ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: [email protected]
УХВАЛА
м. Київ
30.09.2024
Справа № 910/10018/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Віп Ком», 2) ОСОБА_2 , 3) приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Гандабуру Галину Петрівну, 4) ОСОБА_3
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Службу безпеки України
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язати відновити становище
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства юстиції України, в якій просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2315/5 від 02.08.2024; зобов`язати Міністерство юстиції України відновити становище, яке існувало до прийняття наказу Міністерства юстиції України № 2315/5 від 02.08.2024, шляхом поновлення у Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про реєстраційну дію № 1000381070015001752 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу».
Вимоги позову обґрунтовані тим, що позивач набув у власність частку у розмірі 50% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Ком», що в грошовому еквіваленті становить 200 000 грн., у зв`язку з чим проведено реєстраційну дію № 1000381070015001752 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо зміни складу учасників товариства.
Проте, за результатами скарги Міністерство юстиції України прийняло наказ № 2315/5 від 02.08.2024, яким скаргу Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 03.07.2024 задовольнило частково; визнало вчиненою з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та анулювати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 04.04.2024 № 1000381070015001752 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Гандабурою Галиною Петрівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Ком».
Вважаючи, що прийнятий наказ № 2315/5 від 02.08.2024 Міністерства юстиції України є незаконним, порушує право власності на корпоративні права позивача як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Ком», позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
26.08.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Віп Ком», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Гандабуру Галину Петрівну та ОСОБА_3 . Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Службу безпеки України.
27.09.2024 через систему «Електронний суд» від учасників надійшли заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Частинами 1, 2 ст. 197 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Ураховуючи, що учасниками вчасно подані клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом», відповідні заяви підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 169, 170, 197, 233-235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задовольнити.
Проведення судового засідання в режимі відеоконференції буде здійснюватися із використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом».
Судове засідання призначити на 03.10.24 о 12:30 год.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 4 .
Суд звертає увагу учасників справи на те, що дані клопотання про участь у режимі відеоконференції задоволено в межах судового засідання призначеного на 03.10.2024.
Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме позивач (представник позивача) ОСОБА_1 та третя особа-2 (представник третьої особи-2) ОСОБА_2.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Дата підписання: 30.09.2024.
Суддя К.В. Полякова
Ухвала № 134123647
УХВАЛА
16 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 910/10018/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Кролевець О.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025
у складі колегії суддів: Ходаківська І.П. - головуючий, Демидова А.М., Владимиренко С.В.
та на рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2025
суддя: Полякова К.В.
у справі № 910/10018/24
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Віп Ком",
2. ОСОБА_2 ,
3. Приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Гандабура Галина Петрівна,
4. ОСОБА_3 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Служба безпеки України,
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язати відновити становище,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Верховного Суду від 12.01.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки скаржником не надано документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 9689,60 грн та наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 та рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі № 910/10018/24 Верховний Суд визнав неповажними. При цьому надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги зазначених у вказаній ухвалі, зокрема, навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.
На виконання ухвали від 12.01.2026 скаржник надіслав до суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом з доказами сплати судового збору у розмірі 9689,60 грн.
У обґрунтуванні заяви скаржник зазначає, що останнім днем строку на касаційне оскарження судового рішення, повний текст якого було складено 24.11.2025, є 15.12.2025. Позивач, на час проголошення рішення суду і до тепер не перебуває на території України, не має зареєстрованого електронного кабінету в електронному суді, і, відповідно, не отримував примірник (копію) постанови від суду. Через ці події та проблеми зі зв`язком адвоката з позивачем, строк на касаційне оскарження було пропущено на 7 днів (з них два дні припали на вихідні дні). При цьому, скаржник зазначає, що строк виготовлення повного тексту рішення апеляційного суду був пропущений на 16 днів.
Також скаржник зазначає, що з 10.12.2025 представник позивача почував себе погано, мав наступні симптоми: підвищена слабкість, висока температура тіла (від 38 до 39 градусів), біль в горлі і нежить. 12.12.2025 представник позивача звернувся до лікаря, який діагностував йому захворювання - грип та назначив курс лікування, а 22.12.2025 представник позивача повторно звернувся до лікаря з метою контрольного огляду. Отже, у період з 12.12.2025 по 22.12.2025 представник позивача, окрім вищенаведених проблем зі зв`язком з позивачем, з об`єктивних причин не міг подати касаційну скаргу, адже хворів. Адвокат Іваха Олег Іванович надає суду копії консультаційних заключень ЛОРа, які видані комунальним некомерційним підприємством Івано-Франківської селищної ради "Івано-Франківська районна лікарня".
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про визнання неповажними причин пропуску строку на касаційне оскарження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Суд вже надавав оцінку доводам скаржника щодо проблеми зі зв`язком адвоката з позивачем і наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження було визнано Судом неповажними.
Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, Верховний Суд зважує, що клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинні містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Посилання на те, що представник скаржника хворів, не є поважною причиною пропуску такого строку, яка об`єктивно унеможливила вчинення відповідної процесуальної дії у встановлені строки.
Можливість вчасного подання касаційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку в цьому випадку касаційний суд не вбачає.
За оцінкою Суду скаржником не наведено таких переконливих аргументів, які б свідчили про наявність особливих та непереборних обставин, що перешкоджали у строк, встановлений законом, звернутися з належно оформленою касаційною скаргою.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.
Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 ГПК якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу
Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 293 ГПК, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Верховний Суд, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та оцінивши зазначені скаржником причини на предмет їх поважності, дійшов висновку, що скаржник не навів переконливих аргументів щодо неможливості своєчасного оскарження судового рішення, а отже, пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, яких особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при зверненні із касаційною скаргою.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 та на рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі № 910/10018/24, на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК.
Керуючись статтями 233, 234, 235, 287, пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 та на рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі № 910/10018/24.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді О. М. Баранець
О. А. Кролевець