ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 116453432

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: [email protected]

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"18" січня 2024 р.

м. Одеса

Справа № 916/2550/22

Господарський суд Одеської області у складі суді Демешина О.А. за участю секретаря судового засідання Ващенко О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (вх. № 2-1437/23 від 25.09.2023р.) про відстрочення виконання рішення суду по справі № 916/2550/22:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код - 42399676) - стягувач

Відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1; код - 39525257) - боржник

про стягнення 1 592 588 055, 29 грн.

з підстав неналежного виконання умов договору

За участю представників:

від позивача (стягувача): Конопліцький І.В.

від відповідача (боржника): Федорова В.В.

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 1592588055,29 грн, з яких: 1128285617,12 грн, основної заборгованості; 198578962,76 грн, пені; 175574313,34 грн, штрафу; 75348234,05 грн, інфляційних втрат та 14800928,02 грн. 3% річних.

Позовні вимоги були обґрунтовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за індивідуальним договором № БГр-21/22-ОГП від 01.11.2021 до рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ОГП від 01.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати вартості природного газу, поставленого у період з 01.11.2021 по 30.04.2022.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 у справі № 916/2550/22 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 1128285617,12 грн. боргу; 40000000 грн. пені; 40000000 грн. штрафу; 75348234,05 грн. інфляційних втрат; 14800928,02 грн. 3% річних та 868350 грн. судового збору; у задоволенні решти позову відмовлено.

30.08.2023 року Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду вказане рішення суду залишено без змін.

12.09.2023 року Господарським судом Одеської області видано відповідні накази.

25.09.2023 року суд отримав заяву Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (вх. № 2-1437/23) про відстрочення виконання рішення суду по справі № 916/2550/22. Заявника було повідомлено про перебування справи за межами суду та 04.10.2023 року, в порядку ст. 331 ГПК України заява була призначено до розгляду на “12” жовтня 2023 р. о 14:00 год., про що повідомлено учасників справи.

Судове засідання, призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.10.2023 р. № 916/2550/22 на 12 жовтня 2023 р. о 14:00, не відбулося у зв`язку із направленням справи на розгляд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

03.01.2024 року справа повернулась до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2024 року призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (вх. № 2-1437/23) про відстрочення виконання рішення суду по справі № 916/2550/22 у судовому засіданні на 18 січня 2024 р. о 10:40 год.

Заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року у справі № 916/2550/22 на термін 1 (один) рік - до 19.09.2024 року.

Заява мотивована тим, що в період з 01.10.2015 р. по 31.07.2020 р. включно ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" встановлювала ціну на природний газ для побутових споживачів у відповідності до Положення від 01.10.2015 р. № 758, Положення від 22.03.2017 р. № 187 та Положення від 19.10.2018 р. № 867. Розмір встановленої торгівельної надбавки порівняно з вартістю закупленого природного газу для задоволення потреб населення була вкрай низькою та недостатньою для покриття вартості закупленого у оптового постачальника природного газу, яка не була компенсована кінцевими споживачами - заборгованість за спожитий населенням природний газ, а також компенсації нарахованих штрафних санкцій. Відсутність дієвого компенсаційного механізму витрат постачальника природного газу зі спеціальними обов`язками - ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" призвела до формування критичної заборгованості перед оптовим продавцем АТ "НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", тому сума заборгованості ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" перед АТ "НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" наразі становить 2 594 794 426,08 грн.

Отже, на думку заявника, вказана заборгованість ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" перед АТ "НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" є безнадійною та сумнівною дебіторською заборгованістю побутових споживачів, що обліковується у ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" станом на розрахункову дату, у тому числі заборгованість у розмірі вартості обсягів приведення обсягів споживання до стандартних умов та вартості обсягів, які виникли у зв`язку з визнанням судом незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників у період з 1 жовтня 2014 року до розрахункової дати, та не сплачена станом на розрахункову дату. Станом на поточну дату заборгованість залишається неврегульованою та не сплаченою Державою, у зв`язку з чим, ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" вимушено самостійно за рахунок власних коштів сплачувати поетапно дану заборгованість. Разом з тим, діяльність ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" є збитковою та такою, що сприяла накопиченню заборгованості, яка по поточний момент погашається ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" за рахунок власних прибутків, за відсутності інших джерел надходження коштів.

