УХВАЛА
16 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 905/830/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод"
про виправлення описки у судовому рішенні
та письмові зауваження Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод"
щодо протоколу судового засідання від 29.08.2024
у справі за позовом ОСОБА_1
до відповідачів:
1) Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод",
2) Компанії "BARLENCO LTD"
3) PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY МЕТINVEST B.V. (Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ Б.В.")
та співвідповідача ОСОБА_2
про визнання права на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції та встановлення її розміру на рівні подвійного розміру від 54,30 грн із розрахунку на 1 акцію, стягнення солідарно суми компенсації в розмірі 3 946 843,98 грн, суми збитків за неотримані дивіденди в 2017 році на загальну суму 562 909,12 грн та відсотків за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 895 232,47 грн,
В С Т А Н О В И В:
1. Верховний Суд постановою від 29.08.2024 касаційні скарги ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на рішення Господарського суду Донецької області від 04.09.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 задовольнив частково; касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 задовольнив частково; рішення Господарського суду Донецької області від 04.09.2023, постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі №905/830/21 скасував та направив справу на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.
2. 03.09.2024 до Верховного Суду від представника Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" адвоката Чайкіної К.О. надійшла заява про виправлення описки у судовому рішенні.
3. У вказаній заяві зазначає, що за результатами розгляду клопотання Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про оголошення перерви колегія суддів у судовому засіданні 29.08.2024, без виходу до нарадчої кімнати, постановила відповідну ухвалу та повідомила про відмову у задоволенні клопотання; у протоколі судового засідання від 29.08.2024 вказано: "Головуючий суддя: Кібенко О.Р." - "суд відмовив у задоволенні клопотання"; із змісту зазначеної ухвали, вказаної у протоколі судового засідання від 29.08.2024, не вбачається, що вона вирішена всім складом суду, натомість з протоколу вбачається, що ухвала постановлена лише головуючим суддею; зазначене є підставою для внесення виправлення до ухвали про відмову у задоволенні клопотання, шляхом зазначення у протоколі повного складу колегії судів, яка ухвалювала протокольне рішення (ухвалу).
4. Також, 03.09.2024 до Верховного Суду від представника Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" адвоката Чайкіної К.О. надійшло письмове зауваження щодо неправильності чи неповноти протоколу судового засідання від 29.08.2024.
5. У цій заяві зазначає, що у протоколі виявлена неповнота протоколу, у зв`язку з чим заявник вважає за необхідне подати на нього такі зауваження:
1) у п. 54 (14:08:44) зазначено про оголошення резолютивної частини ухвали, однак не зазначено змісту резолютивної частини ухвали. Натомість в судовому засіданні було оголошено таке: "Відмовити у задоволенні клопотання Компанії "BARLENCO LTD" про відвід суддів Кібенко, Бакуліної, Кролевець від розгляду справи №905/830/21. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий, судді, підписи";
2) у п. 67 (14:22:23) зазначено про оголошення резолютивної частини ухвали, однак не зазначено змісту резолютивної частини ухвали. Натомість в судовому засіданні було оголошено таке: "Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про відвід суддів Кібенко, Бакуліної, Кролевець від розгляду справи №905/830/21. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий, судді, підписи".
6. Розглянувши подані заяву та письмове зауваження щодо протоколу судового засідання Верховний Суд дійшов таких висновків.
Щодо виправлення описки в протокольній ухвалі суду
7. Згідно ч.10 ст.11 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
8. Враховуючи той факт, що нормами ГПК не унормовано порядок виправлення описки в протоколі судового засідання (протокольній ухвалі), Верховний Суд вважає за необхідне застосувати положення ст.243 ГПК.
9. За приписами частин 1, 2 ст.243 суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
10. Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
11. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу.
12. Отже, правила цієї статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути у ньому допущені помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 904/10956/16).
13. Відповідно до ч.4 ст.33 ГПК перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.
14. Протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.08.2024 для розгляду справи №905/830/21 за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" визначено колегію суддів: Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.
15. Частиною 1 ст.310 ГПК передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень ст.300 цього Кодексу.
16. Згідно з ч.2 ст.198 ГПК при колегіальному розгляді справи головуючим у судовому засіданні є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час розподілу справи.
17. Головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи (ч.3 ст.198 ГПК).
18. Головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи (ч.1 ст.207 ГПК).
19. Питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім (ч.1 ст.34 ГПК).
20. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення (ч.3 ст.34 ГПК).
21. З урахуванням зазначених норм процесуального права, головуючий у судовому засіданні 29.08.2024 з`ясував наявність клопотання Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про оголошення перерви та надав можливість іншим присутнім учасникам справи висловити думки щодо нього.
