ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 121436653

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

05 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 201/4863/24

провадження № 61-9408св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради, в якому просила поновити її на роботі на посаді лікаря-лаборанта та стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська ухвалою від 01 травня 2024 року залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху через її невідповідність вимогам частини четвертої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) і надав триденний строк з дня отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків, а саме позивачу необхідно було розрахувати середній заробіток за час вимушеного прогулу, сплатити судовий збір відповідно до такого розрахунку та надати докази, що підтверджують сплату судового збору.

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська ухвалою від 06 травня 2024 року визнав неподаною та повернув ОСОБА_1 позовну заяву на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.

Дніпровський апеляційний суд постановою від 18 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 травня 2024 року - без змін.

30 червня 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2024 року.

Верховний Суд ухвалою від 16 липня 2024 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали з Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.

07 серпня 2024 року справа № 201/4863/24 надійшла до Верховного Суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не приймалося рішення про виклик учасників справи для надання пояснень, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

З огляду на те, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів.

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.

Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Є. В. Петров

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Ухвала № 118801396

Відкрити повний перегляд

Справа № 201/4863/24

Провадження № 2/201/2573/2024

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

01 травня 2024 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Демидова С.О., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради, про поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2024 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради, про поновлення на роботі.

Ознайомившись із позовною заявою, вважаю що таку слід залишити без руху, оскільки, позивачем при подачі позовної заяви до суду не було дотримано вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві містяться дві позовні вимоги поновити на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Тобто, Верховний Суд прийшов до висновку, що п.1 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір» чітко визначено вимоги, які випливають з норм трудового законодавства, які не підлягають оплаті судовим збором при зверненні до суду.

Таким чином, позивач не звільнений від сплати судового збору в частині позовної вимоги, яка стосується стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з того, що середній заробіток за час вимушеного прогулу є позовною вимогою майнового характеру, обчислюється судом при ухваленні рішення і на даний час суму до стягнення визначити неможливо, сума судового збору має бути визначена виходячи з мінімальної суми, визначеної законом.

Оскільки позивачем не надано такого розрахунку суд не може встановити та зобов`язати позивача сплатити конкретну суму судового збору, яка безпосередньо залежить від розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Таким чином, позивачу потрібно розрахувати середній заробіток за час вимушеного прогулу, сплатити судовий збір відповідно до такого розрахунку, та надати докази до суду.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Собор.р/ 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA498999980313141206000004629, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа).

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).У рішенні Європейського Суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху відповідно до ст. 185 ЦПК України, про що повідомити позивача та надати йому строк для виправлення викладених вище недоліків.

Враховуючи указані приписи процесуального законодавства та зважаючи на наявність наведених судом недоліків позовної заяви вона підлягає залишенню без руху із визначенням судом строку для їх усунення.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради, про поновлення на роботі залишити без руху, про що повідомити позивача та надати строк для усунення викладених вище недоліків не пізніше трьох днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Демидова