06.10.2023 року суд отримав заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення суду від Стягувача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

Заперечення мотивовані тим, що Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" № 1639-ІХ запроваджено ряд компенсаторних механізмів, спосіб врегулювання та спосіб прощення боргових зобов`язань постачальників природного газу як перед НАК "Нафтогаз України" так і перед ТОВ "ГК "Нафтогаз України". Зокрема, заборгованість постачальників природного газу, в тому числі, підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами купівлі-продажу (постачання) природного газу для постачання побутовим споживачам (у тому числі суми неустойки штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ або за простроченій її сплати), не сплачена станом на розрахункову дату може бути сплачена шляхом взаєморозрахунків, за рахунок бюджету у разі виконання боржником ряду обов`язків. Стягувач вважає, що заяву боржником надано з метою ухилення від виконання рішення суду.

У судовому засіданні представник Боржника заяву підтримав, представник Стягувача проти заяви заперечив.

Згідно ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Розглядаючи заяву щодо надання відстрочки виконання судового рішення, суд вважає, що слід погодитись з твердженнями боржника про наявність обставин, які істотно ускладнюють або взагалі роблять неможливим виконання цього рішення, приймаючи до уваги розмір суми, яка підлягає до стягнення з ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ та відсутність грошових коштів на рахунках боржника або іншого майна, на яке можливо б було здійснити звернення стягнення з метою погашення боргу перед стягувачем.

При цьому, при вирішенні питання відстрочення судового рішення слід звернути увагу не тільки на реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати це рішення.

Так в період з 14.09.2023р. по 12.01.2024р. на виконання судового рішення по цій справі боржником перераховано 5 460 246,49 грн. на рахунок приватного виконавця по відкритому виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 12.09.2023р. №916/2550/22. Вказані обставини не заперечуються стягувачем.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 17.05.2002р. у справі «Чижов проти України», заява №6962/02, на державу покладено позитивна зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції.

У справі «Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003р. судом встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

Можливість відстрочення виконання судового рішення на термін, що не може перевищувати одного року з дня його ухвалення, як зазначалось вище, передбачено і частиною 5 статті 331 ГПК України.

Тобто, відстрочення виконання рішення - є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який грунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд.

Крім того, суд вважає звертає увагу на ступінь вини відповідача у виникненні спору, необхідність врахування якої прямо передбачено статтею 331 ГПК України.

Так, на неможливість належним чином своєчасно та у повному обсязі здійснювати розрахунки з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» за Індивідуальним договором №БГр-21/22-ОГП від 01.11.202р. до Рамкового Договору купівлі-продажу природного газу №2рд-БГр-ОГП від 01.11.2021р., на думку суду, суттєво вплинуло існування несплачених заборгованостей кінцевими побутовими споживачами природного газу, яким ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» постачало природний газ за, встановленими Кабінетом Міністрів України, торгівельними надбавками від реалізації природного газу таким споживачам, які (торгівельні надбавки) не могли перевищувати 2,5%.

Також істотним чином на стан взаєморозрахунків Боржника із Стягувачем вплинула Постанова КМ України №25 від 18.01.2021р., якою було встановлено граничну ціну на природний газ для побутових споживачів на рівні 6,99грн. за 1 кубометр, приймаючи до уваги, що частково природний газ на потреби побутових споживачів закуповувався Боржником у інших оптових продавців газу за ціною, що суттєво перевищувала кінцеву ціну реалізації Боржником природного газу побутовим споживачам.

Відповідні розрахунки та докази ціни природного газу ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» для побутових споживачів та релігійних організацій надані Боржником до Відповіді (вх.№ 1702/24 від 15.01.2024р.) на заперечення Стягувача на заяву про відстрочення виконання судового рішення по цій справі.

Як стверджує заявник, внаслідок вищевказаних обставин у нього виникла заборгованість перед АТ «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» в розмірі 2 594 794 426,08грн., яка підлягала врегулюванню відповідно до вимог Закону України від 14.07.2021р. № 1639-ІХ «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».

Дійсно, серед іншого, статтею 1 вказаного Закону передбачено вживання термінів в такому значенні:

взаєморозрахунки - розрахунки з погашення заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу, які проводяться за рахунок видатків державного бюджету учасниками процедури врегулювання заборгованості;

договір про організацію взаєморозрахунків - договір, що укладається між учасниками процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу для погашення заборгованості (грошових зобов`язань) та є підставою для проведення взаєморозрахунків відповідно до цього Закону;

заборгованість (грошові зобов`язання) суб`єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону, а саме:

заборгованість постачальників природного газу, в тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами купівлі-продажу (постачання) природного газу для постачання побутовим споживачам (у тому числі суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ або за прострочення її сплати), не сплачена станом на розрахункову дату.

