ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: [email protected]
УХВАЛА
30.09.2024
Справа № 910/9314/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
скарги Всеукраїнської громадської організації "Український союз промисловців і підприємців"
на дії (бездіяльність) державного виконавця
за заявою Всеукраїнської громадської організації "Український союз промисловців і підприємців"
про забезпечення позову до подання позовної заяви
у справі за позовом Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців»
до: 1. Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України
2. Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:
1) Кабінет Міністрів України,
2) Міністерство у справах ветеранів України,
про визнання права власності за набувальною давністю,
За участю представників учасників справи та ДВС:
від скаржника (позивача): Фокіна О.С.,
від відповідача-1: Лабушний А.Г.,
від відповідача-2: Вараниця К.В.,
від третьої особи-1: Мартинюк К.Е.,
державний виконавець: Левіцький Т.К.
УСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва звернулася Всеукраїнська громадська організація «Український союз промисловців і підприємців» із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій заявник просить суд вжити такі заходи забезпечення позову:
- зобов`язати Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України та Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України на час розгляду справи надати Всеукраїнській громадській організації «Український союз промисловців і підприємців» постійний доступ до приміщень третього та сьомого поверху у будинку по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві;
- заборонити Управлінню адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України та Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на час розгляду справи вчиняти будь-які дії, спрямовані на створення перешкод у користуванні Всеукраїнською громадською організацією «Український союз промисловців і підприємців» приміщеннями третього та сьомого поверху у будинку по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві на умовах оплати фактичних витрат, пов`язаних з утриманням займаних приміщень будинку, в тому числі створення перешкод у доступі до вказаних приміщень.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 заяву Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» про забезпечення позову до подання позову задоволено частково.
Вжито заходи забезпечення позову до подання позову, а саме: заборонено Управлінню адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008; ідентифікаційний код 03539024) та Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008; ідентифікаційний код 00019442) до прийняття судом рішення по суті у справі вчиняти будь-які дії, спрямовані на створення перешкод у користуванні Всеукраїнською громадською організацією «Український союз промисловців і підприємців» приміщеннями третього та сьомого поверху у будинку по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві, в тому числі створювати перешкоди у доступі до вказаних приміщень. В іншій частині заяви відмовлено.
03.09.2024 до суду через систему Електронний Суд від Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» надійшла скарга на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцького Тимофія Костянтиновича щодо виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі № 910/9314/24, у якій скаржник просить:
1) визнати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 28.08.2024 № 75911409/1 Старшого державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцького Тимофія Костянтиновича неправомірним;
2) вжити заходів щодо усунення порушень вимог чинного законодавства, а саме: зобов`язати Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винести постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі № 910/9314/24 щодо боржника - Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (код ЄДРПОУ 00019442, вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 вказану скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків.
09.09.2024 до суду через систему Електронний Суд від скаржника надійшли заяви про усунення недоліків скарги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 розгляд скарги Всеукраїнської громадської організації "Український союз промисловців і підприємців" на дії (бездіяльність) державного виконавця призначено на 23.09.2024; зобов`язано старшого державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцького Тимофія Костянтиновича у строк до 18.09.2024 (включно) подати до суду письмові пояснення на скаргу. Запропоновано Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України подати до суду пояснення/заперечення на скаргу до 18.09.2024 (включно).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 прийнято позовну заяву Всеукраїнської громадської організації "Український союз промисловців і підприємців" до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9314/24. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Кабінет Міністрів України (вул. Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008) та Міністерство у справах ветеранів України (провулок Музейний, буд. 12, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 42657144).
В судове засідання 23.09.2024 із розгляду скарги на дії державного виконавця з`явились представники скаржника, відповідача-2 та третьої особи-1. Представник державного виконавця не з`явився. Водночас, станом на момент проведення судового засідання у суду відсутні підтверджуючі докази щодо отримання Печерським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ухвали від 10.09.2024 про призначення скарги Всеукраїнської громадської організації "Український союз промисловців і підприємців" до розгляду та обізнаність державного виконавця Левіцького К.Т. із поданням зазначеної скарги на його дії.
Враховуючи зазначене, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відкласти розгляд скарги Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцького Тимофія Костянтиновича на 30.09.2024.
24.09.2024 до суду через систему Електронний Суд від Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли пояснення на скаргу.
В судове засідання 30.09.2024 з`явилися представники скаржника (позивача), відповідачів, третьої особи-1 та старший державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцький Т.К.
Представник скаржника в судовому засіданні 30.09.2024 надав суду пояснення по суті поданої скарги на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцького Тимофія Костянтиновича, просив суд скаргу задовольнити.
Представники відповідачів, третьої особи-1 та державний виконавець заперечували проти задоволення скарги Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців».
Дослідивши матеріали скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення, суд вважає, що скарга стягувача на неправомірній дії державного виконавця під час виконання судового рішення у справі № 910/9314/24 є обґрунтованою та підлягає задоволенню з огляду на таке .
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Частиною 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавця.
Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст. 343 Господарського процесуального кодексу України).
