USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Ухвала № 116286904

Reading aloud is unavailable for now

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"15" січня 2024 р. Справа № 902/221/22

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Розізнана І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 31.07.23 у справі № 902/221/22

за заявою ОСОБА_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 31.07.23 у справі № 902/221/22, відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Шалашного Л.О. б/н від 16.11.2022 про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника. Затверджено звіт арбітражного керуючого Слободяна В.М. про грошову винагороду за виконання повноважень керуючого реструктуризацією за період з 26.04.2022 по 26.07.2022, поданий до суду 08.11.2022. Відмовлено в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Слободяна В.М. № 02-01/1080 від 26.07.2023 про затвердження звіту про нарахування та виплату винагороди за період з 26.07.2022 по 27.07.2023 у розмірі 157 940,00 грн. та стягненні з ОСОБА_2 157 280,00 грн винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 902/221/22. Клопотання ОСОБА_2 б/н від 15.07.2023 задоволено частково. Закрито провадження у справі № 902/221/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Відмовлено в затвердженні звіту арбітражного керуючого Слободяна В.М. про нарахування та виплату винагороди за період з 26.07.2022 по 27.07.2023 у розмірі 157 940,00 грн. Відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 б/н від 15.07.2023 в частині стягнення грошової винагороди в сумі 157 940,00 грн з ОСОБА_1 . Залишено без розгляду виправлені декларації за 2019-2020 подані ОСОБА_1 28.07.2023. Залишено без розгляду звіт арбітражного керуючого Слободяна В.М. № 02-01/90 від 28.07.2022 про результати перевірки виправлених декларацій про майновий стан боржника за період 2019-2021. Припинено дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.04.2022 у справі № 902/221/22. Припинено повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Слободян В.М. у справі № 902/221/22.

Не погодившись із винесеною ухвалою ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження. Скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.07.2023 в частині:- закриття провадження у справі №902/221/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ;- залишення без розгляду виправлені декларації за 2019-2020 подані ОСОБА_1 28.07.2023;- залишення без розгляду звіту арбітражного керуючого Слободяна В.М. № 02- 01/90 від 28.07.2022 про результати перевірки виправлених декларацій про майновий стан боржника за період 2019-2021;- припинення дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.04.2022 у справі № 902/221/22; - припинення повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Слободян В.М. у справі № 902/221/22. Ухвалити нове рішення, яким справу № 902/221/22 направити на розгляд до господарського суду Вінницької області.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя дійшла висновку, що подана апелянтом апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу (ГПК) України з огляду на таке.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Відповідно до п.2 ч.3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати судового збору, повернення і звільнення від сплати, розміри судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011.

Частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином скаржник за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має сплатити 2684 грн судового збору, однак, доказів сплати до апеляційної скарги не додано.

Крім того, слід вказати, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" введеного в дію з 18.10.2023, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції (ч. 4 ст. 6 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Як з`ясовано судом, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 31.07.2023 у справі №902/221/22 подана адвокатом Суваловим В.О..

Враховуючи ст.6 ГПК України, представник апелянта, а саме адвокат Сувалов В.О., повинен мати в обов`язковому порядку електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами між судом та іншими учасниками справи.

Згідно з п.2 ч.2 ст.258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку та електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Тобто, починаючи з 18.10.2023, вказаною нормою встановлено, що особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції має, серед іншого, вказати відомості щодо наявності чи відсутності в неї електронного кабінету. Проаналізувавши апеляційну скаргу, суддя встановила, що в апеляційній скарзі відсутня інформація про наявність або відсутність, у представника ОСОБА_1 , адвоката Сувалова В.О., електронного кабінету.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч.6 ст.6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, підлягає залишенню без руху.