Також, частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що взаєморозрахунки в цілях погашення заборгованості та грошових зобов`язань, що визначені статтею 1 цього Закону, здійснюються за рахунок видатків державного бюджету для врегулювання, серед іншого, сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед постачальниками природного газу, внаслідок та за рахунок якої утворилася кредиторська заборгованість постачальників природного газу за договорами купівлі-продажу природного газу, - в цілях погашення заборгованості включених до Реєстру суб`єктів ринку природного газу, у тому числі підтвердженої судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами купівлі-продажу (постачання) природного газу для постачання побутовим споживачам, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а також за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, та/або особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, та за договорами, укладеними з товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

Доказів здійснення за рахунок державного бюджету, передбачених вищевказаним Законом, взаєморозрахунків з Боржником, матеріали справи не містять. Тобто, всупереч вимогам Закону, заборгованість ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» перед АТ «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» не погашається за рахунок держбюджету, а фактично покладено на Боржника, що істотно впливає на платоспроможність останнього.

Крім того, до цього часу, також не реалізовано відшкодування Боржнику, відповідно до вимог Закону від 14.07.2021р. № 1639-ІХ «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», відшкодування Боржнику збитків, завданих різницею цін закупівлі останнім природного газу у оптових продавців цього газу та цін за якими природний газ поставлявся Боржником побутовим споживачам, з урахуванням Постанови КМУ №25 від 18.01.2021р., якою було встановлено граничну ціну на природний газ для побутових споживачів на рівні 6,99грн. за 1 кубометр.

Суд вважає, що внаслідок відстрочення виконання судового рішення по цій справі, Боржник буде мати додаткову можливість врегулювання вищевказаних питань та здійснення взаєморозрахунків з погашення своїх боргових зобов`язань за рахунок видатків державного бюджету учасниками процедури врегулювання таких зобов`язань. При цьому, стягнення з Боржника коштів, які слід було б враховувати при таких взаєморозрахунках, - може мати наслідком порушення вимог вищевказаного Закону України від 14.07.2021р. № 1639-ІХ «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».

Суд не приймає до уваги заперечення Стягувача щодо відстрочення виконання судового рішення по цій справі про те, що підстави, викладені в заяві про надання такого відстрочення збігаються з обставинами, які дослідив суд першої інстанції, зменшуючи міру відповідальності Боржнику.

Дійсно, рішенням Господарського суду Одеської області від 09.05.2023р. по цій справі були зменшені розміри пені та штрафу, які підлягали до стягнення з Відповідача (Боржника).

Однак, суд не погоджується з твердженням Стягувача про збігання обставин зменшення штрафу та пені з обставинами відстрочення виконання судового рішення.

Так у вищевказаному рішенні Господарського суду Одеської області від 09.05.2023р., обгрунтовуючи зменшення сум штрафу та пені, що підлягали до стягнення з Відповідача, суд посилався на вимоги ст.ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України, якими суду надавалось право зменшення розміру штрафних санкцій якщо вони надмірно великі із збитками кредитора. Враховуючи, що збитками, заподіяними Позивачу (Стягувачу) внаслідок прострочення оплати за отриманий газ – були лише збитки від знецінення коштів через інфляційні процеси (а позов в частині стягнення таких збитків судом був задоволений у повному обсязі) суд прийшов до висновку про можливість зменшення штрафних санкцій саме у зв`язку з вищевикладеними обставинами.

Обставини ж відстрочення виконання судового рішення по цій справі є іншими, зокрема, істотні ускладнення виконання цього рішення або неможливість його виконання, з урахуванням ступеня вини відповідача (боржника) у виникненні спору.

За таких обставин, заява про відстрочення виконання рішення суду підлягає задоволенню, але частково, з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, частиною 5 статті 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Приймаючи до уваги, що рішення Господарського суду Одеської області по цій справі було прийнято 09.05.2023 року, відповідно, за наведеними вимогами ГПК України, суд має право відстрочити виконання Рішення тільки до 09.05.2024 року.

Отже, незалежно від будь-яких інших обставин, суд не наділений повноваженнями для надання відстрочки виконання рішення суду по цій справі до 19.09.2024 року, про що просить ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» у своїй заяві.

