ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]
У Х В А Л А
20.05.2024 м. Київ
Справа № 910/2555/24
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ";
до: товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН";
про: стягнення 412.919.952,00 грн.
Суддя Сергій Балац
Секретар судового засідання Катерина Вознюк
Представники:
позивача: не з`явилися;
відповідача: Кваша І.В.
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" (далі - відповідач) про стягнення 412.919.952,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не здійснено в повному обсязі виконання зобов`язання з поставки товару за укладеним між сторонами спору договором купівлі-продажу природного газу від 28.02.2023 № 23/02/28-1, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 412.919.952,00 грн. за непоставлений товар.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2555/24 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 08.04.2024.
Також до господарського суду надійшло клопотання відповідача про об`єднання даної справи в одне провадження із справою № 910/2554/24 за позовом позивача до відповідача про стягнення 7.650.185,33 грн. та справою № 910/2637/24 позовом позивача до відповідача про стягнення 70.804.308,13 грн.
Ухвалою від 12.03.2024 910/2554/24 у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" про об`єднання даної справи в одне провадження із справою № 910/2554/24 та справою № 910/2637/24 судом відмовлено.
В підготовчому засіданні 08.04.2024 підготовче засідання відкладено на 29.04.2024.
До господарського суду надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" до товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" про стягнення 416.907,36 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем (за зустрічним позовом) порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором про участь у балансуючій групі від 01.07.2021 № БГ21/07/01-1, що призвело до звернення відповідача (позивача за зустрічним позовом) до позивача (відповідача за зустрічним позовом) із зустрічним позовом про стягнення заборговності в сумі 416.907,36 грн.
Ухвалою від 10.04.2024 № 910/2554/24 вказану зустрічну позовну заяву повернуто заявнику оскільки зустрічна позовна заява не є взаємопов`язаною з первісним позовом та не підлягає спільному розгляду з первісним позовом у справі № 910/2555/24 в розумінні частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 15.04.2024 № 910/2554/24 у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" про забезпечення позову - відмовлено, у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" про зустрічне забезпечення - відмовлено.
В підготовчому засіданні 29.04.2024 оголошено перерву до 20.05.2024.
В підготовче засідання призначене на 20.05.2024 позивач у справі не з`явився, про причини неявки в засідання суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином під розписку в підготовчому засіданні 29.04.2024.
Заяв від позивача про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 22.01.2019 у справі № 922/2584/18 здійснивши аналіз положень статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду позовних вимог у разі неявки в судове засідання належним чином повідомленого про час та місце проведення судового засідання позивача (його представника), неповідомлення позивача про причини такої неявки лише за наявності двох умов - якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та, одночасно, якщо його неявка не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи наведене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що неподання відсутнім позивачем в підготовчому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка викладена в постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.
Положеннями частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.
Відповідно до статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 05.06.2020 справа № 910/16978/19 проаналізувавши зміст вищенаведених норм процесуального закону, дійшов висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Відтак, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважує, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому, у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.
Частиною 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 4 частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Слід зазначити, що на відміну від пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15.12.2017, яка як підставу залишення позовної заяви без розгляду передбачала неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або неявку представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору, наведені положення статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Проте, наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Таким чином, якщо належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання позивач, не з`явився в судове засідання, не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності, не повідомив про неявку та про поважність причини такої неявки, суд не має передбаченої процесуальним законом можливості для розгляду позовних вимог (частина 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
В такому випадку суд залишає позов без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи імперативний характер статей 202 та 226 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги те, що позивач не з`явився в підготовче засідання, не повідомив про причини неявки та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Враховуючи викладене вище та керуючись ч. 4 ст. 202, п. 4, 5 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
У Х В А Л И В :
Позов залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 21 травня 2024 року
Cуддя Сергій Балац
Постанова № 119990691
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" червня 2024 р. Справа№ 910/2555/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: не з`явився
від відповідача: Кваша І. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі"
та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.04.2024 (про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову та про відмову у задоволенні заяви про зустрічне забезпечення)
у справі № 910/2555/24 (суддя С. Балац)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН"
про стягнення 412 919 952,00 грн
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог.
В березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" про стягнення 412 919 952,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу від 28.02.2023 № 23/02/28-1 в частині поставки товару в повному обсязі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2555/24 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження.
Також, позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, як в національній валюті (гривня) так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать відповідачу в межах ціни позову в сумі 412 919 952,00 грн.
