USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Ухвала № 121436653

Reading aloud is unavailable for now

УХВАЛА

05 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 201/4863/24

провадження № 61-9408св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради, в якому просила поновити її на роботі на посаді лікаря-лаборанта та стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська ухвалою від 01 травня 2024 року залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху через її невідповідність вимогам частини четвертої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) і надав триденний строк з дня отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків, а саме позивачу необхідно було розрахувати середній заробіток за час вимушеного прогулу, сплатити судовий збір відповідно до такого розрахунку та надати докази, що підтверджують сплату судового збору.

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська ухвалою від 06 травня 2024 року визнав неподаною та повернув ОСОБА_1 позовну заяву на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.

Дніпровський апеляційний суд постановою від 18 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 травня 2024 року - без змін.

30 червня 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2024 року.

Верховний Суд ухвалою від 16 липня 2024 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали з Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.

07 серпня 2024 року справа № 201/4863/24 надійшла до Верховного Суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не приймалося рішення про виклик учасників справи для надання пояснень, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

З огляду на те, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів.

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.

Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Є. В. Петров

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Ухвала № 120454418

Open the full view

УХВАЛА

16 липня 2024 року

м. Київ

справа № 201/4863/24

провадження № 61-9408ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Комунального підприємства «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради, про поновлення на роботі визнано неподаною та повернуто позивачу.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2024 року залишено без змін.

30 червня 2024 року ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2024 року в указаній справі.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до абзацу 4 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Справи незначної складності можуть визнаватися судом малозначними (частина шоста статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Отже, касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду, зокрема, належить вирішення питань щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення під час розгляду справ.

Касаційний суд має забезпечувати формування єдиної судової практики шляхом надання відповідного тлумачення (правозастосування) норм права.

Справа № 201/4863/24 є малозначною, проте аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що вона може стосуватися питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому судове рішення у справі підлягає касаційному оскарженню.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження у справі та витребування матеріалів справи із суду першої інстанції.

Керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2024 року.

Витребувати з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу № 201/4863/24 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко