ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 121540653

Озвучення тимчасово недоступне

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"05" вересня 2024 р. Справа № 907/1016/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді МАТУЩАКА О.І.

суддів МАЛЕХ І.Б.

ГРИЦІВ В.М.

за участю секретаря судового засідання - ТЕЛИНЬКО Я.П.

за участю представників:

від апелянта – не з`явилися

від позивача – Децик В.В. – в порядку самопредставництва; Сочка А.В. – адвокат;

Кіт В.І. - адвокатка;

від відповідача – Герей О.Д. ( адвокат)

розглянувши апеляційну скаргу особи,

яка не брала участі у справі Командитного товариства “Транскарпатія Гмбх і КО. КГ” (вх.ЗАГС №01-05/1846/24 від 28.06.2024)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 (повне рішення – 25.03.2024, суддя Лучко Р.М.)

у справі №907/1016/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Свобода”, с. Свобода Берегівського району Закарпатської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Свобода-Агро”, с. Велика Добронь Ужгородського району Закарпатської області

про визнання недійсним договору, визнання права власності та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Закарпатської області перебувала справі №907/1016/23 за позовом ТОВ “Агро-Свобода” до відповідача ТОВ «Свобода-Агро» про визнання недійсними: договору купівлі-продажу транспортного засобу №2141/2023/3757732 від 11.04.2023 про передачу у власність відповідача транспортного засобу RENAULT SANDERO, 2016 року випуску, червоного кольору, VIN-код НОМЕР_1 , д.н., НОМЕР_2 ; договору купівлі-продажу транспортного засобу №2141/2023/3757841 від 11.04.2023 про передачу у власність відповідача транспортного засобу SKODA OCTAVIA А7, 2016 року випуску, червоного кольору, VIN-код НОМЕР_3 , д.н. НОМЕР_4 ; договір купівлі-продажу техніки №01-28/04/2023 від 28.04.2023 про передачу у власність відповідача екскаватора гусеничного Samsung 5E-130 LC-2, д.н. НОМЕР_5 ; визнати за позивачем право власності на зазначене майно та передати його в натурі позивачу.

Позовні вимоги обґрунтовуються відсутністю повноважень у директора ТОВ «Агро-Свобода» (рішення вищого органу управління Товариства - загальних зборів) на укладення з третьою особою - ТОВ «Свобода-Агро» 28.04.2023 договору купівлі-продажу техніки №01-28/04/2023. Позивач зазначив, що оспорюваними правочинами відповідачем, який є пов`язаною з позивачем особою, з перевищенням повноважень незаконно відчужено вищезазначене майно за значно нижчою ціною від її реальної вартості, у зв`язку з чим означені правочини підлягають визнанню недійсними.

Господарський суд Закарпатської області рішенням від 19.03.2024 в задоволенні позовних вимог відмовив. Скасував вжиті ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.11.2023 у справі № 907/1016/23 заходи забезпечення позову.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване відсутністю підстав передбачених ст. 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання недійсними оспорюваних правочинів з підстав їх укладення позивачем без достатнього обсягу цивільної дієздатності.

Також місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем поширення на відповідача обмежень щодо представництва керівника позивача відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 92 ЦК України.

Суд відмовив в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на майно з підстав неефективного способу захисту, оскільки між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини, відповідно до яких спірне майно оплатно передане позивачем у власність відповідача.

Командитне товариство “Транскарпатія Гмбх і КО. КГ”, як особа, яка не брала участі у справі, в порядку ст. 254 Господарського процесуального кодексу України, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю, прийняти до розгляду письмові докази і стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору. КТ “Транскарпатія Гмбх і КО. КГ” посилається на те, що Господарський суд Закарпатської області рішенням від 19.03.2024 вирішив питання про його права, інтереси та долю інвестицій, оскільки вказане рішення безпосередньо зменшує вартість активів апелянта через вартість активів позивача.

