач-2 надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну допомогу пов'язаних з розглядом даної справи № 910/8714/18, розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, співмірним зі складністю позову, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Частиною 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати (окрім судового збору), пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

За таких обставин, зважаючи на те, що в задоволенні позову відмовлено повністю, суд дійшов висновку про те, що з позивача на користь відповідача-2 підлягають стягненню витрати на оплату витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 760, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 126, 236, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 25-Б; код ЄДРПОУ 35744353) на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1; код ЄДРПОУ 00191158) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 760, 00 грн.

2. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2018 року.

Суддя Ю.О.Підченко