З огляду на наведене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (вх. № 2-1437/23) про відстрочення виконання рішення суду по справі №916/2550/22 – підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 331, 234, 235

Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (вх. № 2-1437/23 від 25.09.2023р) про відстрочення виконання рішення суду по справі № 916/2550/22 – задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1; код - 39525257) рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року по справі № 916/2550/22 до 09.05.2024 року.

3. У задоволенні заяви в частині відстрочення в період з 10.05.2024р. по 19.09.2024р. виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1; код - 39525257) рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року по справі № 916/2550/22 – відмовити.

Ухвала набрала законної сили 18.01.2024р.

та може бути оскаржена в порядку ст.ст.253-259 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 22.01.2024р.

Суддя Демешин Олександр Анатолійович

Ухвала № 119068614

Відкрити повний перегляд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: [email protected]

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"15" травня 2024 р.

м. Одеса

Справа № 916/2550/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О.А., за участю секретаря судового засідання Човган І.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (вх. № 2-788/24) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 916/2550/22:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код - 42399676) - стягувач

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1; фактична адр.: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 23; код - 39525257) - боржник

про стягнення 1 592 588 055, 29 грн.

з підстав неналежного виконання умов договору

Представники:

від позивача (стягувача): Андрійко Є.Л.

від відповідача (заявника, боржника): Федорова В.В.

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 1592588055,29 грн, з яких: 1128285617,12 грн, основної заборгованості; 198578962,76 грн, пені; 175574313,34 грн, штрафу; 75348234,05 грн, інфляційних втрат та 14800928,02 грн. 3% річних.

Позовні вимоги були обґрунтовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за індивідуальним договором № БГр-21/22-ОГП від 01.11.2021 до рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ОГП від 01.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати вартості природного газу, поставленого у період з 01.11.2021 по 30.04.2022.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 у справі № 916/2550/22 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 1128285617,12 грн. боргу, 40000000 грн. пені, 40000000 грн. штрафу, 75348234,05 грн. інфляційних втрат, 14800928,02 грн. 3% річних та 868350 грн. судового збору, у задоволенні решти позову відмовлено.

30.08.2023 року Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду вказане рішення суду залишено без змін.

12.09.2023 року Господарським судом Одеської області видано відповідний наказ.

Постановою Верховного Суду від 14.12.2023 року Рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023р. та Постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023р. у справі № 916/2550/22 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.01.2024 року відстрочено виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1; код - 39525257) рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року по справі № 916/2550/22 до 09.05.2024 року.

21.03.2024 року Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду вказану ухвалу суду залишено без змін.

18.01.2024 року у задоволені подання приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича (вх. № 2-1494/23) про звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунку банку по справі № 916/2550/22 відмовлено.

08.05.2024 року суд отримав заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (вх. № 2-788/24) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 916/2550/22, якою заявник просить суд:

- зупинити стягнення на підставі Судового наказу від 12.09.2023 року, виданого на виконання Рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року у справі №916/2550/22 до вирішення питання про зміну способу та порядку виконання судового рішення;

- змінити спосіб та порядок виконання судового рішення Господарського суду Одеської області від 09 травня 2023 року в справі № 916/2550/22з “стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1; фактична адр.: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 23; код - 39525257) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код - 42399676): 1 128 285 617 гривень 12 коп. боргу; 40 000 000 гривень пені; 40 000 000 штрафу; 75 348 234 гривні 05 коп. інфляційних; 14 800 928 гривень 02 коп. сплати 3% річних та 868 350 гривень судового збору” на “зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1; фактична адр.: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 23; код - 39525257) виплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код - 42399676): 1 128 285 617 гривень 12 коп. боргу; 40 000 000 гривень пені; 40 000 000 штрафу; 75 348 234 гривні 05 коп. інфляційних; 14 800 928 гривень 02 коп. сплати 3% річних та 868 350 гривень судового збору в порядку встановленому Законом України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу” № 1639-IX від 14.07.2021 року за рахунок видатків спеціального фонду державного бюджету.”

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 року прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (вх. № 2-788/24) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 916/2550/22 - до розгляду у судовому засіданні на “15” травня 2024 р. о 14:00 год, про що повідомлено сторін через систему «Електронний суд»; у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (вх. № 2-788/24) в частині зупинення стягнення на підставі наказу суду від 12.09.2023 року, виданого на виконання Рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року у справі №916/2550/22 до вирішення питання про зміну способу та порядку виконання судового рішення - відмовлено.