Особа, яка не брала участі в справі просить скасувати рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Також, обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги зазначає, що:

- місцевим господарським судом порушено принцип диспозитивності господарського судочинства та зроблено помилковий висновок про перебування ОСОБА_1 на неіснуючій посаді керівного директора КТ «Транскарпатія Гмбх і Ко.КГ»;

- судом не досліджено, що для прийняття рішення про продаж директором ТОВ «Агро-Свобода» майна, яке є предметом оспорюваних правочинів, необхідним було рішення засновника ТОВ «Агро-Свобода», що передбачено статутом ТОВ «Агро-Свобода» та ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»;

- судом безпідставно відхилено як доказ на підтвердження вартості майна звіт про оцінку від 20.09.2023, що складений ФОП Донсковою О.С.;

- помилковим є висновок суду про схвалення позивачем оспорюваних правочинів, ототожнюючи особу позивача та особу директора позивача, а отже, і їх дії.

- суд дійшов помилкового висновку про наявність факту суперечливої поведінки позивача.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 15.07.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою КТ “Транскарпатія Гмбх і КО. КГ” (вх.ЗАГС №01-05/1846/24 від 28.06.2024) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 відкладено розгляд справи №907/1016/23 на 05.09.2024 о 12 год 40 хв .

05.09.2024 в судове засідання з`явилися представники апелянта, позивача і відповідача, які виклали свої доводи, заперечення та міркування щодо наявності правових підстав у КТ “Транскарпатія Гмбх і КО. КГ” на подання апеляційної скарги у цій справі.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду заслухавши позиції учасників справи та особи, яка не брала участі в справі, дослідивши обставини наявності порушення прав чи законних інтересів КТ “Транскарпатія Гмбх і Ко.КГ” рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 в цій справі дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою КТ “Транскарпатія Гмбх і Ко.КГ” з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 264 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі в справі, з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, який подав апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У ч. 1 ст. 254 ГПК України закріплено норму, відповідно до якої учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто суд має розглянути і вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зі сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може бути взято до уваги.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2019 у справі №908/1141/15-г, від 20.03.2023 у справі № 911/1201/16, від 18.09.2023 у справі № 914/1334/20, від 10.04.2024 у справі № 40/223-05.

Отже, за змістом ст. 17, 254 ГПК України особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку цих статей Кодексу, повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Аналогічні правові висновки наведені об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.05.2020 у справі №904/897/19, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 26.06.2020 у справі № 910/3438/17 та від 01.12.2020 у справі № 910/5511/19.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи в якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права, інтереси та (або) обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

В апеляційній скарзі КТ “Транскарпатія Гмбх і Ко.КГ” на обґрунтування наявності права на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 у цій справі посилалося, зокрема, на те, що що на час укладення договору у позивача не було прав для подання статутів КТ “Транскарпатія Гмбх і КО. КГ”.

Таким чином, апелянт - особа, яка не брала участі в справі вважає, що його права як єдиного учасника позивача порушені у зв`язку з укладенням між сторонами договорів з підстав, викладених в доводах апеляційної скарги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2019 у справі №916/2084/17 зазначила, що з норм ст. 92, 97, 98, 116, 509, 510 Цивільного кодексу України вбачається, що за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється.

Місцевим господарським судом не вирішувалося питання про права, інтереси та/або обов`язки скаржника і рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024, не зачіпає безпосередньо права та обов`язки такої особи; ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення в цій справі не містять жодних посилань і застережень, а також висновків щодо прав або обов`язків скаржника, а містять виключно висновки щодо правовідносин між ТОВ “Агро-Свобода” та ТОВ “Свобода-Агро” за оспорюваними договорами.

Підписання директором ТОВ “Агро-Свобода” (позивача) оспорюваних договорів про відчуження майна товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника.

Таким чином, колегія суддів встановила, що права апелянта оскаржуваним судовим рішенням не порушені, питання про його права та обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися. При цьому, апелянтом не доведено наявність безпосереднього матеріально-правового зв`язку із предметом позову у цій справі, як і того, що оскаржуване рішення суду стосується інтересів, прав та (або) обов`язків апелянта.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи наведені положення законодавства, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доводам апелянта і поданим на їх підтвердження доказам, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою КТ “Транскарпатія Гмбх і Ко.КГ” на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Керуючись ст. 234, 254, 264 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Командитного товариства “Транскарпатія Гмбх і КО. КГ” (вх.ЗАГС №01-05/1846/24 від 28.06.2024) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 у справі №907/1016/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК

Судді І.Б. МАЛЕХ

В.М. ГРИЦІВ

Постанова № 121752244

Відкрити повний перегляд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2024 р. Справа №907/1016/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді МАТУЩАКА О.І.