22. За результатом розгляду вказаного клопотання Верховний Суд колегіально, як це передбачено статтями 33, 34 ГПК, без виходу до нарадчої кімнати, вирішив його (шляхом відмови у задоволенні), про що головуючий суддя оголосила у судовому засіданні (оскільки статтями 198, 207 ГПК саме на головуючого покладено обов`язок керувати ходом судового засідання, з`ясовувати наявність заяв/клопотань).
23. При цьому, у судовому засіданні не було повідомлено про наявність окремої думки жодного із суддів-членів колегії.
24. Зазначене не викликає розумних сумнівів щодо порядку та наслідку вирішення клопотання Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод".
25. Враховуючи вказане, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про виправлення описки, оскільки зазначення у протоколі судового засідання "Головуючий суддя: Кібенко О.Р." - "суд відмовив у задоволенні клопотання" не призводить до неправильного сприйняття порядку (колегіального) та наслідку (у формі відмови) вирішення клопотання заявника про оголошення перерви.
Щодо письмового зауваження до протоколу судового засідання
26. Відповідно до частини 14 ст.8 ГПК суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.
27. Частиною 15 ст.8 ГПК встановлено, що офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.
28. Згідно зі ст.222 ГПК суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).
29. Фіксування судового засідання технічними засобами здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Повне або часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу учасника справи або за ініціативою суду. Технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи. Порядок зберігання технічного запису судового засідання визначається Положенням про Єдину інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частини 2 - 5 ст.222 ГПК).
30. Відповідно до частин 1 та 2 ст.223 ГПК у судовому засіданні секретар забезпечує ведення протоколу судового засідання. У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати; 8) інші відомості, визначені цим Кодексом.
31. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання, і приєднується до справи (ч.3 ст.223 ГПК).
32. Процесуальними гарантіями законності та об`єктивності технічного запису судового засідання і протоколу судового засідання є право осіб, які беруть участь у справі, ознайомитися з технічним записом та протоколом.
33. Протягом п`яти днів з дня підписання протоколу у справі особи, які беруть участь у справі, мають право подати до суду письмові зауваження з приводу неповноти або неправильності технічного запису або відомостей вміщених у протоколі судового засідання.
34. Неповнота запису - це не відображення в записі усіх обставин, що відбувалися в судовому засіданні, а також відсутність відомостей, передбачених процесуальним законом. Неповнота може бути зумовлена несвоєчасним записом, неправильним використанням записуючого комплексу, випадковим знищенням частини запису.
35. Неправильність запису - це відображення відомостей не в тій послідовності та не в тому порядку, в якій передбачає закон чи запис відомостей, які не відповідають дійсності. Наприклад, неправильний запис прізвищ учасників процесу (коли пояснення одного учасника фіксуються як пояснення іншого), помилка в даті запису тощо.
36. Верховний Суд, ознайомившись із звукозаписом судового засідання від 29.08.2024 та протоколом, дійшов висновку про відсутність неповноти та/або неправильності записів у протоколі судового засідання.
37. При цьому суд зазначає, що Конституцією України встановлено у числі основних засад судочинства повне фіксування його технічними засобами.
38. Фіксування судового засідання є важливою гарантією його законності і дозволяє відтворити весь або частини процесу.
39. Фіксування судового процесу технічними засобами - це технічний запис судового засідання за допомогою комплексу з фіксування судового процесу, що включає в себе створення аудіофонограми судового засідання. Саме фонограма судового засідання в повній мірі відображає хід судового засідання, усі репліки, пояснення та твердження учасників судового процесу.
40. За таких обставин, фіксування процесу полягає у сукупності цих двох засобів фіксування: протокол судового засідання відображає у хронологічному порядку процесуальні дії, які проводилися у судовому засіданні, а технічний запис містить інформацію про їх зміст.
41. Фіксація судового процесу у справі №905/830/21 здійснювалася відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).
42. Протокол судового засідання - це документ технічного характеру, який не дає можливості скласти уявлення про те, як саме відбувалося судове засідання, хто та що запитав або відповів, оскільки з цією метою проводиться аудіозапис.
43. У протоколі судового засідання від 29.08.2024 у справі №905/830/21 зазначено: порядкові номери вчинення процесуальної дії - 54 та 67, назва процесуальної дії - оголошення резолютивної частини ухвали, час вчинення процесуальної дії - 14:08:44 та 14:22:23, що відповідає вимогам, встановленим приписами ст.223 ГПК щодо ведення протоколу судового засідання.
44. Верховний Суд звертає увагу, що зауваження заявника щодо протоколу судового засідання від 29.08.2024 фактично зводяться до його суб`єктивного тлумачення нормативних приписів ст.223 ГПК, що не може вважатися зауваженням в розумінні ст.224 ГПК.
45. Забезпечення повної деталізації в протоколі судового засідання усіх, без виключень, фраз учасників судового процесу, є об`єктивно неможливою за нормального перебігу судового розгляду, дискусій у судовому засіданні, реплік та зауважень, а також з врахуванням механічного введення записів в протоколі.