Так, в обґрунтування скарги Всеукраїнська громадська організація «Український союз промисловців і підприємців» зазначає, що прийняте старшим державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцьким Т.К. повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 28.08.2024 № 75911409/1 суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки з аналізу положень частин 1, 2 ст. 144 ГПК України та ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», ухвала суду про забезпечення позову є самостійним виконавчим документом, який підлягає виконанню, а видача будь-яких інших документів з метою її виконання нормами законодавства не передбачена.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до пункту 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Як вбачається із наданих скаржником доказів, Всеукраїнська громадська організація «Український союз промисловців і підприємців» звернулася до Печерського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про примусове виконання рішення, а саме: ухвали Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі № 910/9314/24 про забезпечення позову, щодо боржника - Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Скаржник вказує, що 28.08.2024 ним отримано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 28.08.2024 № 75911409/15, прийняте старшим державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцьким Т.К.
Як вбачається зі змісту вказаного повідомлення старшого державного виконавця, виконавчий документ (ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі № 910/9314/24) повернуто з підстав невідповідності вимогам п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, відповідно до частин 1, 2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред`явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.
У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.
Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Суд встановив, що оскаржуване повідомлення старшого державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 28.08.2024 № 75911409/15 містить посилання на ч. 2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
За положеннями ч. 5 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів чи проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька наказів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.
Тобто, як вимоги ч. 2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», так і ч. 5 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України стосуються саме виконання рішень суду, ухвалених за наслідками розгляду справи по суті.
В той же час, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
За змістом ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, постановлені у відповідності до приписів ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, не є рішеннями, ухваленими на користь позивача або проти відповідача, а відтак посилання державного виконавця на необхідність дотримання при складанні ухвал про забезпечення позову вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставним.
Суд погоджується із доводами скаржника, що ухвала господарського суду про забезпечення позову має статус виконавчого документа і для її виконання видача наказу або будь-якого іншого виконавчого документу не потребується.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не були використані в повній мірі права та дотримані обов`язки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», що призвело до незаконності винесеного повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, по суті відмови у відкритті виконавчого провадження.
Відтак суд приходить до висновку, що дії старшого державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцького Т.К. щодо повернення виконавчого документа (ухвали Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі № 910/9314/24) стягувачу без виконання є неправомірними та такими, що суперечать принципу обов`язковості виконання судових рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
За таких обставин, суд вважає за необхідне зобов`язати Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винести постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі № 910/9314/24 щодо боржника - Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008; ідентифікаційний код 00019442).
Таким чином, скарга Всеукраїнської громадської організації "Український союз промисловців і підприємців" на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцького Тимофія Костянтиновича підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 234-235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
1. Скаргу Всеукраїнської громадської організації "Український союз промисловців і підприємців" на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцького Тимофія Костянтиновича задовольнити.
2. Визнати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 28.08.2024 № 75911409/15 старшого державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцького Тимофія Костянтиновича неправомірним.
3. Зобов`язати Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винести постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі № 910/9314/24 щодо боржника - Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008; ідентифікаційний код 00019442).
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано: 01.10.2024.
Суддя Т. Ю. Трофименко
Ухвала № 124862389
УХВАЛА
03 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 910/9314/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н.О.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у справі
за заявою Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців»
про забезпечення позову до подання позовної заяви
Особи, які можуть отримати статус учасника справи:
відповідач 1: Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України,
відповідач 2: Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України,
третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі № 910/9314/24 заяву задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову до подання позову, а саме: заборонено Управлінню адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України та Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України до прийняття судом рішення по суті у справі вчиняти будь-які дії, спрямовані на створення перешкод у користуванні Всеукраїнською громадською організацією "Український союз промисловців і підприємців" приміщеннями третього та сьомого поверху у будинку по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві, в тому числі створення перешкод у доступі до вказаних приміщень. В іншій частині заяви про забезпечення позову, подану до пред`явлення позову, відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у справі №910/9314/24 ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 скасовано. Відмовлено у задоволенні заяви Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» про забезпечення позову до подання позову.
14.01.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у справі №910/9314/24, подана 14.01.2025 через систему «Електронний суд».
Матеріали касаційної скарги Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» відповідають вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України та є достатніми для відкриття касаційного провадження.
Також скаржник заявив клопотання про зупинення дії оскаржуваної постанови у цій справі до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Частиною першою статті 332 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 294 Господарського процесуального кодексу України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
Частиною восьмою статті 140 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Метою зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії є запобігання невідворотним негативним наслідкам, які можуть виникнути з огляду на виконання судового рішення, що набрало законної сили у випадку його скасування судом касаційної інстанції.
Верховний Суд розглянув клопотання про зупинення дії постанови суду апеляційної інстанції, якою скасовано вжиті ухвалою суду першої інстанції заходи забезпечення позову, та дійшов висновку, що підстави для задоволення клопотання відсутні.
Зважаючи на приписи частини 13 статті 8 та частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд оскаржуваних судових рішень має здійснюватися без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Керуючись частиною 13 статті 8, статтями 234, 235, 290, 294, частиною 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у справі №910/9314/24.
2. Здійснити перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у справі №910/9314/24 у письмовому провадженні.
3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 18.02.2025.
4. Відмовити у задоволенні клопотання Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» про зупинення дії постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у справі № 910/9314/24.
5. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/9314/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай
До уваги учасників судового процесу!
Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.
Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).