Заява мотивована тим, що станом на дату подання даної заяви в результаті проведених виконавчих дій у виконавчому проваджені № 72791011 рішення у справі № 916/2550/22 не виконано з підстав відсутності у боржника коштів та майна за рахунок яких має бути погашено заборгованість перед кредитором. Період відстрочення виконання рішення, в межах якого Відповідач мав можливість відновити господарську діяльність, склав менше чотирьох календарних місяців. Вказаного часу недостатньо для відновлення повноцінної діяльності та отримання достатнього прибутку для покриття заборгованості перед Позивачем, що складає 1 138 434 779,19 грн. Наявність у Відповідача, зареєстрованого обтяження в вказаній сумі також не сприяє відновленню співпраці з контрагентами та їх довіри до Відповідача. У вказаних умовах, в яких Відповідач вимушений вчиняти дії з відновлення власної платоспроможності, робить виконання рішення неможливим. З дати відкриття виконавчого провадження 13.09.2023 року, та накладення в межах відкритого виконавчого провадження № 72791011 арешту коштів ТОВ «ОДЕСАГАЗ- ПОСТАЧАННЯ» від 14.09.2023 року на підставі наказу №916/2550/22 від 12.09.2023 року, Відповідач вимушено припинив будь-яку діяльність направлену на отримання прибутку, у зв`язку з забороною розпорядження власними коштами, а кошти, що перебували на рахунках Відповідача були фактично перераховані на рахунок приватного виконавця в межах виконавчого провадження № 72791011. При цьому, тимчасове та часткове відновлення діяльності Відповідача в період дії відстрочення виконання Рішення не призвели до очікуваного результату. За вказаних умов, рішення у справі № 916/2550/22 від 09.05.2023 року виконано не буде.

13.05.2024 року суд отримав заперечення на заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення – ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" просить суд в задоволені заяви відмовити, посилаючись при цьому на порушення Боржником приписів ст. 331 ГПК України, а саму заяву вважає зловживанням процесуальними механізмами, з метою ухилення від виконання рішення суду.

Представник боржника заяву підтримав.

Представник стягувача проти задоволення заяви заперечив.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні заяви ТОВ «ОДЕСАГАЗ- ПОСТАЧАННЯ» про зміну порядку та способу виконання рішення суду по цій справі слід відмовити, з огляду на наступне.

12.09.2023 року на примусове виконання Рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року, яке набрало законної сили 30.08.2023 року, по справі № 916/2550/22 було видано відповідний наказ.

Стягувачем за наказом суд визнав Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код - 42399676), а Боржником - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1; фактична адр.: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 23; код - 39525257).

Відповідно ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Отже, згідно чинних положень ГПК України суд може змінити спосіб та порядок виконання рішення виключно за заявою стягувача або виконавця. Проте, в даному випадку, із заявою звернувся Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ".

При цьому, частиною 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", на яку посилається Боржник у своїй заяві, передбачено, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

В даному випадку, суд вважає за необхідне звернути увагу на співвідношенні вказаних норм Закону України "Про виконавче провадження" і норм Господарського процесуального кодексу як загальної і спеціальної норми права.

За загальним правилом, норми права мають забезпечувати однозначні орієнтири правомірності поведінки як суб`єктів приватного, так і публічного права, а також не повинні суперечити одна одній та мають взаємно узгоджуватись. При цьому, завжди існує імовірність протиріч між нормами права, що є негативним явищем. Юридичною практикою вироблено декілька підходів до розв`язання протиріччя у застосуванні конкуруючих між собою норм (норми є конкуруючими у випадку ситуації, за якої вони за своїм безпосереднім змістом регулюють одну й ті ж правовідносини).

Основними підходами до подолання таких протиріч є використання змістовного та темпорального (часового) способу подолання колізій. Змістовні колізії - це колізії, що виникають внаслідок часткового збігу обсягів регулювання правовідносин різними нормами права, обумовлені специфікою суспільних відносин та пов`язані з поділом норм права на загальні, спеціальні та виняткові.

Ця специфіка полягає у тому, що обидва юридичних склади відповідають фактичній ситуації, однак зрозуміло, що необхідно застосовувати більш спеціальний припис: lex specialis derogat legi generali. Загальніша норма не застосовується до тих ситуацій, в яких є ознаки, що відповідають більш спеціальній нормі. При наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29.01.2019 у справі № 807/257/14. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі «Ніколова проти Болгарії» № 7888/03, п. 15 рішення у справі «Баранкевич проти Росії» № 10519/03 тощо).