46. Саме з метою забезпечення повної фіксації судового засідання та подій, які відбуваються під час судового розгляду, і здійснюється звукозапис судового засідання.
47. Оскільки, при веденні протоколу судового засідання від 29.08.2024 дотримані норми процесуального закону, які регламентують ведення протоколу судового засідання, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для врахування зауважень до протоколу судового засідання.
Керуючись статтями 223, 224, 234, 235, 243 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
У Х В А Л И В:
1. Відмовити в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 29.08.2024 у справі №905/830/21.
2. Відхилити письмові зауваження Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" щодо протоколу судового засідання від 29.08.2024 у справі №905/830/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
О. Кролевець
Ухвала № 110229557
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
14 квітня 2023 року м. Харків Справа №905/830/21
Східний апеляційний господарський суд у складі судді: Хачатрян В.С.,
без повідомлення учасників справи,
розглянувши заяву представника позивача від 07.04.2023 року (вх.№3671) про відвід судді Східного апеляційного господарського суду Склярук О.І. від розгляду справи №905/830/21
за позовом ОСОБА_1 ,
до 1. Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод»,
2. Компанії «BARLENCO LTD» (Барленко ЛТД),
3. Компанії «METINVEST B.V.»,
про визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, стягнення збитків
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.02.2023 року у справі №905/830/21 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса». На вирішення експертизи поставлене таке питання: Визначити ринкову (справедливу) ціну однієї простої іменної акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (у складі пакетів загальною вартістю 4,99928% від статутного фонду та у складі пакетів загальною вартістю 100% від статутного фонду) станом на 26.04.2018 року. Мета оцінки: визначення ринкової вартості акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» з метою реалізації власником домінуючого контрольного пакета акцій товариства права на придбання акцій у всіх власників акцій товариства на підставі п.2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України від 23.03.2017 року №1983-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах». Витрати по проведенню судово-економічної експертизи покладено на Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка. Зобов`язано ОСОБА_1 , Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод», Компанію «BARLENCO LTD», Компанію «METINVEST B.V.» при проведенні експертизи не перешкоджати експертам в проведенні судової експертизи; на першу вимогу експертів для проведення перевірки в повному обсязі надавати всі витребуванні документи та вчиняти необхідні дії. Зупинено провадження у даній справі до отримання висновку судової економічної експертизи.
Не погодившись з ухваленим судовим рішенням (ухвалою), апелянт звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 27.03.2023 року для розгляду справи визначено наступний склад колегії суддів: суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Сгара Е.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 року у справі №905/830/21 залишено без руху апеляційну скаргу позивача на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.02.2023 року у справі №905/830/21. Зобов`язано скаржника усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: надати докази направлення усім відповідачам копій апеляційної скарги з усіма додатками разом з описами вкладення.
На час винесення вищевказаних ухвал, в Україні діє воєнний стан.
Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану», зокрема запроваджено з 01.04.2022 року роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду; рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: [email protected]; забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку.
До канцелярії Східного апеляційного господарського суду надійшла заява представника позивача (заявника апеляційної скарги) від 03.04.2023 року щодо виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 року у справі №905/830/21, в якій заявник зокрема зазначає, що не розуміє формулювання судового рішення та які саме недоліки повинен усунути позивач. Просить врахувати відповідь ПАТ «Укрпошти» щодо не оформлення поштових описів до країн Кіпр та Нідерланди, відповідно за знаходженням юридичних адрес компаній другого та третього відповідача у справі. Представник позивача в означеній заяві, просить прийняти апеляційний суд підтвердження направлення апеляційної скарги другому та третьому відповідачам засобами електронного зв`язку, надає відповідні докази до додатків заяви.
10.04.2023 року від представника позивача до канцелярії Східного апеляційного господарського суду надійшла заява від 07.04.2023 року (вх.№3671) про відвід судді Східного апеляційного господарського суду Склярук О.І. від розгляду справи №905/830/21.
В якості підстави для відводу судді, заявник зазначив про те, що апеляційним судом не було розглянуто його заяву від 03.04.2023 року щодо виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 року у справі №905/830/21, в якій він, зокрема послався на те, що не розуміє формулювання судового рішення та які саме недоліки повинен усунути позивач.
Таким чином, заявник мотивує свій відвід судді обставиною ігнорування розгляду вказаної заяви, та вбачає в цьому упередженість судді Склярук О.І.
Ухвалою суду від 11.04.2023 року визнано необґрунтованою заяву представника позивача від 07.04.2023 року (вх.№3671) про відвід судді Східного апеляційного господарського суду Склярук О.І. від розгляду справи №905/830/21. Заяву представника позивача від 07.04.2023 року (вх.№3671) про відвід судді Східного апеляційного господарського суду Склярук О.І. від розгляду справи №905/830/21 та матеріали справи №905/830/21 для вирішення питання про відвід згідно до ч.3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2023 року, справу №905/830/21 для розгляду заяви про відвід судді визначено для розгляду судді Хачатрян В.С.
