ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 121463802

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2024 Справа № 914/1322/23

за позовом: Акціонерного товариства “Мегабанк”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут”, м. Львів

про: стягнення заборгованості за договором про надання гарантії

суддя Коссак С.М.

при секретарі Полюхович Х.М.

За участю представників:

від позивача: Бериндя Олег Олегович – представник (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Стернюк Володимир Андрійович - представник

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Акціонерним товариством “Мегабанк”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут”, м. Львів про стягнення заборгованості у розмірі 702 739,49грн. за договором про надання гарантії. Також у поданій позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 10 541,10грн. сплаченого судового збору та позивач повідомляє, що не очікує понести витрати на надання професійної правничої допомоги у даній справі.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.05.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.05.2023 о 14:00 год.

05.07.2023 року представником відповідача подано клопотання за вх.№2619/23 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №910/7323/23. У судовому засіданні 06.07.2023 року судом клопотання № 16768/23 – задоволено.

Ухвалою суду від 03.06.2024 року провадження у справі №914/1322/23 поновлено, підготовче засідання призначено на 11.07.2024 року на 10:00 год.

10.07.2024 року представником відповідача подано через систему «Електронний суд» письмові пояснення за вх.№17801/24, в яких висловив свою позицію щодо суті справи та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. 10.07.2024 року представником відповідача також подано клопотання за вх.№17803/24 про відкладення розгляду справи, у зв`язку з зайнятістю уповноваженого представника по даній справі у інших судових засіданнях, що відхилене судом як необгрунтоване.

Ухвалою суду від 11.07.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні.

В судове засідання 29.08.2024 року позивач явку представника забезпечив ( в режимі відеоконференції), який надав пояснення по суті спору та просить позовні вимоги задоволити повністю.

В судове засідання 29.08.2024 року відповідач явку представника забезпечив, проти позову заперечив та просить в задоволенні позову відмовити.

Процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.10.2021 між АТ «Мегабанк» (банк, гарант) та ТзОВ “Львівгаз Збут” (клієнт), укладено договір про надання гарантії №398. Пунктом 2.3.1. договору визначено, що за надання банком послуг за цим договором клієнт зобов`язується щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця протягом строку дії гарантії сплачувати банку комісійну винагороду в розмірі 3,0% (три) відсотки річних із розрахунку суми гарантії, фактичної кількості днів у місяці та у році. Комісійна винагорода сплачується на рахунок банку. У разі здійснення банком платежу по гарантії протягом 3-х робочих днів з дати отримання повідомлення банку додатково сплатити банку комісійну винагороду у розмірі 0,5% від суми платежу за Гарантією, мін. 800,00 гривень на рахунок банку.

21.07.2022 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №506 Про початок процедури ліквідації АТ Мегабанк та делегування повноважень ліквідатора банку, яким розпочато процедуру ліквідації АТ Мегабанк строком на 3 (три) роки з 22.07.2022 по 21.07.2025.

Відтак, позивач стверджує, що у відповідача виникла заборгованість зі сплати комісійної винагороди згідно умов укладеного договору про надання гарантії за період з 01.02.2022 по 21.07.2022 включно в сумі 702 739,49 гривень (розрахунок боргу додано), яку позивач просить стягнути з відповідача.

Аргументи відповідача.

22.05.2024 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву за вх.№ 12799/24, в якому просить в задоволенні позову відмовити повністю, оскільки з моменту прийняття Національним банком України рішення від 02.06.2022 року №361-рш/БТ «Про віднесення АТ «Мегабанк» до категорії неплатоспроможних» банківська гарантія АТ «Мегабанк» є такою, що не відповідає вимогам Кодексу ГТС до фінансового забезпечення у формі банківської гарантії, оскільки неплатоспроможний АТ «Мегабанк» не міг забезпечити виконання грошового зобов`язання банка-гаранта перед оператором газотранспортної системи, а саме сплатити на його першу вимогу кошти за замовника послуг транспортування в разі невиконання останнім у повному обсязі або частково своїх фінансових зобов`язань перед оператором газотранспортної системи за договором транспортування природного газу. Відтак, відповідач стверджує, що розрахунок заборгованості за період з 03.06.2022 року по 21.07.2022 рік є безпідставним та необгрунтованим.

Фактичні обставини справи.

29.10.2021 між АТ «Мегабанк» (банк, гарант) та ТзОВ “Львівгаз Збут” (клієнт), укладено договір про надання гарантії №398.