суддів МАЛЕХ І.Б.

ГРИЦІВ В.М.

За участю представників сторін від:

позивача: Сочка А.В., Кіт І.В. – адвокати; Децик В.В. – в порядку самопредставництва;

відповідача: Герей О.Д. ( адвокат)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Свобода”(вх.№01-05/1156/24 від 19.04.2024)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 (повне рішення - 25.03.2024, суддя Лучко Р.М)

у справі №907/1016/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Свобода”, с. Свобода Берегівського району Закарпатської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Свобода-Агро”, с. Велика Добронь Ужгородського району Закарпатської області

про визнання недійсним договору, визнання права власності та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

31.10.2023 ТОВ «Агро-Свобода» подано до Господарського суду Закарпатської області позовну заявою до відповідача ТОВ «Свобода-Агро» про визнання договорів недійсними, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, провадження у якій відкрито ухвалою суду від 22.11.2023.

Позов був обґрунтований тим, що колишнім керівником позивача від імені позивача ОСОБА_1 всупереч меті та інтересам товариства було укладено договір купівлі-продажі техніки від 28.04.2023, зокрема, екскаватора гусеничного Samsung SE-130 LC-2 державний номер НОМЕР_1 з покупцем (відповідачем у справі) за явно заниженою ціною у розмірі 100 000 грн без попереднього погодження такого значного правочину загальними зборами учасників, всупереч п. 25.4.2 статуту товариства, затвердженого рішенням учасників ТОВ «Агро-Свобода» №9 від 08.11.2018. Окрім цього, такий правочин укладено із товариством, керівником якого є зацікавлена особа – ОСОБА_2 , яка не могла не знати про обмеження на укладання значних правочинів, оскільки до 15.06.2023 працювала заступником директора товариства продавця.

Господарський суд Закарпатської області рішенням від 19.03.2024 у задоволенні позовних вимог відмовив загалом з підстав того, що:

- погодження значного правочину учасниками товариства продавця є зайвим формалізмом, оскільки ОСОБА_1 одночасно є керівником засновника ТОВ «Агро-Свобода» - Командитного товариства «Транскарпатія Гмбх і Ко.КГ»;

- вимоги про витребування і визнання права власності одночасно існувати не можуть, оскільки по своїй правовій суті виключають один одну, а правомірним наслідком визнання договору недійсним, є передбачена ч.1 ст. 216 ЦК України, - двостороння реституція, яка може відновити усі права позивача лише у разі визнання договору недійсним.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Не погоджуючись із означеним рішенням суду ТОВ «Агро-Свобода» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати і прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Така апеляційна скарга загалом мотивована тим, що:

- суд першої інстанції мотивував рішення обставинами, які перебували за межами предмету доказування у справі та якими відповідач не обґрунтовував заперечення проти позову в частині непотрібності протокольного рішення засновників юридичної особи на вчинення значного правочину, яке є зайвим формалізмом;

- колишній директор ТОВ «Агро-Свобода» ОСОБА_1 не обіймав посаду керівного директора Командитного товариства «Транскарпатія ГмбХ і Ко.Кг», що призвело до помилкового висновку;

- рішенням зборів учасників Командитного товариства «Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ» від 15.02.2023 як єдиного засновника позивача, повноважень ОСОБА_1 на здійснення значного правочину не надавалося, а доручався лише продаж саме товариства як юридичної особи або як цілісного майнового комплексу.

Присутні в судовому засіданні представники позивача надали пояснення по суті доводів і вимог апеляційної скарги та просили її задовольнити. Представник відповідача вважав рішення Господарського суду Закарпатської області законним та обґрунтованим та просив його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, дослідивши доводи та підстави апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом, дійшла висновку, що апеляційну скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи та оцінка суду.

28.04.2023 року між ТОВ «Агро-Свобода» та ТОВ «Свобода-Агро» укладено договір купівлі-продажу техніки №01-28/04/2023, відповідно до якого продавець передав у власність покупця екскаватор гусеничний, марки Samsung SE-130 LC-2, державний номер НОМЕР_1 за ціною 100 000 грн.

