ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 113686087

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"25" вересня 2023 р. Справа№ 908/2205/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023

у справі №908/2205/22 (суддя - Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп"

до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

про визнання недійсною односторонньої відмови від договору,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №908/2205/22 позов задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів подав апеляційну скаргу, в якій просить відкрити провадження за апеляційною скаргою Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у справі №908/2205/22; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №908/2205/22, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Ткаченко Б.О., суддів - Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

14.09.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Дослідивши матеріали поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення її без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 182 353, 50 грн., проте доказів сплати судового збору апеляційна скарга не містить.

Відтак, судовий збір не сплачено у встановленому розмірі та порядку відповідно до Закону України ,,Про судовий збір".

Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Проте скаржником до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Водночас скаржник подав клопотання в якому просить відстрочити/розстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору в межах умов передбачених законодавством та з урахуванням майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Слід зазначити, що законодавчо закріплене положення про відстрочення або розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати можливе, зокрема, за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, тобто, таке зменшення передбачене лише для фізичної особи.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Таким чином, клопотання скаржника про відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, не підлягає задоволенню, оскільки наведений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік осіб є вичерпним, проте, заявник у даній справі не відноситься Законом до осіб, яким суд може відстрочити сплату судового збору.

Апеляційним господарським судом при цьому врахована сталі правові позиції Верховного Суду щодо розгляду клопотань про відстрочення сплати судового збору (ухвали від 18.12.2020 у справі №906/493/19, від 27.11.2020 у справі №911/3661/16, від 25.11.2020 у справі №904/5089/18, від 23.11.2020 у справі №922/484/20, від 23.11.2020 у справі №922/484/20, від 09.11.2020 у справі №912/533/20 тощо).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Натомість, рішеннями ЄСПЛ у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27 жовтня 1993 (п. 33), та "Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Як вже зазначалося вище, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або відстрочити чи розстрочити сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте, цією статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.02.2018 у справі " 910/17456/17.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху для надання скаржнику можливості усунути недоліки, а саме сплатити судовий збір в розмірі 182 353, 50 грн., докази чого подати до суду у встановлений строк.

Частиною 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Якщо апелянт не усуне вказані недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із апеляційною скаргою (ч. 4 ст. 174 ГПК України, з урахуванням ч. 4 ст. 260 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд.,

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про відстрочення/розстрочення сплати судового збору -відмовити.

2. Апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №908/2205/22 - залишити без руху.

3. Роз`яснити Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, які підтверджують оплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 182 353, 50 грн.

4. Попередити скаржника, що якщо відповідна заява про усунення недоліків з відповідними доказами не буде подана особою в зазначений строк, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк

Ухвала № 118863828

Vollansicht öffnen

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]

УХВАЛА

м. Київ

06.05.2024

Справа № 908/2205/22

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп"

до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

про визнання недійсною односторонньої відмови від договору та скасування реєстраційних дій

Без виклику сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання недійсною односторонньої відмови від договору управління активами (майном) від 07.05.2021, укладеного між позивачем та відповідачем та (з врахуванням заяви про зміну предмету позову) скасування рішень державних реєстраторів, за якими припинено право позивача управління майном, переданим за договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відмова відповідача від цього Договору, оформлена оголошенням на сайті 21.09.2022, не відповідає вимогам чинного законодавства України та порушує права позивача.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.11.2022 позовні матеріали передано за встановленою територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №908/2205/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023, позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 23.04.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 908/2205/22 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

29.04.2024 матеріали справи №908/2205/22 повернулися до Господарського суду міста Києва та за результатом автоматизованого розподілу 30.04.2024 справа передана судді Карабань Я.А.

06.05.2024 суддею Господарського суду міста Києва Карабань Я.А. подано заяву про самовідвід від розгляду справи №908/2205/22, яка обґрунтована тим, що близька їй особа входила до складу колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, якою ухвалювалась постанова від 23.11.2023 у даній справі.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку щодо її задоволення з урахуванням наступного.

Підстави для відводу судді визначено статтею 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до цієї норми, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Європейським судом з прав людини в своїх рішеннях визначено наступний підхід до оцінки безсторонності суду, що розглядає справу.

Зокрема в п. 66 рішення у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (заява № 4785/02) від 10 грудня 2009 року, судом відзначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, № 255, с.12, п.27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Судом зазначається, що особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58).

У цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що здійснюється" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, N 86, с. 14, п. 26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), там само, та рішення у справі "Кастільо Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, с. 3116, п. 45).

Наявність зазначених вище обставин, навіть за відсутності тих чи інших об`єктивних чинників, може бути підставою для виникнення у сторін та інших учасників справи почуття упередженості судді в цій справі, створити перешкоди для вирішення справи у відповідності до засад господарського судочинства, в тому числі у зв`язку з вірогідними зловживаннями сторонами процесуальними правами, та зашкодити законності прийнятих рішень, за рахунок наявності додаткових підстав для їх оскарження, пов`язаних із згадуваними обставинами.

Згідно із ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до частини 1 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (частина 8 статті 39 ГПК України).

Частиною 9 статті 39 ГПК України передбачено, що питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

За таких обставин, враховуючи наведене вище в сукупності, керуючись п.1 ч. 1 ст. 35 ГПК України та з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді даної справи, недопущення у сторін чи інших осіб будь-яких сумнівів у безсторонності суду, суд дійшов висновку щодо задоволення заяви судді Карабань Я.А. про самовідвід від розгляду справи №908/2205/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання недійсною односторонньої відмови від договору та скасування реєстраційних дій.

Керуючись приписами ст. 11, 35, 39 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву судді Карабань Я.А. від 06.05.2024 про самовідвід від розгляду справи №908/2205/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання недійсною односторонньої відмови від договору та скасування реєстраційних дій.

2. Відвести суддю Карабань Я.А. від розгляду справи №908/2205/22.

3. Матеріали справи №908/2205/22 передати уповноваженій особі для вирішення питання про автоматизований розподіл справи.

4. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.

Суддя Я.А.Карабань