Згідно із п.1.1. договору, банк надає клієнту послуги з видачі тендерної гарантії на користь ТзОВ Оператор газотранспортної системи України (бенефіціар) з метою забезпечення виконання клієнтом зобов`язання перед бенефеціаром за закупівлею: за договором транспортування природного газу №1910000183 від 18.12.2019 на наступних умовах: - сума гарантії - 50 000 000, 00 гривень; - строк дії гарантії - до 28.10.2022 включно.

Відповідно до п.2.1.2. договору, у випадку отримання від бенефіціара протягом строку дії гарантії письмової вимоги (що відповідає умовам гарантії), а також усіх документів, передбачених умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено), про оплату банком зобов`язань по гарантії у зв`язку із тим, що клієнт порушив зобов`язання, здійснити платіж по гарантії на користь бенефіціара на суму, що вказана в письмовій вимозі.

За змістом п.2.3.1. договору, за надання банком послуг за цим договором клієнт зобов`язується щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця протягом строку дії гарантії сплачувати банку комісійну винагороду в розмірі 3,0% (три) відсотки річних із розрахунку суми гарантії, фактичної кількості днів у місяці та у році. Комісійна винагорода сплачується на рахунок банку. У разі здійснення банком платежу по гарантії протягом 3-х робочих днів з дати отримання повідомлення банку додатково сплатити банку комісійну винагороду у розмірі 0,5% від суми платежу за Гарантією, мін. 800,00 гривень на рахунок банку.

Пунктом 2.3.4. договору визначено, що клієнт зобов`язується у разі сплати банком будь-яких сум по гарантії сплачувати банку комісію в розмірі 25 % річних від сплаченої банком суми за весь період з дати сплати до повного відшкодування банку вказаних сум.

Відповідно до п. 2.4.1. договору, клієнт має право отримувати інформацію від банку стосовно припинення гарантії чи отримання від банку письмової вимоги про оплату за гарантією.

Пунктом 5.1. договору сторони встановили, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 28.10.2022, але не менше ніж до повного виконання сторонами усіх зобов`язань за договором.

Згідно із п.5.2. договору, зобов`язання банку перед бенефеціаром припиняється у разі: 1) сплати суми, на яку видано гарантію; або 2) закінчення строку дії гарантії або після настання дати закінчення дії гарантії, або настання обставин (події), за яких строк дії гарантії є закінченим, у тому числі: - відмови бенефеціара від своїх прав за гарантією шляхом повернення її оригіналу до банку або шляхом подання банку письмового повідомлення про звільнення його від обов`язків за гарантією; 3) в інших випадках, передбачених законодавством.

29.10.2021 між сторонами було укладено договір №1 про внесення змін до договору №398 про надання гарантії від 29.10.2021, згідно з яким сторони погодили доповнити абзац 1-й підпункту 2.3.1. пункту 2.3. «Клієнт зобов`язується:» розділу 2 «Права та обов`язки Сторін» новим реченням наступного змісту: «Комісійна винагорода за жовтень 2021 року сплачується не пізніше 08.11.2021р.»

21.07.2022 Правлінням Національного банку України прийнято рішення №362-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Мегабанк».

Також, 21.07.2022 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №506 Про початок процедури ліквідації АТ Мегабанк та делегування повноважень ліквідатора банку, яким розпочато процедуру ліквідації АТ Мегабанк строком на 3 (три) роки з 22.07.2022 по 21.07.2025.

З матеріалів справи слідує, що позивач свої зобов`язання за договором про надання гарантії №398, до моменту запровадження процедури ліквідації АТ «Мегабанк», виконував належним чином, що підтверджується виписками по рахунках, на яких обліковується гарантія, які знаходяться в мат6еріалах справи, проте, відповідач зобов`язання щодо сплати комісійної винагороди позивачу за надання гарантії своєчасно та в повному обсязі не здійснив, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість зі сплати комісії, яка за розрахунком позивача за період з 01.02.2022 року по 21.07.2022 рік включно становить 702 739,49 гривень.

