ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 117783162

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

233 № 233/6930/23

У Х В А Л А

20 березня 2024 року Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , розглянувши питання щодо участі обвинуваченого ОСОБА_2 у судовому засіданні в режимі відеоконференції по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023050010003556 від 26 вересня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває обвинувальний акт, по матеріалам кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023050010003556 від 26 вересня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402КК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні з поважних причин.

Згідно ст.336 ч.2КПК України суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_2 , який є військовослужбовцем та на теперішній час проходить службу у військовій частині, розташованій у ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення його участі у судовому засіданні, за наявності у Святошинського районного суду міста Києва необхідного обладнання наближеному до місця проходження військової служби, суд вважає за необхідне забезпечити участь обвинуваченого ОСОБА_2 у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю обвинуваченого ОСОБА_2 слід доручити Святошинському районному суду міста Києва.

Керуючись ст. 336 КПК України, суд, -

П О С Т А Н ОВ И В :

Забезпечити участь обвинуваченого ОСОБА_2 у судових засіданнях в режимі відеоконференції під час трансляції із Святошинським районним судом міста Києва.

Доручити Святошинському районному суду міста Києва забезпечити проведення судових засідань в режимі відеоконференції в приміщенні цієї установи за участю обвинуваченого ОСОБА_2 , які відбудуться:

10 квітня 2024 року об 11 год. 00 хв.;

18 квітня 2024 року об 11 год. 00 хв.;

22 квітня 2024 року об 11 год. 00 хв.;

29 квітня 2024 року об 11 год. 00 хв.

Копію ухвали направити до Святошинського районного суду міста Києва для організації виконання.

Святошинському районному суду міста Києва зобов`язати службову особу цієї установи вручити обвинуваченому ОСОБА_2 пам`ятку про його процесуальні права та обов`язки та перебувати поряд з ним до закінчення судового засідання.

Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксувати за допомогою технічних засобів відеозапису.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1

Ухвала № 115287626

Vollansicht öffnen

233 Справа № 233/6930/23

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

20 листопада 2023 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого

судді: ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисниці ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023050010003556 від 26 вересня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває обвинувальний акт по матеріалам кримінального провадження,внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023050010003556 від 26 вересня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402КК України.

Справа підсудна Костянтинівському міськрайонному суду Донецької області.

Підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314КПК України - відсутні, тож слід призначити кримінальне провадження до судового розгляду у закритому судовому засіданні, слухання якого проводити суддею одноособово.

Питання про склад осіб, які братимуть участь у справі – з`ясовано.

Клопотання про виклик свідків, учасниками судового провадження заявлені не були. Враховуючи відсутність обставин, зазначених у ч.4 ст.314-1КПК України, необхідно доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого.

Прокурор, у підготовчому судовому засіданні, звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти на 60 днів, зважаючи на те, що ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ст.177КПК України станом на теперішній час не перестали існувати, а запобіжний захід, не пов`язаний із утриманням в умовах ізоляції, не надасть повної можливості контролювати обвинуваченого та забезпечити повне та всебічне розслідування кримінального провадження. Разом з тим звернувся із вимогою про не застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Захисниця посилаючись, на невідповідність клопотання прокурора вимогам КПК України, вважала його таким, що не підлягає розгляду. Враховуючи необґрунтованість обвинувачення та безпідставність ризиків зазначених в клопотанні прокурора, просила суд змінити запобіжний захід на більш м`який, такий як особисте зобов`язання, який дозволить проходити належне лікування її підзахисному. Зазначила про позитивні характеристики обвинуваченого, як військовослужбовця та посилалась не незадовільний стан здоров`я ОСОБА_5 .. Разом з тим, просила суд, у разі відмови у зміні запобіжного заходу та задоволенні клопотання прокурора, одночасно, визначити мінімальний розмір застави, як альтернативний запобіжних захід, із покладання на обвинуваченого відповідних обов`язків.

Обвинувачений повністю підтримав свою захисницю.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши заявлене прокурором клопотання та його вимоги, враховуючи заперечення та клопотання сторони захисту, приходить до такого.

Відповідно до ч.3 ст.315КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

На поточний час кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 перебуває на стадії підготовчого судового засідання, та завершити його розгляд до закінчення строку дії попередньої ухвали, тобто до 24 листопада 2023 року включно - не можливо, у зв`язку із проведенням відповідних процесуальних дій судового провадження.