Окрім того колегія суддів звертає увагу, що згідно ч. 1 ст. 256 ЦК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

За приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскарженої ухвали складено та підписано 04.08.23 року. Таким чином, останнім днем строку на подання апеляційної скарги є 14.08.23. Згідно відмітки на конверті з відправлення апеляційної скарги, останню скаржник надіслав 19.12.23 року, тобто з порушенням строку, встановленого статтею 256 ГПК України.

При цьому, як вбачається із повного тексу оскаржуваної ухвали, вона була надіслана на електронну адресу ОСОБА_1 , її адвоката Шалашного Л.О. та на поштову адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , електронна та поштові адреси були вказані нею у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а тому твердження скаржника, що копії ухвали були надіслані за помилковою поштовою адресою, оскільки ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 є такими, що спростовуються наведеним вище.

Крім того, слід звернути увагу, що ухвала Господарського суду Вінницької області від 31.07.23 у справі №902/221/22 була оприлюднена 07.08.2023 у ЄДРСР.

Частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, зі змісту наведених законодавчих положень вбачається, що клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин його пропуску. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №918/115/16, від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15).

Водночас, питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, у зв`язку із наведеним вище, для встановлення обставин та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали, скаржнику необхідно подати до суду обґрунтоване клопотання щодо поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевказані недоліки, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що скаржником не виконано належним чином вимоги ст. ст. 6, 256, 258 ГПК України, що відповідно до ст. 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 6, 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 31.07.23 у справі № 902/221/22 - залишити без руху.

2. Зобов`язати апелянта протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме:

-подати до суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду;

- подати відомості про наявність чи відсутність зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, та у випадку відсутності здійснити його реєстрацію, на виконання вимог ст.6 ГПК України;

- подати докази сплати судового збору у розмірі 2684 грн.

3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

5. Ухвалу направити апелянту.

Суддя Розізнана І.В.

Ухвала № 106950936

Open the full view

УХВАЛА

26 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 902/221/22

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами

на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.07.2022 року (в частині відмови у визнанні грошових вимог до боржника та встановлення переліку розміру не визнаних вимог кредиторів боржника)

та на постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 року

у справі №902/221/22

за заявою ОСОБА_2

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.07.2022 року зокрема відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 №02-01/4440 від 12.05.2022, клопотання № 02-01/4 від 25.07.2022 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 5 000 000,00 грн.

Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.07.22 у справі №902/221/22, залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.07.2022 у справі №902/221/22 в частині відмови в задоволенні заяви та клопотання ОСОБА_1 про визнання грошових вимог в сумі 5 000 000,00 грн, залишено без змін.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами (надіслана 05.10.2022 року, що підтверджується конвертом з штрихкодом 2103101336000) на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.07.2022 року (в частині відмови у визнанні грошових вимог до боржника та встановлення переліку розміру не визнаних вимог кредиторів боржника) та на постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 року у справі №902/221/22, в якій просить суд скасувати судове рішення першої інстанції в оскаржуваній частині; скасувати оскаржуване рішення апеляційної інстанції; фухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 № 02-01/4440 від 12.05.2022 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 5 000 000,00 грн.

Перевіривши касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 287-291 ГПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок визначити у касаційній скарзі конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які визначені наведеними вище положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

Скаржник у касаційній скарзі хоча і зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права проте не вказує підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Касаційна скарга має містити мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та Кодексу України з процедури банкрутства не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

В цілому доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі.

Крім того, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

До касаційної скарги ОСОБА_1 на підтвердження направлення копії касаційної скарги сторонам у справі додано Опис вкладення у цінний лист, без фіскальних чеків Укрпошти. За відсутності останніх, Суд позбавлений можливості перевірити надіслання скаржником копії касаційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи.

Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.07.2022 року (в частині відмови у визнанні грошових вимог до боржника та встановлення переліку розміру не визнаних вимог кредиторів боржника) та на постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 року у справі №902/221/22 - залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав); надати докази надіслання копії касаційної скарги учасникам у справі №902/221/22.

3. Роз`яснити скаржнику, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Огороднік К.М.