З метою досудового врегулювання спору щодо неналежного виконання ТзОВ “Львівгаз Збут” збут своїх зобов`язань за договором, позивач направив на адресу відповідача лист від 21.09.2022 №1431 з вимогою погасити заборгованість по сплаті комісії за договором гарантії за період з 01.02.2022 по 21.07.2022 включно в сумі 702 739,49 гривень, мотивуючи свій обрахунок заборгованості тим, що 21.07.2022 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №506 Про початок процедури ліквідації АТ Мегабанк та делегування повноважень ліквідатора банку, яким розпочато процедуру ліквідації АТ Мегабанк строком на 3 (три) роки з 22.07.2022 по 21.07.2025.

Норми права та висновки суду.

Приписами статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частина 1 ст.626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

У ст.560 ЦК України передбачено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч.1 ст.200 ГК України, гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Згідно зі ст.561 ЦК України, гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Як передбачено статтею 567 ЦК України, гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

Відповідно до частин 1, 2 ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором гарантії №398 за період з 29.10.2021 року по 21.07.2022 рік сума комісії, що підлягає сплаті становить 1 093 150,68 грн., загальна сума платежів, які клієнт сплатив за цей період становить 390 411,19 грн., сума боргу утворилась за період з 01.02.2022 по 21.07.2022 та становить 702 739,49 грн. Доказів сплати вказаної суми відповідач не надав, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що у спірний період, а саме з 03.06.2022 банк не міг виконувати обов`язки щодо сплати зобов`язань по договору гарантії.

Так, 03.06.2022 рішенням Національного банку України №261-рш/БТ віднесено АТ «Мегабанк» до категорії неплатоспроможних. Відповідно до відомостей, розміщених у Єдиному державному реєстрі судових рішень, які є відкритою інформацією у розумінні ст.20 Закону України «Про інформацію», рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 у справі №640/12723/22, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 визнано протиправним та скасовано рішення №261-рш/БТ Правління Національного банку України від 02 червня 2022 року «Про віднесення Акціонерного товариства «Мегабанк» до категорії неплатоспроможних». Ухвалою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 10.05.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі № 640/12723/22. Станом на дату розгляду справи, вказане касаційне провадження триває.

Водночас, 21.07.2022 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення №362-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ « Мегабанк».

Також, 21.07.2022 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №506 Про початок процедури ліквідації АТ «Мегабанк» та делегування повноважень ліквідатора банку, яким розпочато процедуру ліквідації АТ «Мегабанк» строком на 3 (три) роки з 22.07.2022 по 21.07.2025.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 2 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури ліквідації банку, зокрема банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.

Приписами частини 6 статті 76 Закону України «Про банки та банківську діяльність» встановлено, що розпочата процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку не може бути зупинена/припинена, у тому числі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку України та/або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що були підставою для її початку.

Відповідно до ч.7 ст.77 Закону України «Про банки та банківську діяльність», розпочата процедура ліквідації банку не може бути зупинена/припинена, у тому числі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку України та/або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що були підставою для її початку.

Згідно із положеннями ч.3 ст.79 Закону України «Про банки та банківську діяльність», визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта Національного банку України, зазначеного в частині другій цієї статті, або окремих його положень: не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи відновлення правового статусу цього банку, та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення; не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку; не породжує будь-яких прав у осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого індивідуального акта/рішення, крім права на відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківська ліцензія - це запис у Державному реєстрі банків про право юридичної особи або філії іноземного банку на здійснення банківської діяльності, а відкликання банківської ліцензії - виключення Національним банком України з Державного реєстру банків запису про право юридичної особи або філії іноземного банку на здійснення банківської діяльності.

З огляду на наведені норми закону, саме з моменту запровадження в АТ «Мегабанк» процедури ліквідації відкликанням банківської ліцензії, банк не може здійснювати банківську діяльність, в тому числі виконувати зобов`язання перед відповідачем за договором гарантії. Відтак суд зазначає, що зобов`язання банку за договором про надання гарантії №398 є припиненими саме з 22.07.2022 дня прийняття Правлінням Національного банку України рішення №362-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Мегабанк».

Згідно із ч.4 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», початок тимчасової адміністрації або будь-які дії, що вживаються Фондом на виконання плану врегулювання, не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують операційну та господарську діяльність банку, зокрема договорів з платіжними організаціями платіжних систем, про надання клірингових, розрахункових послуг, про оренду рухомого та нерухомого майна, про надання комунальних послуг, послуг зв`язку, охорони тощо. Приймаючий/перехідний банк є правонаступником неплатоспроможного банку за такими переданими договорами з моменту відчуження/передачі майна (активів) та зобов`язань неплатоспроможного банку. Такі договори виконуються на тих самих умовах, на яких вони були укладені з банком до часу визнання його неплатоспроможним. У разі припинення, розірвання або порушення умов таких договорів з боку контрагентів банку Фонд, приймаючий/перехідний банк, неплатоспроможний банк мають право вимагати відшкодування збитків у порядку, встановленому законодавством України.