Від імені продавця договір підписано директором ОСОБА_1 , а від імені покупця, директором Ярмоленко М.О. При цьому, у п. 1 договору зазначено, що директор

ТОВ «Агро-Свобода» Хеешен Клаус Юрген діє на підставі статуту товариства.

Відповідно до листа КТ «Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ» від 23.10.2023, товариство жодних рішень та/або довіреностей про уповноваження колишнього директора ОСОБА_1 на підписання будь-яких значних правочинів, а тому числі щодо відчуження майна товариства, не надавало. У вказаному листі єдиний учасник ТОВ «Агро-Свобода» просить вважати будь-які значні правочини, вчинені від імені товариства за підписом колишнього директора ОСОБА_1 такими, що вчинені в умовах відсутності згоди власника на їх вчинення.

Згідно фінансової звітності малого підприємництва станом на 01.01.2023, вартість чистих активів ТОВ «Агро-Свобода» за попередній період становить 0 грн. (за балансом – (мінус) 210 860,2 тис. грн.).

Відповідно до довідки ТОВ «Агро-Свобода» № 278 від 26.10.2024, вартість чистих активів товариства станом на 28.04.2023 згідно фінансової звітності за 1 квартал 2023 року складає – 236 986 684,19 грн. (мінус 236 986 684,19 грн).

Згідно розділу 3 статуту ТОВ «Агро-Свобода», затвердженого рішенням №9 від 08.11.2018, єдиним учасником Товариства є іноземна юридична особа - Командитне товариство «Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ», утворене в Німеччині за законодавством Німеччини, зареєстроване у торговому реєстрі районного суду м. Кіль під номером HRA8201KI.

Відповідно до п. 25.4.1 цього ж статуту, значним правочином вважається одно-, дво- чи багатосторонній договір предметом якого є майно, роботи, послуги, вартість яких перевищує 50 % чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу.

Пунктом 25.4.2 статуту визначено, що значні правочини директор вправі вчиняти лише на підставі рішення загальних зборів учасників про надання згоди на вчинення такого правочину.

Пунктом 24.1 статуту врегульовано, що за наявності у товаристві одного учасника, рішення з усіх питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються ним одноособово та оформляються письмовим рішенням такого учасника без дотримання вимог передбачених Законом і Статутом щодо порядку скликання і проведення загальних зборів, та прийняття загальними зборами рішень.

Тобто, беручи зазначені вище особливості прийняття рішень загальними зборами учасників позивача рішень, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскільки єдиним учасником товариства є іноземне командитне товариство, то таке погодження повинно відбуватися оформленим письмовим рішенням такого товариства відповідно до його статутних повноважень, назв і т.д.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», законом або статутом товариства може встановлюватися особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини).

Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до безсумнівного висновку про те, що в силу означених вище вимог статуту товариства – продавця, вартості основних засобів цього товариства та спеціального нормативно-правового акту, обов`язковою передумовою продажу екскаватора гусеничного повинна була б бути письмова згода його єдиного учасника - КТ «Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ» саме як значного правочину, передбаченого статутом.

Сторонами не заперечується форма та повноваження учасників КТ «Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ» на прийняття відповідних рішень щодо позивача у нашій справі, в т.ч. і надання згоди на вчинення значних правочинів.

Відповідачем обгрунтовується позиція щодо надання згоди на значний правочин, що є предметом у цій справі та визнаються щодо цього повноваження учасника - КТ «Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ» рішенням загальних зборів учасників командитного товариства, оформлених протоколом від 15.02.2023, де у п-п. а, б, в (дослівно): «доручити Клаусу Гішшену, як керівному директору Транскарпатії ГмбХ і Транскарпатія ГмбХ унд Ко КГ, а також як директору Агро-Свобода , найбільш вигідний повний або частковий продаж Транскарпатії ГмбХ унд Ко КГ і Агро-Свобода.

Цільова ціна продажу становить 5 млн. євро.

Цей продаж, а також уся комунікація з цього приводу буде відбуватися під наглядом Томаса Оттена та/або принаймні одного партнера.

