ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 114526653

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]

УХВАЛА

про виклик у судове засідання

19.10.2023

Справа № 916/102/23

Господарський суд міста Києва в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України, у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський порт Дунай-Кілія"

до 1) Фонду державного майна України,

2) Державного підприємства "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ",

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКСИР УКРАЇНА"

про виділення в натурі, припинення права спільної часткової власності та визначення порядку користування

ВИКЛИКАЄ:

Державне підприємство "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ"

(вул. Придунайська, буд. 2, м. Вилкове, Одеська область, 68355),

як відповідача-2 у справі,

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКСИР УКРАЇНА"

(Хмельницьке шосе, буд.114-В, офіс 203-6, м. Вінниця, 21029),

як відповідача-3 у справі

у підготовче засідання призначене на 16.11.23 о 10:00 год.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В, зал № 31.

Роз`яснити учаснику справи наслідки неявки в судове засідання на виклик суду, що передбачені статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

1. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

2. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.

3. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суддя С.О. Щербаков

Ухвала № 108847603

Відкрити повний перегляд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]

УХВАЛА

м. Київ

06.02.2023

Справа № 916/102/23

Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М., розглянувши без виклику представників сторін

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський порт Дунай-Кілія», Одеська область, м. Кілія

про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

05.01.2023 року до Господарського суду Одеської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Морський порт Дунай-Кілія» (позивач) із позовної заявою про:

- виділення в натурі із спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна належні ТОВ "Морський порт Дунай-Кілія" 6/100 частин зі складу комплексу будівель та споруд, які знаходяться за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Портова 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107418151223, які складаються в тому числі з санпропускника з котельнею літ. «Б-Б1» площею 163,5 кв.м., павільйону морвокзалу літ «Х», площею 177,1 кв.м., визнавши на них право власності за позивачем;

- припинення права спільної часткової власності ТОВ "Морський порт Дунай-Кілія" та Держави України на об`єкт нерухомості - будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: Одеська область, м.Кілія, вул.Портова,4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107418151223;

- визнання порядку користування ТОВ "Морський порт Дунай-Кілія" земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул.Портова,4, кадастровий номер 5122310100:02:001:0041, площею 4,366 га, виділивши у користування ТОВ "Морський порт Дунай-Кілія" окрему частину даної земельної ділянки, враховуючи його долю, виділену в окреме господарство.

Окрім того, до позову до дано заяви про:

- забезпечення позову шляхом заборони Регіональному відділенню фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях проводити прилюдні торги (аукціон) щодо продажу будівель і споруд у складі частки 94/100 комплексу будівель та споруд, які знаходяться за адресою: м. Кілія, вул. Портова 4, до набрання законної сили рішенням суду, прийнятого за результатами розгляду поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Морський порт Дунай-Кілія» позовної заяви;

- забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме на комплекс будівель і споруд, які знаходяться за адресою: Одеська область, м. Кілія, вулиця Портова (в мин. Железнякова), 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107418151223 та забороною державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо об`єкту нерухомого майна, а саме комплексу будівель і споруд, які знаходяться за адресою: Одеська область, м.Кілія, вулиця Портова (в мин. Железнякова), 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107418151223 до набрання законної сили рішення суду, прийнятого за результатами розгляду поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Морський порт Дунай-Кілія» позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.01.2023 року позовну заяву від 05.01.2023 №447/01-23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський порт Дунай-Кілія" до Фонду державного майна України та Державного підприємства "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ" про виділ в натурі частки із майна, припинення спільної часткової власності, визначення порядку користування земельною ділянкою, разом із заявою про забезпечення позову від 05.01.2023 №449/01-23 про накладення арешту на майно та заборону вчиняти певні дії; заявою про забезпечення позову від 05.01.2023 №450/01-3 про заборону вчиняти певні дії та клопотанням про призначення експертизи від 05.01.2023 №448/01-23 передано до Господарського суду міста Києва за виключною територіальною підсудністю.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2023 року, матеріали №916/102/23 передані на розгляд судді Морозову С.М.

Так, розглянувши подану заяву забезпечення позову шляхом заборони Регіональному відділенню фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях проводити прилюдні торги (аукціон) щодо продажу будівель і споруд у складі частки 94/100 комплексу будівель та споруд, які знаходяться за адресою: м. Кілія, вул. Портова 4, до набрання законної сили рішенням суду, прийнятого за результатами розгляду поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Морський порт Дунай-Кілія» позовної заяви, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України).

Як на підставу для забезпечення позову заявник вказує на те, що Регіональним відділенням фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях прийнято рішення про продаж об`єкта малої приватизації - Єдиного майнового комплексу державного підприємства «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» без врахування того, як зазначає позивач, що 6/100 частинами вказаного комплексу володіє позивач на праві спільної часткової власності. Заявник наголошує на тому, що його частка в натурі не виділена, а тому є необхідність заборони щодо продажу всього майнового комплексу.

За змістом п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Отже, сама лише наявність порушених судових справ та відкриття виконавчого провадження не може достеменно свідчити про обставини зазначені заявником, а продаж торгівельних точок та товару, що знаходиться у цих торгівельних точках, про який зазначено в заяві, матеріалами справи не підтверджується.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів і ускладнень ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся у випадку задоволення позову.

Відповідно до статті 86 ГПК України, cуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

При цьому, судом має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав та захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, суд зауважує, що застосування заходів забезпечення позову може мати місце лише за наявності підстав, викладених у законі.

При подачі заяви про забезпечення позову заявник насамперед повинен обґрунтувати звернення із заявою відповідними доказами, що підтверджують необхідність вжиття відповідних заходів.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Суд зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача покладається саме на заявника.

Натомість заявником не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування поданої заяви, оскільки позовні вимоги не стосуються 94/100 частин майнового комплексу щодо яких заявник просить заборонити проводити прилюдні торги щодо продажу.

Заявляючи вимоги про забезпечення позову щодо заборонити проводити прилюдні торги щодо продажу 94/100 частин майнового комплексу позовні вимоги заявлено щодо 6/100 частин майнового комплексу.

Крім того, позивач вказує, що володіє 6/100 частинами вказаного комплексу проте належать вони ФО-П Балакірєву Роману Володимировичу, при цьому зазначає, що ці частини не виділені в натурі, що суперечить обставині пред`явлення даної заяви.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 1 342,00 грн, за подання заяви про забезпечення позову залишається за заявником.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський порт Дунай-Кілія» про забезпечення позову відмовити повністю.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. МОРОЗОВ