Також суд відхиляє доводи відповідача про невідповідність банківської гарантії вимогам Кодексу ГТС у зв`язку з тим, що 03.06.2022 оператор ГТС на інформаційній платформі відхилив номінації/реномінації ТзОВ «Львівгаз збут» у зв`язку з недостатністю фінансового забезпечення, визначеного положеннями глави 2 розділу VІІ Кодексу ГТС, а також про те, що послуга з видачі тендерної гарантії з 03.06.2022 фактично не надавалась.

Одночасно, суд зазначає, що рішенням Господарського суду м. Києва від 06.09.2023 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 року у справі № 910/7323/23 у задоволенні позову ТзОВ «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» до АТ «МЕГАБАНК» про визнання зобов`язання припиненим у розмірі 501 369,86грн. за укладеним між сторонами договором про надання гарантії від 29.10.2021 року №398, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, відмовлено. Це рішення залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07 лютого 2024 року.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума зі сплати комісійної винагороди згідно умов укладеного договору про надання гарантії за період з 01.02.2022 по 21.07.2022 включно у розмірі 702 739,49 грн., яка є обгрунтованою та підтвердженою наявними у справі доказами.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування простроченої заборгованості зі сплати комісійної винагороди згідно умов укладеного договору про надання гарантії, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а стягненню підлягає сума у розмірі 702 739,49 грн.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 10 541,10рн., що підтверджується платіжною інструкцією №180059 від 13 квітня 2023 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 10 541,10рн.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 185, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут” (79039, м. Львів, вул. Шевченка, 111А, код ЄДРПОУ 39594527) на користь Акціонерного товариства “Мегабанк” (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 09804119) 702 739,49грн. заборгованості та 10 541,10рн. судового збору.

3 Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2024 року.

Суддя Коссак С.М.

Ухвала № 123775916

Відкрити повний перегляд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"10" грудня 2024 р. Справа №914/1322/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бонк Т.Б.,

суддів: Бойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання: Шатан Т.О.,

представники сторін

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» про залучення до участі у справі правонаступника від 05.11.2024 (вх. суду від 05.11.2024 № 01-05/3144/24)

при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут” бн від 30.09.2024 (вх. суду № 01-05/2747/24 від 01.10.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 29.08.2024 (повний текст складено 09.09.2024, суддя Коссак С.М.)

у справі №914/1322/23

за позовом: Акціонерного товариства “Мегабанк”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут”, м. Львів

про: стягнення заборгованості за договором про надання гарантії,

ВС Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.08.2024 у справі №914/1322/23 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут” на користь Акціонерного товариства “Мегабанк” 702 739,49 грн. заборгованості та 10 541,10 грн. судового збору.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут” на рішення Господарського суду Львівської області від 29.08.2024 у справі №914/1322/23.

Ухвалою суду від 04.11.2024 призначено справу №914/1322/23 до розгляду у судовому засіданні на 10.12.2024.

У судове засідання 10.12.2024 сторони не забезпечили явки уповноважених представників, представник апелянта подав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, 05.11.2024 на адресу апеляційного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» про залучення у справі № 914/1322/23 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» правонаступником позивача Акціонерного товариства «Мегабанк».

В обґрунтування поданої заяви, заявник повідомляє суд, що між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІНСТАР» було укладено Договір № GL19N1126314 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Липовенко С. М. та зареєстрований в реєстрі за № 720.

Також 02.12.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» про залучення у справі № 914/1322/23 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» правонаступником позивача, суд зазначає таке.

Питання про заміну сторони у справі її правонаступником вирішується судом у порядку, передбаченому статтею 52 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Згідно зі ст. 509, 510, 512-514, 517 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

До заяви про залучення правонаступника заявником, зокрема, долучено Договір № GL19N1126314 від 03.09.2024, укладений між Акціонерним товариством «Мегабанк» (надалі за текстом – Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінстар» (надалі за текстом – Новий кредитор) про відступлення

Згідно умов зазначеного договору відступлення, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом – Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту(овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору.

