УХВАЛА
16 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 905/830/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод"
про виправлення описки у судовому рішенні
та письмові зауваження Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод"
щодо протоколу судового засідання від 29.08.2024
у справі за позовом ОСОБА_1
до відповідачів:
1) Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод",
2) Компанії "BARLENCO LTD"
3) PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY МЕТINVEST B.V. (Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ Б.В.")
та співвідповідача ОСОБА_2
про визнання права на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції та встановлення її розміру на рівні подвійного розміру від 54,30 грн із розрахунку на 1 акцію, стягнення солідарно суми компенсації в розмірі 3 946 843,98 грн, суми збитків за неотримані дивіденди в 2017 році на загальну суму 562 909,12 грн та відсотків за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 895 232,47 грн,
В С Т А Н О В И В:
1. Верховний Суд постановою від 29.08.2024 касаційні скарги ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на рішення Господарського суду Донецької області від 04.09.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 задовольнив частково; касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 задовольнив частково; рішення Господарського суду Донецької області від 04.09.2023, постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі №905/830/21 скасував та направив справу на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.
2. 03.09.2024 до Верховного Суду від представника Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" адвоката Чайкіної К.О. надійшла заява про виправлення описки у судовому рішенні.
3. У вказаній заяві зазначає, що за результатами розгляду клопотання Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про оголошення перерви колегія суддів у судовому засіданні 29.08.2024, без виходу до нарадчої кімнати, постановила відповідну ухвалу та повідомила про відмову у задоволенні клопотання; у протоколі судового засідання від 29.08.2024 вказано: "Головуючий суддя: Кібенко О.Р." - "суд відмовив у задоволенні клопотання"; із змісту зазначеної ухвали, вказаної у протоколі судового засідання від 29.08.2024, не вбачається, що вона вирішена всім складом суду, натомість з протоколу вбачається, що ухвала постановлена лише головуючим суддею; зазначене є підставою для внесення виправлення до ухвали про відмову у задоволенні клопотання, шляхом зазначення у протоколі повного складу колегії судів, яка ухвалювала протокольне рішення (ухвалу).
4. Також, 03.09.2024 до Верховного Суду від представника Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" адвоката Чайкіної К.О. надійшло письмове зауваження щодо неправильності чи неповноти протоколу судового засідання від 29.08.2024.
5. У цій заяві зазначає, що у протоколі виявлена неповнота протоколу, у зв`язку з чим заявник вважає за необхідне подати на нього такі зауваження:
1) у п. 54 (14:08:44) зазначено про оголошення резолютивної частини ухвали, однак не зазначено змісту резолютивної частини ухвали. Натомість в судовому засіданні було оголошено таке: "Відмовити у задоволенні клопотання Компанії "BARLENCO LTD" про відвід суддів Кібенко, Бакуліної, Кролевець від розгляду справи №905/830/21. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий, судді, підписи";
2) у п. 67 (14:22:23) зазначено про оголошення резолютивної частини ухвали, однак не зазначено змісту резолютивної частини ухвали. Натомість в судовому засіданні було оголошено таке: "Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про відвід суддів Кібенко, Бакуліної, Кролевець від розгляду справи №905/830/21. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий, судді, підписи".
6. Розглянувши подані заяву та письмове зауваження щодо протоколу судового засідання Верховний Суд дійшов таких висновків.
Щодо виправлення описки в протокольній ухвалі суду
7. Згідно ч.10 ст.11 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
8. Враховуючи той факт, що нормами ГПК не унормовано порядок виправлення описки в протоколі судового засідання (протокольній ухвалі), Верховний Суд вважає за необхідне застосувати положення ст.243 ГПК.
9. За приписами частин 1, 2 ст.243 суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
10. Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
11. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу.
12. Отже, правила цієї статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути у ньому допущені помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 904/10956/16).
13. Відповідно до ч.4 ст.33 ГПК перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.
14. Протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.08.2024 для розгляду справи №905/830/21 за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" визначено колегію суддів: Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.
15. Частиною 1 ст.310 ГПК передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень ст.300 цього Кодексу.
16. Згідно з ч.2 ст.198 ГПК при колегіальному розгляді справи головуючим у судовому засіданні є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час розподілу справи.
17. Головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи (ч.3 ст.198 ГПК).
18. Головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи (ч.1 ст.207 ГПК).
19. Питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім (ч.1 ст.34 ГПК).
20. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення (ч.3 ст.34 ГПК).
21. З урахуванням зазначених норм процесуального права, головуючий у судовому засіданні 29.08.2024 з`ясував наявність клопотання Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про оголошення перерви та надав можливість іншим присутнім учасникам справи висловити думки щодо нього.