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно із частиною першою статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, законів України "Про міжнародне приватне право", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, за змістом цієї норми при здійсненні судочинства господарський суд керується положеннями ГПК України, а не Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому, Розділ "V" ГПК України (Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах) напряму регулює питання, пов`язані з виконанням судових рішень саме у господарських справах, у тому числі щодо відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміна способу та порядку виконання судового рішення (ст.331 ГПК України). Водночас, Закон України "Про виконавче провадження" регулює питання щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), тобто не тільки рішень господарського суду.

Так, ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" - Рішення, що підлягають примусовому виконанню - окреслено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

1-1) судові накази;

2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

3) виконавчих написів нотаріусів;

4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішень інших державних органів, рішень Національного банку України, наказів Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України або осіб, які виконують їхні обов`язки, що законом визнані виконавчими документами;

8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень;

10) рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами;

11) рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.

Таким чином, норми Закону України "Про виконавче провадження" є загальними нормами по відношенню до ст. 331 ГПК України, адже застосовується до більш широкого кола відносин, які виникають при виконанні не лише рішень господарського суду, а і судів цивільної, адміністративної юрисдикцій, третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України…

Аналогічний висновок щодо співвідношення норм Закону України "Про виконавче провадження", як загальної і норм ГПК України, як спеціальної - викладено у п. 31-35 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року справа N 920/149/18 (Провадження N12-297гс1).

Отже, Господарський суд, в межах своїх повноважень, при розгляді будь-якої заяви має керуватись нормами ГПК України, в даному випадку - статтею 331 вказаного Кодексу розділу V ГПК України – ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ`ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ, якою врегульоване вужче коло відносин.

Відсутність у боржника права на подання заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду по господарській справі – є достатньою підставою для відмови у задоволенні такої заяви ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ".

Тому, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (вх. № 2-788/24) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №916/2550/22.

Крім того, сторонами не заперечується, що рішення суду після набрання ним законної сили частково виконувалось Боржником, що не свідчить про існування істотних ускладнень виконання рішення або неможливості його виконання взагалі.

Також, суд вважає за необхідне надати оцінку посиланням Боржника на обмеження щодо списання коштів з критично необхідних напрямків діяльності та звернути увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Отже, виконуючи рішення суду на підставі наказу суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто, обставини на які посилається Боржник у своїй заяві стосуються дій чи бездіяльності державного або приватного виконавця при виконання рішення суду про стягнення заборгованості у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження» державним (приватним) виконавцем, у тому числі - з врахуванням ним положень Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» № 1639-IX від 14.07.2021 року.

Також суд вважає, що запропонована заявником заміна способу та порядку із стягнення коштів на зобов`язати виплатити ці кошти - не є зміною способу та порядку виконання судового рішення, оскільки рішення про стягнення з ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" грошових коштів приймалось судом саме у зв`язку з невиконанням боржником, існуючого на момент виникнення спору по цій справі, зобов`язання перед позивачем (стягувачем) по сплаті цих коштів. Тому, зміна способу та порядку виконання судового рішення, у запропонованій заявником редакції (із стягнення коштів на зобов`язання Боржника сплатити Стягувачу такі кошти) - буде мати наслідком повернення до стану, що існував між сторонами до набрання рішенням суду по цій справі законної сили.

В Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 11.04.2018р. по справі № 904/1478/15, на яку власне посилається Боржник у своїй заяві, зазначено, що для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Тобто, якщо ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", як позивач, звернулась за захистом своїх прав по цій справі саме шляхом стягнення з відповідача (Боржника) грошових коштів в певному розмірі, то вимогою про зобов`язання Боржника сплати ці грошові кошти – буде змінено первісно обраний позивачем (Стягувачем) спосіб захисту його прав та інтересів. Зміна порядку та способу виконання судового рішення, в даному випадку, може стосуватись виключно зміни порядку та способу стягнення, а не заміни стягнення грошових коштів на зобов`язання сплати цих коштів.

З огляду на викладене, в задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (вх. № 2-788/24) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 916/2550/22 – відмовити.

Керуючись ст.ст. 331, 234, 235 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (вх. № 2-788/24) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 916/2550/22 – відмовити.

Ухвала набрала законної сили 15.05.2024р.

та може бути оскаржена в порядку ст.ст.253-259 ГПК України

Повний текст ухвали складено 16.05.2024 р.

Суддя О.А. Демешин