Відповідно до п. 2. Договору відступлення за цим Договором Новий кредитор в день настання Відкладальної обставини відповідно до п. 17-1 цього Договору, але в будь- якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 525 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3,0% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за Основними договорами, право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна Боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із Боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство Боржників, виконавчих проваджень щодо Боржників, в тому числі щодо майна Боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього Договору, права вимоги за мировими угодами із Боржниками, договорами з арбітражними керуючими Боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів Боржників, тощо. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів

Пунктом 15 Договору Сторони домовились, що цей Договір укладається з Відкладальною обставиною (в розумінні частини першої статті 212 Цивільного кодексу України), передбаченою пунктом 17-1 цього Договору, та породжує права й обов`язки у Сторін відповідно до пункту 17-1 цього Договору виключно після настання Відкладальної обставини, передбаченої пунктом 17-1 цього Договору.

Згідно з підпунктом 17-1.1 пункту 17-1 Сторони погодили, що цей Договір укладається з відкладальною обставиною (в розумінні частини першої статті 212 Цивільного кодексу України), а саме: укладення Новим кредитором договорів купівлі-продажу (договорів відступлення прав вимоги) щодо усього майна та майнових прав/ прав вимоги, які входять до складу пулу відповідно до протоколу електронного аукціону, переможцем якого став Новий кредитор, № GFD001-UA-20240712-32543, сформованого 07.08.2024, далі і вище за текстом – Відкладальна обставина. Взаємні права та обов`язки Сторін за цим Договором виникають з моменту настання Відкладальної обставини. Права вимоги переходять від Банка до Нового кредитора після настання Відкладальної обставини. До моменту настання Відкладальної обставини Права вимоги належать Банку. Сторони домовились, що у випадку ненастання Відкладальної обставини до 04 вересня 2024 року включно, права та обов`язки у Сторін за цим Договором не виникають, та Права вимоги на підставі цього Договору до Нового кредитора не переходять.

Згідно Додатку № 1 до Договору № GL19N1126314 відступлення прав вимоги від 03.09.2024, який є невід`ємною частиною Договору відступлення, ТОВ «ФК «ВІНСТАР» було набуто право вимоги за Договором № 398 про надання гарантії від 29.10.2021 року, укладеним з ТОВ «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» (рядок № 8 «Дебітор» Додатку № 1).

На підтвердження факту оплати за Договором відступлення до заяви також долучено копії платіжних інструкцій № 317 від 29.08.2024; №316 від 28.08.2024; № 315 від 28.08.2024; № 59 від 28.08.2024; № 60 від 28.08.2024; № 57 від 23.08.2024; № 58 від 23.08.2024.

Крім цього, заявник надав суду копію Акту прийому-передачі до Договору № GL19N1126314 відступлення прав вимоги від 03.09.2024 (рядок № 8 «Дебітор» ТОВ «Львівгаз збут).)

Таким чином, на підставі укладеного між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар» Договору відступлення права вимоги № GL19N1126314 від 03.09.2024 відбулася заміна кредитора в зобов`язаннях, що є предметом судового розгляду у справі № 914/1322/23, тому колегія суддів дійшла висновку про заміну позивача АТ «Мегабанк» його правонаступником - ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар»

Беручи до уваги, що заміна кредитора у зобов`язанні не впливає на права та обов`язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом, враховуючи відсутність заперечень з боку інших учасників процесу, суд дійшов висновку, що заява ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар» про залучення правонаступника у справі підлягає задоволенню.

За змістом ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав як, зокрема, перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Враховуючи подане клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, залучення правонаступника у справі, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх матеріалів справи, забезпечення процесуальних прав учасників судового процесу та об`єктивного з`ясування обставин, що мають значення для справи, колегія суддів дійшла висновку про відкладення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. ст. 52, 202, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» про залучення до участі у справі правонаступника від 05.11.2024 (вх. суду від 05.11.2024 № 01-05/3144/24) – задоволити.

2. Замінити позивача Акціонерне товариство «Мегабанк» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 09804119) у справі № 914/1322/23 на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІНСТАР» (04073, м. Київ, вул. Скляренка Семена, б. 1, оф. 2, код ЄДРПОУ 44630056).

3. Відкласти розгляд справи № 914/1322/23 на 21.01.2025 об 11 год 45 хв у приміщенні Західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 81.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддя Г.Г. Якімець