Обговоривши з учасниками кримінального провадження питання доцільності продовження та/або зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , суд вважає, що на час розгляду справи у підготовчому судовому засіданні, не зникли існуючи ризики, передбачені ст.177КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може спробувати: переховуватися від органів досудового розслідування та (або) суду; незаконно впливати на учасників процесу; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Розглядаючи зазначене питання, судом враховується, що за вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЧ, що узгоджується з вимогами ч.5 ст.9 КПК України.

ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ст.177КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання та/або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178КПК України, зокрема тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення /зменшення/ ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Тримання під вартою, згідно до ч.1 ст.183КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177КПК України.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року.

Тобто із зазначених рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості та законності застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402КК України, яке відповідно до вимог ст.12КК України відноситься до категорії тяжких злочинів з санкцією від 5 до 10 років позбавлення волі, а тому зазначає, що можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачають приписи п.4 ч.2 ст.183КПК України.

Крім того судом враховується наявність ризиків, передбачених ст.177КПК України, а саме:

- ризик переховуватися від суду, що підтверджується, тим що суворість покарання за обвинувачення у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років, може бути визнане обвинуваченим ОСОБА_5 більш небезпечним, ніж втеча;

- ризик незаконно впливати на свідків обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_5 може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливістю погрозою застосування насильства до начальника з метою зміни або відмови від показів. За таких обставин ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом;

- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі з метою ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому обґрунтовано обвинувачується, як військовослужбовець, може вчинити самовільне залишення військової частини або місця служби, дезертирство чи ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом, тобто кримінальні правопорушення, передбачені статтями 408, 409КК України.

Разом з тим, прокурором не доведено наявність ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177КПК України, зокрема перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на те, що в клопотанні прокурор лише посилається на те, що останній може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що є лише його припущенням, оскільки підтвердження даного ризику мотивовано прокурором аналогічно ризикам, передбаченим п.п.1,3 ч.1 ст.177КПК України. Окрім того, прокурором не доведено, поза розумним сумнівом, що дійсно обвинувачений ОСОБА_5 вчиняв, або намагався вчиняти такі дії, які б могли свідчити про ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, а саме, що він вже намагався вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи, тощо.

Згідно з ч.1 ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.177КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 вказаної статті Закону.

Суд погоджується із стороною обвинувачення, що у разі застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_5 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_5 судом на теперішній час не встановлено. Не застосування такого запобіжного заходу, на переконання суду, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого і запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам.

При цьому продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, не суперечить вимогам ст.5Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, суд зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.

Судом зазначається, що матеріал, на якій посилався захист, який характеризує особу обвинуваченого, сам по собі, не може бути підставою для зміни обраного раніше запобіжного заходу, а також жодним чином не спростовує і не зменшує ризики, передбачені ст.177КПК України. До того ж офіційна інформація з приводу неможливості в повній мірі забезпечити перебування обвинуваченого ОСОБА_5 в умовах ізоляції, ані за станом здоров`я, ані за неналежності самих умов утримування, суду не надана.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан на 30 діб, який на теперішній час продовжено Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затверджено Законом України № 3429-ІХ від 08 листопада 2023 року, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Так, відповідно до ст.176КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Обвинувачення у вчиненні злочинів за зазначеними вище кваліфікаціями статей Закону, тим більш, під час дії правового режиму воєнного стану, свідчить про максимальний ступінь суспільно-небезпечного діяння.

Враховуючи все вищенаведене, у суду не має підстав для задоволення потреб сторони захисту, щодо зміни запобіжного заходу на більш м`який, бо така позиція захисту, на думку суду, викликана самим лише досягненням бажаного результату у виді звільнення з під варти обвинуваченого, що в жодному випадку не може бути підставою для зміни обраного раніше запобіжного заходу, а доводи сторони обвинувачення, враховуючи все вищезгадане, є більш пріоритетними під час вирішення питання щодо запобіжного заходу.

Оскільки обвинувачений є військовослужбовцем, з урахуванням положень ст.4Закону України «Про попереднє ув`язнення», Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, тримання під вартою в ізоляторі тимчасового тримання повинно відбуватись на гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Відповідно до ч.3 ст.183КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч.4 ст.183КПК України під час дії воєнного стану, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2,258-258-6,260,261,402-405,407,408,429,437-442 Кримінального кодексу України.