Заяву обґрунтовано тим, що відповідач не має намір добровільно сплачувати заявлену до стягнення суму заборгованості, а з метою подальшого ухилення від виконання перед позивачем грошового зобов`язання може вивести з рахунків належні йому грошові кошти.
Відповідач подав до господарського суду міста Києва заяву про зустрічне забезпечення, мотивована можливими збитками, спричиненими вжитими судом заходами забезпечення позову.
Короткий зміст судового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.04.2024 у справі № 910/2555/24 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" про забезпечення позову; відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" про зустрічне забезпечення.
Ухвала суду мотивована тим, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Відмова у задоволенні заяви про зустрічне забезпечення зумовлена відмовою у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Короткий зміст апеляційних скарг та їх доводів.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 15.04.2024 у справі № 910/2555/24, ТОВ "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить її скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 136-139, ч. 4 ст. 236, ст. 315 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ухвалити нове рішення, яким ужити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, як в національній валюті, так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках і фінансових установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать відповідачу в межах ціни позову в сумі 412.919.952,00 грн.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідач не зможе виконати своїх зобов`язань перед позивачем, оскільки має можливість розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, що в подальшому унеможливить виконанні рішення у цій справі.
ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" також звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.04.2024, в якій просить її скасувати в частині відмови у задоволенні заяви про зустрічне забезпечення як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. ч. 2 ст. 141, ст. 146 ГПК України, встановити зустрічне забезпечення шляхом накладення обов`язку на позивача внести у строк до 10 днів на розрахунковий рахунок міста Києва грошові кошти у сумі 412919952, 00 грн.
При цьому скаржник посилається на те, що враховуючи характер звернення позивача про забезпечення позову, задоволення заяви позивача та відмова у задоволенні заяви відповідача може привести до порушення балансу інтересів сторін у справі.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І.П., судді Владимиренко С.В., Демидова А.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ "Юнайтед Енерджі" та ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.04.2024 у справі № 910/2555/24 та призначено їх до розгляду в судовому засіданні на 19.06.2024.
У судове засідання 19.06.2024 з`явився представник ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН", який підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити та відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Юнайтед Енерджі".
ТОВ "Юнайтед Енерджі" явку свого представника у судове засідання 19.06.2024 не забезпечило. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлено належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Розгляд заяв, клопотань учасників справи.
ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" через систему "Електронний суд" оформлено "клопотання про закриття провадження в справі" на підставі п. 2 ч. 2 ст. 231 ГПК України. В прохальній частині цього клопотання заявник просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Юнайтед Енерджі" на ухвалу на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.04.2024 у справі № 910/2555/24.
Клопотання мотивоване тим, що позов у цій справі 20.05.2024 судом першої інстацнії було залишено без розгляду, що на думку заявника свідчить про відсутність предмета спору.
Колегія суддів у судовому засіданні 19.06.2024 протокольно відмовила у задоволенні зазначеного клопотання з таких підстав.
Підстави для закриття провадження у справі визначені статтею 231 ГПК України.
Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття апеляційного провадження призведе до залишення в силі судового рішення суду першої інстанції.
Зазначене підтверджує різне значення понять "закриття провадження у справі" та "закриття апеляційного провадження".
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, на який посилається заявник, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2024 позов у даній справі залишено без розгляду.
Колегія суддів зазначає, що постановлення судом першої інстанції ухвали про залишення позову без розгляду у цій справі відбулось після постановлення ухвали, яка є предметом даного апеляційного оскарження, що не виключає необхідності перегляду її в апеляційному порядку. Суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення суду першої інстанції, перевіряє правильність застосування судом першої інстанції процесуальних норм.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 136 ГПК господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд зазначає, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивачем не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами своє посилання про вчинення відповідачем дій, направлених на виведення з рахунків грошових коштів.
Будь-яких фактів вчинення таких дій відповідачем, так само, як і доказів на їх підтвердження позивачем не надано.
З огляду на зазначене вище, вмотивованим є висновок господарського суду першої інстанції, що позивачем не наведені достатньо обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а тому правомірно відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Так само обґрунтовано, з урахуванням положень ст. 141 ГПК України судом першої інстанції відмовлено у задоволенні заяви відповідача про зустрічне забезпечення з огляду на відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг
Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційних скарг, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг.
Судові витрати
З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, судовий збір за подання апеляційних скарг в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржників.
Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 15.04.2024 у справі №910/2555/24 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покласти на скаржників.
Матеріали оскарження у справі № 910/2555/24 повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено - 24.06.2024.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
С.В. Владимиренко