Згідно з приписами ч.ч. 7, 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути вирішено не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
На підставі викладеного, судом прийнято вищевказану заяву для вирішення питання про відвід.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява №7577/02) від 03.05.2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Суд керується частиною 1 статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя колегії об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
В рішенні у справі «Білуха проти України» (Заява №33949/02) від 09.11.2006 року сказано: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Згідно із частиною 1, 3 статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року, №2453-VI, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
У пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 року у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Відповідно до ч.1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
За положеннями ч.3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Суд також вказує, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України).
Виходячи з приписів ст. 38, ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим та обґрунтованим. Це, зокрема, означає, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах.
Зокрема, статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України також визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, суд вважає, що твердження викладені в заяві про відвід судді Склярук О.І. є необґрунтованими, вчинені при довільному тлумаченні обставин справи і норм права, що підлягають застосуванню, зводяться до незгоди з процесуальним рішенням судді і мають суб`єктивний характер.
Надаючи оцінку доводам заявника, суд зазначає, що відвід мотивований зокрема, посиланням на обставину ігнорування апеляційним судом розгляду заяви представника позивача від 03.04.2023 року, щодо виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 року у справі №905/830/21.
Перевіркою матеріалів встановлено, що заява представника позивача від 03.04.2023 року надійшла до суду на розгляд 04.04.2023 року.
Відповідно до ч.3 ст.262 Господарського процесуального кодексу України питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу.
Отже, враховуючи наведене положення, граничний термін розгляду вказаної заяви представника позивача припадає включно на 10.04.2023 року.
Проте, 10.04.2023 року (яке припадало на понеділок та перший робочий день після вихідних) до канцелярії апеляційного суду від представника позивача надійшла заява від 07.04.2023 року (вх.№3671) про відвід судді Східного апеляційного господарського суду Склярук О.І. від розгляду справи №905/830/21, що унеможливило розгляд заяви позивача (заявника апеляційної скарги) від 03.04.2023 року до вирішення у встановленому законом порядку питання про відвід судді.
Враховуючи те, що процесуальним законодавством апеляційному суду надано п`ятиденний термін на відкриття апеляційного провадження у справі в разі надходження заяви про усунення недоліків, який, в даному випадку, спливав 10.04.2023 року, особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану, вихідні дні, які припадали на 08.04.2023 року та 09.04.2023 року, а також подання представником позивача вказаного відводу вже 10.04.2023 року, тобто раніше визначеного терміну реагування на заяву від 03.04.2023 року, у апеляційного суду не було об`єктивної можливості розглянути означену заяву представника позивача у строк включно до 10.04.2023 року. Отже обставини ігнорування заяви спростовуються матеріалами справи.
Заявлений представником позивача відвід судді Східного апеляційного господарського суду Склярук О.І. від розгляду справи №905/830/21 фактично обґрунтовується суб`єктивною незгодою учасника справи з процесуальними діями судді, а саме винесенням ухвали про залишення апеляційної скарги без руху і нерозумінням підстав для винесення ухвали без руху.
Однак, вказане обґрунтування в силу положень ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для відводу.
При цьому, слід відзначити, що незаконність, на думку скаржника (заявника) ухвали Східного апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху не підлягає оцінці під час розгляду заяви про відвід. Обставини неправомірності чи незаконності судових рішень встановлюються в іншому порядку, зокрема шляхом оскарження таких рішень до суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Заява представника позивача від 07.04.2023 року (вх.№3671) про відвід судді Східного апеляційного господарського суду Склярук О.І. від розгляду справи №905/830/21 не містить належних і допустимих посилань, у розрізі приписів ст. 35 та ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, з якими законодавець пов`язує можливість відводу судді від розгляду справи. Судом відповідних підстав також не встановлено. Будь-яких обставин, що свідчили б про упереджене ставлення чи заінтересованість судді Склярук О.І. у результаті розгляду справи, або інших процесуальних підстав для відводу судді заявником не доведено. Проаналізувавши доводи заяви про відвід судді, слід відмітити, що вони зводяться до незгоди з процесуальним рішенням судді щодо вирішення процедурних питань в межах даного апеляційного провадження. Аргументи заявника відводу мають суб`єктивний характер, проте вказане не є підставою для відводу. За таких обставин, заява про відвід судді є необґрунтованою та безпідставною у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Східгий апеляційний господарський суд,-
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача від 07.04.2023 року (вх.№3671) про відвід судді Східного апеляційного господарського суду Склярук О.І. від розгляду справи №905/830/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 14 квітня 2023 року.
Суддя В.С. Хачатрян