Задовольняючи клопотання прокурора про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, враховуючи всі обставини справи, зокрема розумні строки розгляду кримінального провадження в суді, дані щодо особи обвинуваченого, його стійкі соціальні зв`язки, матеріальне становище та забезпечення, як військовослужбовця, його наміри скорішого розгляду кримінального провадження по суті та бути більш вигіднішим державі, під час воєнного стану, поза межами ізоляції від суспільства, вважає за можливе визначити обвинуваченому розмір застави, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.ч.4,5 ст.182КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Щодо особи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи встановлені судом ризики передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177КПК України, дані про особу обвинуваченого, його стан здоров`я та майновий стан, в тому числі отримання ним у минулому постійного та систематичного доходу під час проходження служби в Збройних Силах України, тяжкості кримінального правопорушення, а також те, що інкриміноване ОСОБА_5 вказує на обставини спрямовані на завдання шкоди авторитету правоохоронних органів та ЗСУ в цілому, з огляду на військову загрозу державі Україна з боку російської федерації, та те, що існує суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, але й враховуючи наміри самого обвинуваченого у скорішому розгляді кримінального провадження по суті, цілю чого є бути ним більш вигіднішим державі, під час воєнного стану, поза межами ізоляції від суспільства, допомагаючи боронити від ворога – застава у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 161040 (сто шістдесят одна тисяча сорок) гривень, 00 копійок, буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177КПК України, під час розгляду, у відношенні нього, в суді, даного кримінального провадження.

Будь-яких обставин, які б унеможливлювали визначення обвинуваченому ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд, під час підготовчого судового засідання - не вбачає.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені частиною 5 статті 194 КПК України.

З огляду на вищевикладене, клопотання сторони обвинувачення, як і клопотання сторони захисту, щодо запобіжного заходу, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до наказу №21-г/к від 27.04.2022 року встановлено особливий режим роботи Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області в умовах воєнного стану з 28.04.2022 р.

Зважаючи на особливий режим роботи Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області в умовах воєнного стану, враховуючи наявну небезпеку життю та здоров`ю учасників судового провадження, приймаючи до уваги інформацію про утримання обвинуваченого під вартою гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення оперативності кримінального судочинства, є підстави прийняти рішення про участь сторін, у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у т.ч. з використанням власних технічних засобів через програмно-апаратний комплекс фіксування судового засідання.

Також суд зазначає, що під час підготовчого судового засідання інших клопотань від учасників судового провадження не надходило.

Керуючись ст.315КПК України, суд,–

ПОСТАНОВИВ:

На підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023050010003556 від 26 вересня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402КК України, призначити судовий розгляд на:

14 годину 30 хвилин, 30 листопада 2023 року.

На судовий розгляд кримінального провадження в судове засідання викликати учасників судового провадження.

Судові засідання під час судового розгляду кримінального провадження здійснювати суддею одноособовоу закритому судовому засіданні та проводити в особливому режимі роботи Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області в умовах воєнного стану.

Надати можливість учасникам судового провадження, брати участь у судовому засіданні, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у т.ч. з використанням власних технічних засобів через програмно-апаратний комплекс фіксування судового засідання.

Відеоконференцію проводити за веб-посиланням (https://vkz.court.gov.ua).

Доручити відповідальній особі відділу №9 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях у строк до 30 листопада 2023 року, скласти досудову доповідь щодо:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Новопавлівка, Каланчанського району Херсонської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

Клопотання прокурора та сторони захисту щодо запобіжного заходу – задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обраний раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до:

18 січня 2024 року - включно.

Обвинуваченого ОСОБА_5 тримати під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_4 розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Тернівська, 29.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 161040 (сто шістдесят одна тисяча сорок) гривень, 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області в будь-який момент протягом дії ухвали до:

18 січня 2024 року - включно.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194КПК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду на визначений час,

- не відлучатися з населеного пункту в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду та/або не відлучатися із населеного пункту, в якому дислокується військова частина, у якій він проходить військову службу, без письмового дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування);

- не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави до:

18 січня 2024 року - включно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця утримання - негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 з - під варти та повідомити усно і письмово прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави та зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні альтернативного запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Копію ухвали для відома направити учасникам судового провадження, а також начальнику гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 для виконання та вручення обвинуваченому ОСОБА_5 із отриманням від останнього розписки про вручення копії ухвали суду.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.

Ухвала, в частині вирішення питання щодо запобіжного заходу, може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення, а особою яка тримається під вартою з моменту отримання копії ухвали.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1