22. За результатом розгляду вказаного клопотання Верховний Суд колегіально, як це передбачено статтями 33, 34 ГПК, без виходу до нарадчої кімнати, вирішив його (шляхом відмови у задоволенні), про що головуючий суддя оголосила у судовому засіданні (оскільки статтями 198, 207 ГПК саме на головуючого покладено обов`язок керувати ходом судового засідання, з`ясовувати наявність заяв/клопотань).
23. При цьому, у судовому засіданні не було повідомлено про наявність окремої думки жодного із суддів-членів колегії.
24. Зазначене не викликає розумних сумнівів щодо порядку та наслідку вирішення клопотання Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод".
25. Враховуючи вказане, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про виправлення описки, оскільки зазначення у протоколі судового засідання "Головуючий суддя: Кібенко О.Р." - "суд відмовив у задоволенні клопотання" не призводить до неправильного сприйняття порядку (колегіального) та наслідку (у формі відмови) вирішення клопотання заявника про оголошення перерви.
Щодо письмового зауваження до протоколу судового засідання
26. Відповідно до частини 14 ст.8 ГПК суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.
27. Частиною 15 ст.8 ГПК встановлено, що офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.
28. Згідно зі ст.222 ГПК суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).
29. Фіксування судового засідання технічними засобами здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Повне або часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу учасника справи або за ініціативою суду. Технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи. Порядок зберігання технічного запису судового засідання визначається Положенням про Єдину інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частини 2 - 5 ст.222 ГПК).
30. Відповідно до частин 1 та 2 ст.223 ГПК у судовому засіданні секретар забезпечує ведення протоколу судового засідання. У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати; 8) інші відомості, визначені цим Кодексом.
31. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання, і приєднується до справи (ч.3 ст.223 ГПК).
32. Процесуальними гарантіями законності та об`єктивності технічного запису судового засідання і протоколу судового засідання є право осіб, які беруть участь у справі, ознайомитися з технічним записом та протоколом.
33. Протягом п`яти днів з дня підписання протоколу у справі особи, які беруть участь у справі, мають право подати до суду письмові зауваження з приводу неповноти або неправильності технічного запису або відомостей вміщених у протоколі судового засідання.
34. Неповнота запису - це не відображення в записі усіх обставин, що відбувалися в судовому засіданні, а також відсутність відомостей, передбачених процесуальним законом. Неповнота може бути зумовлена несвоєчасним записом, неправильним використанням записуючого комплексу, випадковим знищенням частини запису.
35. Неправильність запису - це відображення відомостей не в тій послідовності та не в тому порядку, в якій передбачає закон чи запис відомостей, які не відповідають дійсності. Наприклад, неправильний запис прізвищ учасників процесу (коли пояснення одного учасника фіксуються як пояснення іншого), помилка в даті запису тощо.
36. Верховний Суд, ознайомившись із звукозаписом судового засідання від 29.08.2024 та протоколом, дійшов висновку про відсутність неповноти та/або неправильності записів у протоколі судового засідання.
37. При цьому суд зазначає, що Конституцією України встановлено у числі основних засад судочинства повне фіксування його технічними засобами.
38. Фіксування судового засідання є важливою гарантією його законності і дозволяє відтворити весь або частини процесу.
39. Фіксування судового процесу технічними засобами - це технічний запис судового засідання за допомогою комплексу з фіксування судового процесу, що включає в себе створення аудіофонограми судового засідання. Саме фонограма судового засідання в повній мірі відображає хід судового засідання, усі репліки, пояснення та твердження учасників судового процесу.
40. За таких обставин, фіксування процесу полягає у сукупності цих двох засобів фіксування: протокол судового засідання відображає у хронологічному порядку процесуальні дії, які проводилися у судовому засіданні, а технічний запис містить інформацію про їх зміст.
41. Фіксація судового процесу у справі №905/830/21 здійснювалася відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).
42. Протокол судового засідання - це документ технічного характеру, який не дає можливості скласти уявлення про те, як саме відбувалося судове засідання, хто та що запитав або відповів, оскільки з цією метою проводиться аудіозапис.
43. У протоколі судового засідання від 29.08.2024 у справі №905/830/21 зазначено: порядкові номери вчинення процесуальної дії - 54 та 67, назва процесуальної дії - оголошення резолютивної частини ухвали, час вчинення процесуальної дії - 14:08:44 та 14:22:23, що відповідає вимогам, встановленим приписами ст.223 ГПК щодо ведення протоколу судового засідання.