Оцінюючи зміст такого рішення єдиного учасника товариства позивача, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що згода власником надавалася на продаж повну або часткову усього бізнесу, тобто корпоративних прав, а не окремих майнових активів, як у нашому випадку - спеціального транспортного засобу, а також, що такий продаж відбувався без нагляду Томаса Оттена та/або одного партнера, оскільки будь-яких доказів чи заперечень зворотного, відповідачем не подано.

Підтвердженням цього висновку є рішення загальних зборів учасників Командитного товариства № 4-7/11 від 07.11.2024, де учасники, яким належить більшість у статутному капіталі, підтвердили, що:

- Командитним товариством жодних рішень та/або довіреностей про уповноваження колишнього директора ТОВ «Агро-Свобода» ОСОБА_1 на одноособове підписання дозволів на укладення будь-яких значних правочинів, в т.ч. щодо відчуження основних засобів, машин, механізмів та транспорту Командитне товариство та його засновники/учасники не приймали;

- ОСОБА_1 приймати рішення одноособово від імені Командитного товариства як єдиного засновника ТОВ «Агро-Свобода» щодо відчуження майна ТОВ «Агро-Свобода» або про відмову від активів та земельних ділянок не мав і не має права, оскільки такі питання з учасниками і співвласниками не погоджено, а прийняття рішень з таких питань має прийматись більшістю учасників Командитного товариства;

- будь-які значні правочини, у. т.ч. про розірвання договорів оренди землі та відчуження активів, вчинені від імені ТОВ «Агро-Свобода» за підписом колишнього директора ОСОБА_1 , вважають такими, що вчинені з перевищенням останнім своїх повноважень в умовах відсутності належної згоди вищого органу ТОВ «Агро-Свобода» на вчинення таких правочинів.

Щодо обставин обізнаності керівника покупця про обмеження керівника продавця на укладання спірного правочину, то судом апеляційної інстанції береться до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, з моменту її вступу на посаду набуває обов`язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов`язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, директор відповідача ОСОБА_2 з дати створення 24.11.2012 до 14.03.2019 обіймала посаду директора, а до 15.06.2023 – заступника директора позивача, що сторонами не заперечується.

Перебування на керівних посадах ОСОБА_2 ТОВ «Агро-Свобода» спростовує висновки суду першої інстанції про відсутність доказів її обізнаності у обмеженні повноважень директора продавця щодо права на укладання значних правочинів, тим більше, що у п. 1 договору зазначено, що директор ТОВ «Агро-Свобода» ОСОБА_1 діє на підставі статуту товариства. Тобто, навіть якщо і припустити, що керівник покупця не знала про статутні обмеження з підстав перебування її на керівних посадах раніше, то зважаючи на такий зміст умов договору, повинна була б переконатися, ознайомившись із змістом статуту та наявністю обмежень.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про недобросовісність дій відповідача в особі керівника у спірних правовідносинах з позивачем.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

За встановлених судом обставин, договір купівлі-продажу техніки №01-28/04/2023 від 28.04.2023 вчинений за відсутності у директора продавця необхідного обсягу цивільної дієздатності із ознаками недобросовісності і з порушенням ч. 2 ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», п. 25.4.1, 25.4.2 статуту позивача, тому позов в частині визнання його недійсним є обгрунтованим.

При цьому, суд апеляційної інстанції також приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення вимог ст. 14 ГПК України (диспозитивність господарського судочинства), ч.2 ст. 76 ГПК України (предмет доказування), п. 5 ч.4 ст. 238 ГПК України (мотивована оцінка кожного аргументу сторони), що стало наслідком виходу за межі предмету доказування і встановлення обставин зайвого формалізму погодження значного правочину з огляду на те, що ОСОБА_1 є керівником і товариства-покупця, і одноосібним керівником його єдиного учасника КТ «Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ» одночасно. Такі заперечення та доводи ні позивачем, ні відповідачем суду не подавалися і не озвучувалися, а єдиним доказом та обставиною, якою відповідач підтверджував погодження значного правочину, було означене вище рішення зборів учасників КТ «Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ», оформлених протоколом від 15.02.2023.

Ці порушення норм процесуального права призвели до неправильного встановлення обставин справи та відповідно стали наслідком постановлення незаконного рішення.