44. Верховний Суд звертає увагу, що зауваження заявника щодо протоколу судового засідання від 29.08.2024 фактично зводяться до його суб`єктивного тлумачення нормативних приписів ст.223 ГПК, що не може вважатися зауваженням в розумінні ст.224 ГПК.
45. Забезпечення повної деталізації в протоколі судового засідання усіх, без виключень, фраз учасників судового процесу, є об`єктивно неможливою за нормального перебігу судового розгляду, дискусій у судовому засіданні, реплік та зауважень, а також з врахуванням механічного введення записів в протоколі.
46. Саме з метою забезпечення повної фіксації судового засідання та подій, які відбуваються під час судового розгляду, і здійснюється звукозапис судового засідання.
47. Оскільки, при веденні протоколу судового засідання від 29.08.2024 дотримані норми процесуального закону, які регламентують ведення протоколу судового засідання, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для врахування зауважень до протоколу судового засідання.
Керуючись статтями 223, 224, 234, 235, 243 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
У Х В А Л И В:
1. Відмовити в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 29.08.2024 у справі №905/830/21.
2. Відхилити письмові зауваження Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" щодо протоколу судового засідання від 29.08.2024 у справі №905/830/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
О. Кролевець
Ухвала № 96962037
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: [email protected],
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
_____________________________________________________________________________
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
17.05.2021 Справа № 905/830/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., розглянувши матеріали господарської справи за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1 – Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», відповідача 2 – Компанії «BARLENCO LTD» (Барленко ЛТД), відповідача 3 – Компанії «METINVEST B.V.» (Метінвест Б.В.) про визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, стягнення збитків,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1 – Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», відповідача 2 – Компанії «BARLENCO LTD» (Барленко ЛТД), відповідача 3 – Компанії «METINVEST B.V.» (Метінвест Б.В.) про:
-визнання недійсним правочину щодо застосування до ОСОБА_1 процедури примусового викупу належних йому на праві власності 30 000 шт. акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у відповідності до Публічної без відкладної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод»;
-застосування наслідків недійсності правочину та стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на користь ОСОБА_1 відшкодування за не отримані дивіденди, нараховані за результати роботи Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» за 2017 рік, в розмірі 423 349,68 грн.;
-стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Компанії «BARLENCO LTD», Компанії «METINVEST B.V.» на користь ОСОБА_1 збитків, спричиненні в зв`язку з недотриманням справедливої компенсації за акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у розмірі 4 707 996 грн 48 коп.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
За приписами п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до порядку надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів, встановленого ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.7, 13 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Відповідно до п.2 Правил надання поштового зв`язку, затверджених постановою №270 від 05.03.2009р. Кабінету Міністрів України, міжнародне поштове відправлення з оголошеною цінністю - міжнародне реєстроване поштове відправлення з вкладенням паперів, документів або інших предметів, оцінка вартості яких визначається відправником; відправлення «EMS» - міжнародне реєстроване поштове відправлення з вкладенням документів та/або товарів, що приймається, перевозиться і доставляється найшвидшим способом.
Згідно з п.70 цих Правил для пересилання дрібних пакетів, мішків «М», міжнародних посилок, міжнародних відправлень з оголошеною цінністю, відправлень «EMS» відправник у встановленому порядку заповнює митні декларації у кількості, що визначена країною призначення у Керівництві з приймання міжнародних поштових відправлень.
У позовній заяві визначені наступні адреси місцезнаходження:
відповідача 2 - Themistokli Dervi, 3 Julia House, 1066, Nicosia, Cyprus (Фемістоклі Дерві, 3 Джулія Хаус, 1066, Нікосія, Кіпр);
відповідача 3 – Nassaulaan 2 A, 2514 JS `s- Gravenhage, the Netherlands (Нассаулан 2 А, 2514 JS, м. Гаага, Нідерланди).
Позивач також визначив адресу для листування:
відповідача 2 - 01133, м. Київ, пр. Лабораторний, 12 уповноважена особа Шелехов Євген Анатолійович;
відповідача 3 – 87534, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 116А.
В підтвердження відправлення відповідачу 2, відповідачу 3 копії позовної заяви і доданих до неї документів, позивачами надано описи вкладення у цінний лист б/н від 05.05.2021 та накладні №№6900510332167, 6900510332175 від 05.05.2021, зі змісту яких слідує, що позовна заява разом з додатками була направлена за наступними адресами:
відповідача 2 - 01133, м.Київ, пров.Лабораторний, 12;
відповідача 3 – 87534, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 116А.
Проте, доказів направлення відповідачу 2 та відповідачу 3 позовної заяви з додатками за адресою місцезнаходження Барленко ЛТД (Barlenco LTD) та Метінвест Б.В. (METINVEST B.V.), позивачами не додано, а отже приписи ст.ст.164, 172 Господарського процесуального кодексу України належним чином не виконані.
Крім того, відповідно до пункту 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
З наведеного вбачається, що звертаючись до суду із позовом, на позивача покладений обов`язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення. Саме зазначення такого номеру є обов`язковим для виконання вимог ГПК України про належне надсилання позовної заяви та документів іншій стороні.
Позивачем, в якості доказів надіслання відповідачам копії позовної заяви, надано поштові накладні №№6900510332167, 6900510332175 та описи вкладення у поштовий конверт, про направлення копії позовних матеріалів з додатками, на яких міститься відбитки поштових штемпелів та підпис працівника поштового відділення.
Проте опис вкладення у поштовий конверт не відповідає вимогам п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку оскільки не містить номеру поштового відправлення, що унеможливлює ідентифікацію наданої послуги з відправлення позову з доданим документами з описом вкладення відповідачам.
Суд доходить до висновку, що наданий позивачами опис вкладення, не може бути належним доказом на підтвердження здійснення останнім поштового відправлення, з направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідачів, оскільки не відповідає наведеним вище вимогам законодавства, що в свою чергу не дає можливості суду встановити, виконання позивачами вимог пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Правовий висновок щодо необхідності наявності номеру поштового відправлення на описі вкладення у цінний лист, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №916/2110/20.
Щодо зменшення розміру судового збору за подання позовної заяви, суд зазначає наступне.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , просить суд зменшити розмір судового збору до 7985,72 грн на підставі Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік.
Зазначає, що єдиним отриманим його доходом за минулий рік була пенсія у розмірі 159 714,46 грн, в підтвердження чого подав виписку з АТ КБ «Приватбанк» за період з 01.01.2020 по 31.12.2020.
Відповідно до ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст.4 ЗУ "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Згідно з ч. 2 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Поряд з цим, особа, яка заявляє клопотання про зменшення судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Клопотання ОСОБА_1 мотивоване відстуністю коштів для сплати судового збору у повному обсязі, а також випискою з АТ КБ «Приватбанк».
Суд зазначає, що згідно п. 2 ч. 1 розділу V наказу Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 „Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків" до Державного реєстру включаються: дані про фізичних осіб стосовно суми нарахованих та/або отриманих доходів; сума нарахованих та/або сплачених податків; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків.
Відповідно до ч.ч.1, 2 вказаного наказу фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі. Відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи (представника) щодо отримання відомостей про себе з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі.
Суд вважає, що один лише пенсійний вік ОСОБА_1 не є доказом його перебування у тяжкому фінансовому стані. Виписка з АТ КБ «Приватбанк» не є належним доказом стосовно розміру доходу (відсутності доходу) за попередній календарний рік та підтвердженням обставин для зменшення судового збору, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання про зменшення судового збору.
Позивачем не зазначено про відсутність інших, крім пенсії, доходів, що він міг би підтвердити відповідною довідкою Державної фіскальної служби України.
З огляду на вищезазначене суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про зменшення розміру судового збору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, подавши вказаний позов позивач мав сплатити судовий збір в розмірі:
-2270,00 грн за позовні вимоги нематеріального характеру;
-76 970,19 грн за позовні вимоги матеріального характеру
Однак, позивачем до позовної заяви додано квитанцію б/н від 05.05.2021 про сплату судового збору в сумі лише 7985,72 грн.
Відтак несплаченою залишилась сума судового збору в розмірі 71 254,47 гривень.
Зважаючи на відсутність документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, суд дійшов висновку про невідповідність позовної заяви вимогам п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 174, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення судового збору за подання позовної заяви.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача 1 – Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», відповідача 2 – Компанії «BARLENCO LTD» (Барленко ЛТД), відповідача 3 – Компанії «METINVEST B.V.» (Метінвест Б.В.) про визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, стягнення збитків – залишити без руху.
3. ОСОБА_1 усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки, а саме надати суду:
-докази відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів Барленко ЛТД (Barlenco LTD) та Метінвест Б.В. (METINVEST B.V.) за адресою його місцезнаходження;
- суду належним чином оформлений опис вкладення у поштовий конверт або письмові пояснення з цього приводу;
-докази сплатити судового збору в розмірі 71 254,47 грн.
4.Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.
5. Роз`яснити ОСОБА_1 , що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набрала чинності з дати підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Зекунов