Разом з тим, позивачем окрім визнання договору недійсним, ставиться позовна вимога про витребування майна та визнання на нього права власності.

Означені дві майнового характеру вимоги одночасно існувати не можуть, оскільки за своєю сутністю є взаємовиключними, оскільки в силу ст. 387 ЦК України, лише власник майна може його витребувати з чужого незаконного володіння від особи, яка ним заволоділа без достатньої правової підстави.

Оскільки позивач у цьому позові одночасно просить визнати право власності на спірне майно, то відповідно він сам погоджується із тим, що на дату подання позову ще не є власником, але має намір ним стати після визнання договору недійсним.

Аналогічний правовий висновок з цього приводу зроблено Верховним Судом у п. 84 постанови Великої Палати від 09.11.2021 у справі №466/8649/16-ц, що в силу ч.4 ст. 236 ГПК України, підлягає застосуванню.

Окрім цього, оскільки як зазначено вище, вимога про визнання права власності є необгрунтованою, також за наших фактичних обставин вимога про витребування майна є неправильним способом захисту порушеного права, оскільки як зазначалося вище, витребувати може лише власник, який таким ще не став.

Натомість, нормами цивільного законодавства передбачено спеціальну норму, застосування якої стане належним захистом майнових прав позивача за наслідками визнаного недійсним правочину, правомірність чого також обгрунтовується ч.1 ст. 16 ЦК України.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тому, юридичні наслідки виконаного правочину, визнаного недійсним, полягають у поверненні в натурі кожною стороною одна одній, одержаного ними на виконання цього правочину. Тобто, при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.

Враховуючи наявність підстав для визнання спірного договору недійсним, колегія суддів вважає за необхідне застосувати наслідки недійсності правочину.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до ст. ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, висновки, викладені Господарським судом Закарпатської області у оспорюваному рішенні не відповідають фактичним обставинам справи, встановлені з порушенням норм процесуального права що, відповідно до п. 3 ч. 1 та ч. 2 ст. 277 ГПК України, є підставами для його скасування.

Таким чином, рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 року необхідно скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про визнання недійсним договору задовольнити у повному обсязі із застосуванням наслідків недійсності правочину, а в решта частині про визнання права власності на майно та його втребування, оскаржуване рішення залишити без змін.

Враховуючи вимоги п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги та розгляд справи у суді першої інстанції в частині вимог щодо визнання недійсним договору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а за решта позовних вимог, у задоволенні яких судами обох інстанцій відмовлено, залишити за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 275, 277, 281- 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ «Агро-Свобода» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Закарпатської області у справі № 907/1016/23 від 19.03.2024 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним правочину.

В цій частині прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Визнати недійсним договір купівлі-продажі техніки №01-28/04/2023, укладений 28.04.2023 між ТОВ «Агро-Свобода» та ТОВ «Свобода-Агро».

В решта частині оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

2. Застосувати наслідки недійсності правочину.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Свобода-Агро» (89463, с. Велика Добронь, вул. Фізкультурна, 6 Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 37742955) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Свобода» (90210, с. Свобода, вул. Миру, 112 Берегівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 38325142) екскаватор гусеничний, марки Samsung SE-130 LC-2, державний номер НОМЕР_1 .

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Свобода» (90210, с. Свобода, вул. Миру, 112 Берегівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 38325142) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Свобода-Агро» (89463, с. Велика Добронь, вул. Фізкультурна, 6 Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 37742955) 100 000 (сто тисяч) грн 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свобода-Агро» (89463, с. Велика Добронь, вул. Фізкультурна, 6 Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 37742955) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Свобода» (90210, с. Свобода, вул. Миру, 112 Берегівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 38325142) суму 2 684 грн витрат на оплату судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції за однією немайновою вимогою та 3 220,8 грн за розгляд справи у суді апеляційної інстанції за однією немайновою позовною вимогою.

На виконання цього рішення доручити Господарському суду Закарпатської області видати відповідні накази для його виконання.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області.

Повний текст постанови складений і підписаний 17.09.2024.

Головуючий-суддя О.І. МАТУЩАК

Судді В.М. ГРИЦІВ

І.Б. МАЛЕХ